Постанова

від 16.02.2024 по справі 596/1169/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/1169/23Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/817/187/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу №596/1169/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02 листопада 2023 року, ухваленого суддею Лисюк І.О., у справі за позовом акціонерного товариства Таскомбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2023 року АТ Таскомбанк звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №9305300970 від 16.03.2021 року, що в частині тіла кредиту, річних процентів, щомісячних процентів станом на 29.06.2023 року становить 217 424 грн. 53 коп., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) становить 132748 грн. 80 коп.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) 18 грн. 82 коп.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 84656 грн. 91 коп.

В обґрунтування позову посилаються на те, що 16 березня 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9305300970, згідно якого кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі 164 610, 40 грн. строком користування до 24.03.2025 року та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно з п. 1.3 Кредитного договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту № 5300970, який є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 1.4 кредитного договору кредит складається з сум, які перераховуються на визначені в кредитному договорі рахунки з відповідними реквізитами. Згідно з п. 2.1 Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР». Відповідно до умов Паспорту кредиту та кредитного договору позичальнику було надано грошові кошти в сумі 164 610, 40 грн. строком користування - 48 місяців зі сплатою річних процентів 0,01 % від суми боргу за договором та щомісячних процентів 3,00 % від суми кредиту. Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту. 20 вересня 2021 року права вимоги за вищевказаним кредитним договором відступленні АТ «Таскомбанк» на підставі Договору факторингу № 200921. Відповідно до умов цього Договору, позивач є новим кредитором відповідача за кредитним договором з усіма наступними додатками та змінами. Дана інформація є відомою боржнику. Разом з тим, відповідач умови кредитного договору не виконував, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернув. Неодноразовими телефонними повідомленнями відповідача було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак зазначена вимога відповідачем не виконана.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02листопада 2023 року позов АТ Таскомбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ Таскомбанк заборгованість за кредитним договором № 9305300970 від 16 березня 2021 року у розмірі 217424,53 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ Таскомбанк 3261 грн 37 коп судових витрат, пов`язаний із сплатою судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02 листопада 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначила, що надані позивачем розрахунки суми боргу за кредитним договором не є первинними або зведеними обліковими документами, які не були погодженні з відповідачем і не підтвердженні первинними облікованими бухгалтерськими документами, тому позивачем не доведено наявність у нього заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі, зазначеному у розрахунках.

Що стосується виписок по рахунку № НОМЕР_1 , то про існування даного рахунку він вперше довідався 12 серпня 2023 року, коли отримав копію ухвали постановленої Гусятинським районним судом Тернопільської області 07.08.2023 року у справі № 596/1169/23 та копію позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором з додатками.

Окрім цього, як вбачається із вищевказаних виписок по рахунку № НОМЕР_1 даний рахунок був відкритий 20.09.2021 року, а як стверджує сам позивач в позовній заяві та у відповіді на відзив, кредитні кошти в сумі 164 610,40 грн були видані йому ТзОВ ФК ЦФР 16.03.2021 року, тобто, за 6 місяців і 4 дні до відкриття рахунку № НОМЕР_1 .

Що ж стосується договору факторингу то, вищевказаний реєстр прав вимоги до договору факторингу № 200921 від 20 вересня 2021 року не є засвідченим витягом, а являється сфальсифікованим документом, оскільки, окрім назви документу не містить дати його складання, таблиця являється лише фрагментом тексту, а підписи осіб та відтиски печаток виконанні шляхом сканування з іншого документа та накладення їх на даний. Окрім цього, копії окремих аркушів не є належним чином засвідченими копіями документів та не є засвідченими витягами з них, тому не можуть являтися належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні статей 77-79 ЦПК України.

Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Представник АТ Таскомбанк Астаф`єва І.В. подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначила, що реєстр прав вимог по позичальнику ОСОБА_1 підписано сторонами 20.09.2021 р. Обсяг (розмір) зобов`язань, право вимоги за яким передану позивачу чітко відображено в Реєстрі, додатково підтверджується як Розрахунком заборгованості (адже нарахування процентів новим Кредитором було розпочато саме на зазначену суму), так і Випискою по рахунках відповідача, сформованою вже АТ Таскомбанк і як наслідок перехід права вимоги відбувається шляхом оприбуткування заборгованості на балансі Банку, підтверджується випискою по рахунку та платіжними інструкціями № 768970799 від 20.09.2021р., №768970800 від 20.09.2021р. № 768970802 від 20.09.2021р., № 768970803 від 20.09.2021р., № № 768970801 від 20.09.2021 в межах дії Договору про відступлення права вимоги № 200921 від 20.09.2021р.

Також відповідачем здійснювались платежі на погашення заборгованості новому кредитору АТ Таскомбанк, що відображено у рахунку та виписках наданих до суду, підтверджуючи тим самим наявність між сторонами договірних правовідносин, які продовжується у відповідності до цього договору.

Варто зазначити, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування розміру заборгованості за кредитним договором, контррозрахунку заборгованості, квитанцій про сплату боргу на користь первісного кредитора чи позивача, або інших доказів, що спростовують наявний борг.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 16 березня 2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9305300970, згідно умов якого позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 164 610,40 грн. на строк 48 місяців (а.с.7).

