Ухвала

від 16.02.2024 по справі 317/922/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/922/24

Провадження № 2-з/317/3/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Мінгазов Р.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС в Запорізькій області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шоніної О.В. звернувся до суду з заявою, в якій просить на час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особаРегіональний сервіснийцентр Головногосервісного центруМВС вЗапорізькій області про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним та скасування державної реєстрації транспортного засобу, поновлення державної реєстрації за ОСОБА_3 , визнання права власності на 1/2 транспортного засобу, накласти арешт на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель GLE 300D, легковий універсал чорного кольору, 2019 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , дизельний, об`ємом 1950 см. куб., до набрання законної сили рішенням у даній цивільній справі.

В обґрунтування заяви вказує, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним та скасування державної реєстрації транспортного засобу, посилаючись на те, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 1995 року.

Транспортний засіб MERCEDESBENZ, модель GLE 300D, 2019 року випуску, був придбаний за спільні кошти подружжя, однак всупереч цьому відповідачка самостійно на власний розсуд, без згоди позивача, як співвласника, розпорядилась рухомим майном шляхом його відчуження. Автомобіль було відчужено на користь доньки, ОСОБА_2 , якій достеменно було відомо, що транспортний засіб належить позивачу та ОСОБА_3 на праві спільної власності. Таким чином, при укладенні правочину купівлі-продажу транспортного засобу відповідачем ОСОБА_3 з відповідачем ОСОБА_2 , стороною правочину порушені вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України щодо відповідності цього правочину нормам ЦК України, тому відповідний правочин є недійсним.

Також договір купівлі-продажу був укладений перед зверненням ОСОБА_3 до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу, з метою позбавлення позивача права власності на нього, адже після продажу транспортного засобу він вже не є спільною сумісною власністю подружжя та не може бути предметом спору про поділ майна подружжя. Крім того, спірний автомобіль відповідно до договору купівлі-продажу від 29.05.2021 був проданий за заниженою вартістю, а також те, що фактично транспортним засобом після укладення спірного правочину продовжує користуватись його колишня дружина відповідач ОСОБА_3 .

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 26.10.2023 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 06.02.2024 апеляційні скарги відповідачів задоволені частково, рішення суду першої інстанції скасоване, лише у зв`язку з тим, що заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права не є повним і не забезпечить досягнення правової мети, задоволення вимог позову в даному випадку провокує нове звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. При цьому колегія суддів зауважує, що відмова у задоволені позову із зазначених підстав не позбавляє позивача права звернутися до суду із відповідними вимогами визначивши ефективний спосіб захисту порушеного права.

На разі готується позов до суду про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним та скасування державної реєстрації транспортного засобу, поновлення державної реєстрації за ОСОБА_3 , визнання права власності на 1/2 ТЗ, який буде подано в строк, встановлений ЦПК України.

Не застосування заходу забезпечення може призвести до утруднення виконання рішення суду, оскільки як транспортний засіб може бути відчужений ОСОБА_2 на користь третьої особи. Тим паче, що відповідач, одразу ж після винесення постанови Запорізького апеляційного суду 06.02.2024 у справі №317/2624/21 звернулась до суду першої інстанції з клопотанням про зняття арешту з ТЗ, розгляд якого призначено на 16.02.2024, не дочекавшись навіть закінчення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

Оцінюючи дану заяву приходжу до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1 ч. 1 ст.150ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову місце перебування відповідачів знаходяться на території селища Сонячне Запорізького району Запорізької області, тобто в межах юрисдикції Запорізького районного суду Запорізької області. Отже подана заява про забезпечення позову підлягає розгляду Запорізьким районним судом Запорізької області.

Судом встановлено, що існує наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права позивача та поновлення його порушених прав та інтересів у випадку задоволення позовних вимог.

Пунктом четвертим Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22грудня 2006року №9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути істотні перешкоди як виконання судового рішення, так і ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Беручи до уваги те, що позивачем обґрунтовано наведено припущення, що не вжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення його прав та законних інтересів, суд прийшов до висновку, що слід вжити заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель GLE 300D, легковий універсал чорного кольору, 2019 р. випуску, номер кузову НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , дизельний, об`ємом 1950 см. куб. - до набрання законної сили рішенням у даній цивільній справі.

Копію ухвали негайно направити сторонам у справі для відома.

Допустити негайне виконання ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів.

Суддя: Р.В. Мінгазов