Постанова

від 16.02.2024 по справі 905/322/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Харків Справа № 905/322/23

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Склярук О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (вх. №1691 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі № 905/322/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт"</a>,

до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод",

про стягнення 215821,26 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт"</a> звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення 498769,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" договорів №451/21Э від 31.05.2021, №621/21М від 04.08.2021, №634/21Э від 09.08.2021 в частині оплати виконаних позивачем робіт, у зв`язку у з чим просить стягнути заборгованість.

Відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 28.03.2023, вирішено роз`єднати позовні вимоги у справі №905/183/23, шляхом виділення у три окремих самостійних провадження:

-позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 149287 грн за неналежне виконання договору №451/21Э від 31.05.2021 розглядати в межах справи №905/183/23;

-позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 215821,26 грн за неналежне виконання договору №621/21М від 04.08.2021 виділити в самостійне провадження (справа №905/322/23);

-позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 133660,97 грн за неналежне виконання договору №634/21Э від 09.08.2021 виділити в самостійне провадження (справа №905/323/23).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі №905/322/23 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт"</a> заборгованість у розмірі 215 821,26 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав про доведення матеріалами справи обставини неналежне виконання відповідачем умов договору №621/21М від 04.08.2021 в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача, прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, в якому не виконані всі вимоги цивільного законодавства, не повно та не всебічно перевірено обставини справи та не надана належна оцінка наявним в справі доказам, неправильно застосовані норми матеріального права і не повно відображено обставини, які мають значення для даної справи. В обґрунтуванні апеляційної скарги вказує про наявність сумнів у підписання наданих позивачем доказів з боку Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", оскільки наразі така документація відсутня у товариства через проведення на території його знаходження бойових дій, а відтак відсутні можливість перевірити їх достовірність. Апелянт звертає увагу, що первинні та договірні документи, які стосуються виконання робіт за договором №621/21М від 04.08.2021, залишились у зруйнованих будівлях Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", доступ до яких через постійні обстріли неможливий. Відомості про руйнування підприємства є загальновідомими, а також підтверджуються публікаціями у засобах масової інформації.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у справі №905/322/23 поновлено Приватному акціонерному товариству "Авдіївський коксохімічний завод" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі №905/322/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі №905/322/23, постановлено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі №905/322/23 здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи, запропоновано позивачу подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові, запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua., зупинено дію рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі №905/322/23, витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/322/23.

30.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт"</a> надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про законність рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі № 905/322/23, та просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" залишити без змін.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

04.08.2021 між Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" (виконавець) укладено договір підряду №621/21М (договір), відповідно до п.1.1 якого, замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати в порядку і на умовах цього договору роботи з експертного обстеження зі складанням паспорта технологічного обладнання, проведення періодичного технічного огляду обладнання, згідно календарного плану виконання робіт (додаток №1, додаток №1-а (Том 1, а.с.6-15).

Згідно з п.1.3 договору, строк виконання робіт по договору до 28.12.2021.

Відповідно до п.2.1 договору, вартість робіт з ПДВ складає 215821,26 грн.

Згідно з п.2.3 договору, розрахунки здійснюються протягом 180 календарних днів від дати виставлення рахунку, на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт та податкових накладних.

Згідно з п.3.4 договору, замовник протягом 5 днів з дня отримання акта виконаних робіт і звітніх документів зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт виконаних робіт або вмотивовану відмову від приймання робіт.

Згідно з умовами договору №621/21М від 04.08.2021, позивач виконав відповідні роботи, про що сторонами були складені та підписані акти здавання-приймання виконаної роботи (послуги).

Звертаючись з позовною заявою позивач вказує про неналежне виконання відповідачем умов договору №621/21М від 04.08.2021 в частині оплати виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим просив стягнути заборгованість.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке.

З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2021 між Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" (виконавець) укладено договір підряду №621/21М ( договір), відповідно до п.1.1 якого, замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати в порядку і на умовах цього договору роботи з експертного обстеження зі складанням паспорта технологічного обладнання, проведення періодичного технічного огляду обладнання, згідно календарного плану виконання робіт (додаток №1, додаток №1-а (Том 1, а.с.6-15).

Статтею 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (виконавець) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ст. 853 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.1.3 договору, строк виконання робіт по договору до 28.12.2021.

У п.2.1 договору сторонами встановлено, що вартість робіт з ПДВ складає 215821,26 грн.

Згідно до п.2.3 договору, розрахунки здійснюються протягом 180 календарних днів від дати виставлення рахунку, на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт та податкових накладних.

Здача виконавцем та прийняття замовником робіт здійснюється поетапно та оформляється актами здачі-приймання виконаних робіт до початку виконання кожного етапу замовник надає виконавцю необхідний перелік об`єктів (п.3.1 договору).

