Рішення

від 06.02.2024 по справі 918/955/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2024 р. м. РівнеСправа № 918/955/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод"

про стягнення заборгованості в розмірі 80 104, 02 грн.

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод"

до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення заборгованості в розмірі 43 771, 49 грн

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін:

Від позивача (за первісним позовом): Деркач В. В. (в режимі відеоконференції);

Від відповідача (за первісним позовом): Лисенко Є.А. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" про стягнення заборгованості в сумі 80 104,02 грн.

Ухвалою суду від 13.09.2023 прийнято позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 10.10.2023.

26.09.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Також, 09.10.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить позовні вимоги залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 10.10.2023 у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" про передачу справи за територіальною підсудністю відмовлено. У судовому засідання оголошено перерву до 02.11.2023.

20.10.2023 до суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", надійшла відповідь на відзив.

25.10.2023 на поштову адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 43 771, 49 грн.

Ухвалою суду від 02.11.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості в розмірі 43 771, 49 грн для спільного розгляду з первісним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" про стягнення заборгованості в сумі 80 104,02 грн, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, вирішено здійснювати розгляд справи №918/955/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.11.2023.

20.11.2023 до суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

У судовому засіданні 21.11.2023 оголошено перерву до 21.12.2023.

18.12.2023 до суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" надійшла заява в якій підприємство повідомляє про непогодження пропозиції ТОВ "Запорізький Енергомашзавод" щодо укладення мирової угоди, оскільки остання суперечить закону та інтересам ВП "Рівненська АЕС".

21.12.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" надійшло клопотання про долучення доказів, а саме листа щодо відсутності зауважень до виконання умов договору поставки №53-122-01-22-11821 від 22.02.2022.

Ухвалою суду від 21.12.2023 закрито підготовче провадження у справі №918/955/23. Призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2024.

16.01.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про заміну сторони її правонаступником.

18.01.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 18.01.2024 заяву представника філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про заміну сторони задоволено. Замінено позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у справі №918/955/23 - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661), від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (код ЄДРПОУ 05425046) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661), від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (код ЄДРПОУ 05425046). В судовому засіданні оголошено перерву до 06.02.2024.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 06.02.2024 підтримав первісні позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні та просив відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 06.02.2024 первісний позов не визнав, оскільки вважає його безпідставним, зустрічний позов просив задоволити у повному обсязі.

У судовому засіданні 06.02.2024, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

11 листопада 2021 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (Замовник, Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" (Постачальник, Товариство) укладено договір поставки № 53-122-04-21-11423 ( Договір 1), відповідно до предмету якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника певну продукцію, а Замовник, в свою чергу зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до Договору 1).

Згідно з умовами пункту 2.2. Договору 1, загальна сума договору (вартість продукції) становить 198 870, 00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 Договору 1, Сторонами погоджено, що продукція поставляється Постачальником в строк по 10.12.2021. Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК" "Енергоатом".

Пунктом 4.2. Договору 1 визначено, що якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток 2 до даного Договору 1).

Згідно з умовами пункту 8.1. Договору 1, приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2021, при наявності товарно-супровідних документів передбачених пунктом 8.2. даного договору.

Згідно з положеннями пункту 8.3. Договору 1, успішне проходження продукцією вхідного контролю (ВК-1) підтверджується відповідним актом та ярликом на придатну продукцію згідно Стандарту Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2021.

Відповідно до п. 8.4. Договору 1 сторони погодили, що датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.

Пунктом 9.1. Договору 1 передбачено обов`язок Постачальника сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до пункту 6.2. Договору 1, про дату оформлення ярлика на придатну продукцію Замовник письмово повідомляє Постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

Відповідно до п. 12.1. Договору 1, договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплений печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 30.06.2022, а в частині виконання гарантійних зобов`язань Постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтиском печаток.

Поставка продукції за Договором 1 на суму 146 160,00 грн відбулася 06.12.2021, що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000047 від 01.12.2021.

Поставка на суму 52 710, 00 грн відбулась 13.12.2021, що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000048 від 08.12.2021.

Зважаючи на умови пункту 9.1 Договору 1, Підприємство нарахувало пеню за прострочення поставки у розмірі 105, 42 грн.

Також, 22 лютого 2022 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (Замовник, Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" (Постачальник, Товариство) укладено договір поставки № 53-122-01-22-11821 (Договір 2), відповідно до предмету якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника певну продукцію, а Замовник, в свою чергу зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до Договору 2).

Згідно з умовами пункту 2.2. Договору 2, загальна сума договору (вартість продукції) становить 316 200, 00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 Договору 2, Сторонами погоджено, що продукція поставляється Постачальником у 2022 році в строк по 25.03.2022. Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК" "Енергоатом".

Пунктом 4.2. Договору 2 визначено, що якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток 2 до даного Договору 2).

Згідно з умовами пункту 8.1. Договору 2, приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2021, при наявності товарно-супровідних документів передбачених пунктом 8.2. даного договору.

Згідно з положеннями пункту 8.3. Договору 2, успішне проходження продукцією вхідного контролю (ВК-1) підтверджується відповідним актом та ярликом на придатну продукцію згідно Стандарту Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2021.

Відповідно до п. 8.4. Договору 2 сторони погодили, що датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.

Пунктом 9.1. Договору 2 передбачено обов`язок Постачальника сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до пункту 6.2. Договору 2, про дату оформлення ярлика на придатну продукцію Замовник письмово повідомляє Постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

Відповідно до п. 12.1. Договору 2, договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплений печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2022, а в частині виконання гарантійних зобов`язань Постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтиском печаток.

Поставка на суму 316 200, 00 грн відбулась 03.11.2022, що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000017 від 02.11.2022.

Зважаючи на умови пункту 9.1 Договору 2, Підприємство нарахувало за прострочення поставки пеню у розмірі 57 864, 60 грн та штраф у розмірі 22 134, 00 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стосовно вимог первісного позову слід зазначає наступне.

За приписами ст.ст. 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Водночас штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Також, Верховний Суд у постановах від 20.09.2020р. у справі №916/1777/19 та від 20.08.2021 у справі №910/13575/20 вказав, що за змістом положень ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції за порушення строків виконання зобов`язання застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг), а за порушення строків зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 9.1 Договору 1 та Договору 2 поставки передбачено обов`язок постачальника сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення. А за прострочку поставки на строк понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми непоставленого товару.

Згідно п.3.1 Договору 1, продукція поставляється Постачальником у строк по 10.12.2021.

Згідно п. 3.2 Договору 2, продукція поставляється Постачальником Замовнику у строк по 25.03.2022.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідачем за первісним позовом поставлено товар позивачу, однак із простроченням.

Період нарахування пені за прострочення обов`язку вчасної поставки за договором №53-122-04-21-11423 від 11.11.2021 є з 11.12.2021 по 12.12.2021, тобто 2 дні, так як поставка продукції на суму 52 710,00 грн відбулась 13.12.2021, що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000048 від 08.12.2021 (підписана 13.12.2021). Розмір пені становить 105,42 грн.

Період нарахування пені за прострочення обов`язку вчасної поставки за договором №53-122-01-22-11821 від 22.02.2022 є з 26.03.2022 по 26.09.2022, тобто 183 дні, так як поставка продукції на суму 316 200,00 грн відбулась 03.11.2022, що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000017 від 02.11.2022 (підписана 03.11.2022). Таким чином пеня становила 57 864, 60 грн.

Штраф за договором № 53-122-01-22-11821 від 22.02.2022 у розмірі 7% на загальну суму 316 200, 00 грн становить 22 134, 00 грн.

Зважаючи на умови пункту 9.1 Договору, підприємство нарахувало пеню за прострочення поставки, яка складає 57 970, 02 грн, та штраф в розмірі 22 134, 00 грн Загальна сума пені та штрафу складає 80 104, 02 грн.

Перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок пені та штрафу, суд зазначає, що він відповідає вищевказаним положенням законодавства, а також умовам договору і є арифметично вірним.

Таким чином, задоволенню підлягає вимога позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом про стягнення 57 970, 02 грн - пені та 22 134, 00 грн - штрафу.

Щодо вимог зустрічного позову суд зазначає наступне.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач за зустрічним позовом вказує, що за договором поставки № 53-122-04-21-11423 від 11.11.2021 та № 53-122-01-22-11821 від 22.02.2022 відповідачем за зустрічним позовом порушені умови в частині строків оплати.

Також з порушення строків оплати були виконані інші договори поставки : № 53-122-01-20-09587 від 28.04.2020, № 53-122-01-20-09590 від 28.04.2020, № 53-122-01-21-10887 від 16.06.2021, № 53-122-01-21-10926 від 24.06.2021, №53-122-01-22-12434 від 20.10.2022.

Згідно п. 6.1 вищезазначених договорів сторони узгодили, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється Замовником за умови реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на продукцію СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Відповідно до пункту 6.2. договорів, про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

Поставку продукції за договором № 53-122-01-20-09587 від 28.04.2020 на суму 141 324, 00 грн з ПДВ здійснено 19.06.2020, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000018 від 16.06.2020, ярлик оформлено 22.06.2020. Граничний строк оплати за договором 07.08.2020. Однак, фактична оплата за поставлений товар настала 15.12.2020.

Таким чином, позивачем за первісним позовом нараховано 3 701, 16 грн інфляційних втрат та 1 517, 50 грн 3% річних.

Поставку частини продукції за договором № 53-122-01-20-09590 від 28.04.2020 на суму 24 492, 00 грн з ПДВ здійснено 19.06.2020, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000019 від 16.06.2020, ярлик оформлено 22.06.2020. Граничний строк оплати за договором 07.08.2020. Однак, фактична оплата за поставлений товар настала 24.12.2020.

Поставку іншої частини продукції за договором № 53-122-01-20-09590 від 28.04.2020 на суму 53 028, 00 грн з ПДВ здійснено 20.07.2020, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000025 від 15.07.2020, ярлик оформлено 21.07.2020. Граничний строк оплати за договором 05.09.2020. Однак, фактична оплата за поставлений товар відбулась 28.12.2020.

Таким чином, нараховано 2 856, 17 грн інфляційних втрат та 774, 56 грн 3% річних.

Поставку продукції за договором № 53-122-01-21-10887 від 16.06.2021 на суму 71 994, 00 грн з ПДВ здійснено 05.07.2021, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000016 від 02.07.2021, ярлик оформлено 07.07.2021. Граничний строк оплати за договором 24.08.2021. Однак, фактична оплата за поставлений товар відбулась 15.09.2021.

Таким чином, нараховано 130, 18 грн 3% річних.

Поставку продукції за договором № 53-122-01-21-10926 від 24.06.2021 на суму 286 704, 00 грн з ПДВ здійснено 19.07.2021, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000018 від 15.07.2021, ярлик оформлено 20.07.2021. Граничний строк оплати за договором 04.09.2021. Однак, фактична оплата за поставлений товар відбулась 07.12.2021.

Таким чином, нараховано 8 393, 79 інфляційних втрат та 2 215, 08 грн 3% річних.

Поставку частини продукції за договором № 53-122-04-21-11423 від 11.11.2021 на суму 146 160, 00 грн з ПДВ здійснено 06.12.2021, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000047 від 01.12.2021, ярлик оформлено 07.12.2021. Граничний строк оплати за договором 22.01.2022. Однак, фактична оплата за поставлений товар настала 17.03.2022.

Таким чином, нараховано 9 021, 00 інфляційних втрат та 648, 71 грн 3% річних

Поставку іншої частини продукції за договором № 53-122-04-21-11423 від 11.11.2021 на суму 52 710, 00 грн з ПДВ здійснено 13.12.2021, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000048 від 08.12.2021, ярлик оформлено 14.12.2021. Граничний строк оплати за договором 29.01.2022. Однак , фактична оплата за поставлений товар відбулась 14.04.2022.

Таким чином, нараховано 3 253, 26 грн інфляційних втрат та 324, 92 грн 3% річних.

Поставку продукції за договором № 53-122-01-22-11821 від 22.02.2022 на суму 316 200, 00 грн з ПДВ здійснено 03.11.2022, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000017 від 02.11.2022, ярлик оформлено 03.11.2022. Граничний строк оплати за договором 19.12.2022. Однак, фактична оплата за поставлений товар відбулась 28.02.2023.

Таким чином, нараховано 4 760, 71 грн інфляційних втрат та 1 845, 22 грн 3% річних.

Поставку частини продукції за договором № 53-122-01-22-12434 від 20.10.2022 на суму 48 504, 00 грн з ПДВ здійснено 03.11.2022, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000018 від 02.11.2022, ярлик оформлено 17.11.2022. Граничний строк оплати за договором 02.01.2023. Однак, фактична оплата за поставлений товар настала 07.03.2023.

Таким чином, нараховано 730, 28 грн інфляційних втрат та 255, 14 грн 3% річних.

Поставку іншої частини продукції за договором № 53-122-01-22-12434 від 20.10.2022 на суму 117 600, 00 грн з ПДВ здійснено 03.11.2022, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000018 від 02.11.2022, ярлик оформлено 01.12.2022. Граничний строк оплати за договором 16.01.2023. Однак, фактична оплата за поставлений товар відбулась 03.04.2023.

Таким чином, нараховано 2 599, 55 грн інфляційних втрат та 744,26 грн 3% річних.

Вимоги зустрічного позову сукупно становлять 43 771, 49 грн.

У відповідь на зустрічну позовну заяву від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 20.11.2023 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву та надано контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат. Окрім того, представник просить, у відповідності до частини 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, відмовити у стягненні компенсаційних нарахувань, оскільки вважає що позивач за зустрічним позовом пропустив строк позовної давності. Таким чином, просить відмовити у задоволенні неправомірно нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних за договором № 53-122-01-20-09587 від 28.04.2020 встановив, що період порушення позивач за зустрічним позовом зазначає 07.08.2020 по 15.12.2020, хоча останній платіж відбувся саме 15.12.2020. Враховуючи, що зустрічна позовна заява подана суду 20.10.2023, суд у відповідності до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, відмовляє у стягненні компенсаційних нарахувань по 20.10.2020, оскільки подано з пропуском строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Таким чином суд встановив, що із заявлених 3 701, 16 грн інфляційних втрат та 1 517, 50 грн 3% річних - підлягають задоволенню 303, 06 грн - 3% річних та 526, 45 грн інфляційних втрат.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних за договором № 53-122-01-20-09590 від 28.04.2020 встановив, що період порушення позивач за зустрічним позовом зазначає 08.08.2020 по 24.12.2020, хоча останній платіж відбувся саме 24.12.2020, та з 06.09.2020 по 28.12.2020, хоча останній платіж відбувся саме 28.12.2020.

Враховуючи, що зустрічна позовна заява подана суду 20.10.2023, суд у відповідності до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, відмовляє у стягненні компенсаційних нарахувань по 20.10.2020, оскільки подано з пропуском строку позовної давності.

Таким чином суд встановив, що із заявлених 2 856, 17 грн інфляційних втрат та 774, 56 грн 3% річних - підлягають задоволенню 406, 66 грн - 3% річних та 1 714, 51 грн інфляційних втрат.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних за договором № 53-122-01-21-10887 від 16.06.2021 встановив, що оплата за поставлену продукцію здійснена 07.09.2021 та 15.09.2021, а тому обгрунтований розмір 3% річних становить 104, 54 грн, замість 130,18 грн.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за договором № 53-122-01-21-10926 від 24.06.2021 встановив, що обгрунтований розмір 3% річних становить 1 495, 08 грн та 6 304, 42 грн інфляційних втрат, замість 8 393, 79 інфляційних втрат та 2 215, 08 грн 3% річних.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за договором № 53-122-04-21-11423 від 11.11.2021 встановив, що обгрунтований розмір 3% річних становить 676, 20 грн та 7 159, 20 грн інфляційних втрат, замість 12 274, 26 грн інфляційних втрат та 973, 63 грн 3% річних.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за договором № 53-122-01-22-11821 від 22.02.2022 встановив, що обгрунтований розмір 3% річних становить 923, 01 грн та 1 923, 01 грн інфляційних втрат, замість 4 760, 71 грн інфляційних втрат та 1 845, 22 грн 3% річних.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за договором № 53-122-01-22-12434 встановив, що обгрунтований розмір 3% річних становить 936, 95 грн та 3 346, 47 грн інфляційних втрат, замість 3 329, 83 грн інфляційних втрат та 999,40 грн 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 4 845, 50 - 3 % річних та 21 029, 87 грн інфляційних втрат. В решті слід відмовити.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що первісний позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 80 104, 02 основної заборгованості .

Вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" підлягають задоволенню частково у розмірі 4 845, 50 - 3 % річних та 21 029, 87 грн інфляційних втрат. В решті слід відмовити.

Суд вважає можливим провести в порядку ч. 11 ст. 238 ГПК України зустрічне зарахування стягнутих грошових сум та стягнути різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" сплатило 2 684, 00 грн судового збору за подання первісного позову. Інших витрат заявлено не було.

Зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" сплачено судового збору за подання зустрічного позову 2 684, 00 грн. Інших витрат заявлено не було.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, сума судового збору, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" має відшкодувати Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" за подання первісного позову становить 2 684, 00 грн.

Сума судового збору, яку Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" має відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" за подання зустрічного позову, з урахуванням його часткового задоволення, становить 1 586, 63 грн.

Відповідно до положень частини 11 статті 238 ГПК України, суд вважає за необхідне провести зустрічне зарахування сум судового збору присуджених до стягнення з обох сторін та стягнути різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму судового збору.

Таким чином, суд стягує з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 097, 37 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" (69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Портова, буд. 2, код ЄДРПОУ 34947598) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська 3, код ЄДРПОУ 24584661), від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046) - 80 104 (вісімдесят тисяч сто чотири) грн 02 коп. - заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська 3, код ЄДРПОУ 24584661), від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" (69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Портова, буд. 2, код ЄДРПОУ 34947598) - 25 875 (двадцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн 37 коп. - заборгованості та 1 586 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят шість) грн 63 коп. - судового збору.

5. Провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Енергомашзавод" (69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Портова, буд. 2, код ЄДРПОУ 34947598) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська 3, код ЄДРПОУ 24584661), від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046) - 54 228 (п`ятдесят чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн 65 коп. - заборгованості та 1 097 (одна тисяча дев`яносто сім) грн 37 коп. - судового збору.

7. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16 лютого 2024 року.

Суддя А.М.Горплюк