Ухвала

від 05.02.2024 по справі 487/998/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/998/24

Провадження № 2/487/1315/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 року Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Гаврасієнко В.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди ,

В С Т А Н О В И В:

01.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, у якій просив: 1) поновити його на роботі у Миколаївській філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на посаді інженера засобів радіо та телебачення ІІ категорії АПГ цеху №1; 2) стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня, наступного за звільненням, до відновлення на роботі; 3) стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на його користь в рахунок компенсації моральної шкоди 50000 грн і з керівника Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення ОСОБА_2 50000 грн.; стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на його користь в рахунок компенсації за порушення його права на працю 50000 грн і з керівника Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення Оселедченко О. 50000 грн.

Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Вивчивши вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона повинна бути залишена без руху, виходячи з наступних підстав.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду держбюджету.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем, крім вимоги про поновлення на роботі, від сплати судового збору за яким позивач звільнений на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», заявлено ще три самостійні вимоги майнового характеру, а саме: про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та компенсації за порушення права на працю.

За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року Справа № 755/12623/19 Провадження № 14-47цс21, «… середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.» «Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Позивачка звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу».

Відтак, позивачем вірно зазначено про звільнення його від сплати судового збору в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В той же час, слід зауважити, що у постанові від 07 лютого 2022 року в справі № 523/4124/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи). Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо). Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру. Цивільне процесуальне законодавство не проводить розмежування позовних вимог на первинні та похідні позовні вимоги та презюмує, що кожна із заявлених вимог буде розглянута з дотриманням принципів пропорційності і верховенства права.

Відтак, вимога про відшкодування моральної шкоди, якщо вона має грошову вартість, визначається як вимога майнового характеру, є окремою вимогою, яка розглядається судом з урахуванням обставин справи та наявних доказів, що обґрунтовують підстави її заявлення та підтверджують визначений розмір, а тому оплачується судовим збором.

Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Отже, з огляду на те, що вимога позивача є майновою, відповідно до п.1 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» позивачу слід сплати 1 відсоток ціни позову (вимог про стягнення моральної шкоди та компенсації за порушення права на труд), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, до позовної заяви теж не долучені.

Крім того, як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак вищевказаних вимог позивач при зверненні до суду не дотримався, оскільки ним у позовній заяві не міститися виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення компенсації за порушення його права на працю.

За даних обставин вимоги ЦПК України щодо пред`явлення позову не дотримано, а тому вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.

За змістом частин першої третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Окремо судом відзначається, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.

На підставі вищевикладеного, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо він у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена позивачу.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Гаврасієнко