Постанова

від 13.02.2024 по справі 904/3375/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3375/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Пясецький Д.В., адвокат (поза межами суду);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Дочірнього підприємства "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023 (суддя Т.В. Загинайко, повний текст підписаний 25.10.2023) у справі № 904/3375/23

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720)

до Дочірнього підприємства "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7; ідентифікаційний код 40113902)

про стягнення 402 046 грн. 44 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення 402 046 грн. 44 коп., що складає 174 628 грн. 04 коп. - основного боргу за природний газ, поставлений за Договором від 15.12.2015 №4481/16-БО-4, 36 304 грн. 43 коп. - 3% річних та 191 113 грн. 97 коп. - інфляційних втрат.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за Договором від 15.12.2015 №4481/16-БО-4 постачання природного газу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023 у справі № 904/3375/23 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 174 628 грн. 04 коп. - заборгованості, 36 304 грн. 43 коп. - 3% річних, 191 113 грн. 97 коп. - інфляційних нарахувань та 6 030 грн. 70 коп. - витрат на сплату судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Дочірнє підприємство "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що на час укладення Договору про переведення боргу 28.10.2016 первісним боржником було сплачено 72,9% (5 306 242,82 : (7 279 072,51 :100) = 72,9).

У рішенні суду визнано, що новий боржник - відповідач за період з 31.10.2016 по 30.04.2020 сплатив позивачу за Договором від 28.10.2016 №14/9225/16 про переведення боргу ще 1 798 200,65 грн., отже, загальний розмір погашеної станом на 30.04.2020 заборгованості склав 7 104 443,47 грн., або 97,6% від загальної суми заборгованості.

За таких обставин суд мав застосувати до позовних вимог Позивача в частині стягнення 3% річних і інфляційних втрат положення абзацу 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (в редакції від 15.01.2022) (надалі - Закон) нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року.

До зазначеної в Законі дати погашення основної частини боргу склало 97,6 %, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню, бо вказані суми підлягають списанню.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023 у справі № 904/3375/23 законним та обґрунтованим, прийнятим з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 16.11.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/3913/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

20.11.2023 матеріали справи №904/3375/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023 у справі № 904/3375/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.02.2024.

09.02.2024 представником відповідача Теліпко І.Б. подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з відрядженням представника відповідача Почтової Софії Сергіївни.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з клопотання представника відповідача, він повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, та єдиною підставою для відкладення розгляду справи зазначає відрядження представника.

Вирішуючи питання щодо можливості відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає, що відповідач мав можливість взяти участь у судовому засіданні і через іншого представника.

В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу.

В свою чергу, саме відповідач не забезпечив участі представника (будь-якого, як в порядку самопредставництва, так і представника - зі статусом адвоката). Отже, вказані обставини є суто суб`єктивними, які залежали виключно від волевиявлення відповідача, тому не можуть бути визнані поважними.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, неявку їх представників у судове засідання, враховуючи, що повідомлені відповідачем причини неявки не визнаються судом поважними, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги та про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.

У судовому засіданні 13.02.2024 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", правонаступником якого є позивач Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, як постачальником, та Дочірнім підприємством "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", правонаступником якого є відповідач Дочірнє підприємство "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", як споживачем, було укладено договір від 15.12.2015 №4481/16-БО-4 постачання природного газу.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 30.12.2015 №1) газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами / організаціями та іншими споживачами.

Постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 1 261,409 тис.куб.м, у тому числі по місяцям (тис.куб.м): - січень 459,694; лютий 443,806; березень 357,909. І кв. 1 261,409. Постачальник передає споживачу з 01 квітня 2016 по 30 квітня 2016 року (включно) газ обсягом до 90,74 тис.куб.м (пункт 2.1 Договору в редакції додаткової угоди від 28.03.2016 №4).

Пунктом 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 28.03.2016 №4) визначено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") - у пунктах прийманні-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України та/або в пунктах приймання передачі газ в ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газ, споживач зобов`язується надати постачальнику: - завірену копію акта наданих послуг з розподілу/транспортування природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та Оператором ГРМ/ГТС; до копії акту споживач за підписом уповноваженої особи надає інформацію стосовно детальної розбивки кількості газу, зазначеної в акті, за категоріями (в т.ч. за цим договором); - підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість (пункт 3.5 Договору в редакції додаткової угоди від 28.03.2016 №4).

Пунктом 5.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 28.03.2016 №4) визначено, що ціна за 1000 куб.м газу за цим договором з 01 квітня 2016 року становить 6 255,00 гривень, крім того податок на додану вартість (20%) 1 251,00 грн. До сплати за 1000 куб.м природного газу з ПДВ 7 506,00грн.

