Постанова

від 14.02.2024 по справі 826/18987/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа №826/18987/16

касаційне провадження № К/9901/51439/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - Управління) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді - Земляна Г.В., Літвіна Н.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МіроМікс Юнайтед» (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МіроМікс Юнайтед» (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №0005591206.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що контролюючим органом безпідставно застосовано штрафні санкції у розмірі 10% за порушення Товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, визначених статтями 201 та 120-1 Податкового кодексу України, оскільки відповідне порушення було допущено не з вини Товариства.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22.08.2017 у задоволенні позову відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Товариство з власної вини не здійснило дії щодо завчасного поповнення електронного рахунку системи електронного адміністрування для реєстрації податкової накладної № 6 від 14.04.2016, адже з моменту складання податкової накладної до кінцевого терміну її реєстрації у останнього було 15 календарних днів і цього часу було достатньо для реєстрації накладної.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.04.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №0005591206.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що порушення строків реєстрації податкових накладних відбулося не з вини позивача, а тому відсутній його обов`язок сплачувати штрафну санкцію, установлену пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, оскільки 29.04.2016 Товариство набув права на збільшення суми УНакл на суму УМитн у розмірі 29 955,41 грн, що була сплачена при поданні митної декларації № 125140001/2016/605187 від 29.04.2016, з урахуванням того, що 29.04.2016 позивачем також було перераховано через АТ «ОТП Банк» 16100,00 грн. для поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Управління подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Скаржник доводить правомірність прийнятого ним рішення і вважає, що платником порушено строк реєстрації податкової накладної на один день.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.06.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судового рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.02.2024 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомленні сторін на 14.02.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, Інспекція провела камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства за квітень 2016 року, результати якої оформлені актом від 29.06.2016 № 1338/26-55-12-, за висновками якого позивачем були порушені вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), що мало вираз у несвоєчасній реєстрації податкової накладної № 6 від 14.04.2016 на загальну суму податку на додану вартість 195016,00 грн на один день.

На підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №0005591206, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 19501,60 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 195016,00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових, накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Поряд з цим, пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі: з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Згідно з абзацом 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 569).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

За змістом пункту 4 Порядку №569 електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Пунктом 12 Порядку № 569 визначено, що якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових, електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (пункт 13 цього Порядку).

Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках (пункт 14 Порядку № 569).

З аналізу вказаних вище правових норм убачається, що платник податку може зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних за умови наявності достатньої суми коштів на його електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, яка б відповідала загальній сумі податку за податковими накладними.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, з даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, витяги з якої наявні в матеріалах справи, у період з 13:31 год. 29.04.2016 по 00:16 год. 30.04.2016 сума податку, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, становила 179114,00 грн. Тобто, для реєстрації податкової накладної № 6 від 14.04.2016 на суму податку на додану вартість 195016,00 грн не вистачало суми 15903,00 грн.

Згідно виписки з банківського рахунку позивача, відкритого в АТ «ОТП Банк», банком о 16:02 год 29.04.2016 за платіжним дорученням Товариства проведено операцію щодо перерахування суми 16100,00 грн на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Крім того, до суми податку (УНакл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних включається сума загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України (УМитн).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем при поданні митної декларації № 125140001/2016/605187 (подана о 10:38 год. 29.04.2016) був сплачений податок на додану вартість у сумі 29955,41 грн. При цьому, митні формальності за вказаною декларацією було завершено о 12:27 год. 29.04.2016, що також підтверджується витягом з даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість від 30.04.2016, що сформований о 07:11 год., згідно якого останнє збільшення УМитн відбулося згідно митної декларації № 125140001/2016/605187, яка зареєстрована саме 29.04.2016.

У той же час, незважаючи на поповнення електронного рахунку податку на додану вартість 29.04.2016 на суму 16100,00 грн. та наявність сплаченого платником 29.04.2016 при ввезенні товарів на митну територію України податку на додану вартість у сумі 29955,41 грн, станом на 29.04.2016 на електронному рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість обліковувалася сума, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, - 179113,52 грн.

Згідно витягу із системи електронного адміністрування податку на додану вартість, поповнення електронного рахунку у розмірі 29955,41 грн (податок на додану вартість, сплачений митним органам згідно митної декларації № 125140001/2016/605187 від 29.04.2016) відображено лише 30.04.2016 о 07 год. 11 хв.

Відсутність коштів на рахунку фактично позбавило можливості позивача здійснити 29.04.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкової накладної № 6 від 14.04.2016, тому реєстрація цієї податкової накладної була здійснена 30.04.2016.

Крім того, згідно виписки банку платіжне доручення про перерахування суми 16100,00 грн було виконане АТ «ОТП Банк» о 16:02 год 29.04.2016.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що порушення позивачем строку реєстрації податкової накладної на 1 день відбулося не з його вини, оскільки останнім були вчинені усі необхідні дії щодо зарахування коштів на спеціальний рахунок позивача з податку на додану вартість, у зв`язку з чим підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, відсутні, як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк