Ухвала

від 16.02.2024 по справі 920/157/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.02.2024м. СумиСправа № 920/157/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши заяву про забезпечення позову від 14.02.2024 (вх. № 854 від 14.02.2024) у справі № 920/157/24

за позовом ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНАР»

(вул. Д. Коротченко (Івана Сірка), буд. 15, кв. 314, м. Суми, 40030)

про зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

14.02.2024 позивачем надано до суду через систему «Електронний суд» позовну заяву, відповідно до вимог, якої позивач просить суд ухвалити рішення, яким зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БІНАР» (ідентифікаційний код юридичної особи: 14000587, місцезнаходження: 40030, м. Суми, вул. Д. Коротченко, буд. 15, кв. 314):

1.1. повідомити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_2 , виданий 21.12.2001 Зарічним ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про вартість частки ОСОБА_1 , у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНАР», визначеної станом на 21.12.2023, а також надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку вартості частки ОСОБА_1 ;

1.2. надати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_2 , виданий 21.12.2001 Зарічним ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) доступ до документів фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНАР», інших документів Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНАР», необхідних для визначення вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНАР» станом на 21.12.2023.

Ухвалою суду від 16.02.2024 позовну заяву повернуто позивачеві без розгляду.

14.02.2024 ОСОБА_1 надано до суду через систему «Електронний суд» Заяву про забезпечення позову (вх. № 854 від 14.02.2024), відповідно до вимог якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

-.накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «БІНАР» (ідентифікаційний код юридичної особи: 14000587, місцезнаходження: 40030, м. Суми, вул. Д. Коротченко, буд. 15, кв. 314), а саме: нежиле приміщення, загальною площею 820 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , номер РПВН: 3249742 до набрання рішенням суду у цій справі законної сили;

- забороною Товариству з обмеженою відповідальністю «БІНАР» (ідентифікаційний код юридичної особи: 14000587, місцезнаходження: 40030, м. Суми, вул. Д. Коротченко, буд. 15, кв. 314) вчиняти певні дії, а саме накладення заборони на відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «БІНАР» (ідентифікаційний код юридичної особи: 14000587, місцезнаходження: 40030, м. Суми, вул. Д. Коротченко, буд. 15, кв. 314) до набрання рішенням суду у цій справі законної сили основних засобів, окрім їх відчуження у межах звичайної господарської діяльності

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що особа, яка подала таку заяву, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті першому постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

Проте, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає зі змісту заяви не вбачається жодних обґрунтованих причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов, та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи, викладені позивачем в заяві про забезпечення позову відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки не доводять факту неможливості у майбутньому виконати судове рішення через неправомірні дії відповідача.

Окрім цього Заяву про забезпечення позову підписано представником ОСОБА_2 .

На підтвердження повноважень до заяви про забезпечення позову надано Ордер на надання правничої (правової) допомоги № ВМ/1046006 від 2024-02-14, виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 06-12/2023 від 2023-12-22.

Відповідно до п.1 ст 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником.

Згідно з приписами ст. 131-2, пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України з 01.01.2019 року виключно адвокат або прокурор здійснює представництво іншої особи у судах першої інстанції (за винятком випадків представництва у малозначних справах).

Справа за вказаними позовними вимогами в розумінні ст. 12 та п. 3. ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України , як спір якій виникає з корпоративних відносин, не є малозначною.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.

Відповідно до п. 12.9 Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстрів ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №36 від 17.12.2012, ордер містить наступні реквізити, зокрема, назву органу, у якому надається правова допомога.

Як вбачається з наданого до заяви про забезпечення ордеру взагалі відсутні відомості (чи графа) про "назва органу, у якому надається правова допомога".

Суд, враховуючи відсутність інших доказів на підтвердження повноважень, дійшов висновку, що позивачем не доведена наявність у ОСОБА_2 повноважень представляти ОСОБА_1 у Господарському суді Сумської області, оскільки в графі "назва органу, у якому надається правова допомога" зазначений орган Господарський суд Сумської області - відсутній, а тому приходить до висновку, що Заява про забезпечення позову підписана особою, яка не наділена повноваженнями на підписання і подання цієї заяви від імені позивача в Господарському суді Сумської області.

Указана обставина відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України є підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

Ці та інші недоліки заяви про забезпечення позову унеможливлюють прийняти її до розгляду.

Оскільки заяву про забезпечення позову від 14.02.2024 (вх. № 854 від 14.02.2024) з додатками була надіслана до суду через систему Електронний суд, фізично заява про забезпечення позову з додатками (в паперовому вигляді) не повертається позивачу, а лише надсилається Ухвала про повернення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 854 від 14.02.2024) повернути заявнику без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 16.02.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.

СуддяС.В. Заєць