Відповідно до пункту 6.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 28.03.2016 №4) оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Статтею 12 Договору (в редакції додаткової угоди від 28.03.2016 №4) визначено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представника сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 30 квітня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору у період з січня 2016 по квітень 2016 включно Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передала, а ДП "Південьтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" прийняло імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 у загальному обсязі 925,93 тис.куб.м на загальну суму (з урахуванням транспортування) 7 279 071 грн. 51 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: від 31.01.2016 на загальну суму (з урахуванням транспортування) - 2 900 385 грн. 20 коп., з урахуванням ПДВ; від 29.02.2016 на загальну суму (з урахуванням транспортування) 2 006 627 грн. 47 коп., з урахуванням ПДВ; від 31.03.2016 на загальну суму (з урахуванням транспортування) 1 821 508 грн. 75 коп., з урахуванням ПДВ; від 30.04.2016 на загальну суму (з урахуванням транспортування) 550 550 грн. 09 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 34-37).

В подальшому, між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", як кредитором, Дочірнім підприємством "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", як первісним боржником, та Дочірнім підприємством "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", як новим боржником, було укладено договір від 28.10.2016 №14/9225/16 про переведення боргу (Договір про переведення боргу).

Пунктом 1.1 Договору про переведення боргу визначено, що за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за Договором від 15.12.2015 №4481/16-БО-4 (далі зобов`язання), укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов`язанні та замінює первісного боржника у зобов`язанні.

Кредитор дійсним дає згоду на заміну первісного боржника у зобов`язанні новим боржником та на укладення цього договору на встановлених у ньому умовах (пункт 1.2 Договору про переведення боргу).

Відповідно до пункту 2.1 Договору про переведення боргу сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладання даного договору дорівнює 1 972 828 грн. 69 коп., в тому числі по місяцям, у яких використовувався природний газ: березень 2016 - 1 494 786 грн. 05 коп.; квітень 2016 - 478 042 грн. 69 коп.

Пунктом 3.1 Договору про переведення боргу визначено, що до нового боржника переходять обов`язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 15.12.2015 №4481/16-БО-4.

Новий боржник зобов`язується перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній у пункті 2.1 цього договору, в порядку та на умовах, визначених договором постачання природного газу від 15.12.2015 №4481/16-БО-4 (пункт 3.2 Договору про переведення боргу).

Первісний боржник зобов`язується протягом двох робочих днів з моменту набрання чинності цим договором передати новому боржнику всі документи, що стосуються предмета цього договору (пункт 3.3 Договору про переведення боргу).

Пунктом 4.1 Договору про переведення боргу визначено, що новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених договором постачання природного газу від 15.12.2015 №4481/16-БО-4.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 6.1 Договору про переведення боргу).

В матеріалах справи міститься DVD диск з банківськими виписками по рахунку позивача за період з 31.10.2016 по 30.04.2020 включно (а.с.41).

Як вбачається з наданих виписок по рахунку, у період з 31.10.2016 по 30.04.2020 включно відповідачем сплачено позивачеві за договором про переведення боргу 1 663 365 грн. 56 коп., а саме: 31.10.2016 - 38 682 грн. 92 коп.; 24.11.2016 - 38 682 грн. 92 коп.; 21.12.2016 - 38 682 грн. 92 коп.; 25.01.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 22.02.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 23.03.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 24.04.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 25.05.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 22.06.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 24.07.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 22.08.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 25.09.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 20.10.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 24.11.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 14.12.2017 - 38 682 грн. 92 коп.; 19.01.2018 - 38 682 грн. 92 коп.; 22.02.2018 - 38 682 грн. 92 коп.; 23.03.2018 - 38 682 грн. 92 коп.; 24.04.2018 - 38 682 грн. 92 коп.; 25.05.2018 - 38 682 грн. 92 коп.; 21.06.2018 - 38 682 грн. 92 коп.; 26.07.2018 - 38 682 грн. 92 коп.; 23.08.2018 - 38 682 грн. 92 коп.; 27.12.2018 - 154 731 грн. 68 коп.; 25.01.2019 - 36 682 грн. 92 коп.; 25.03.2019 - 79 365 грн. 84 коп.; 23.04.2019 - 38 682 грн. 92 коп.; 23.05.2019 - 38 682 грн. 92 коп.; 20.06.2019 - 38 682 грн. 92 коп.; 24.07.2019 - 38 682 грн. 92 коп.; 23.08.2019 - 38 682 грн. 92 коп.; 25.09.2019 - 38 682 грн. 92 коп.; 28.10.2019 - 38 682 грн. 92 коп.; 28.11.2019 - 38 682 грн. 92 коп.; 16.12.2019 - 38 682 грн. 92 коп.; 24.01.2020 - 38 682 грн. 92 коп.; 25.02.2020 - 38 682 грн. 92 коп.; 24.03.2020 - 38 682 грн. 92 коп.; 30.04.2020 - 38 682 грн. 92 коп.

