Рішення

від 16.02.2024 по справі 183/11901/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/11901/23

№ 2/183/945/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Аніськової А.В.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Любава» до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року Селянське (фермерське) господарство «Любава» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Євроінс Україна», в якому просило:

- стягнути з ПАТ СК «Євроінс» недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 43 240,85 грн.,

- стягнути з ОСОБА_1 для повного відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, матеріальну шкоду, яка складається зі 112 783,25 гривень недоплаченої суми відновлювального ремонту;

Також позивач просив вирішити питання щодо судових витрат, в тому числі витрат на проведення експертизи, судового збору, витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог СФГ «Любава», в особі представника адвоката Бойко Н.О., зазначив, що позивач є власником транспортного засобу автомобіля Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

02.08.2023 року на трасі М-18 (відрізок дороги між м. Новомосковськ та с. Орлівщина, неподалік від АЗС «Манго», за участю водіїв автомобіля Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який порушив п.10.1 ПДР України, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.09.2023 року у справі № 183/9563/23 водія ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_3 , відповідно до полісу № 212748334 була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс», у зв`язку з чим представник позивача подав до відповідної страхової компанію заяву про страхове відшкодування з відповідними додатками.

03.08.2023 року представником страхової компанії було здійснено огляд транспортного засобу, що належить потерпілій особі, за результатами якого майнову шкоду оцінено в 92 651 гривню, з вирахуванням франшизи до виплати становить 90051 гривня.

Зазначену суму спричиненої майнової шкоди позивач не погодив, які і не погодив суму страхового відшкодування, тому самостійно залучили судового експерта Пилипенка О.С., який склав висновок за результатами відповідної експертизи, згідно з яким вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу - Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 109 273, 602 гривень.

02.10.2023 року позивач звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, надавши до заяви висновок експерта Пилипенка О.С., який і просили взяти до уваги для розрахунку суми страхового відшкодування.

Між тим, 13.10.2023 року страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 63 432,75 гривень. На звернення позивача з приводу розрахунку суми страхового відшкодування, відповідь ними не була отримана.

Таким чином, позивач наполягає на стягненні зі страхової компанії недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 43 240,85 гривень.

Також позивач звертає увагу на те, що при проведенні судової авто товарознавчої експертизи експертом визначена і вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля, яка становить 224 656,85 гривень.

На думку позивача, винувата особа ОСОБА_1 , повинен відшкодувати СФГ «Любава» різницю між вартістю матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого транспортного засобу Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (224 656,85 гривень) та вартістю матеріального збитку, заподіяного власнику цього ж транспортного засобу, (109 273,60 гривень), що за підрахунками позивача становить 115 383,25 гривень.

12 грудня 2023 року відповідачем по справі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідачем-2, з метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням зносу було замовлено проведення відповідних оцінювань в ТОВ «СЗУ Україна».

Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 27786, завданого власнику колісного транспортного засобу, що був складений ТОВ «СЗУ Україна» матеріальний збиток, завданий транспортному засобу, Toyota RAV4 складає 66032,75 грн. без ПДВ.

Сума страхового відшкодування у розмірі 63432,75 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 2600,00 грн.) була виплачена на користь позивача, що останній не заперечує.

Крім того, у відповідача відсутній обов`язок приймати до уваги наданий позивачем висновок, оскільки законодавством визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитку.

У спорах пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми закону про ОСЦПВ є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно п. 34.3. ст. 34 Закону, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Відповідач звертає увагу суду, що ним у передбачений законом строк було організовано огляд транспортного засобу, про що складено відповідний акт огляду та здійснено страхове відшкодування.

26 грудня 2023 року позивач надав суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів Відповідача-2, зазначених ним у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що 03.08.2023 року відповідачем-2 дійсно здійснено огляд пошкодженого автомобіля позивача, за результатами якого оцінено майнову шкоду у розмірі 92651,00 грн., з вирахуванням франшизи 2600,00 грн. 90051,00 грн..

13.10.2023 року відповідачем-2 було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 63432,75 грн. меншому ніж було нараховано відповідачем-2 з самого початку.

На звернення позивача до страхової компанії з питанням чому саме така сума була виплачена, відповіді не отримано.

Лише надалі отримано лист від 13.10.2023 року, яким позивача повідомлено, що за страховим випадком, що стався 02.08.2023 року, згідно договору № 004022-2311-212748334 та страхового акту № 110796/1/2023, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 63432,75 грн. за реквізитами, що були вказані у заяві про виплату страхового відшкодування. Розмір страхового відшкодування було зменшено на розмір франшизи 2600,00 грн., що передбачений п. 5 по полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У телефонному режимі відповідальною особою відповідача-2 зазначено, що страховою компанією зменшено суму страхового відшкодування, у зв`язку з невідшкодуванням вартості вітрового скла, яке нібито пошкоджено в 2019 році, С(Ф)Г «Любава» отримано за нього відшкодування, проте не здійснено заміни.

Оскільки незрозумілим залишилися вказані розрахунки, адвокат позивача звернулась до відповідача-2 із адвокатським запитом від 16.10.2023 року № 16/10-23, в якому просила надати детальний розрахунок страхового відшкодування в розмірі 63432,75 грн., що було виплачено С(Ф)Г «Любава» 13.10.2023 року.

20.10.2023 року відповідачем надано відповідь на адвокатський запит, однак у ній не містилось детального розрахунку суми страхового відшкодування, що була виплачена.

Як вбачається з наведеного, в даному випадку сума страхового відшкодування з позивачем узгоджена не була.

Позивач звертає увагу суду, що експертний висновок № 37/23А від 25.09.2023 року, відповідно до якого матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Toyota RAV4 складає 109273,60 грн. є більш вагомим доказом, оскільки вказаний висновок містить попередження експерта про кримінальну відповідальність, відповідно до ст. 384 КК України, містить посилання на нормативні акти, методику та літературу інші джерела, що були використані при проведені експертизи, а також містить дані про те, що експертом особисто проводився технічний огляд автомобіля, що є початковим етапом дослідження, що дозволяє за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ, його комплектність, укомплектованість, технічний стан та інші показники, необхідні для розрахунку.

Натомість, звіт, на який посилається відповідач-2, таких даних не містить, залучений оцінщик ОСОБА_3 не оглядав транспортний засіб, при огляді транспортного засобу 03.08.2023 року був присутній представник страховика ОСОБА_4 , підпис якого відсутній в протоколі огляду колісного транспортного засобу.

Ухвалою суду від 09 листопада 2023 року відкрито спрощене позовне провадження по справі (а.с. 66).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Бойко Н.О. позов підтримала, з підстав, викладених у ньому, а також надала пояснення по суті та просила задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Берест О.М., позовні вимоги не визнав, просила відмовити в задоволенні позову, пред`явленого до його довірителя, оскільки позивачем не надано доказів понесених фактичних витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Представник відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» у судове засідання не з`явився, у наданому суду відзиві просив здійснювати подальший розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,дійшов до наступного висновку.

ОСОБА_2 є фахівцем з організації та ведення фермерського господарства у селянському (фермерському) господарстві «Любава» на підставі наказу про прийняття на роботу № 01/03-1К від 1 березня 2021 року (а.с. 20).

Наказом голови С(Ф)Г «Любава» № 30/12-3В від 30.12.2021 року за ОСОБА_2 закріплено автомобіль Toyota RAV4 держномер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , 2017 року випуску (а.с. 21).

02.08.2023 року о 07 год. 18 хв. на а/д М-18, 198 км в с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровській області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_3 , при зміні напрямку руху, виїхавши на зустрічну смугу, не впевнився в безпечності свого маневру, та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, що підтверджується повідомленням про ДТП від 02 серпня 2023 року (а.с. 24-26).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно страхового полісу № 212748334 діючого на 20.10.2023 року (а.с. 53).

Того ж дня, С(Ф)Г «Любава» звернулося до Голови Правління ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про страхове відшкодування матеріальної шкоди, отриманої автомобілем Toyota RAV4, у результаті ДТП 02.08.2023 року, за договором обов`язкового (добровільного) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 22-23).

02.08.2023 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було здійснено оцінку вартості збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу на підставі чого 22.09.2023 року складено Звіт № 27786, відповідно якого розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota RAV4 станом на дату оцінки становить 76600,30 гривень, (66032,75 грн. без урахування ПДВ) (а.с. 82-86).

