Рішення
від 17.01.2024 по справі 914/2598/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2024 Справа № 914/2598/23

за позовом: Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської міської ради, м.Золочів Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства «Сасів-Агро», с.Сасів Золочівського району Львівської області

про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати Суддя Кітаєва С.Б.

За участі секретаря Сосницької А.А.

Представники сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. прокурор

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Золочівської міської ради, до Приватного підприємства «Сасів-Агро», про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 04.09.2023 позовну заяву Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури залишено без руху.

08.09.2023, за вх.№21846/23, від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18.10.2023

02.10.2023, за вх.№2375/23, від позивача поступило клопотання, у якому просив проводити засідання у відсутності представника та позовні вимоги визнавав в повному обсязі.

Ухвалою від 18.10.2023 судом повідомлено позивача і відповідача про відкладення розгляду справи на 08.11.2023.

23.10.2023, за вх.№25541/236, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

25.10.2023, за вх.№25830/23, на електронну адресу суду від прокуратури поступила відповідь на відзив з додатками.

25.10.2023, за вх.№25901/23, через систему «Електронний суд» від прокуратури поступила відповідь на відзив з додатками.

08.11.2023, вх.№914/2598/23/1/23, судом зроблено запит до Львівської дирекції АТ «Укрпошта».

Ухвалою від 08.11.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 08.11.2023 судом повідомлено позивача і відповідача про відкладення розгляду справи на 29.11.2023.

15.11.2023, за вх.№27787/23, від АТ «Укрпошта» на запит суду надійшов лист від 14.11.2023 №1.10.004.-19208-23.

Ухвалою суду від 29.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.12.2023.

Судове засідання 20.12.2023 не відбулось, у зв`язку із відсутню роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаціної системи, через що технічна фіксація та формування протоколу судового засідання було неможливим. Ухвалою суду від 20.12.2023 призначено судове засідання на 17.01.2024.

Прокурор в судове засідання 17.01.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав.

Позивач явки уповноваженого представника не забезпечив, у клопотанні від 02.10.2023 (вх.№2375/23) просив про розгляд справи без його участі.

Відповідач явки представника не забезпечив, причин неявки не повідомив. Жодних заяв, клопотань від відповідача не поступило.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення, в судовому засіданні 17.01.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Позиція прокуратури.

30.01.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ПП «Сасів-Агро» (далі-Орендар, Відповідач) на підставі протоколу земельних торгів від 30 серпня 2019 року №616 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240 площею 17,6112 га., яка розташована за межами населених пунктів на території Почапівської сільської ради Золочівського району Львівської області.

В Договорі визначено, що земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності (в подальшому-комунальної) передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 17,6112 га, у тому числі: 17,6112 га сіножаті. Договір укладено на строк 7 років.

11.02.2019 року зареєстровано право державної власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та право оренди за ПП «Сасів-Агро».

В подальшому, 13.01.2021 державним реєстратором зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за Золочівської міської радою та внесено запис про припинення права державної власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Відтак, Золочівською міською радою (далі-Орендодавець, Позивач) набуто право власності на спірну земельну ділянку та до останньої перейшли права та обов`язки орендодавця за зазначеним договором оренди землі.

Відповідач згідно договору свого обов`язку не виконує та допустив тривалу заборгованість, яка утворилась починаючи з квітня 2021 року і станом на 01.08.2023 становить 111 318,90 грн, що є самостійною підставою для розірвання договору.

Окрім того, 06.06.2023 комісією Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області проведено обстеження земельної ділянки, яка передана в користування ПП «Сасів-Агро» згідно договору оренди землі від 30.01.2019. За результатами обстеження встановлено, що вказана земельна ділянка розорана та на ній є посіви гречки.

Таким чином, всупереч вимог чинного законодавства та умов Договору оренди землі, відповідач використовує орендновану земельну ділянку для сільськогосподарського призначення як ріллю, а не як сіножаті, тобто без законних на те підстав використовує її не відповідно до того виду використання, за яким цю земельну ділянку було передано власником, що є ще однією правовою підставою для розірвання в судовому порядку договору оренди землі на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, та для повернення власнику земельної ділянки.

Згідно запиту №0-13-0/93-1856/15-23 від 19.06.2023 нормативно грошова оцінка на земельні ділянки з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240 площею 17,6112 га становить 96493,29 грн.,

Прокурор зазначив, що нормативно-грошова оцінка сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2022 року по Львівській області оцінка ріллі/перелогів становить 21492,00 гри. за гектар, тоді як сіножатей 5797,63 грн. за гектар, а відтак, що вартість вказаної ділянки як ріллі є значно вищою, відтак і плата за її використання як ріллі до місцевого бюджету становила б більший розмір, а отже така ситуація значно погіршує стан земельної ділянки, внаслідок її безконтрольного розорювання, незаконну зміну виду використання земельної ділянки, внаслідок чого до бюджету не надходять значні суми коштів, що є порушенням інтересів держави.

Прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 111 318,90 грн., розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4621885800:06:000:0240 від 30.01.2019 та зобов`язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 17,6112 га кадастровий номер 4621885800:06:000:0240.

Позиція позивача.

Позивачем пояснення по суті позовних вимог не подано. У клопотанні від 02.10.2023 зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Розгляд справи просить здійснювати без участі представника Золочівської міської ради.

Позиція відповідача.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідачем не заперечується укладення Договору оренди від 30.01.2019 року земельної ділянки загальною площею 17,6112 га з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240.

Заперечення відповідача проти позову наступні.

1.Покликаючись на умови п.11.3 Договору (дія Договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної оплати орендарем орендної плати, а також із підстав визначених чинним законодавством України), відповідач вважає, що з позовом до суду про розірвання договору може звернутись виключно сторона договору. Золочівська міська рада Золочівського району Львівської області не подавала до суду жодних позовних заяв та не просила суд розірвати договір, а відтак відсутні законні інтереси для розірвання договору за позовом прокурора.

На переконання відповідача прокурор у даній справі не довів нездійснення чи неналежне здійснення Золочівською міською радою Золочівського району Львівської області захисту інтересів держави, як підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

2.Відповідач зазначає про наявність форс-мажорних обставин, через які, як стверджує, не мав можливості належним чином та у строки, встановлені договором, виконати обов`язок щодо внесення орендної плати.

В обгрунтування наведеного покликається на те, що 24.02.2022 року Верховною радою України було прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким було затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та, відповідно, введено режим воєнного стану в Україні.

Торгово-промислова палата України визнає введення режиму воєнного стану в Україні форс-мажором, що унеможливлює виконання зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.67 ЦКУ особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку або непереборної сили.

3.Відповідач стверджує, що протягом 2023 року він сплатив 187 416,85 грн. за оренду земель Золочівського району, у т.ч. за оренду земельної ділянки із кадастровим номером 4621885800:06:000:0240, а тому борг по орендні платі за земельну ділянку відсутній.

4.Відповідач зазначає, що прокурор у своїй позовній заяві вказує на нецільове використання земельної ділянки, а саме, що земельна ділянка використовується, відповідно, для вирощування гречки, а не для сіножатей. В якості доказу нецільового використання земельної ділянки прокурором подано до суду акт обстеження земельних ділянок на території Золочівської територіальної громади Золочівського району Львівської області від 06.06.2023 року, складений комісією Золочівської міської ради.

Вважає, що даний доказ є неналежним, недостовірним та недостатнім у розумінні ГПК України, оскільки в акті обстеження земельних ділянок на території Золочівської територіальної громади Золочівського району Львівської області від 06.06.2023 року відсутня будь-яка інформація про встановлення меж земельної ділянки із кадастровим номером 4621885800:06:000:0240 в натурі (на місцевості) зазначеною комісією, тому зазначення в акті, що саме на земельній ділянці із кадастровим номером 4621885800:06:000:0240 комісією виявлено посіви гречки є таким, що не відповідає дійсності, оскільки такі висновки комісії зроблено щодо земельної ділянки, межі якої даною комісією не були встановлені під час її огляду. Прокурором по справі не подано до суду жодного доказу прийняття Золочівською міською радою Золочівського району Львівської області рішення про здійснення контролю за використанням та охороною земель, жодного доказу про створення виконавчим комітетом Золочівською міською радою Золочівського району Львівської області відповідної комісії, що здійснювала обстеження та формувала акт обстеження, який прокурором долучено в якості доказу, не підтверджено повноважень, наданих такій комісії, та не подано жодного доказу затвердження такого акту Золочівською міською радою Золочівського району Львівської області.

Відтак, ПП «Сасів-Агро», вважає, що прокурором не доведено нецільове використання земельної ділянки відповідачем, а отже, позовні вимоги щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки є незаконними та такими, що не можуть бути задоволені.

Обставини справи.

30.01.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ПП «Сасів-Агро» (далі-Орендар, Відповідач) на підставі протоколу земельних торгів від 30 серпня 2019 року №616 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240, площею 17,6112 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Почапівської сільської ради Золочівського району Львівської області.

13.01.2021 року державним реєстратором зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за Золочівською міською радою та внесено запис про припинення права державної власності в особі ГУ Держгеокадастру у Львівській області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240, площею 17,6112 га, зареєстровано за орендарем, ПП Сасів-Агро, 06.02.2019 року.

Крім того, 06.02.2019 внесено зміни до відомостей про державну реєстрацію іншого речового права-права оренди до 30.01.2026 ПП «Сасів-Агро» на вказану земельну ділянку, змінено орендодавця- ГУ Держгеокадастру у Львівській області на Золочівську міську раду.

Відповідно до інформації Відділу №3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області №0-13-0.93-1856/15-23 від 19.06.2023 угіддя земельної ділянки площею 17,6112 га з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240 -сіножаті.

Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець, на підставі протоколу електронних земельних торгів від 30.01.2019 року №616 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240, яка розташована за межами населених пунктів на території Почапівської сільської ради Золочівського району Львівської області.

Згідно п.2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення сільськогосподарського виробництва загальною площею 17,6112 гектарів, у тому числі 17,6112 га сіножаті.

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури. (п.2.2 Договору).

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 93 240,09 грн. (дев`яносто три тисячі двісті сорок гривень 09 коп.) (з урахування коефіцієнту індексації). (п.2.3 Договору).

Відповідно до п.2.4 Договору земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні. (п.2.5 Договору)

Згідно п.3.1 Договору, Договір укладено на строк 7 (сім) років.

Відповідно до п.4.3 Договору орендна плата сплачується Орендарем на р/р 33212812013217 в Казначейство України МФО 899998 код ЄДРПОУ 37904735 (одержувач місцевий бюджет Почапівської сільської ради Золочівського району Львівської області), код платежу 18010600, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.

Згідно п.4.4 Договору орендна плата вноситься Орендарем у такі строки: за земельні ділянки державної власності, набуті в оренду за результатами електронних земельних торгів:

-за перший рік-не пізніше трьох банківських днів з дня укладання договору оренди;

-починаючи з наступного року-відповідно до Податкового кодексу України.

У відповідності до п.4.5 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни коефіцієнтів індексації, визначених Договором;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

-зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної власності

-в інших випадках, передбачених законом.

Розмір орендної плати за земельні ділянки державної власності, які передані в оренду за результатами електронних земельних торгів, не може переглядатись у бік зменшення.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановлений цим Договором: справляється пеня у розмірі 0,1 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення. (п.4.6 Договору).

Як вбачається з умов Договору щодо орендної плати (п.п. 4.1 - 4.6), розрахунку податкового боргу станом на 01.06.2023, податкових декларацій ПП Сасів-Агро з плати за землю за період 2021-2022 років, інформації Золочівської міської ради щодо несплати орендної плати за договором за період 2021-2023 років, заборгованість з орендної плати ПП «САСІВ-АГРО» за Договором станом на 01.08.2023 становить 111 318,90 грн.( 01.06.2023 така заборгованість становила 134 278,72 грн.). Заборгованість утворилася з квітня 2021 року.

З розрахунків заборгованості вбачається несплата відповідачем орендної плати за землю впродовж 2021-2023 років, зокрема з березня 2021 року по липень 2023 року було сплачено орендну плату всього 8 разів з наступними платежами: 25502,60 грн. в серпні 2021 року, 21985 грн. в листопаді 2021 року, 151,46 грн. у вересні 2022 року, 230,53 грн. у лютому 2023 року, 29,45 грн. у березні 2023 року, 22790,15 грн. у травні 2023 грн., 37983,46 грн. в червні 2023 року, 169,76 грн. в липні 2023 року.

Пунктами 5.1 та 5.2 Договору (умови використання земельної ділянки) передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 17,6112 гектарів, у тому числі: 17,6112 га сіножаті. Угіддя-сіножаті. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що зміна угідь допускається за умови розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку документації із землеустрою за згодою орендодавця.

Відповідно до п. 6.1 Договору визначено умови повернення земельної ділянки, а саме, що після припинення дії Договору Орендар протягом 5 (п`яти) робочих днів повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до п.8.2 Договору обов`язок Орендодавця:

- передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користування орендованою земельною ділянкою.

Одним із обов`язків орендаря за Договором є використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення та умов договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охоронну довкілля, державних стандартів ( п.8.4.5 Договору).

Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.8.4.7 Договору).

У відповідності до п. 11.1 Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розглядається у судовому порядку.

Згідно до п.11.2. Договору дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та Орендаря; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-Орендаря/смерті фізичної особи-Орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законодавством.

Дія Договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим Договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати Орендарем орендної плати, а також з інших підстав визначених чинним законодавством України. ( п.11.3. Договору).

Пунктами 11.4 та 11.5 передбачено, що розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. У разі поновлення Договору оренди землі на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

За невиконання чи неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього Договору (п.12.1 Договору).

Право оренди земельної ділянки зареєстровано 06.02.2019 за ПП «Сасів-Агро», номер запису про інше речове право 30224273.

Відтак, з 06.02.2019 в Орендаря виникло право оренди на земельну ділянку, а також права та обов`язки орендаря за Договором оренди землі від 30.01.2019.

У встановленому Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон) та Договором порядку, земельна ділянка передана Орендарю, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки від 30.01.2019 року.

06.06.2023 комісією Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області проведено обстеження земельної ділянки, яка передана в користування ПП «Сасів-Агро» згідно Договору оренди землі від 30.01.2019.

За результатами обстеження встановлено, що вказана земельна ділянка розорана та на ній є посіви гречки. Дані обставини зафіксовані в акті перевірки земельних ділянок на території Золочівської громади Золочівського району Львівської області

Згідно листа №0-13-0.93-1856/15-23 від 19.06.2023 нормативно грошова оцінка на земельні ділянки з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240 площею 17,6112 га становить 96493,29 грн.

Оцінка суду.

Щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави, суд зазначає наступне

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, відповідно до статтей 13 та 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Як вказує прокурор, в даному випадку порушення інтересів держави полягає в порушенні цільового використання земельної ділянки, в користуванні відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти. Незаконне розорювання сіножатей призводить до погіршення якості грунтів та виснаження земель, що завдає значної шкоди земельним ресурсам держави, а також суперечить державній політиці у сфері земельних відносин.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Отже з огляду на вказані норми, «державним» (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду з позовною заявою є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання, а саме припинення користування земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї, припинення нецільового використання земельної ділянки тощо.

При цьому, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019р. у справі №915/20/18).

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017р. у справі №п/800/490/15 (провадження №21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Відтак, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури 10.04.2023 звернувся до ГУ ДПС у Львівській області з запитом про надання інформації та документів в порядку ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратури, у зв`язку із систематичною заборгованістю з орендної плати за землю орендаря, ПП Сасів-Агро, та просив наступну інформацію: чи погашений борг юридичною особою; надати належним чином завірені розрахунки заборгованості по орендарю з відображенням щомісячного нарахування, розміру здійсненої оплати та суму боргу по договору із зазначенням дати останньої проплати; належним чином завірені копії податкових декларація з плати за землю та облікових карток з плати за землю вказаного орендаря за 2021-2023 роки; грунтовно інформувати про вжиті заходи щодо стягнення боргу, скільки матеріалів передано до суду з наданням копій підтверджуючих документів (ухвала про відкриття провадження у справі), пред`явлених податкових вимог з наданням копій та інші вжитті заходи. При цьому, поінформувати з наданням відповідного рахунку, за який період та яка сума заборгованості із загального боргу з орендної плати за цим договором не охоплена претензійно-позовною роботою та з яких причин.

01.06.2023 перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури звернувся до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області із листом №14.54/05-45-2203ВИХ-23, в якому прокурор зазначив, що Приватним підприємством «Сасів-Агро» допускається систематична заборгованість з орендної плати за землю за договором оренди землі, яка розташована за межами населеного пункту на території Золочівської міської ради Золочівського району, укладеним з ГУ Держгеокадастру з огляду на що, на підставі частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», просив надати прокуратурі наступну інформацію:

1) розрахунки заборгованості по орендарю, з відображенням щомісячних нарахувань, розміру здійсненої оплати та суму боргу із зазначенням дати останньої оплати;

2) повторно провести обстеження земельної ділянки, про що скласти відповідний акт;

3) надати банківські реквізити (помер рахунку, код ЄДРПОУ, МФО, призначення платежу) Золочівської міської ради для примусового стягнення заборгованості з орендної плати за землю в судовому порядку.

У відповідь на вказаний запит №14.54/05-45-2205 від 01.06.2023 ГУ ДПС у Львівській області листом від 05.06.2023 року надано запитувану інформацію та зазначено, що ПП Сасів-Агро на території Золочівської міської ради Львівської області декларує використання на праві оренди 6-ти земельних ділянок загальною площею 91,0086 га, в тому числі земельну ділянку площею 6,6 га (згідно договору оренди від 10.07.2018 №б/н за кадастровим номером 4621888400:09:000:0170) та земельну ділянку площею 17,6112 га (згідно договору оренди від 30.01.2019, №б/н за кадастровим номером 4621885800:06:000:02400). Станом на 01.06.2023 загальна податкова заборгованість по сплаті орендної плати за землю з юридичних осіб по вказаному підприємству становить 335614,93 грн., яка складається із суми недоплати орендної плати за 2021-2022 роки (257841,53 грн.) та суми несплати за період січень-квітень 2023 року (77773,40 грн.). З метою стягнення податкового боргу ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення від 17.02.2022 №60/19 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу відповідно до п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України. Протягом 2023 року сплату в рахунок орендної плати за земельні ділянки від ПП Сасів-Агро надійшло 58995,6 грн., у тому числі остання сплата орендної плати платником проведена 18.05.2023 року в сумі 44630,22 грн.

06.06.2023 Золочівська міська рада Золочівського району Львівської області скерувала прокуратурі відповідь за №1795, щодо проведення комісією обстеження зазначених у запиті земельних ділянок та про складення відповідного акту обстеження.

19.06.2023 перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури звернувся до Начальника Відділу №3 Управління ГУ Держгеокадастру у Львівській області із запитом №14.54/05-45-2523ВИХ-23, у якому зазначав, що ПП Сасів-Агро допускається систематична заборгованість з орендної плати за землю, зокрема за договором, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 17,6112 га з кадастровим номером 621885800:06:000:0240, яка розташована за межами населених пунктів на території Золочівської ОТГ та всупереч вимог чинного законодавства та умов договору оренди землі, ПП Сасів-Агро використовує орендовану земельну ділянку для сільськогосподарського призначення як ріллю, а не як сіножаті, а таким чином просив надати інформацію щодо нормативно-грошової оцінки та виду угідь земельної ділянки за кадастровим номером 621885800:06:000:0240.

Відповідно до запиту прокуратури від 19.06.2023 №14.54/05-45ВИХ-23, Відділ №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 19.06.2023 повідомило, що угіддя земельної ділянки площею 17,6112 га з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240-сіножаті. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 96493,23 грн.

Перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури у листі від 08.08.2023 №14.51/05-45-3158ВИХ.-23 повідомляв Золочівську міську раду, що відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» з метою представництва інтересів держави звертається в Господарський суд Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області до ПП «Сасів-Агро» про розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки площею 17,6112 га в комунальну власність та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю.

21.08.2023 із листом №14.54/05-45-3350ВИХ-23 прокурор звернувся до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, в якому просив оновити розрахунок заборгованості ПП «Сасів-Агро», з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240 станом на 01.08.2023.

Також, Золочівською міською радою Золочівського району Львівської області в додаток до листа від 23.08.2023 №2578 (на запит прокуратури від 21.08.2023 №14.54/05-45-3350ВИХ-23), надано розрахунок заборгованості ПП «Сасів-Агро» орендної плати за землю перед бюджетом Золочівської міської територіальної громади за земельну ділянку із кадастровим номером 4621885800:06:000:0240 станом на 01.08.2023.

24.08.2023 Золочівська міська рада Золочівського району Львівської області у своєму листі №2590 до Золочівської окружної прокуратури, з метою захисту законних інтересів Золочівської міської територіальної громади, керуючись ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», просила прокурора звернутись до суду з позовом в інтересах міської ради про розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки площею 17,6112 га в комунальну власність та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю.

Таким чином, з огляду вказані обставини та наведені норми законодавства, в даному випадку існують достатні підстави вважати про наявність бездіяльності зі сторони позивача та про можливість застосування представницьких повноважень прокурора з метою захисту інтересів держави в суді.

Щодо суті спору і позовних вимог прокурора суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 627 та статтею 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини 3 статті 760 Цивільного кодексу України, особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно із частиною 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина 1 статті 93 Земельного кодексу України).

За змістом частини 9 статті 93 Земельного кодексу України і частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Так, згідно із статтею 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1 та 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- дата укладення та строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до статті Закону України ЗУ "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із статтею 22 Закону України "Про оренду землі", орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

У статті 24 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендодавця. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендаря. Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Як встановлено судом, 30.01.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ПП «Сасів-Агро» (далі-Орендар, Відповідач) на підставі протоколу земельних торгів від 30 серпня 2019 року №616 укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець, на підставі протоколу електронних земельних торгів від 30.01.2019 року №616 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240, яка розташована за межами населених пунктів на території Почапівської сільської ради Золочівського району Львівської області.

Так, згідно із пунктом 24 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021р., що набрав чинності 27.05.2021р.), з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Судом встановлено, що 13.01.2021 державним реєстратором зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за Золочівською міською радою та внесено запис про припинення права державної власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Відтак, Золочівською міською радою набуто право власності на спірну земельну ділянку та до останньої перейшли права та обов`язки орендодавця за договором оренди землі.

Частиною 1 статті 148-1 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Таким чином, зміна власника земельної ділянки та передача її з державної в комунальну власність не впливає на умови діючого договору оренди землі, на права та обов`язки орендаря та не тягне за собою зміну умов договору оренди землі.

Вказане кореспондується також з нормами статті 514 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з огляду на вказане, відповідно до чинного законодавства саме Золочівська міська рада Золочівського району Львівської області є власником земельної ділянки та стороною договору оренди землі (орендодавцем).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об`єктом оподаткування.

Така ж відповідальність за невиконання умов договору оренди встановлена ст.36 Закону.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Право оренди земельної ділянки-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (ст. 93 Земельного кодексу України).

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ст. 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, що встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, який виникає у платника за кожним податком і збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1. ст. 38 Податкового кодексу України).

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

Згідно з п. п. 4.1-4.4. Договору орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься згідно з протоколом земельних торгів від 30.01.2019 у розмірі річної орендної плати, що становить 91 160, 41 грн. та підлягає сплаті на розрахунковий рахунок №33212812013217 в Казначейство України (одержувач місцевий бюджет Почапівської сільської ради Золочівського району Львівської області), код платежу 18010600. Орендна плата вноситься орендарем: за перший рік не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди, починаючи з наступного року відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону, п. п. 8.1.1, 8.4.6 Договору, Орендодавець має право вимагати від Орендаря, а Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Як слідує з інформації ГУ ДПС у Львівській області від 05.06.2023 відповідачем допускається систематична заборгованість з орендної плати за землю, згідно договору, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 17,6112 га з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Львівській області в додаток до листа від 05.06.2023, скеровало на адресу окружної прокуратури податкові декларації з плати за землю, подані ПП Сасів-Агро за період 2021 рік по 2023 рік, з яких вбачається, що нарахована сума річної орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 4621885800:06:000:0240 за 2021 рік складає 91 160, 35 грн. (щомісячний розмір орендної плати 7596,70 грн), за 2022 рік 233320,25 грн (щомісячний розмір орендної плати 19443,35 грн) та за 2023 рік складає 91162,31 грн.

Згідно з розрахунком податкового боргу з орендної плати за землю ПП «Сасів-Агро», наданим органом ДПС вбачається, що станом на 01.06.2023 у ПП Сасів-Агро наявна заборгованість по орендній платі з юридичних осіб по Золочівській територіальній громаді в загальній сумі 335 614,93 грн (не сплачені підприємством суми нарахованої орендної плати за землю за 6 земельних ділянок, які впродовж квітня 2021-2023 років декларувалися в одній податковій декларації (в тому числі за земельну ділянку з кадастровим номером 4621885800:06:000:240).

Як вбачається із поданих матеріалів, розрахукнку заборгованості з орендної плати, орендна плата за землю з квітня 2021 року сплачувалась в неповному розмірі або не сплачувалась взагалі.

Наявним у справі розрахунком заборгованості ПП Сасів-Агро з орендної плати за землю перед місцевим бюджетом Золочівської міської територіальної громади за договором (кадастровий номер земельної ділянки 4621885800:06:000:240, площа орендованої земельної ділянки 17,6112 га) підтверджується заборгованість відповідача станом на 01.08.2023 року в сумі 111 318,90 грн.

Доказів зворонього, у тому числі доказів на погашення вказаної заборгованості, відповідач суду не надав. Відтак, його доводи у відзиві про відсутність заборгованості є голослівними, не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак не заслуговують на увагу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача в сумі 111 318,90 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 111 318,90 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно із пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Враховуючи наведене, під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до положень статті 782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно із статтею 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначено в абзаці 4 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірвання договору.

В пункті 2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що під час вирішення спорів про розірвання договору і оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно із пунктом 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р., розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, суди мають мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Верховний Суд у пункті 38 постанови від 02.05.2018р. у справі №925/549/17 дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під час розгляду справи судом також було встановлено, що протягом дії договору оренди, орендна плата ПП «Сасів-Агро» сплачувалась несвоєчасно.

Так, зокрема, у періоди: березень 2021 - серпень 2021 (5 місяців), грудень 2021 - серпень 2022 (9 місяців), жовтень 2022 - січень 2023 (4 місяці), як вбачається з розрахунку заборгованості мала місце несплата відповідачем орендної плати взагалі.

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суд від 03.08.2022 у справі №914/374/21.

Відповідно до п. 11.3 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим Договором, а також внаслідок несплати, несвоєчасної або неповної сплати Орендарем орендної плати, та з інших підстав, визначених чинним законодавством України.

Відтак суд дійшов висновку, що факт систематичного порушення відповідачем умов договору оренди в частині внесення орендних платежів, з огляду на положення чинного законодавства та пункт 11.3 цього договору, є підставою для розірвання договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем.

Крім того, суд зазначає, що несплата орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою протягом більше шести місяців, погашення цієї заборгованості після звернення позивача з позовом до суду свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.

При цьому суд врахував правові висновки, викладені Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18), Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 10.02.2021 у справі 923/1001/19 та від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19.

У зв`язку з тим, що відповідачем допущено систематичну несплата орендної плати за землю, що є порушенням умов договору та частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі", тому відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" та частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України існують підстави для припинення договору оренди землі від 30.01.2019 шляхом його розірвання за рішенням суду і в судовому порядку.

Щодо використання земельної ділянки всупереч умовам договору та вимогам законодавства суд зазначає таке.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частинами 2 та 3 статті 19 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 20 Земельного кодексу України, категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Частинами 4 та 5 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру. Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру. Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру. Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

Статтею 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно з частиною 3 статті 22 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент укладення договору), землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 2.1. договору, в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 17,6112 гектарів, у тому числі 17,6112 га сіножаті.

Відповідно до інформації Відділу №3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 19.06.2023 угіддя земельної ділянки площею 17,6112 га з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240-сіножаті.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, передана відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та є сіножаттями.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до правових висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19 (провадження №12-11гс21), указаними нормами права (статті 31, 33-37 Земельного кодексу України) визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного кодексу України для такого виду використання.

Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі у справі №925/929/19 (провадження №12-11гс21).

Відповідно до частин 1-2 статті 37 Закону України "Про охорону земель", власники та землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок, зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Згідно із Додатком №4 (Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ)) до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, рілля (код групи 001, підгрупи 00,01) це сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Сіножаті - це сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння (рівномірно вкриті деревною та чагарниковою рослинністю на площі 20% ділянки).

Як встановлено судом, 06.06.2023 року комісією Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4621885800:06:000:0240, яка передана в користування ПП Сасів-Агро згідно з договором оренди землі від 30.01.2019 року. За результатами обстеження комісією встановлено, що на земельній ділянці виявлено посіви гречки.

Отже як встановлено судом, матеріали перевірки містять відомості щодо розорювання земельної ділянки для засівання її гречкою.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що поданий прокурором як доказ у справі акт обстеження земельної ділянки комісією від 06.06.2023 (далі за текстом - Акт обстеження) - є недопустимим доказом.

Такі доводи відповідача визнаються судом непереконливими, з огляду на наступне.

Чинне законодавство не містить переліку вимог до форми та змісту Акту обстеження земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджується, що обстеження земельної ділянки проводила комісія створена на підставі розпорядження міського голови м.Золочева від 02.06.2023 №204/1.

В Акті обстеження містяться вказівки на кадастровий номер земельної ділянки №4621885800:06:000:0240, її площу 17,6112 га, що в сукупності належним чином ідентифікує земельну ділянку.

При цьому, суд, вважає, що у осіб, які входили до складу комісії (першого заступника міського голови, головного спеціаліста відділу земельних відносин Золочівської міської ради, провідного спеціаліста відділу розвитку інфраструктури, ЖКГ, захисту довкілля, начальника відділу юридичного забезпечення та кадрової політики) достатньо знань та навичок для встановлення місцезнаходження земельної ділянки за допомогою технічної документації та складання акту її обстеження, з урахуванням того, що встановлені в ході обстеження порушення Договору є в прямому сенсі - очевидними, оскільки саме візуальним оглядом членами комісії було встановлено факти розорювання спірної земельної ділянки та засівання її гречкою.

Спеціальні навички та спеціальна освіта, у даному випадку, на думку суду, для визначення факту розорювання земельної ділянки та засівання гречкою - не вимагаються.

Доводи відповідача щодо невстановлення меж ділянки не відповідають дійсності , адже спірна земельна ділянка площею 17,6112 га повністю сформована, їй присвоєно кадастровий номер 4621885800:06:000:0240, про що відповідачу відомо ще з моменту укладення договору оренди землі.

Відтак, Акт обстеження земельної ділянки від 06.06.2023 є належним і допустимим доказом, що підтверджує факт використання відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 4621885800:06:000:0240 не за цільовим призначенням.

Як вже зазначено вище в рішенні, користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, відповідач всупереч вимог чинного законодавства та умов договору оренди землі використовує орендовану земельну ділянку як ріллю для вирощування гречки, а не для сіножатей.

У статті 24 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендодавця. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендаря, зокрема, право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Аналогічні норми встановлені статтею 651 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (провадження №14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підстави для зміни або розірвання договору визначені у статті 651 Цивільного кодексу України. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 Цивільного кодексу України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.

З огляду на зміст припису абзацу першого частини другої статті 651 Цивільного кодексу України інші випадки, ніж істотне порушення договору, для його зміни або розірвання у судовому порядку можуть бути встановлені законом або самим договором. Настання цих випадків зумовлює право сторони ініціювати у суді питання зміни чи розірвання відповідних правовідносин.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що допустила порушення договору, не має значення ні для оцінки істотності порушення, ні для виникнення права вимагати зміни чи розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на електронних земельних торгах у розмірі річної плати 97,76954% від нормативно грошової оцінки 93240,09 грн у грошовій формі складає 91160,41 грн.

Відповідно до п.4.2. Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянки здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначеним законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміну умов договору оренди чи продовження його дії.

Відтак, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а отже і розмір орендної плати, залежить, в тому числі, від функціонального призначення земельної ділянки.

Використовуючи спірну земельну ділянку, яка належить до сіножатей, для вирощування сільськогосподарських культур, а не сінокосіння, ПП «Сасів-Агро» порушує інтереси Золочівської територіальної громади в отриманні справедливої та такої, що відповідає вимогам законодавства, орендної плати.

У зв`язку з цим, суд зазначає, що розірвання договору оренди землі не призведе до порушення інтересів держави, за захистом яких звернувся прокурор, оскільки ПП «Сасів-Агро» істотно порушило умови договору, що не дозволяє потерпілій стороні - Золочівській територіальній громаді отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.

На підставі поданих та досліджених доказів, установлених судом фактичних обставин укладення та виконання сторонами договору оренди землі, суд дійшов висновку про порушення ПП «Сасів-Агро» положень земельного законодавства та умов договору оренди землі щодо використання орендарем земельної ділянки відповідно до її призначення.

Порушення ПП «Сасів-Агро» умов договору оренди землі, яким передано в оренду спірну земельну ділянку, яка відноситься до сіножатей, тобто використання орендарем спірної земельної ділянки в інших цілях ніж для сінокосіння, вирощування багаторічних трав, випасання худоби, є ще однією підставою для задоволення позову в частині позовних вимог про розірвання договору оренди землі.

Враховуючи істотне порушення відповідачем умов договору, на підставі статей 32, 24 Закону України "Про оренду землі", статті 651 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовна вимога прокурора про розірвання договору оренди землі є обґрунтованою.

Такі висновки суду не спростовує посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, які, за твердженням відповідача призвели до порушення ним вимог чинного законодавства та умов договору оренди землі, оскільки форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання, що відповідачем не було виконано. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із частиною 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку є похідною від вимоги про розірвання договору, оскільки відповідно до положень закону, у разі розірвання договору оренди земельної ділянки відповідач зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Частинам 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим необхідно зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України"), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача в розмірі 6 441,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Сасів-Агро» (80713, Львівська область, Золочівський район, с. Сасів, вул. Бродівська, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 35879723) на користь Золочівської міської ради Львівської області (80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 04055908) заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 111 318,90 грн. згідно договору оренди земельної ділянки від 30.01.2019, б/н.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4621885800:06:000:0240 від 30.01.2019, укладений між Золочівською міською радою Золочівського району львівської області (80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 04055908) та Приватним підприємством «Сасів-Агро» (80713, Львівська область, Золочівський район, с. Сасів, вул. Бродівська, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 35879723).

4. Зобов`язати Приватне підприємство «Сасів-Агро» (80713, Львівська область, Золочівський район, с. Сасів, вул. Бродівська, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 35879723) повернути на користь держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області (80700, Львівська область, м. Золочів, вул.Шашкевича, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 04055908) земельну ділянку площею 17,6112 га кадастровий номер 4621885800:06:000:0240.

5.Стягнути з Приватного підприємства «Сасів-Агро» (80713, Львівська область, Золочівський район, с. Сасів, вул. Бродівська, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 35879723) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м.Києві, (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19) 6 441,60 грн. судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

У зв`язку тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б., повний текст рішення виготовлено суддею 12.02.2024.

Суддя Кітаєва С.Б.


Суд	Господарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення	17.01.2024
Оприлюднено	19.02.2024
Номер документу	117039505
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Кітаєва С.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.01.2024 по справі 914/2598/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —914/2598/23

Рішення від 17.01.2024

Рішення
від 17.01.2024 по справі 914/2598/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