Рішення

від 23.01.2024 по справі 917/681/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2024 Справа № 917/681/23

Суддя Господарського суд Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 917/681/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Великобагачанський комбікормовий завод", вул. Каштанова, 124, смт. Велика Багачка, Полтавська область, 38300; код ЄДРПОУ 00687385

до Приватного підприємства "Форас-Ленд", вул. Стрітенська, 18, м. Полтава, 36041; код ЄДРПОУ 40039321

про стягнення 1 727 740,76грн,

За участю представників:

від позивача - Якимова О.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1707 від 27.06.2017 (в режимі відеоконференції)

від відповідача - відсутній

В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомив, що повний текст рішення суду буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Великобагачанський комбікормовий завод" (далі по тексту - ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод", позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою (вх. № 728/23 від 26.04.2023) до Приватного підприємства "Форас-Ленд" (далі по тексту - ПП "Форас-Ленд", відповідач) про стягнення попередньої опати за Договором про надання послуг від 07.10.2020 у розмірі 1 727 740,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині надання послуг, обумовлених умовами Договору про надання послуг від 07.10.2020 і неповерненням позивачу грошових коштів, сплачених ним в якості попередньої оплати за ці послуги.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 позовна заява передана на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.05.2023 позовну заяву ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/681/23, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи, встановлено строки подання сторонами заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.07.2023 здійснено перехід у справі №917/681/23 від спрощеного позовного провадження до розгляду зазначеної справи за правилами загального позовного провадження, постановлено розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 20.07.2023, встановлено сторонам строки подання заяв по суті справи.

12.07.2023 від позивача надійшла заява про забезпечення про вжиття заходів до забезпечення позову від 07.07.2023, б/н (вх. №8655).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.07.2023 відмовлено ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено 21.09.2023.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.09.2023 закрито підготовче провадження по справі № 917/681/23, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.10.2023.

В судовому засіданні 19.10.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 07.12.2023.

В судовому засіданні 07.12.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 23.01.2024.

Представник позивача, який був присутній в судовому засіданні 07.12.2023 (в режимі відеокоференцзв`язку), повідомлений про перерву в судовому засіданні.

Відповідач повідомлений про дату та час слухання справи після перерви відповідною ухвалою суду від 07.12.2023. У зв"язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд" ухвала суду від 07.12.2023 була надіслана відповідачу у паперовій формі за адресою зазначеною у позовній заяві - вул. Стрітенська, 18, м. Полтава, 36041, проте була повернута підприємством зв"язку до господарського суду з довідкою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 121-125).

Суд встановив, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 36) місцезнаходженням ПП "Форас-Ленд" (код ЄДРПОУ 40039321): 36041, Полтавська область, м. Полтава, вул. Стрітенська, 18, що співпадає з адресою вказаною у позовній заяві.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції), суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, керуючись приписами п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про час та дату проведення судового засідання у справі.

При цьому суд зауважує, що, до повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 910/17797/17.

Також ухвала суду від 07.12.2023 по даній справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

29.12.2023 від позивача надійшла заява в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України (вх. № 16795).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався.

Відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

Під час розгляду справи судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

07.10.2020 між ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" (позивач, за умовами договору - Замовник) та ПП "Форас-Ленд" (відповідач, за умовами договору - Виконавець) укладено Договір про надання послуг (далі - Договір) (а.с. 5-7).

Пунктом п. 1.1. Договору визначено, що відповідно до умов Договору Виконавець за завданням Замовника зобов`язується надати послуги по виконанню робіт з приватизації земель сільськогосподарського призначення Державного підприємства "Дослідне господарство "Вирішальне" Інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук України з подальшою передачею в оренду земельних ділянок ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод", згідно п. 1.2, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Перелік послуг, які надає Виконавець, наведено у п. 1.2. Договору.

Згідно п. 3.1. Договору, загальна вартість наданих послуг складає 300 (триста) доларів США за 1 га, за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання цього договору. При збільшенні офіційного курсу долара більше ніж на 3 % загальна вартість на дату проведення розрахунку збільшується у такій же пропорції.

Відповідно до п. 3.2. Договору, оплата вноситься на розрахунковий рахунок Виконавця поетапно:

3.2.1. Перший етап - до початку виконання п.п. 1.2.2 - 1.2.17 цього Договору у розмірі 15% від ціни встановленої у пункті 3.1. Договору, що складає вартість 937,44 га з розрахунку 45 (сорок п`ять) доларів США за 1 га та становить 42184,8 доларів США, що еквівалентно 1 192 450, 40 грн (один мільйон сто дев`яносто дві тисячі чотириста п`ятдесят гривень 40 коп).

3.2.2. Другий етап-до початку виконання п.п. 1.2.19 - 1.2.25 цього Договору у розмірі 10 % від ціни встановленої у пункті 3.1. Договору, що складає вартість 937,44 га з розрахунку 30 (тридцять) доларів США за 1 га та становить 28123,2 доларів США, що еквівалентно 794 966,93 грн (сімсот дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот шістдесят шість гривень 93 коп).

3.2.3. Третій етап - до початку виконання п.п. 1.2.27 - 1.2.28 цього Договору у розмірі 5% від ціни встановленої у пункті 3.1. Договору, що складає вартість 937,44 га з розрахунку 15 (п`ятнадцять) доларів США за 1 та становить 14061,6 доларів США, що еквівалентно 397 483,47 грн (триста дев`яносто сім тисяч чотириста вісімдесят три гривні 47 коп).

3.2.4. Четвертий етап - до початку виконання п. 1.2.30 цього Договору у розмірі 20 % від ціни встановленої у пункті 3.1.Договору, що складає вартість 937,44 га з розрахунку 60 (шістдесят) доларів США за 1 га та становить 56246,4 доларів США, що еквівалентно 1 589 933,86 грн (один мільйон п`ятсот вісімдесят дев"ять тисяч дев`ятсот тридцять три гривні 86 коп).

3.2.5. П`ятий етап - до початку виконання п.п. 1.2.32 - 1.2.34 цього Договору у розмірі 10% від ціни встановленої у пункті 3.1. Договору, , що складає вартість 937,44 га з розрахунку 30 (тридцять) доларів США за 1 га та становить 28123,2 доларів США, що еквівалентно 794 966,93 грн. (сімсот дев`яносто чотири тисячі дев"ятсот шістдесят шість гривень 93 коп).

3.2.6. Шостий етап - до початку виконання п.п. 1.2.36 - 1.2.40 цього Договору у розмірі 10% від ціни встановленої у пункті 3.1. Договору, що складає вартість 937,44 га з розрахунку 30 (тридцять) доларів США за 1 га та становить 28123,2 доларів США, що еквівалентно 794 966,93 грн. (сімсот дев`яносто чотири тисячі шістдесят шість гривень 93 коп.).

3.2.7. Сьомий етап - до початку виконання п.п. 1.2.42 - 1.2.43 цього Договору у розмірі 30 % від ціни встановленої у пункті 3.1. Договору, що складає вартість 937,44 га з розрахунку 90 (дев`яносто) доларів США за 1 га та становить 84369,6 доларів США, що еквівалентно 2 384 900,79 грн (два мільйони триста вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот гривень 79 коп).

Відповідно до 6.1. Договору, початок виконання робіт починається з дати укладання договору та перерахування 100% оплати відповідно до пункту 3.2.1.

Приймання виконаних робіт за цим договором оформляється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних послуг та передачі документів (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. п. 4.2. - 4.4. Договору, Замовник зобов`язаний підписати акт приймання-передачі послуг протягом трьох робочих днів після одержання виконаних послуг від Виконавця. У разі, якщо у Замовника виникли зауваження до виконаних робіт Виконавця, він зобов`язаний викласти зауваження у письмовій формі та направити в триденний термін Виконавцю в електронному чи паперовому вигляді через засоби масового зв`язку (пошта, електронна пошта). Після виправлення зауважень Замовника, Виконавець направляє Замовнику повторно виконані роботи з коригуючим аркушем та актом приймання-передачі послуг.

Відповідно до п. 9.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов"язань за цим Договором кожна сторона несе відповідальність відповідно до Закону та умов цього Договору.

Згідно п. 2.1. Договору, цей Договір укладено строком на 1 (один) рік та діє з дати його підписання з правом пролонгації.

У разі закінчення Договору, Виконавець виконує послуги передбачені цим Договором, які були встановлені технічним завданням до закінчення терміну дії Договору, до повного їх завершення (п. 2.2. Договору).

До Договору про надання послуг від 07.10.2020 сторонами підписано Технічне завдання Про виконання послуг, відповідно до якого термін виконання робіт становить 1 (один) рік. Також сторони підписали Угоду про конфіденційність (а.с. 7).

Позивач зазначає, що відповідачем було виписано позивачу рахунок - фактуру № 711 від 07.10.2020 на здійснення оплати за Договором про надання послуг від 07.10.2020 на суму 1 196 525,45 грн (а.с. 8). В подальшому зазначена сума сторонами була зменшена до 100 000,00грн.

Також відповідачем було виписано позивачу рахунок - фактуру № 796 від 02.12.2020 на здійснення оплати за Договором про надання послуг від 07.10.2020 на суму 707 867,27грн (а.с. 9).

На виконання умов Договору та на підставі рахунків-фактур відповідача позивач перерахував на рахунок відповідача в якості попередньої оплати ( перший етап оплати згідно п. 3.2.1. Договору) грошові кошти в сумі 807 867,27грн за наступними платіжними інструкціями № 3206 від 04.11.2020 на суму 100 000,00 грн (а.с. 10) та № 3475 від 02.12.2020 на суму 707 867,27 грн (а.с. 11).

Позивач зазначає, що обумовлені п. 1.2. Договору послуги відповідач не виконав, оскільки станом на 09.11.2021 не надав Замовнику жодного звіту про результати виконаних робіт чи іншим чином не повідомив Замовника про належне виконання робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв"язку з порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань позивачем на адресу відповідача була направлена заява (від 11.11.2021 за вих. № 142) з вимогою повернути кошти в сумі 807 867,27грн, які були сплачені позивачем за послуги згідно Договору від 07.10.2020 та які фактично відповідачем виконані не були (зазначена заява, а також докази її направлення відповідачу в матеріалах справи відсутні).

В реагування на зазначену заяву відповідач листом від 17.11.2021 за вих. № 956 повідомив позивачу, що він не заперечує щодо повернення коштів та враховуючи фінансове становище підприємства направив графік розрахунків згідно якого ПП "Форас-Ленд" може здійснювати повернення коштів (а.с. 83, 85).

Позивач заявою від 21.12.2021 повідомив відповідачу, що він не погоджується з запропонованим відповідачем графіком погашення зобов"язань за Договором від 07.10.2021 та вимагав повернути йому грошові кошти в сумі 807 867,27грн, розподіливши їх на 2 платежі по 403 933,64грн кожний, кінцевою датою виконання зобов"язання є 27.02.2022 (а.с. 12-14).

Зазначена заява з вимогою про сплату боргу була отримана відповідачем 03.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14), проте була залишена ним без виконання.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 807 867,27грн за ненадані послуги за Договором про надання послуг від 07.10.2020. Окрім того позивач, з посиланням на приписи чинного законодавства України та умови Договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 57 394,70грн 3% річних, 363 744,09грн інфляційних втрат, 272 323,50грн пені та 226 411,20грн курсової різниці.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): Договір по надання послуг від 07.10.2020, Технічне завдання Про виконання послуг, Угоду про конфіденційність, рахунок-фактуру № 711 від 07.10.2020, рахунок - фактуру №796 від 02.12.2020, платіжну інструкцію № 3206 від 04.11.2020, платіжну інструкцію № 3475 від 02.12.2020, опис вкладення в експрес лист, накладну Укрпошти № 3750315338565 від 27.12.2021, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 3750315338565, розрахунок заборгованості, лист ПП "Форас-Ленд" від 17.11.2021 № 956 з графіком погашення зобов"язань за договором від 07.10.2020, статут ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" (нова редакція), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо позивача, наказ № 1 від 25.02.2009 по ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод".

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Беручи до уваги правову природу укладеного між сторонами Договору про надання послуг від 07.10.2020, враховуючи права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених позовних вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини послуг та регулюються загальними нормами права про послуги ст.901 - 907 ЦК України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно із ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

В п. 3.2.1. Договору сторони обумовили поетапне внесення Замовником оплати за надані Виконавцем послуги, зокрема, в п.. 3.2.1. сторони узгодили, що в перший етап оплата здійснюється до початку виконання п.п. 1.2.2 - 1.2.17 цього Договору у розмірі 15% від ціни встановленої у пункті 3.1. Договору, що складає вартість 937,44 га з розрахунку 45 доларів США за 1 га та становить 42184,8 доларів США, що еквівалентно 1 192 450, 40 грн.

Відповідно до 6.1. Договору, початок виконання робіт починається з дати укладання договору та перерахування 100% оплати відповідно до пункту 3.2.1.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача в якості попередньої оплати вартості робіт (перший етап оплати згідно п. 3.2.1. Договору) грошові кошти в сумі 807 867,27 грн за наступними платіжними інструкціями № 3206 від 04.11.2020 на суму 100 000,00 грн (а.с. 10) та № 3475 від 02.12.2020 на суму 707 867,27 грн (а.с. 11).

Відтак відповідно до 6.1. Договору у відповідача виник обов`язок приступити до виконання робіт за Договором надання послуг від 07.10.2020.

Всупереч взятим на себе договірним зобов"язанням відповідач не виконав роботи, обумовлені в п. 1.2. Договору, докази протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.ст. 526 та 525 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

З огляду на те, що положеннями ЦК України не врегульовано питання повернення попередньої оплати за договором про надання послуг, суд приходить до висновку про застосування аналогії закону, зокрема ст. 693 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Для задоволення вимог покупця щодо повернення суми попередньої оплати суд повинен установити факт прострочення продавця щодо передачі товару, факт належного виконання покупцем своїх обов`язків за договором, а звідси - і право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 924/277/19.

Як було встановлено судом позивач (Замовник) належним чином виконав свої договірні зобов"язання, сплативши відповідачу (Виконавець) в якості попередньої оплати за виконання робіт грошові кошти в сумі 807 867,27грн. Натомість обумовлені Договором від 07.10.2020 роботи відповідач не виконав.

Направлена позивачем на адресу відповідача заява від 21.12.2021 з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 807 867,27грн, які було сплачено позивачем за надання послуг за Договором , залишені відповідачем без виконання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання з повернення позивачу грошових коштів в сумі 807 867,27 грн, сплачених за роботи, які фактично виконані не були, а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач заявив до стягнення курсову різницю у розмірі 226 411,20 грн.

Згідно п. 3.1., 3.2. Договору, загальна вартість наданих послуг складає 300 (триста) доларів США за 1 га, за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання цього договору. При збільшенні офіційного курсу долара більше ніж на 3 % загальна вартість на дату проведення розрахунку збільшується у такій же пропорції. Оплата вноситься на розрахунковий рахунок Виконавця поетапно.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами ст. 524 ЦК України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі №910/10191/17).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №910/763/13 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/706/17.

У зв`язку із вказаним вище, суд зазначає, що уклавши Договір, відповідач погодився на всі його умови включно зі строками виконання зобов`язань.

Враховуючи умови договору, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахувань курсової різниці, суд приходить висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача курсової різниці у розмірі 226 411,20 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

У зв`язку із неповерненням відповідачем суми попередньої оплати за невиконані роботи позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував та заявив до стягнення з відповідача 57 394,70 грн 3% річних та 363 744,09 грн інфляційних втрат.

Враховуючи те, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов`язання, суд дійшов до висновку про правомірне здійснення позивачем нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Разом з цим, ані в тексті позовної заяви ані в матеріалах, доданих до неї відсутній розрахунок інфляційних втрат з відображенням періоду нарахування, суми на яку здійснюється нарахування, що позбавляє суд можливості перевірити правильність вказаного нарахування та його відповідність вимогам чинного законодавства України.

За даних обставин, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 363 744,09грн у зв"зку з їх необґрунтованістю.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку (а.с. 15) в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих позивачем за загальний період з 05.11.2020 по 12.04.2023 на суму неповернутої попередньої оплати в розмірі 57 394,70грн, суд дійшов до висновку, що позивачем невірно визначено період нарахування 3% річних. Судом встановлено, що при здійснені позивачем розрахунку 3% річних не враховано, що початок періоду прострочки щодо повернення суми попередньої оплати почався після звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення суми передньої оплати (з 04.01.2022).

Судом здійснено перерахунок 3% річних (в межах періоду визначено позивачем) та встановлено, що стягненню підлягають 3% річних в сумі 30 809,62грн за період з 04.01.2022 по 12.04.2023 (розрахунок залучено судом до матеріалів справи). В цій частині позов підлягає задоволенню. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних позов задоволенню не підлягає.

Крім цього, за порушення відповідачем договірних зобов`язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 272 323,50 грн за загальний період з 04.11.2020 по 12.04.2023.

Щодо нарахування пені суд зазначає наступне.

Статтею 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З огляду на зазначене, враховуючи, що пеня як різновид неустойки є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання у відповідності до ч.1 ст.546 ЦК України, правочин щодо неустойки повинен має бути вчинений у письмовій формі.

Суд встановив, що сторони, укладаючи Договір про надання послуг від 07.10.2020, не встановили відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору шляхом сплати пені, а тому, враховуючи вищевказані приписи чинного законодавства України, суд відмовляє у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 272 323,70 грн.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 807 867,27грн попередньої оплати, 30 809,62грн 3% річних, 226 411,20грн курсової різниці обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Позивач у позовній заяві просить суд покласти на відповідача судові витрати, які складаються із суми судового збору в розмірі 25 916,11грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00грн. До позовної заяви ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" (перша заява по суті спору з боку позивача) позивач залучив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, що становлять витрати по сплаті судового збору (25 916,11 грн) та витрати на правову допомогу (15 000,00 грн) (а.с. 21).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по вказаній справі суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

При цьому, інша сума судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, може бути як більшою за попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат так і меншою (ч. 6, ч. 7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову позивачем сплачено 25 916,11 грн судового збору за платіжною інструкцією від 19.04.2023 № 10690 (а.с. 22). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 20.04.2023 (а.с. 28).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що заявлений позивачем позов в межах даної справи задоволено частково, на загальну суму 1 065 088,09грн, витрати по платі судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 15 976,32грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн.

Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України і ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

До позовної заяви долучено оригінал ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1136208 від 12.04.2023 та копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1707 від 27.06.2017, виданого Бондаренко Ользі Володимирівні.

До закінчення судових дебатів представник позивача надала документальні докази понесених позивачем витрат на правовоу допомогу (копії): свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1707 від 03.10.2023, квитанцію № 593316 від 28.03.2023 на суму 15 000,00грн, Договір про надання правової допомоги в господарській справі № 6 від 28.03.2023, Акт від 27.12.2023 наданих послуг за договором про надання правової допомоги в господарській справі № 6 від 28.03.2023, Детальний опис робіт від 27.12.2023 за договором про наданим правової допомоги в господарській справі № 6 від 28.03.2023.

З представлених документів вбачається, що у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвоката Бондаренко Ольги Володимирівни, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1707, виданого Радою адвокатів Полтавської області 27.06.2017, з метою надання останньою правової допомоги, пов`язаної із захистом прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" в суді.

28.03.2023 між ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" (Замовник) та адвокатом Бондаренко Ольгою Володимирівною (Виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги в господарській справі № 6 (а.с. 131-133) (далі - Договір).

В подальшому адвокат Бондаренко О.В. змінила прізвище на Якимова, на підтвердження чого адвокат надала копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ПТ №1707 від 03.10.2023 (а.с. 129), копію Рішення Ради адвокатів Полтавської області від 03.10.2023 (а.с. 106) та копію паспорта (а.с. 81-82).

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- (1.1.) Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання по виконанню правової роботи в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

- (3.1.)Оплата за даним договором проводиться Замовником в готівковому чи безготівковому порядку в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень та може бути збільшена сторонами, з врахуванням кількості судових засідань у справі.

- (3.2.)Замовник зобов`язується провести попередній розрахунок протягом трьох днів з моменту укладення даного договору.

- (3.3.)Момент оплати є зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця чи внесення їх в касу виконавця.

- (3.4.)Сторони домовилися, що ціна за складання процесуальних документів у справі складає 5 000,00грн, ціна за кожне судове засідання по справі складає 2 000,00грн за одне судове засідання. |

- (4.1.)Даний договір укладається сторонами з 28.03.2023 та діє протягом розгляду Господарським судом Полтавської області справи за позовом ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПП "Форас-Ленд" про стягнення заборгованості за договором, а в частині проведення розрахунку діє до повного погашення заборгованості за проведену правову роботу.

Згідно Детального опису робіт за договором про наданим правової допомоги в господарській справі № 6 від 28 березня 2023 року, пов`язаного зі складанням процесуальних документів та представництвом інтересів у справі № 917/681/23 за позовом ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" до ПП "Форас-Ленд" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг (а.с. 134), адвокатом надано послуги на загальну суму 18 000,00грн, зокрема:

- Складання позовної заяви та клопотань за позовом ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" до ПП "Форас-Ленд" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - 5 000,00грн;

- Складення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 917/681/23 за позовом ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" до ПП "Форас-Ленд" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - 5 000,00грн;

- Представництво інтересів позивача ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" у справі № 917/681/23 на ВКЗ з Господарським судом Полтавської області в наступних судових засіданнях: 21.09.2023 - на ВКЗ з 11 години 07 хвилин до 11 години 39 хвилин; 19.10.2023 - на ВКЗ з 11 години 37 хвилин до 12 години 09 хвилин; 07.12.2023 року на ВКЗ з 11 години 17 хвилин до 12 гадини 05 хвилин; 23.01.2024 рокууна ВКЗ з 11 години 20 хвилин. - 8 000,00грн.

27.12.2023 між адвокатом та позивачем підписано Акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги в господарській справі № 6 від 28 березня 2023 року, пов`язаний зі складанням процесуальних документів та представництвом інтересів у справі № 917/681/23 за позовом ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" до ПП "Форас-Ленд" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг (а.с. 134). Відповідно до зазначеного Акту сторони підтверджують, що послуги, надані згідно договору № 6 від 28 березня 2023 року Виконавцем надано належним чином та в повному обсязі. Послуги оплачені Замовником у повному обсязі.

Документальні докази (квитанція) сплати позивачем адвокату грошових коштів за надані послуги за Договором про надання правової допомоги в господарській справі № 6 від 28.03.2023 наявні в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, а також те, що сума витрат правової допомоги є співрозмірною щодо ціни позову, ступеня складності спору та витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги; що відповідач будь-яких заперечень стосовно розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, відповідних доказів суду не надав, в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність розподілу судових витрат виходячи з суми заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що заявлений позивачем позов в межах даної справи задоволено частково на суму 1 065 088,09грн , витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 9 246,94грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Форас-Ленд" (вул. Стрітенська, 18, м. Полтава, 36041; код ЄДРПОУ 40039321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Великобагачанський комбікормовий завод"(вул. Каштанова, 124, смт. Велика Багачка, Полтавська область, 38300; код ЄДРПОУ 00687385) 807 867,27грн попередньої оплати, 30 809,62грн 3% річних, 226 411,20грн курсової різниці, 15 976,32 грн витрат по сплаті судового збору, 9 246,94 грн витрат на правничу (правову) допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 05.02.2024

Суддя О.О. Ореховська