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2023 року у справі № 183/9563/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у розмірі 850,00 грн. (а.с. 27).

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З листа С(Ф)Г «Любава» до Голови Правління ПрАТ «СК «Євроінс Україна» встановлено, що за результатами оцінки ушкоджень автомобіля Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , проведених ПрАТ «СК «Євроінс Украна», розмір страхового відшкодування складає 90051,00 грн. (а.с. 28).

З чим С(Ф)Г «Любава» не погоджується.

Також, С(Ф)Г «Любава», повідомляє, що після звернення на СТО ТОВ Фірма «Алмаз Мотор, Лтд», де обслуговується автомобіль Toyota RAV4, з метою розрахунку ціни відновлювального ремонту авто, отримано рахунок № НОМЕР_5 від 04.08.2023 року, відповідно до якого сума ремонту автомобіля після ДТП складає 282136,12 грн. (а.с. 29-30).

25 вересня 2023 року судовим експертом Пилипенко О.С. складено висновок по судовій автотоварознавчій експертизі № 37/23А, відповідно до якого, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Toyota RAV4 2.2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_6 в результаті його пошкодження, складає 109273,60 грн. (а.с. 31-38).

Вартість робіт з грошової оцінки пошкоджень, завданих транспортному засобу Toyota RAV4, експертом ФОП ОСОБА_5 оцінена у 8000,00 гривень, що підтверджується актом виконаних робіт та платіжною інструкцією № 716 від 28.08.2023 року (а.с. 50, 51).

28.09.2023 року С(Ф)Г «Любава» звернулось із заявою вих. № 103 до голови правління ПрАТ «СК «Євроінс Україна», якою повідомило відповідача-2 про проведення товариством власної автотоварознавчої експертизи та просило здійснити відшкодування матеріального збитку завданого власнику автомобіля в результаті ДТП в сумі 109273,60 грн. (а.с. 48).

Відповідно до платіжної інструкції № 24281 від 13.10.2023 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснено переказ коштів у розмірі 63432,75 грн. на банківський рахунок С(Ф)Г «Любава». Призначення платежу: «Страхове відшкодування згідно акту № 110796/1/2023 від 13.10.2023 року, по а/м Toyota RAV4 НОМЕР_1 , СФГ «Любава» (а.с. 49).

13 жовтня 2023 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на адресу позивача було направлено лист № 110796/1, яким повідомлено, що за страховим випадком від 02.08.2023 року, згідно договору № 004022-2311-212748334 та страхового акту № 110796/1/2023, відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 63432,75 грн., розмір страхового відшкодування було зменшено на розмір франшизи 2600,00 грн. (а.с. 127).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України: способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд, вирішуючи питання в частині стягнення з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» недоплаченої суми страхового відшкодування вважає за доцільне застосувати наступні норми законодавства.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод. Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 34Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» на страховика покладено обов`язок протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Згідно ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною 3 ст. 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника. Згідно ч. 7 ст. 102 ЦПК України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Частиною 2 ст. 106 ЦПК України передбачено, що порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Згідно п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п.36.2ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених устатті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями32та/або37цьогозакону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Оскільки, ліміт відповідальності ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за полісом № 212748334 становить 160 000,00 грн., виплата страхового відшкодування не може перевищувати цієї суми. Таким чином, з урахуванням вимог ст. 6, 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик повинен був здійснити позивачу виплату страхового відшкодування, яка розраховується як вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством на протязі 90 днів, з дня подання заяви на виплату страхового відшкодування.

13.10.2023 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснила позивачу виплату страхового відшкодування в розмірі 63432,75 грн. на підставі звіту № 27786 від 22.09.2023 року, виконаного ТОВ «СЗУ Україна».

Однак, із зазначеною у звіті сумою позивач не погодився, у зв`язку із чим самостійно звернувся до судового експерта з автотоварознавчої експертизи.

Як вбачається із п. 5 ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суб`єкти оціночної діяльності мають право залучати додатково у разі необхідності до участі у проведенні оцінки майна інших оцінювачів або інших фахівців, а також суб`єктів підприємницької діяльності.

Таким чином, позивачем, надано до суду висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи № 37/23А від 25.09.2023 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Toyota RAV4 2.2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в наслідок ДТП, становить 109273,60 грн.

Відповідно до положень статті 33 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

При оцінці звіту № 27786 від 22.09.2023 року, виконаного ТОВ «СЗУ Україна» та висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № 37/23А від 25.09.2023 року, виконаного судовим експертом Пилипенко О.С., суд звертає увагу на те, що експертний висновок № 37/23А містить попередження експерта про кримінальну відповідальність, відповідно до ст. 384, 385 КК України, містить посилання на нормативні акти, методику та літературу інші джерела, що були використані при проведенні експертизи, а також містить дані про те, що експертом особисто проводився технічний огляд автомобіля, що є початковим етапом дослідження, що дозволяє за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ, його комплектність, укомплектованість, технічний стан та інші показники, необхідні для розрахунку.

В свою чергу, звіт про визначення вартості матеріального збитку № 27786 від 22.09.2023року, таких даних не містить, залучений оцінщик ОСОБА_3 не оглядав транспортний засіб, при огляді транспортного засобу 03.08.2023 року був присутній представник страховика ОСОБА_4 .

Керуючись ст. 110 ЦПК України, якою передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до переконання, що висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи № 37/23А від 25.09.2023 року, проведеної судовим експертом Пилипенком О.С., є більш вагомим доказом, який встановлює реальну вартість матеріального збитку, спричиненого власнику пошкодженого транспортного засобу.

Крім того, суд критично відноситься на посилання Відповідача-1 на статтю 1194 ЦК України, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату).

У пунктах 135-137, 141, 142 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року по справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначено, що: «розглядаючи справу за позовом ПрАТ «СК «Грандвіс» до фізичних осіб та ПрАТ «Просто-Страхування» про стягнення страхового відшкодування, заявленим з підстав виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 жовтня 2018 року (справа № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18) вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом №1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Відтак Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження №14-316цс18) та ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження №14-25цс20)).

Ураховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-954цс16). У тій постанові від 14 грудня 2021 року Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи свій висновок у попередній справі, а саме № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), висловила правову позицію про те, що в разі якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії), винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі в судовому порядку».

Отже, системний аналіз положень Цивільного кодексу України, які регламентують порядок виконання зобов`язання, та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дає змогу дійти однозначного висновку, що саме на ПрАТ «СК «Євроінс Україна» покладається відповідальність за своєчасність та повноту виплати страхового відшкодування.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» слід стягнути недоотриману суму майнової шкоди, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 43240,85 грн., розмір якої позивачем підтверджено належними доказами.

Стосовно вимог, заявлених позивачем до ОСОБА_1 про стягнення з нього коштів для повного відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме недоплаченої суми відновлювального ремонту, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 1166Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29Закону №1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За змістом статті 1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

За таких обставин, сторонами не оспорюється факт ДТП, вина відповідача ОСОБА_1 та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування.

Предметом спору є відшкодування суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів понесених позивачем витрат пов`язаних з відновлювальним ремонтом, і взагалі чи було проведено ремонт постраждалого автомобіля, у зв`язку із чим, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Частиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд керуючись ч.1ст.141 ЦПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідача-2 ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Таким чином, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.6 ст.139ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

За підготовку висновку експерта по судовій автотоварознавчій експертизі автомобіля Toyota RAV4 д.р.н. НОМЕР_1 , позивач сплатив 8000,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 716 від 28.08.2023 року. Понесені позивачем витрати на підготовку експертного висновку підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 247, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «Любава» до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь Селянського (фермерського) господарства «Любава» суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 43240,85 гривень (сорок три тисячі двісті сорок гривень 85 копійок).

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь Селянського (фермерського) господарства «Любава» судові витрати: 2 684,00 гривні (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору; 8000,00 гривень (вісім тисяч гривень 00 копійок) витрат на залучення судового експерта.

В іншій частині позову Селянського (фермерського) господарства «Любава» до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач Селянське (фермерське) господарство «Любава», код ЄДРПОУ 30921754, місцезнаходження: вул. Павлоградська, буд. 2В, с. Знаменівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51280,;

відповідач-1 ОСОБА_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач-2 приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», код ЄДРПОУ 22868348, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 102, м. Київ, 03150.

Суддя Сорока О.В.