Постанова

від 18.04.2018 по справі 826/18987/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18987/16 Суддя суду першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Літвіної Н.М.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МіроМікс Юнайтед на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року, що прийнята у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МіроМікс Юнайтед до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29.06.2016 №0005591206.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що внаслідок обставин, що не залежали від його волі, позивач об'єктивно не міг вчасно зареєструвати податкову накладну.

У зв'язку з неприбуттям 10.04.2018 у судове засідання жодного з учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 29.06.2016 проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ МіроМікс Юнайтед за квітень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.06.2016 № 1338/26-55-12-, згідно висновків якого за позивачем встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) у зв'язку із несвоєчасною реєстрацією податкової накладної на загальну суму ПДВ 195 016 грн (затримка від 16 до 30 календарних днів).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №0005591206, яким застосовано до ТОВ МіроМікс Юнайтед штраф у розмірі 10 % у сумі 19 501 грн 60 коп.

За наслідками адміністративного оскарження, рішеннями Головного управління ДФС у м. Києві Про результати розгляду первинної скарги від 09.09.2016 №20095/10/261510-01-35 та Державної фіскальної служби України Про результати розгляду скарги від 17.11.2016 №24734/6/99-99-11-03-0125 податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №0005591206 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що ТОВ МіроМікс Юнайтед з власної вини не здійснило дії щодо завчасного поповнення електронного рахунку системи електронного адміністрування для реєстрації податкової накладної від 14.04.2016.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав обов'язок до 23-ї години 29.04.2016 зареєструвати податкову накладну від 14.04.2016 № НОМЕР_1 на загальну суму 1 170 096 грн, у тому числі ПДВ 195 016 грн (покупець - ПАТ ОТП Банк ).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 ПК платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ??ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Таким чином, позивач, як платник податку да додану вартість, вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключно на суму податку (УНакл), що включає; суму податку вже зареєстрованих складених (за пунктом 208.2 статті 208 ПК) та отриманих позивачем податкових накладних, розрахунків коригування; суму податку, сплачену при ввезенні товарів на митну територію України; суму поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку.

Як вбачається з даних системи електронного адміністрування ПДВ, витяги з якої наявні в матеріалах справи, у період з 13:31 год. 29.04.2016 по 00:16 год. 30.04.2016 сума податку, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених становила 179 114 грн ПДВ. Тобто, для реєстрації податкової накладної від 14.04.2016 на суму ПДВ 195 016 грн не вистачало 15 903 грн.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно підпункту а пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

Таким чином, поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на потрібну суму у даному випадку було обов'язком позивача.

Згідно виписки з банківського рахунку позивача, відкритого в АТ ОТП Банк банком о 16:02 год 29.04.2016 за платіжним дорученням проведено операцію щодо перерахування 16 100 грн на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, позивачем були виконані всі залежні від нього дії щодо поповнення рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з метою вчасної реєстрації податкової накладної від 14.04.2016 на суму ПДВ 195 016 грн.

Посилання суду першої інстанції та відповідача на статтю 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні суд апеляційної інстанції оцінює критично. Зазначеною статтею встановлений обов'язок банку виконати платіжне доручення, яке надійшло у післяопераційний час не пізніше наступного операційного дня (у строк до трьох операційних днів - при міжбанківському переказі). Проте, норми зазначеної статті не містять заборони виконання банком електронних платіжних документів клієнта у позаопераційний час.

Як зазначалося, платіжне доручення про перерахування 16 100 грн було виконано АТ ОТП Банк о 16:02 год 29.04.2016, тобто, як зазначає відповідач та з чим погоджується і суд першої інстанції, у позаопераційний час. Проте, зазначена обставина не свідчить про те, що банком не було здійснено цю операцію 29.04.2016 чи здійснено її протиправно. Вказане також не є підставою для висновку про неможливість зарахування 16 100 грн на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість 29.04.2016.

Перерахування позивачем 16 100 грн на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість саме 29.04.2016 підтверджується також і відповідачем із посиланням на реєстр транзакцій інформаційної системи Податковий блок (а.с. 129), а також витягом (а.с. 58). Однак, з причин, які відповідач не повідомив суду, зазначені кошти було зараховано лише 04.05.2016 (а.с. 129).

Окрім того, як зазначалося, до суми податку (УНакл), на яке платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних включається сума загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України (УМитн).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні митної декларації № 125140001/2016/605187 (подана о 10:38 год. 29.04.2016) сплачено податку на додану вартість на суму 29 955,41 грн. При цьому, митні формальності за вказаною декларацією було завершено о 12:27 год. 29.04.2016 (а.с. 61).

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що згідно витягу даних системи електронного адміністрування ПДВ від 30.04.2016, що сформований о 07:11 год (а.с. 54) останнє збільшення УМитн відбулося згідно митної декларації № 125140001/2016/605187, яка зареєстрована саме 29.04.2016, а не 30.04.2016, на що посилається відповідач у відповіді на запит суду (а.с. 129).

Таким чином, позивач 29.04.2016 набув права на збільшення суми УНакл на суму УМитн у розмірі 29 955,41 грн, що була сплачена при поданні митної декларації № 125140001/2016/605187 від 29.04.2016. Колегія суддів наголошує на тому, що зазначеної суми збільшення УМитн було достатньо для реєстрації спірної податкової накладної від 14.04.2016.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання відповідача та суду першої інстанції на абзац другий пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК, оскільки його положення стосуються виключно зарахування коштів на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 статті 200-1 ПК - виключно для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг. Тому зазначені норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пунктів 13, 14 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1177) ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків та залишків на таких рахунках.

Таким чином, облік та обчислення сум у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється в автоматичному режимі, на що платник податку не може впливати.

Як зазначалося, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, спрямовані на поповнення свого електронного рахунку 29.04.2016 з метою своєчасної реєстрації податкової накладної від 14.04.2016 на суму ПДВ 195 016 грн. Проте, з причин, що не залежали від позивача, здійснити реєстрацію цієї податкової накладної він не міг, оскільки сплачені позивачем при митному оформленні 29 955,41 грн та перераховані з банківського рахунку 16 100 грн до закінчення доби 29.04.2016 не були зараховані на його електронний рахунок.

З огляду на це, реєстрацію спірної податкової накладної від 14.04.2016 на суму ПДВ 195 016 грн було здійснено позивачем лише 30.04.2016 о 07:14 год, тобто після того, системою електронного адміністрування ПДВ було відображено зарахування 29 955,41 грн, сплачених при поданні митної декларації № 125140001/2016/605187 від 29.04.2016 (а.с. 57).

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120 ПК порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів .

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як було встановлено, у межах спірних правовідносин, неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкової накладної відбулось з вини органів, які відповідають за ведення системи електронного адміністрування податку на додану вартість в частині автоматичного та своєчасного зарахування та відображення відповідних сум податку. На переконання колегії суддів, наведене виключає протиправність діянь позивача та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини позивача як необхідної складової податкового правопорушення свідчить про протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Аналогічну позицію було висловлено Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року по справі №819/777/17.

Таким чином, оскаржуваними рішенням відповідача порушено право позивача як добросовісного платника податків. Отже, суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МіроМікс Юнайтед задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29.06.2016 №0005591206.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МіроМікс Юнайтед судовий збір у розмірі 3445 (три тисячі чотириста сорок п'ять) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Н.М. Літвіна