Постанова

від 15.02.2024 по справі 453/223/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/223/22 Головуючий у 1 інстанції: Курницька В.Я.

Провадження № 22-ц/811/1544/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області в складі судді Курницької В.Я. від 19 травня 2023 року у справі за позовом першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Відділ освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 10 травня 2023 року позовні вимоги заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Сколівської міської ради 4 877 (чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) гривень 75 копійок на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В решті в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користьдержави судовий збір у розмірі 95 (дев`яносто п`ять) гривень 27 копійок.

Додатковим рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 19 травня 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Цвікілевича Мирослава Степановича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 4 519 (чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 99 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19 травня 2023 року оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі просить додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19.05.2023 змінити; абзац другий резолютивної частини додаткового рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19.05.2023 викласти у наступній редакції: «стягнути за рахунок бюджетних призначень Львівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 02910031, адреса: проспект Шевченка, будинок 17/19, місто Львів, 79005) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 4519 грн 99 коп. (чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять гривень дев`яносто дев`ять копійок) витрат на професійну правничу допомогу». В решті додаткове рішення Сколівського районного суду Львівської області від 19.05.2023 - залишити без змін.

Вважає, що при ухваленні додаткового рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст.ст.43, 49, 56-57,263 ЦПК України та помилково не застосовано норми ст.23 Закону України «Про прокуратуру», які підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи в оскарженій частині додаткового рішення стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Оскільки, витрати ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу повинні бути стягнуті не з Державного бюджету, а за рахунок бюджетних призначень Львівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 02910031, адреса: проспект Шевченка, будинок 17/19, місто Львів, 79005). В іншій частині додаткове рішення суду не оскаржується.

Відповідно до ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного додаткового рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України задовольняючи заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу виходив зтого, що між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Цвікілевич М.С. укладено договір № 27/04/22 від 27 квітня 2022 року про надання правової допомоги, предметом якого, у відповідності до п. 1.1 такого, є надання Адвокатом правової допомоги Клієнту у справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та поновленням порушених, оспорюваних або невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язався оплатити гонорар за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсягах та на умовах, визначених договором. Оригінал договору долучено до матеріалів справи. Представником відповідача до заяви також додано оригінал Додатку № 1 від 27 квітня 2022 року до Договору про надання правової допомоги № 27/04/22 від 27 квітня 2022 року, яким зафіксовано опис послуг, які зобов`язався надати Адвокат, а саме: надання Адвокатом правової допомоги Клієнту як відповідачу в цивільній справі № 453/223/22 за позовом першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача Відділ освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з усіма правами, наданими Відповідачу чинним законодавством України без жодного їх обмеження. До заяви про ухвалення додаткового рішення також додано оригінал Додатку № 2 від 27 квітня 2022 року до Договору про надання правової допомоги № 27/04/22 від 27 квітня 2022 року, п. 1 якого встановлено, що вартість послуг (гонорар) Адвоката, передбачених Додатком № 1 від 27 квітня 2022 року до Договору про надання правової допомоги № 27/04/22 від 27 квітня 2022 року встановлюється у фіксованому розмірі 5 000 гривень за надання правової інформації, консультацій та роз`яснень, вивчення та аналіз матеріалів справи, підготовку необхідних письмових документів, в тому числі заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, участь в судових засіданнях під час судового розгляду справи у Сколівському районному суді Львівської області та не може бути змінений в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Згідно з п. 2 вказаного Додатку № 2 від 27 квітня 2022 року сторонами погоджено, що окремо від гонорару Клієнт за заявкою адвоката оплачує додаткові витрати, необхідні для надання послуг. У п. 3 сторонами зафіксовано, що оплата послуг (гонорару) Адвоката здійснюється у строк не пізніше 45 календарних днів з дня прийняття судом першої інстанції рішення по суті спору. Суд прийшов до висновку, що оскільки позовні вимоги заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Відділ освіти, молоді та спорту Сколівської міської ради про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволено частково, а саме на суму 4 877, 75 гривень з заявлених прокурором 50 809, 19 гривень, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнувши на користь відповідача 4 519, 99 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Вказане додаткове рішення оскаржується в частині стягнення судових витрат з Державного бюджету України.

Колегія суддів переглядаючи оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що висновки суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат лише частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, а тому рішення суду підлягає зміні.

12 травня 2023 року представник відповідача адвокат Цвікілевич М.С. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій представник, посилаючись на норми п. 1 ч. 3 ст. 133, ст. 134, п. 3 ч. 2, ч. 8 ст. 141, ст. 270 ЦПК України, просив ухвалити додаткове судове рішення про стягнення на користь відповідача ОСОБА_2 судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу. Просив стягнути на користь ОСОБА_2 4 519 (чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 99 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами першою, другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, у даній справі перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області звернувся в суд з позовом, який був задоволений частково рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 10 травня 2023 року.

Додатковим рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 19 травня 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Цвікілевича Мирослава Степановича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, представник відповідача просить змінити додаткове рішення в частині стягнення судових витрат саме з Державного бюджету України.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, здійснює прокуратура.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону, який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в підпунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, підпунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 21 постанови від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункті 35 постанови від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, підпункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від27.02.2019 у справі № 761/3884/18).

Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Частина третя статті 56 ЦПК України встановлює, що У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами..

Відповідно до частини четвертої цієї ж статті Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу.

При цьому частиною четвертою статті 23 Закону передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав представництва.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення.

Так, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина п`ята статті 56 ЦПК України).

Частини перша та друга статті 42 ГПК України містять переліки прав та обов`язків учасників справи, які не є вичерпними.

Схожі положення містять відповідно частина перша статті 57, частина друга статті 49, частина перша статті 43 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що за змістом наведених положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Вказане відповідаєправовій позиції,викладеній впостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від05.10.2022року усправі № 923/199/21.

Зважаючи на вказане, суду першої інстанції слід було стягнути судові витрати з Львівської обласної прокуратури в користь відповідача.

Тому, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими та таку скаргу слід задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 4 519 (чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 99 копійок витрат на професійну правничу допомогу слід змінити,виклавши резолютивнучастину рішеннятаким чином: «Стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 4519 (чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 99 копійок витрат на професійну правничу допомогу». В решті додаткове рішення слід залишити без змін.

Що стосується вимог апеляційної скарги про стягнення судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції то такі до задоволення не підлягають зважаючи на те, що оскарження додаткового судового рішення не є окремими судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення ("розподіл витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу"), яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 925/790/17(925/580/20).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Додаткове рішенняСколівськогорайонного судуЛьвівської областівід 19травня 2023року вчастині стягненняз Державногобюджету Українина користь ОСОБА_2 4519(чотиритисячі п`ятсотдев`ятнадцять)гривень 99копійок витратна професійнуправничу допомогу, змінити,виклавши резолютивну частину рішення таким чином:

«Стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 4519 (чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 99 копійок витрат на професійну правничу допомогу».

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 15 лютого 2024 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра