Рішення

від 16.02.2024 по справі 905/1657/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.02.2024 Справа №905/1657/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елагрос», м.Полтава, Полтавська область,

до відповідача Комунального закладу «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту», м. Маріуполь, Донецька область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець», м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення заборгованості у сумі 93980,00 грн, 3% річних у сумі 2819,40 грн, інфляційних втрат у сумі 19996,91 грн, всього 116796,31 грн,

без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Елагрос», м. Полтава, Полтавська область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального закладу «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту», м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 93980,00 грн, 3% річних у сумі 2819,40 грн, інфляційних втрат у сумі 19996,91 грн, всього 116796,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки №19 від 14.02.2022 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Відкриваючи провадження у справі №905/1657/23 суд в порядку ст.50 Господарського процесуального кодексу України залучив Комунальний заклад «Міський спортивний комплекс «Азовець», м. Маріуполь, Донецька область, як покупця за договором поставки №19 від 14.02.2022 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 28.12.2023, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників в порядку ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомлення відповідача та третьої особи про відкриття провадження у справі №905/1657/23 судом здійснювалось шляхом направлення ухвали від 28.12.2023 на електронні адреси, зазначені в позовній заяві, ухвала доставлена до електронних скриньок учасників 28.12.2023, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, та через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України в порядку ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зв`язок з відповідачем та третьою особою за телефонними номерами, інформація про які наявна в матеріалах справи, відповідальним працівником суду не встановлений. Отже суд вчинив всі можливі дії з метою повідомлення відповідача та третю особу. Суд також бере до уваги, що учасники мали можливість ознайомитись з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Третя особа пояснень по справі не надала.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк, суд згідно з положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

14.02.2022 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Елагрос» (постачальник), з однієї сторони та відповідачем, Комунальним закладом «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту» (платник) та Комунальним закладом «Міський спортивний комплекс «Азовець» (покупець) з іншої сторони був укладений договір №19, відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцеві, покупець приймає, а платник оплачує лампи (код ДК 021-2015-31530000-0 Частини до світильників та освітлювального обладнання), загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами у специфікації, що є додатком №1 до договору (п.1.1 договору).

Загальна вартість товару, що підлягає поставці за договором, становить 93980,00грн, у тому числі ПДВ 15663,33грн (п.3.3 договору).

Умови поставки: (поставка на склад покупця) за адресою: 87532, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, 2 (п.4.1 договору).

Згідно з п.4.4 договору приймання-передача товару згідно специфікації по кількості та якості проводиться відповідно до товаросупровідних документів (видаткової накладної).

Товар вважається зданим постачальником та прийнятим покупцем з моменту підписання повноваженими представниками постачальника та покупця накладних (п.4.8 договору).

За умовами п. 5.1 договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості товару указаній в видатковій накладній шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця, вказаних у реквізитах у договорі.

Оплата за поставлений товар буде проводитися протягом 30 календарних днів з дати поставки товару постачальником; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати отримання коштів платником на свій реєстраційний рахунок (п.5.2 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п.8.1 договору). Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 договору, та закінчується 31.12.2022, а в частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання сторонами (п.8.2 договору).

До договору №19 від 14.02.2022 між сторонами підписано специфікацію (додаток №1), умовами якої погоджено найменування, кількість, ціну та суму товару, що поставляється.

Як свідчать матеріали справи у виконання умов договору №19 від 14.02.2022 позивач поставив покупцю (третя особа) товар на загальну суму 93980,00грн з ПДВ за видатковою накладною №-000000012 від 18.02.2022, що містить посилання на договір №19 від 14.02.2022.

Зауважень та заперечень стосовно кількості та якості з боку покупця не висувалось, що підтверджується підписом представника покупця на видатковій накладній №000000012 від 18.02.2022. Враховуючи приписи ст.ст. 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, ця видаткова накладна приймаються судом як така, що підтверджує належне виконання позивачем умов договору №19 від 14.02.2022 в частині поставки товару та прийняття його покупцем.

Доказів оплати товару відповідачем, який є платником за умовами договору №19 від 14.02.2022, матеріали справи не містять

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Укладений сторонами договір №19 від 14.02.2022 є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу положень ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як свідчать матеріали справи позивач виконав господарські зобов`язання за договором №19 від 14.02.2022 з поставки та передання товару на загальну суму 93980,00грн з ПДВ.

Між тим обставини справи свідчать, що відповідач як платник за договором №19 від 14.02.2022 не здійснив розрахунку за поставлений позивачем товар за видатковою накладною №000000012 від 18.02.2022, товар за якою був отриманий покупцем, у встановлений п.5.2 договору строк до 21.03.2022 включно (строк розраховано з урахуванням ст. 254 Цивільного кодексу України), у зв`язку з чим за вимогами ст. 253 Цивільного кодексу України першим днем порушення строків оплати, з якого можливо нарахування штрафних санкцій, є 22.03.2022, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором №19 від 14.02.2022 у розмірі 93980,00грн.

Заперечень щодо наявності заборгованості відповідач суду не надав. Обставини затримки бюджетного фінансування відповідач не доводив. Отже обставини надходження бюджетного фінансування при розгляді справи суд не досліджував, зокрема приймаючи до уваги те, що згідно з численною практикою Європейського Суду з прав людини (справи «Бакалов проти України», «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» тощо) відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості у розмірі 93980,00грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором №19 від 14.02.2022 у розмірі 93980,00грн, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати поставленого та прийнятого товару покупцем у строк, встановлений договором №19 від 14.02.2022, суд дійшов висновку, що відповідач згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 2819,40грн за період прострочення з 01.04.2023 по 31.03.2023, а також інфляційних втрат у сумі 19996,91грн за період з квітня 2022 по березень 2023, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатом проведеної судом перевірки розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за заявлені позивачем періоди є методологічно та арифметично правильними та відповідають фактичним обставинам справи, отже позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 2819,40грн та інфляційних втрат у сумі 19996,91грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача зі сплати судового збору, належний розмір якого становить 2147,20грн, з огляду на задоволення позовних вимог за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 210, 233, 236-237, 239-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, б. 35А; код ЄДРПОУ 43421225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елагрос» (36034, Полтавська область, м. Полтава, вул. Великотирновська, б. 39А, кв. 140, код ЄДРПОУ 41145914) заборгованість у сумі 93980,00 грн, 3% річних у сумі 2819,40 грн, інфляційні втрати у сумі 19996,91 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2147,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано судом без його проголошення.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було підписано лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова