Рішення

від 06.02.2024 по справі 916/3861/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3861/23Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Сичов Д.В.,

від відповідача: Новак В.Л., Новак О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ про стягнення 2736820,37 грн заборгованості,

встановив:

Підприємство ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ (далі СТОВ МРІЯ, Відповідач) 2736820,37 грн заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе за укладений 17.02.2022 р. договором купівлі-продажу № 1702/А зобов`язань в частині своєчасного та остаточного перерахування коштів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 04.09.2023 р. позовній заяві Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/3861/23 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було продовжено.

Згідно розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022 р. №11/0/9-22 відповідно до частини 7 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2023 р. позовну заяву Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК залишено без руху та запропоновано усунути встановлені судом недоліки позовної заяви.

18.09.2023 р. від Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК до господарського суду на виконання вимог ухвали від 11.09.2023 р. представлено відповідні докази.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2023 р. прийнято позовну заяву Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3861/23, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.10.2023 р.

27.09.2023 р. від СТОВ МРІЯ до господарського суду надійшов відзив надісланий засобами електронного зв`язку, проте не підписаний електронним підписом, а 28.09.2023 р. отримано аналогічний відзив надісланий засобами поштового зв`язку.

Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для відмови у задоволенні позову, посилається на те, що після розпочатої 24.02.2022 р. військової агресії територія Білозерської ОТГ, в межах якої мала бути здійсненна поставка товару за укладеним договором, перебувала в зоні бойових дій та під тимчасовою окупацією російської федерації. При цьому 22.11.2022 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою припинено зобов`язання за укладеним договором.

06.10.2023 р. від Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає про укладення 21.11.2022 р. додаткової угоди № 2 до договору, якою погоджено термін виконання Відповідачем зобов`язань з оплати вартості товару до 01.08.2023 р. При цьому СТОВ МРІЯ після укладання відповідної додаткової угоди продовжено перерахування коштів, а Підприємством ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК придбано відповідну техніку для поставки Відповідачу.

19.10.2023 р. від СТОВ МРІЯ надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримує викладену у відзиві позицію в частині укладання 22.11.2022 р. додаткової угоди № 2 до договору, якою припинено договір взаємовідносини між сторонами, у той же час заперечує проти укладання 21.11.2022 р. додаткової угоди № 2 в редакції представленій Позивачем. Оремо просить зобов`язати Підприємство ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК надати для огляду документи за переліком, серед яких оригінал додаткової угоди від 21.11.2022 р. № 2 до договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 р. відкладено підготовче засідання на 16.11.2023 р.

У підготовчому засіданні 16.11.2023 р. СТОВ МРІЯ представлено для огляду оригінал додаткової угоди від 22.11.2022 р. № 2, копію якого долучено до відзиву на позовну заяву.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 30.11.2023 р.

27.11.2023 р. від СТОВ МРІЯ надійшло клопотання про витребування для огляду оригіналів документів, серед яких додаткова угода від 21.11.2022 р. № 2 до договору.

28.11.2023 р. від Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких не заперечує проти укладання додаткових угод до договору, проте зазначає, що після їх підписання СТОВ МРІЯ перераховано 28.12.2022 р. 400000,00 грн, 26.01.2023 р. 711177,88 грн, а 16.02.2023 р. 222249,75 грн, відтак зазначає проти наявність в діях Відповідача суперечливої поведінки, оскільки визначаю розірваним договір останній продовжує здійснювати сплату визначених умовами договору коштів.

Однак у період з 30.11.2023 р. по 07.12.2023 р. у зв`язку із несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих) комунікаційних мереж та ресурсів суду призупинено роботу автоматизованої системи діловодства Господарського суду Одеської області, внаслідок чого призначене на 30.11.2023 р. судове засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2023 р. призначено підготовче засідання на 19.12.2023 р. та запропоновано Підприємству ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК представити оригінали документів, про витребування яких клопоче СТОВ МРІЯ.

У підготовчому засіданні 19.12.2023 р. СТОВ МРІЯ представлено для огляду оригінал додаткової угоди від 22.11.2022 р. № 2, копію якого долучено до відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.01.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.01.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 06.02.2024 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено участь представникам сторін в засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів після звернення із відповідними клопотаннями.

В процесі розгляду справи представники Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК підтримували заявлені позовні вимоги та наполягали на задоволенні позову в повному обсязі, представники СТОВ МРІЯ натомість заперечували проти заявлених позовних вимог та наполягали на відмові у задоволенні позову.

06.02.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

17.02.2022 р. між Підприємством ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК (Продавець) та СТОВ МРІЯ (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1702/А (Договір), за умовами пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується продати, передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку, а покупець зобов`язується купити, прийняти та оплатити сільськогосподарську техніку, а саме: Сівалку DMC 6000-2c Isobus (1) одиниця (Товар).

Технічні характеристики, склад та вартість Товару, що постачається за номенклатурою визначається в Специфікації (Додаток № 1 до Договору), яка є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 1.2 Договору).

За домовленістю сторін загальна ціна та вартість Товару, що постачається за даним Договором становить гривневий еквівалент 133850,00 Євро, в т.ч. ПДВ 22308,33 Євро, що за середнім курсом продажу Євро на Міжбанківському валютному ринку України… на дату, що передує даті укладання Договору, становить 4284471,58 грн, в т.ч. ПДВ 714078,60 грн, що і є загальною вартістю Договору на дату укладання. Загальна вартість цього Договору є сума гривневих платежів згідно з пунктом 5 (пункт 2.1 Договору).

Продавець поставляє Товар Покупцеві на умовах склад Покупця: Херсонська область, Білозерський район, с. Надеждівка, дата поставки до 02.09.2022 р., але за умови одержання 30% попередньої оплати від загальної вартості Договору, згідно умов пункту 5 на розрахунковий рахунок Продавця. Припускається дострокова поставка (пункт 4.1 Договору).

Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця на умовах 100% оплати вартості Товару Покупцем (пункт 4.2 Договору).

Передача Товару, оформлюється актом прийому-передачі, що підписується уповноваженими представниками обох Сторін. Товар приймається за кількістю, якістю та комплектацією… (пункт 4.3 Договору).

Покупець зобов`язаний оплатити Продавцю за Товар в наступному порядку:

Попередня оплата в розмірі 5% від загальної вартості Договору у термін до 25.02.2022 р., що становить гривневий еквівалент 6692,50 Євро, оплата здійснюється в гривнях за середнім курсом продажу Євро на Міжбанківському валютному ринку України…, станом на дату, що передує даті платежу на підставі рахунку-фактури, виписаного Продавцем, можлива часткова оплата (пункт 5.1.1 Договору);

Оплата в розмірі 25% від загальної вартості Договору у термін до 01.08.2022 р., що становить гривневий еквівалент 33462,50 Євро, оплата здійснюється в гривнях за середнім курсом продажу Євро на Міжбанківському валютному ринку України…, станом на дату, що передує даті платежу на підставі рахунку-фактури, виписаного Продавцем, можлива часткова оплата (пункт 5.1.2 Договору);

Оплата в розмірі 70% від загальної вартості Договору протягом 5-ти робочих днів після поставки, що становить гривневий еквівалент 93695,00 Євро, оплата здійснюється в гривнях за середнім курсом продажу Євро на Міжбанківському валютному ринку України…, станом на дату, що передує даті платежу на підставі рахунку-фактури, виписаного Продавцем, можлива часткова оплата (пункт 5.1.3 Договору).

Форс-мажорними обставинами вважаються обставини, що унеможливлюють часткове або повне виконання однією Стороною або обома Сторонами умов дійсного Договору (пункт 6.1 Договору).

Сторона, що порушила умови цього Договору, несе відповідальність, як передбачено цим Договором, а у випадках, не передбачених цим Договором, згідно з чинним в Україні законодавством (пункт 8.1 Договору).

Дійсний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами умов дійсного Договору (пункт 9.1 Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

17.02.2022 р. між Сторонами підписано Специфікацію стосовно Товару.

18.02.2022 р. СТОВ МРІЯ перераховано Підприємству ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК 214233,50 грн 5% аванс за Товар за укладеним Договором.

03.05.2022 р. Підприємством ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК надано відповідь на звернення СТОВ МРІЯ, в якій повідомляє про готовність виконати умови договору та заперечує проти односторонньої відмови від договору.

09.05.2022 р. Підприємство ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК у відповідь на звернення СТОВ МРІЯ зазначає про готовність виконати умови Договору шляхом постави товару в разі звільнення від окупації тимчасово окупованих території до 02.09.2022 р. або переведення підприємства Покупця з тимчасово окупованій території на території повністю підконтрольну України.

04.07.2022 р. Підприємством ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК надано відповідь на звернення СТОВ МРІЯ, в якій зазначає про відсутність коштів у підприємства для повернення попередньої оплати у розмірі 214223,58 грн, у той же час повідомляє про готовність виконати умови договору та поставити товар.

25.07.2022 р. Підприємством ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК надано відповідь на звернення СТОВ МРІЯ, в якій зазначає про відсутність згоди на розірвання Договору.

16.11.2022 р. СТОВ МРІЯ звернулась до Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК із пропозицією про укладання мирової угоди до Договору в частині продовження терміну його дії на 2023 р. та представляє підписану зі свого боку мирову угоду від 16.11.2022 р. № 1.

Підприємством ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК представлено підписану 16.11.2022 р. між сторонами Додаткову угоду № 1 до Договору, якою змінено термін оплати авансового платежу в п.п.5.1.2 «Оплата в розмірі 25% від загальної вартості Договору у термін до 01.08.2023 р., що становить гривневий еквівалент 33462,50 Євро…», в зв`язку з форс-мажором воєнними діями, що передбачено розділом 6. Форс-мажор в п.п.6.1,6.2 даного Договору. (СТОВ МРІЯ наголошувалось про відсутність оригіналу відповідної угоди, у той час як Позивачем представлено проект угоди, складений в порядку електронного листування між сторонами).

18.11.2022 р. Підприємство ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК у відповідь на лист СТОВ МРІЯ від 16.11.2022 р. повідомляє про намір мирного врегулювання спору, у той же час зазначає що вартість техніки за Договором змінюватись не буде; до 15.12.2022 р. Відповідач здійснює оплату вартості 20% техніки, до 15.01.2023 р. здійснює повний розрахунок вартості техніки, а до 02.02.2022 р. Позивач здійснює поставку техніки на адресу, яка буде зазначена Відповідачем.

Підприємством ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК представлено підписану 21.11.2022 р. між сторонами Додаткову угоду № 2 до Договору, якою встановлено, що Покупець має право виконати умови оплати до 01.08.2023 р., при цьому Продавець не буди змінювати вартість техніки; Покупець має право знайти та надати покупця на товар (сільськогосподарську техніку) зазначену в Договорі, Продавець в своє чергу зобов`язується продати товар новому покупцю та повернути кошти авансового платежу Покупцю.

22.11.2022 р. СТОВ МРІЯ звернулось до Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК із листом, в якому просить підписати примірник додаткової угоди № 2 та повернути його Відповідачу.

СТОВ МРІЯ представлено підписану 22.11.2022 р. між Сторонами Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої Продавець та Покупець прийшли згоди припинити зобов`язання по Договору в повному обсязі, у зв`язку із чим Продавцем в строк до 31.03.2023 р. повертаються Покупцю авансовий платіж в розмірі 5%, що становить 214223,58 грн. Оригінал відповідної Додаткової угоди представлено СТОВ МРІЯ для огляду, проти відповідного оригіналу та розірвання Договору представники Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК не заперечували.

26.12.2022 р. СТОВ МРІЯ отримано лист повідомлення Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК стосовно того, що укладений між сторонами Договір є дійсним, вартість товару залишається незмінною, що становить 133850,00 Євро та повідомляє, що Товар буде відвантажено після здійснення 100% оплати.

28.12.2022 р. СТОВ МРІЯ перераховано Підприємству ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК 400000,00 грн 25% аванс за Товар за укладеним Договором.

26.01.2023 р. СТОВ МРІЯ перераховано Підприємству ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК 711177,88 грн 25% аванс за Товар за укладеним Договором.

16.02.2023 р. СТОВ МРІЯ перераховано Підприємству ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК 200000,00 грн 25% аванс за Товар за укладеним Договором.

16.02.2023 р. СТОВ МРІЯ перераховано Підприємству ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК 22249,75 грн 25% аванс за Товар за укладеним Договором.

08.08.2023 р. СТОВ МРІЯ звернулось до Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК із листом № 38 про повернення 1547651,21 грн (сплачені 5% та 25% за Товар на підставі Договору).

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Припинення зобов`язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови Верховного Суду від 10.02.2021 р. у справі № 908/288/20).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частиною 2 статті 266 ГК України передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 2 статті 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір купівлі-продажу від 17.02.2022 р. № 1702/А.

У той же час, приписи частини 1 статті 651 ЦК України передбачають, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд із чим частина 1 статті 604 ЦК України визначає, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

При цьому стаття 653 ЦК України конкретизує, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина 2). У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (частина 3).

У той же час, положення частини 1 статті 75 ГПК України передбачають, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

В контексті наведеного, приймаючи до уваги досліджену судом укладену 22.11.2022 р. між СТОВ МРІЯ та Підприємством ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої сторони припинили зобов`язання по Договору купівлі-продажу від 17.02.2022 р. № 1702/А, та те, що в процесі розгляду справи та фіксації технічними засобами як представниками Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК, так і СТОВ МРІЯ підтверджено факт припинення зобов`язання за Договором, господарський суд доходить до висновку, що внаслідок обопільної згоди сторін Договору з 22.11.2022 р. взяті кожною із сторін за Договором зобов`язання припинилися, відповідно для СТОВ МРІЯ припинено правові підстави для сплати вартості Товару, а для Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК для поставки Товару, що в сукупності свідчить про відсутність правових підстав у останнього вимагати від Відповідача сплати залишкової вартості Товару, у зв`язку із чим господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Приписи частини 1 статті 668 ЦК України передбачають, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки до моменту розірвання Договору (22.11.2022 р.) Підприємством ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК не поставлено Товар СТОВ МРІЯ, а останнім не сплачено його повної вартості, право власності на відповідний Товар залишилось за Підприємством ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК, що надає йому право розпоряджатись останнім на власний розсуд.

Здійснення СТОВ МРІЯ певних оплат після припиненого за обопільної згодою сторін Договору не свідчить про існування наміру у Відповідача спростувати укладену 22.11.2022 р. Додаткову угоду, а є позадоговірними відносинами, які не охоплюються правовими підставами розірваного на час здійсненних сплат Договором.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Підприємства ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ про стягнення 2736820,37 грн заборгованості відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви покласти на Підприємство ДОЙЧЕ АГРАРТЕХНІК.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 16 лютого 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут