Постанова

від 16.02.2024 по справі 905/322/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Харків Справа № 905/322/23

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" (вх. №1894 Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/322/23,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт",

до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод",

про стягнення 215821,26 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/322/23 відмовлено в прийнятті додаткового рішення у справі №905/322/23.

Ухвала мотивована тим, що справа №905/322/23 сформована внаслідок ухвалення судом рішення про роз`єднання позовних вимог у справі №905/183/23, а в межах справи №905/183/23 задоволено заяву позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 49500,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" з відповідною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить відповідну ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у суду не було підстав відмовляти у прийнятті заяви про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №905/322/23. Мотивування суду про те, що ним самостійно було розділено позовні вимоги в самостійні провадження не вказує, що позивач внаслідок задоволення позову повністю, не має права на компенсацію витрат на правову допомогу. За твердженням апелянта, роз`єднання судом самостійно позовних вимог в окремі провадження призвело до збільшення витрат на професійну правову допомогу, адже представництво позивача адвокатами позивача здійснювалось у трьох судових процесах, а не в одному, як це було погоджено при подані позову в межах справи №905/183/23.

На думку скаржника, відмова суду у прийняті та розгляді заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, як юридично так і фактично позбавила позивача у праві, встановленому ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому у матеріалах справи наявні всі належні та допустимі докази у підтвердження понесених витрат у даній справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №905/322/23 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" строк на апеляційне оскарження на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/322/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/322/23, постановлено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/322/23 здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи, запропоновано Приватному акціонерному товариству "Авдіївський коксохімічний завод" подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові, запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення 498769,23 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 28.03.2023, вирішено роз`єднати позовні вимоги у справі №905/183/23, шляхом виділення у три окремих самостійних провадження:

-позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 149287 грн за неналежне виконання договору №451/21Э від 31.05.2021 розглядати в межах справи №905/183/23;

-позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 215821,26 грн за неналежне виконання договору №621/21М від 04.08.2021 виділити в самостійне провадження (справа №905/322/23);

-позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 133660,97 грн за неналежне виконання договору №634/21Э від 09.08.2021 виділити в самостійне провадження (справа №905/323/23).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі №905/322/23 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" заборгованість у розмірі 215 821,26 грн.

Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі № 905/322/23 залишено без змін.

До суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" подано заяву в якій представник позивача просить ухвалити додаткове рішення у справі щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та просить стягнути з відповідача 64700,00 грн.

На підтвердження надання позивачу правничої допомоги до суду надано: копію договору про надання правової допомоги №546-14/10/2022 від 14.10.2022, копію додаткової угоди №4 від 28.03.2023, копію акту №4 приймання-передачі наданих послуг до договору №546-14/10/2022 про надання правової допомоги від 14.10.2022.

Відмовляючи в задоволенні поданої заяви суд виходив з того, що сформована внаслідок ухвалення судом рішення про роз`єднання позовних вимог у справі №905/183/23, шляхом виділення у три окремих самостійних провадження, зокрема провадження №905/322/23, а в межах справи №905/183/23 задоволено заяву позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 49500,00 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами першою та третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною першою статті 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.2 ст.161 ГПК України).

Як вже зазначалось, Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" (позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (відповідач) про стягнення 498769,23 грн. Вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/183/23. Матеріали справи свідчать, що зміст позовної заяви містить заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" про стягнення з відповідача витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, що складає 150000,00 грн., докази чого будуть надані ним до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У подальшому, судом першої інстанції вирішено роз`єднати позовні вимоги у справі №905/183/23, шляхом виділення у три окремих самостійних провадження

Тобто, за наслідком роз`єднання позовних вимог має місце створення та реєстрація трьох окремих самостійних проваджень справ.

Колегія суддів критично ставиться до посилань суду першої інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/183/23, оскільки розподіл витрат в одній справі не впливає на розподіл витрат в іншій справі.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 цього Кодексу).

Як вбачається, позивачем подано заяву щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (надіслано через підсистему "Електронний суд"), в якій вказано що витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом справи №905/322/23 становить 64700,00 грн.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що роз`єднавши позовні вимоги у три окремі самостійні провадження справи, позивач також вчинив дії по роз`єднанню обсягу наданої правничої допомоги на визначені судом три справи. Вказане не заборонено чинним законодавством.

Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію договору про надання правової допомоги №546-14/10/2022 від 14.10.2022, копію додаткової угоди №4 від 28.03.2023, копію акту №4 приймання-передачі наданих послуг до договору №546-14/10/2022 про надання правової допомоги від 14.10.2022.

Матеріали справи не містять заяви відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, разом з тим колегія суддів зазначає про таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 1.1 договору №564-14/10/2022 про надання правової допомоги від 14.10.2022, укладеного між позивачем (клієнт) та Адвокатським об?єднанням "РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП" (адвокатське об?єднання), встановлено, що клієнт доручає, а адвокатське об?єднання приймає на себе зобов?язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього.

Предметом даного договору є юридичні послуги з представництва та захисту прав та інтересів клієнта у господарських правовідносинах, зокрема з ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" щодо стягнення заборгованості за договором договору №621/21М від 04.08.2021 (пп. 1.2.5 п. 1.2 договору).

За умовами цього договору, гонорар адвокатського об?єднання за цим договором складається з вартості наданих послуг (поточне супроводження), що оплачується клієнтом по рахунках-фактурах (пп. 4.1.1 п. 4.1 договору). При розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в п. 4.1 даного договору враховується час, витрачений адвокатським об?єднанням, його партнерами та співробітниками та тарифна сітка адвокатського об?єднання (п. 4.6 договору).

Даний договір укладений терміном 1 рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) (п. 7.1 договору).

17.10.2022 між сторонами та адвокатом Фоменко Денисом Андрійович (адвокат) було укладено договір, п. 1.1 якого встановлено, що адвокатське об?єднання, на підставі звернення клієнта, доручає адвокату, а адвокат приймає на себе зобов?язання надавати юридичну допомогу клієнту адвокатського об?єднання в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

28.03.2023 між позивачем та адвокатським об?єднанням було укладено додаткову угоду №4 до договору №546-14/10/2022 про надання правової допомоги від 14.10.2022, у якій сторони погодили, що гонорар адвокатського об?єднання за комплексне супроводження судової справи, яка буде розглядатися у Господарському суді Донецької області за позовом клієнта до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення заборгованості за договором підряду № 621/21М від 04.08.2021, становить фіксовану суму у розмірі 64700,00 грн (п. 1 додаткової угоди).

Згідно п. 2 зазначеної додаткової угоди гонорар адвокатського об?єднання повинен бути сплачений клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішення суду.

З акта наданих послуг №4 від 05.07.2023 вбачається, що адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо представництва, захисту прав та інтересів клієнта у судовій справі №905/322/23, яка розглядалася у Господарському суді Донецької області за позовом клієнта до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення заборгованості за договором підряду №621/21М від 04.08.2021 (п. 1 акту).

У своїй сукупності вказані документи спростовують висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено надання йому послуг з професійної правничої допомоги, пов`язаних з розглядом справи №905/322/23.

Втім, колегія суддів зазначає, що даний акт не містить конкретизованого переліку послуг, що були надані адвокатським об`єднанням і яка вартість кожного виду наданих послуг.

Суд апеляційної інстанції враховує, що обсяг поданих доказів на підтвердження позовних вимог не є значним, а спір у даній справі є нескладним, справа розглянута за наявними матеріалами без участі представника позивача за його заявою.

З урахуванням наведеного, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, відсутність у матеріалах справи доказів фактичного понесення позивачем витрат на послуги адвоката у пред`явленому до стягнення розмірі, а також детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та співрозмірності і становитиме надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. як співмірних, зокрема позовним вимогам, строку розгляду справи, наданими послугами адвокатом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/322/23 скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви і винесення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, підлягають відшкодуванню в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 86, 129, 233, 240, 244, 269, 270, п.2 ч.1 ст.275, ст.ст. 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/322/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/322/23 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, б.1, ідентифікаційний код юридичної особи 00191075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" (84313, Донецька область, м.Краматорськ, бульв. Машинобудівників, б.53, оф.2, ідентифікаційний код юридичної особи 41617268) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, б.1, ідентифікаційний код юридичної особи 00191075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна організація "Стандарт" (84313, Донецька область, м.Краматорськ, бульв. Машинобудівників, б.53, оф.2, ідентифікаційний код юридичної особи 41617268) витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 2 684,00 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян