Постанова

від 07.02.2024 по справі 599/268/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/268/23Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г. Провадження № 22-ц/817/141/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

Суддів Костіва О. З., Хоми М. В.,

за участі секретаря Жук В. М.

та представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костової Н. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №599/268/23 за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" адвоката Андросюка Ігоря Сергійовича на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2023 року, ухваленого суддею Чорною В.Г., повний текст якого виготовлено 27жовтня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке" про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок, розірвання договорів оренди, -

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке" про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок та розірвання договорів оренди.

Позов обґрунтований тим, що позивач на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 16.12.2013 року №736 та №738, виданих державним нотаріусом Зборівської державної нотаріальної контори Олійник Н.Б., є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7581 га з кадастровим номером 6122689600:01:001:0198, що знаходиться на території Чистопадівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2332 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0022, що знаходяться на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільській області. Державна реєстрація права власності здійснена 16 грудня 2013 року. Державна реєстрація права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена орендарем 19серпня 2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122689600:01:001:0198 та 14 березня 2017 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122655300:01:001:0022.

Вказала, що не підписувала додаткових угод з ТОВ «Західна виробнича компанія», не узгоджувала з цим товариством істотних умов оренди землі, такі Додаткові угоди є неукладеними, так як перебувала за межами країни, будь-кому права на розпорядження земельними ділянками не доручала. Оскільки ТОВ «Західна агровиробнича компанія» продовжує користування землею та записи про державну реєстрацію речового права (права оренди землі) на підставі таких угод за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» порушують її права щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном, тому просить скасувати державну реєстрацію права оренди земельних ділянок.

Крім цього, зазначила, що відповідач ТОВ «Розтоцьке», систематично з 2018 року не сплачував орендну плату на користь позивачки за договорами оренди землі від 02 квітня 2016 року, не виконав свої зобов`язання та істотно порушив умови договору, що відповідно до пункту д) частини першої статті 141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди землі. При цьому, той факт, що земельна ділянка без згоди та відома позивачки була передана в користування іншій особі на підставі неукладених нею додаткових угод, не може вказувати на звільнення орендаря від обов`язку виконання умов договору оренди землі, зокрема і в частині сплати орендної плати.

Просила розірвати договір оренди землі б/н, укладений 02 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розтоцьке» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництв: площею 0,7581 га з кадастровим номером 6122689600:01:001:0198, розташованої на території Чистопадівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про інше речове право номер 16053887 від 19.08.2016 року та розірвати договір оренди землі б/н, укладений 02 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розтоцьке» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2332 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0022, розташованої на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільській області, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про інше речове право номер 19422709 від 14.03.2017 року.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7581 га з кадастровим номером 6122689600:01:001:0198, що знаходиться на території Чистопадівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, проведеної згідно з Додатковою угодою до договору оренди землі б/н від 03.03.2018р., на підставі якої внесено зміни до запису про інше речове право номер 16053887 від 19.08.2016р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасовано державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2332 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0022, що знаходяться на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільській області, проведеної згідно з Додатковою угодою до договору оренди землі б/н від 03.03.2018р. та Додатковою угодою до договору оренди землі б/н від 29.10.2020р., на підставі яких внесено зміни до запису про інше речове право номер 19422709 від 14.03.2017р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Розірвано договір оренди землі б/н, укладений 02.04.2016р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розтоцьке» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7581 га з кадастровим номером 6122689600:01:001:0198, що знаходиться на території Чистопадівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про інше речове право номер 16053887 від 19.08.2016р..

Розірвано договір оренди землі б/н, укладений 02.04.2016р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розтоцьке» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2332 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0022, що знаходяться на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільській області, який був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про інше речове право номер 19422709 від 14.03.2017р.

Стягнуто з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Розтоцьке» в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: суму сплаченого судового збору 4294, 40 грн (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири гривні сорок копійок) та витрати за проведення судової експертизи 7169,40 грн (сім тисяч сто шістдесят дев`ять гривень сорок копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представник відповідача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" - адвокат Андросюк І.С. подав апеляційну скаргу, де просить рішення Зборівського районного суду Тернопільської області по даній справі від 17.10.2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що позивач факту отримання орендної плати належними доказами не спростував, а також не спростував доводів відповідача, що орендна плата ним отримана на виконання спірних правочинів.

Вказує, що між сторонами існували договірні відносини, що свідчить про наявність волевиявлення позивача на укладення спірних додаткових угод до договорів оренди землі.

Посилається на постанову ВП ВС від 26.10.2022 року по справі №227/3760/19-ц, де суд прийшов до висновку, що важливим є встановлення наявності чи відсутності самого волевиявлення сторони на укладення відповідного договору. Наявність чи відсутність волевиявлення може доводитись різними доказами, в тому числі доказами, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору.

Зазначає, що з 03.03.2018 року орендарем земельних ділянок позивача є ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі відповідних додаткових угод. З цього часу орендну плату позивачу сплачував новий орендар, що підтверджується відповідними доказами доданими до відзиву, а позивач протягом 5-ти років отримувала від ТОВ «Західна агровиробнича компанія» орендну плату.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило, однак через систему Електронний суд поступило пояснення від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костової Н.З. (на підставі п. 3 ч.1 ст. 43 ЦПК України), де зазначено, що у даній справі позивач не заперечує фактів укладення договорів оренди землі у 2016 році із ТОВ «Розтоцьке», натомість заперечує факт укладення додаткових угод до цих договорів з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» у 2018 та 2020 роках.

Вказує, що висновком судової почеркознавчої експертизи від 03.08.2023р. підтверджено, що позивач не підписувала додаткових угод від 03.03.2018р. до договорів оренди землі, відповідно до яких, зокрема змінився орендар, а також, строки дії договорів оренди. Оригіналу чи копії додаткової угоди від 29.10.2020р. відповідач суду не надав.

Зазначає, що позивач заперечує факт отримання нею від ТОВ «Західна агровиробнича компанія» с/г продукції та виплати їй готівкових коштів в рахунок орендної плати за землю. Відповідачем надано суду три відомості на видачу с/г продукції, в яких відсутня дата їх складення, що не дає можливість визначити, коли саме відбувалась дана господарська операція (видача с/г продукції) та суперечить вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо обов`язкових реквізитів первинного документу. Окрім цього, із цих відомостей неможливо встановити підстави видачі с/г продукції, зокрема встановити, що така видача відбувалась саме в рахунок оплати орендної плати за землю, за який період, яку землю, на підставі яких договорів оренди, що в свою чергу вказує на неналежність зазначених доказів, оскільки такі не містять інформації щодо предмета доказування. Відомості на виплату готівки від 25.07.2019р., 12.06.2020р., 19.10.2020р., 13.11.2020р., а також відомість на реалізацію с/г продукції від 30.03.2020р. не могли бути підписані позивачем, оскільки в усі перелічені дати остання перебувала за межами України, що підтверджено наявною у справі довідкою Державної прикордонної служби від 24.09.2022р. та копією паспорту для виїзду закордон, а відтак, жодним чином не могла отримувати у ці дні готівкові кошти, чи с/г продукцію.

Звертає увагу, що із копії договору оренди землі від 02.04.2016р. року та додаткової угоди до нього від 03.03.2018р. не вбачається, що сторонами було погоджено таку умову договору оренди, як автоматичне продовження дії договору, а додаткову угоду б/н від 29.10.2020р. відповідач суду не надав, що підтверджує протиправність державної реєстрації права оренди земельної ділянки, зокрема, із визначенням такої характеристики права оренди, як право автоматичного продовження дії договору.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костова Н.З. апеляційну скаргу не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник відповідача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" - адвокат Андросюк І.С. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, а саме документу в електронному вигляді судова повістка про виклик до суду, що наявна у матеріалах справи.

Згідно з пунктом 2 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи чи її представника.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги в її межах, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 16.12.2013 року №736 та №738, виданих державним нотаріусом Зборівської державної нотаріальної контори Олійник Н.Б., є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7581 га з кадастровим номером 6122689600:01:001:0198, що знаходиться на території Чистопадівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2332 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0022, що знаходяться на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільській області. Державна реєстрація права власності здійснена 16 грудня 2013 року. Державна реєстрація права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена орендарем 19 серпня 2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122689600:01:001:0198 та 14 березня 2017 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122655300:01:001:0022 (а.с. 9,10).

02 квітня 2016 року позивачка уклала договори оренди землі, відповідно до яких зазначені земельні ділянки передала в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Розтоцьке» (а.с. 49).

Договори укладено на 7 років, а їх умовами передбачено наступне.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пункт 36 договорів оренди землі передбачає, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі і за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (а.с. 50).

Державна реєстрація права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена орендарем 19.08.2016р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122689600:01:001:0198 та 14.03.2017р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122655300:01:001:0022 (а.с. 11).

В грудні 2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни до записів про державну реєстрацію іншого права (права оренди) щодо вказаних земельних ділянок. А саме: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122689600:01:001:0198 зареєстровано право оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» код ЄДРПОУ 41099127, чим змінено орендаря з яким позивачка укладала договір оренди; строк дії оренди визначено - до 03.03.2025р., чим змінено строк оренди; підставою для державної реєстрації іншого речового права, окрім Договору оренди землі б/н від 02.04.2016р., укладеного з ТОВ «Розтоцьке», вказано Додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03.03.2018р.; щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122655300:01:001:0022 також зареєстровано право оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія», чим змінено орендаря з яким позивачка укладала договір оренди; строк дії оренди визначено до 03.03.2027р., чим змінено строк оренди; передбачено нову умову оренди - автоматичне продовження дії договору, з правом пролонгації; підставою для державної реєстрації іншого речового права, окрім Договору оренди землі б/н від 02.04.2016р., укладеного з ПП «Розтоцьке», вказано Додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03.03.2018р. та Додаткову угоду до Договору оренди землі б/н від 29.10.2020р. (а.с. 12-16).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушене право позивача як власника спірних земельних ділянок, підлягає захисту в обраний нею належний й ефективний спосіб, зокрема в частині скасування державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником яких є позивач ОСОБА_1 , оскільки має місце непідписання нею згаданих вище правочинів, ненадання нею згоди на їх укладення та заперечення нею факту їх укладення, як і виконання з її боку, а відповідний висновок про не укладеність цих правочинів викладений у мотивувальній частині даного судового рішення, що вважається достатнім у такому випадку. Також в частині шляхом розірвання договорів оренди землі, оскільки має місце систематична несплата орендної плати відповідачем на користь позивача за договорами оренди землі від 02.04.2016р., тобто невиконання істотних умов договору оренди є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

З висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні правовідносини щодо захисту громадян їх права власності на земельні ділянки, а також щодо підстав виникнення відповідних прав та обов`язків, зокрема й з договорів, пов`язаних з передачею власниками земельних ділянок у найм (оренду), регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й Протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі ЦК України), Земельним кодексом України (надалі ЗК України), Законом України «Про оренду землі», іншими актами цивільного та земельного законодавства.

Відповідно до ст. 14 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з положеннями статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом України «Про оренду землі» (далі законом).

Відповідно до закону орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 закону договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з частиною першої статті 16 закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Належним і достовірним доказом належності підпису особи на письмових документах, є висновок почеркознавчої експертизи, який в сукупності з іншими доказами у справі дає суду можливість дійти висновку про достатність доказів та правильно вирішити спір.

Так, у позовній заяві ОСОБА_1 заперечила факт підписання нею додаткових угод, стверджуючи про те, що підпис у вказаних документах їй не належить та на час їх укладення вона перебувала за межами України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон та інформацією з Державної прикордонної служби України.

Разом із відзивом на позовну заяву представник відповідача подав копії договорів оренди від 02.04.2016р., оригінал додаткової угоди від 03.03.2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 6122689600:01:001:0198 та оригінал додаткової угоди від 03.03.2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 6122655300:01:001:0022.

Однак представник відповідача не подав до суду оригінал додаткової угоди від 29.10.2020р., зазначивши що такий у відповідача відсутній.

Ухвалою Зборівського районного суду Тернопільської області від 05квітня 2023 року клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено.

Як вбачається із висновку судової-почеркознавчої та судово-технічної експертизи від 03.08.2023р. №523/524/23-22 підпис у рядку Орендодавець у Додатковій угоді від 03.03.2018 року до договору оренди землі від 19.08.2016 року щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6122689600:01:001:0198 та у Додатковій угоді від 03.03.2018 року до договору оренди землі від 14.03.2017 року щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6122655300:01:001:0022 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Крім цього, представник відповідача не подав до суду оригінал додаткової угоди від 29.10.2020р., яка б могла бути предметом експертного дослідження, тому в силу вимог ч. 10 ст. 84 ЦПК України та з врахуванням того, що на цей момент ОСОБА_1 перебувала за межами України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не підисувала також вказану додаткову угоду.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що позивач додаткових угод не укладала, так як не підписувала та, відповідно, її волевиявлення щодо названих правочинів не було, істотних умов цих правочинів вона не погоджувала, що, з-поміж іншого, суперечить основним засадам укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, визначеним Законом України «Про оренду землі», котрий у даному випадку є спеціальним та згідно з яким укладення таких договорів здійснюється виключно за згодою орендодавця.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано скасував державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7581 га з кадастровим номером 6122689600:01:001:0198, що знаходиться на території Чистопадівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, проведеної згідно з Додатковою угодою до договору оренди землі б/н від 03.03.2018р., на підставі якої внесено зміни до запису про інше речове право номер 16053887 від 19.08.2016р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2332 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0022, що знаходяться на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільській області, проведеної згідно з Додатковою угодою до договору оренди землі б/н від 03.03.2018р. та Додатковою угодою до договору оренди землі б/н від 29.10.2020р., на підставі яких внесено зміни до запису про інше речове право номер 19422709 від 14.03.2017р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів відхиляє аргументи апеляційної скарги про необхідність застосування при вирішенні правовідносин висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, які знайшли своє подальше застосування в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №227/3760/19-ц з того приводу, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

У спірних відносинах та у наведених правовідносинах різними є предмет та підстави позову, а також їх матеріально-правове регулювання.

Верховним Судом у постанові від 15 січня 2021 року у справі №650/1331/18 розглядалось питання щодо застосування висновків Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц при вирішенні правовідносин, предметом яких є негаторний позов з приводу земельної ділянки, щодо якої договір оренди не укладався, разом із висновками Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17.

З тексту постанови Верховного Суду у справі №650/1331/18 вбачається, що в розрізі того питання, чи вважається спірний договір укладеним у разі вчинення конклюдентних дій (сплати орендної плати) підлягають застосуванню саме висновки пунктів 7.38-7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц і аргументи щодо досягнення волевиявлення сторони на укладення такого договору внаслідок отримання орендної плати визнано необґрунтованими.

В пунктах 7.38-7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц зазначено, що відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі. Між тим, статтею 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

Щодо розірвання договорів.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ч. першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання (невиконання) умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Розтоцьке не виконувало належним чином умови договорів від 19.08.2016 та від 14.03.2017 впродовж 2018-2023 років щодо виплати орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 , тому обґрунтовано розірвав вказані договори.

Щодо посилань заявника про незаконність рішення суду в частині розірвання договорів оренди землі, укладених в 2016 році між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Розтоцьке, то суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки товариство «Західна агровиробнича компанія» не є стороною таких договорів, тому її права в даному випадку не зачіпаються, а товариством Розтоцьке рішення суду в даній частині не оскаржується, тому такі доводи апелянта є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" адвоката Андросюка Ігоря Сергійовича слід залишити без задоволення, а рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2023 року без змін, оскільки рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, порушень норм матеріального чи процесуального права судом не допущено.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції слід покласти на відповідача в межах сум ним понесених.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" адвоката Андросюка Ігоря Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 17жовтня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на відповідача в межах сум ним понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 лютого 2024 року.

Головуюча Храпак Н.М.

Судді: Костів О. З.

Хома М. В.