За змістом п.3.4 договору, замовник протягом 5 днів з дня отримання акта виконаних робіт і звітніх документів зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт виконаних робіт або вмотивовану відмову від приймання робіт.

Строк дії договору - з моменту підписання до 31.12.2022 (п.11.4 договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №621/21М від 04.08.2021, позивач виконав відповідні роботи, про що сторонами були складені та підписані акти здавання-приймання виконаної роботи (послуги), а саме: №965 від 20.12.2021 на суму 7200 грн, №966 від 20.12.2021 на суму 7200 грн, №967 від 20.12.2021 на суму 13200 грн, №968 від 20.12.2021 на суму 7800 грн, №969 від 20.12.2021 на суму 7388,70 грн, №970 від 20.12.2021 на суму 7388,70 грн, №971 від 20.12.2021 на суму 7800 грн, №972 від 20.12.2021 на суму 13200 грн, №976 від 20.12.2021 на суму 7387,50 грн, №977 від 20.12.2021 на суму 7800 грн, №978 від 20.12.2021 на суму 7800 грн, №979 від 20.12.2021 на суму 9600 грн, №980 від 20.12.2021 на суму 9600 грн, №981 від 20.12.2021 на суму 13200 грн, №982 від 20.12.2021 на суму 8400 грн, №994 від 20.12.2021 на суму 3678 грн, №995 від 20.12.2021 на суму 3678 грн, №996 від 20.12.2021 на суму 3678 грн, №№997 від 20.12.2021 на суму 3678 грн, №998 від 20.12.2021 на суму 3678 грн, №999 від 20.12.2021 на суму 3678 грн, №1000 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1001 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1002 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1003 від 20.12.2021 на суму на 3672 грн, №1004 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1005 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1006 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1007 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1008 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1009 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1010 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1011 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1012 від 20.12.2021 на суму 3672 грн, №1019 від 20.12.2021 на суму 3678 грн, №1020 від 20.12.2021 на суму 3678 грн, №1021 від 20.12.2021 на суму 3696,36 грн (а.с.16-52).

Вказані акти відповідачем підписані без будь-яких зауважень.

Загальна сума вартості виконаних позивачем робіт за договором становить 215821,26 грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак в порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за виконані позивачем роботи не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем.

Оскільки на час прийняття рішення судом першої інстанції доказів оплати відповідачем заборгованості надано не було, а позовна вимога про стягнення з відповідача 215821,26 грн є правомірною.

У апеляційній скарзі апелянт вказує, що він ставить під сумнів документи надані позивачем та не може підтвердити їх підписання зі сторони Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод; первинні та договірні документи, які стосуються виконання робіт за договором №621/21М від 04.08.2021, залишились у зруйнованих будівлях товариства, доступ до яких через постійні обстріли неможливий.

Втім варто зазначити, що відповідна обставини не були зазначені відповідачем в ході розгляду спору у суді першої інстанції. При цьому, відсутність первинних документів у відповідача не може беззаперечно свідчити про відсутність правовідносин з позивачем та відсутність в нього невиконаних зобов`язань.

Відповідно до положень статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На даний час у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Приписами ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.91 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Безпосередньо у позовній заяві зазначено, що оригінали документів, долучених до позовної заяви, знаходяться у позивача і будуть надані для огляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не було заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналів долучених до матеріалів справи документів а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції.

Крім того судова колегія враховує, що підпис особи, який міститься на актах приймання-передачі виконаних робіт від імені відповідача, скріплений печаткою Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", що є зовнішнім реквізитом відповідача, який засвідчує легітимність підпису перед третіми особами.

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату відповідачем печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Отже, відтиск печатки, наявний на первинних документах, є свідченням участі відповідача, як юридичної особи, у здійсненні господарської операції (у даному випадку - прийнятті виконаних позивачем робіт). При цьому, у якості підтвердження проведення дій і наявності господарської діяльності та визнання договору між сторонами, позивачем надано копії зареєстрованих податкових накладних.

Посилаючись на відсутність документів, на підставі яких ухвалено оскаржуване рішення, відповідач не надав суду доказів його звернення до позивача з вимогою представити такі документи, не повідомляв позивача про їх втрату.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем докази з більшою вірогідністю підтверджують як факт виконання ним робіт на суму 215821,26 грн, так і факт передачі відповідачу таких робіт, аніж доводи, представлені відповідачем на спростовування вказаних обставин.

З огляду на викладене, доводи відповідача про відсутність у нього документації не можуть бути підставою для нездійснення розрахунків за прийняті роботи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі № 905/322/23, має бути залишене без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі № 905/322/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.І. Склярук