Також в матеріалах справи міститься копія листа відповідача від 30.09.2020 №934 "Щодо зарахування переплати", з якого вбачається, що відповідач просить позивача зарахувати суми переплат за іншими договорами постачання природного газу в загальному розмірі 134 835 грн. 09 коп. в рахунок сплати за договором про переведення боргу від 28.10.2016 №14/9225/16.

Позивач посилаючись на те, що відповідачем лише частково проведено сплату за поставлений природний газ на суму 1 798 200 грн. 65 коп., внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за природний газ в розмірі 174 628 грн. 04 коп., звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з обґрунтованості, законності та доведеності вимог позивача, відсутності на момент розгляду справи доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем. Також суд погодися з наданим розрахунком 3% річних ті інфляційних нарахувань, визнав його арифметично вірним.

Оскільки рішення суду в частині стягнення 174 628 грн. 04 коп. заборгованості заявником апеляційної скарги не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.

Колегія суддів констатує, що рішення господарського суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних. В іншій частині зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку не переглядається.

З урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних з наступних мотивів.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача настав строк виконання платежів по договору: за актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 - 25.02.2016; за актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2016 - 25.03.2016; за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 - 25.04.2016; за актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 -25.05.2016.

28.10.2016 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", як кредитором, Дочірнім підприємством "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", як первісним боржником, та Дочірнім підприємством "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", як новим боржником, було укладено договір №14/9225/16 про переведення боргу.

За вказаним договором на нового боржника (відповідача) переведено суму боргу в розмірі 1 972 828 грн. 69 коп. (в тому числі за березень 2016 - 1 494 786 грн. 05 коп. та за квітень 2016 - 478 042 грн. 64 коп.).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, відповідачем у період з 31.10.2016 по 30.04.2020 включно сплачено позивачу за договором про переведення боргу 1 663 365 грн. 56 коп., а також сума переплат за іншими договорами між сторонами в загальному розмірі 134 835 грн. 09 коп. зарахована в рахунок сплати за договором про переведення боргу від 28.10.2016 №14/9225/16.

Тобто, залишок заборгованості за поставлений природний газ складає 174 628 грн. 04 коп. (1 972 828 грн. 69 коп. (сума заборгованості, що була переведена за Договором про переведення боргу) - 1 663 365 грн. 56 коп. (сплата за Договором про переведення боргу) - 134 835 грн. 09 коп. (зарахована в рахунок сплати за договором про переведення боргу сума переплат по іншим договорам).

Позивач нарахував та просить стягнути інфляційні у розмірі 191 113 грн. 97 коп. за період з 01.06.2016 по 30.04.2023, а також нараховано 3% річних у зв`язку із простроченням оплати у розмірі 36 304 грн. 43 коп. за загальний період з 26.05.2016 по 30.04.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд, перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок позивача інфляційних втрат та 3 % річних, дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування у розмірі 191 113 грн. 97 коп. за період з 01.06.2016 по 30.04.2023 та 3% річних у розмірі 36 304 грн. 43 коп. за загальний період з 26.05.2016 по 30.04.2023.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.

29.08.2021 набув чинності Закон України від 14.07.2021 №1639-IX "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", яким, у тому числі, було внесено зміни до положень Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та викладено частину першу його статті 7 у наступній редакції: "1. На реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб:

- підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;

- підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості".

Крім того, необхідно зазначити, що станом на момент прийняття рішення у справі діяла інша редакція Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (редакція від 19.08.2022 року), відповідно до статті 7 якої, на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий до 1 червня 2021 року природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, отримані до 1 червня 2021 року для їх подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, якщо інше не передбачено цим Законом.

На заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий з 1 червня 2021 року до 1 липня 2022 року природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману з 1 червня 2021 року до 1 липня 2022 року для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, включених до реєстру, за спожитий до 1 червня 2021 року природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, отримані до 1 червня 2021 року для їх подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, та не сплачені станом на дату включення до реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом, не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб:

- підлягають списанню, за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, або в інший строк згідно з умовами затверджених мирових угод;

- підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

Предмет спору справи № 904/3375/23, в тому числі, стягнення основної заборгованості в розмірі 174 628,04 грн, яка до теперішнього часу є непогашеною з боку відповідача. Саме на вказану заборгованість нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а викладені у ній доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023 у справі № 904/3375/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023 у справі №904/3375/23 залишити без змін.

Судові витрати Дочірнього підприємства "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.02.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков