Ухвала

від 14.02.2024 по справі 368/193/24

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/193/24

провадження № 1-кс/368/51/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2024 р. Слідчий суддяКагарлицького районногосуду Київськоїобласті ОСОБА_1 ,заучастю секретаря ОСОБА_2 ,сторони кримінальногопровадження прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024111230000304 від 04.02.2024 р. з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286-1 КК України про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ :

13 лютого 2023 року прокурор першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024111230000304 від 04.02.2024 р. з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Обухівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12024111230000304 від 04.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.02.2024 о 19.07 год. по автодорозі с. Іванівка - м. Кагарлик автомобіль «Volkswagen», модель «Passat» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухався в напрямку м. Кагарлик не вибрав безпечну швидкість руху не впорався в керуванні допустив з`їзд в кювет де здійснив лобове зіткнення з деревом, в наслідок ДТП в водія підозра на перелом лівої ноги та руки, пасажира який сидів на передньому сидінні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 без свідомості доставлений до Кагарлицької лікарні, пасажира який сидів на задньому сидінні ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з підозрою на перелом ребер доставлено до закладу охорони здоров`я м. Біла Церква. Водій та пасажири є, за попередніми даними, військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 .

Внаслідок даної ДТП пасажир автомобіля «Volkswagen», модель «Passat» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , який перебував на передньому пасажирському сидінні, отримав травми госпіталізований до ВАзЛІТ КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» в подальшому переведений до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2».

04.02.2024 автомобіль марки «Volkswagen», модель «Passat» р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , був оглянутий та вилучений, після чого доставлений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська обл., м. Миронівка, вул. Соборності, 139.

Також під час огляду автомобіля здійснено виріз із подушки безпеки керма автомобіля із плямами речовини бурого кольору схожої на кров, який поміщено до паперового пакету № 1, і вилучено до Обухівського РУП ГУ НП в Київській області.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Volkswagen», модель «Passat» р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України «при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Автомобіль марки «Volkswagen», модель «Passat» р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , та виріз із подушки безпеки, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він зберіг на собі сліди, які відображають наслідки події, є об`єктом, який зберіг на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Для здобуття доказів у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та експертних досліджень з використанням даного автомобіля, які мають суттєве значення для встановлення об`єктивних обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди та прийняття рішення за результатами досудового розслідування. Зокрема, інженерно-технічної експертизи за експертною спеціалізацією «Дослідження технічного стану транспортного засобу», інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціалізацією «Транспортно-трасологічні дослідження», молекулярно генетичного дослідження.

Повернення вказаного транспортного засобу, та його зберігання за межами спеціального майданчику для утримання транспортних засобів може призвести до його видозмінення, ремонту та відновлювальних робіт, штучної зміни конструктивних властивостей, механічних слідів утворених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або відчуження на користь третіх осіб та як наслідок, це може призвести до втрати технічних властивостей автомобіля та знищення або спотворення доказової інформації, яка має суттєве значення для кримінального провадження та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Пошкодження на транспортному засобі, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є унікальними по своїй суті та мають індивідуальні ознаки характерні лише для дорожньо-транспортної пригоди яка відбулася, мають суттєве значення для встановлення об`єктивних обставин дорожньо-транспортної пригоди, механізму його розвитку та в цілому для прийняття обгрунтованого та законного рішення у кримінальному провадженні.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні дані вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на рухоме майно з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт також накладається на рухоме майно з метою забезпечення можливого цивільного позову у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення належного проведення судових експертиз, збереження речових доказів в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказаного майна необхідно накласти на нього арешт, оскільки без накладення арешту на автомобіль марки «Volkswagen», модель «Passat», р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , і на виріз із подушки безпеки автомобіля, це зробити не можливо.

Прокурор перший відділ Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 в судовому засідання клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити.

Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність. Не заперечує проти накладення арешту на автомобіль.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора ОСОБА_3 та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотанняпідлягає до задоволення.

Так, слідчим відділення Обухівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111230000304 від 04.02.2024р. з попередньою правовою кваліфікацією за ст.. 286-1 ч. 1 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 04.02.2024 о 19.07 год. по автодорозі с. Іванівка - м. Кагарлик автомобіль «Volkswagen», модель «Passat» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухався в напрямку м. Кагарлик не вибрав безпечну швидкість руху не впорався в керуванні допустив з`їзд в кювет де здійснив лобове зіткнення з деревом, в наслідок ДТП в водія підозра на перелом лівої ноги та руки, пасажира який сидів на передньому сидінні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 без свідомості доставлений до Кагарлицької лікарні, пасажира який сидів на задньому сидінні ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з підозрою на перелом ребер доставлено до закладу охорони здоров`я м. Біла Церква. Водій та пасажири є, за попередніми даними, військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 .

Внаслідок даної ДТП пасажир автомобіля «Volkswagen», модель «Passat» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , який перебував на передньому пасажирському сидінні, отримав травми госпіталізований до ВАзЛІТ КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» в подальшому переведений до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2».

04.02.2024 автомобіль марки «Volkswagen», модель «Passat» р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , був оглянутий та вилучений, після чого доставлений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська обл., м. Миронівка, вул. Соборності, 139.

Також під час огляду автомобіля здійснено виріз із подушки безпеки керма автомобіля із плямами речовини бурого кольору схожої на кров, який поміщено до паперового пакету № 1, і вилучено до Обухівського РУП ГУ НП в Київській області.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Volkswagen», модель «Passat» р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

За даним фактом відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате кримінальне провадження № 12024111230000304 від 04.02.2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна, які виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення у кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як передбачено у ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом І частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За приписами частини 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Зі змісту частини 2 вказаної статті вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно щодо якого є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як визначає стаття 168 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час законного затримання особи в порядку, передбаченому статтями 207 і 208 цього кодексу, а також під час обшуку й огляду із складанням відповідного протоколу, наданням його копії особі, у якої вилучене майно, або її представнику та забезпеченням його схоронності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, приписами частини 3 статті 170 кримінального процесуального кодифікованого закону України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), той накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу, а саме: речовими доказами є матеріальні об`єкти, а також документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно, відповідно до правил цього кодексу.

Системний аналіз відповідного законодавства та змісту клопотання слідчого свідчить про те, що заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна, не можуть застосовуватись поза межами конкретного кримінального провадження й після закінчення строків досудового розслідування, а тому будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, в тому числі й застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Також, вирішуючи питання щодо арешту тимчасово вилученого майна, слідчий суддя ураховує зміст частини 2 статті 132 зазначеного нормативно-правового документу, відповідно до якої клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Підпункт а пункту 1 частини 1 статті 38 Кримінального процесуального кодексу України визначає слідчі підрозділи органів Національної поліції органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство).

Одночасно із цим й пункт 3 частини 2 розділу 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017 року, визначає, що органами досудового розслідування, зокрема, є слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.

При цьому процесуальним законом визначено, що до клопотання слідчого чи прокурора про арешт майна повинні бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими воно обґрунтовується, а у самому клопотанні слід зазначити: підставу і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 09.04.2019 року, справа № 138/2740/16-к, провадження № 51-3984км18, Закон, у тому числі в частині 10 статті 100 КПК, захищає право добросовісного власника або володільця майна від несприятливих наслідків використання його майна третіми особами зі злочинною метою. Такий підхід відповідає вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає серед іншого, що знаходження балансу між суспільним інтересом у попередженні злочинів та захистом прав зацікавлених осіб у таких обставинах означає, що покладання такого тягаря на власника відповідного майна може бути виправданим, лише якщо його інтерес у поверненні йому майна переважується ризиком, що таке повернення полегшить вчинення злочинів і зашкодить боротьбі з організованою злочинністю

Вище вказане майно у відповідності до ст. 98 КПК України має ознаки речових доказів, які мають суттєве значення в подальшому для досудового розслідування, та правильно наклав арешт на вказане майно з метою його збереження, оскільки існують обставини можливого подальшого приховування даного майна, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення та відчуження тимчасово вилученого майна. Крім того слід зазначити, що оцінка зібраних доказів щодо їх належності та допустимості перевірятиметься під час розгляду кримінального провадження по суті.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, адже не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, і як наслідок можливе відчуження майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, а тому клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.. ст.. 167,170-175,309,371,372,395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки «Volkswagen», модель «Passat» р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , місце реєстрація якого АДРЕСА_1 , який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності, 139.

Накласти арешт на виріз із подушки безпеки, який вилучений до Обухівського РУП ГУНП в Київській області, за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 22.

Речові докази, а саме:

?транспортний засіб марки «Volkswagen», модель «Passat» р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 зберігати за адресою:

АДРЕСА_2 ,

?виріз із подушки безпеки, зберігати за адресою:

АДРЕСА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .

Про виконання ухвали суду направити повідомлення слідчому судді.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя : ОСОБА_1