Цього ж дня ОСОБА_1 підписав паспорт кредиту № НОМЕР_2 (а.с. 8-9).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту № 5300970, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до приписів п. 1.4. Договору, підписавши цей Договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів: 142 487,98 грн. - отримувач ТОВ «ФК «ЦФР»», код ЄДРПОУ 35725063, призначення: погашення поточної заборгованості за моїм діючим кредитним договором № 2324647639 від 08.04.2020 року; 594 грн. - отримувач ТОВ «МЕГОГО» код ЄДРПОУ 38347009, призначення: оплата за пакет послуг «Кіно і ТБ: Оптимальна» на 6 місяці за рахунок кредиту КД № 9305300970 від 16/03/2021; 20 128,42 грн. - отримувач ПАТ «Страхова компанія «ТАС» код ЄДРПОУ 30929821, призначення: оплата страхового платежу за договором страхування № 9305300970-С від 16.03.2023; 800 грн. - отримувач ПАТ «Страхова компанія «ТАС» код ЄДРПОУ 30929821, призначення: оплата страхового платежу за договором страхування №9305300970-ЛО від 16.03.2021; 600 грн. - отримувач ТОВ «ЦФР» код ЄДРПОУ 32494741, призначення: оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA» SU9305300970 від 16.03.2021.

У відповідності до п. 2.1., 2.2. Кредитного договору, всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.01.2021 р., які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких Позичальник приєднується, підписавши цей Договір.

Цей договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.01.2021 р, складають єдиний кредитний договір. Позичальник підписавши цей Договір підтверджує, що свій примірник цього Договору він отримав.

Порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів визначено сторонами у п. 6 паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5300970.

Відповідно до умов Паспорту кредиту та Кредитного договору №9305300970 від 16 березня 2021 року Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 164610,40 гривень; строк користування - 48 місяців; річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 3,00 % від суми кредиту.

Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (п. 4 Паспорта кредиту).

Пуктом 2.1 Умов кредитодавець надає позичальнику кредит шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок, зазначений позичальником у кредитному договорі.

Згідно з п. 2.4 Умов сума кредиту, який надається позичальнику, зазначається у паспорті кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п. 2.10 Умов позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від кредитного договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від кредитного договору позичальник повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору.

Згідно з п. 3.1., 3.2 Умов за надання кредиту позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю проценти. Сума процентів всіх видів становить сукупну вартість кредиту/кредитів. Щомісячні проценти - обчислюються від суми кредиту та нараховуються щомісячно. Річні проценти (річна відсоткова ставка) - обчислюються від загальної суми грошового боргу позичальника за кредитним договором та встановлюються у розмірі, що відповідає періоду часу в один рік, але нараховуються щомісячно, виходячи з кількості днів у календарному році. Пунктом 8.3 Умов передбачено необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, - визначається власним волевиявленням позичальника на укладення зазначених договорів, а також наданням кредитодавцю доручень на переказ кредитних коштів у рахунок оплати ціни зазначених договорів (а.с.10-17).

20 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк» укладено договір факторингу № 200921, відповідно до якого АТ «Таскомбанк» зобов`язується передати (сплатити) ТОВ «ФК «ЦФР» суму фінансування, а останнє зобов`язується відступити АТ «Таскомбанк» права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Згідно із п. 2.3. договору факторингу відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних ТОВ «ФК «ЦФР» за кредитними договорами, договорами поруки та їх перехід від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «Таскомбанк» відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру прав вимог згідно Додатку № 2 до цього договору, але не раніше оплати АТ «Таскомбанк» суми зазначеної у п. 3.1. договору, після чого АТ «Таскомбанк» стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває всі права вимоги визначені цим договором та всі права вимоги за договорами поруки. Сторони підписують акт прийому-передачі Реєстру прав вимог в день здійснення оплати суми фінансування згідно п. 3.1. цього договору. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі Реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «Таскомбанк» прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору (а.с.13-20).

На виконання вимог п. 3.1. в матеріалах справи міститься Реєстр прав вимоги до договору про відступлення права вимоги № 200921 від 20.09.2021 за кредитним договором, відповідно до якого за кредитним договором №9305300970 від 16 березня 2021 року було відступлено право вимоги на користь АТ «Таскомбанк» (а.с. 21).

Таким чином, ТОВ «ФК «ЦФР» передало АТ «Таскомбанк» права вимоги за кредитним договором № 9305300970 від 16 березня 2021 року, укладеним із ОСОБА_1

21 березня 2023 року АТ «Таскомбанк» надіслало відповідачу повідомлення-вимогу щодо дострокового повернення коштів за кредитним договором у зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, яку останнім було залишено без належного реагування (а.с. 123, 124).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору № 9305300970 від 16.03.2021, укладеному з позичальником ОСОБА_1 станом на 29.06.2023 загальна заборгованість відповідача становить 217424, 53 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 132748,80 грн.; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) - 18,82 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 84656,91 грн (а.с.37).

В обґрунтування наявності у ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 217 424,53 грн представником позивача АТ «Таскомбанк» до суду надано копії: бухгалтерської довідки про перерахування коштів в розмірі 142487,98 грн ОСОБА_1 (а.с.35-36); витягу з реєстру оплачених страховок ЗАТ «CK «ТАС» щодо оплати страхових платежів на суму 800,00 грн та 20128,42 грн (а.с.27-29); витягу з реєстру оплачених страховок ТОВ «САППОРТ.УА», електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA» на суму 649 грн (а.с. 30-31); витягу з реєстру оплачених страховок ТОВ «МЕГОГО» на суму 594 грн (а.с. 33-34); платіжних інструкцій АТ «ТАСКОМБАНК» № НОМЕР_3 , №768970800, №768970801 №768970802 №768970803 від 20.09.2021 про оприбуткування тіла кредиту, простроченого тіл кредиту, нарахованої щомісячної комісії, простроченої комісії, нарахованих відсотків по кредитному договору №9305300970 від 16.03.2021 ( ОСОБА_1 , договір факторингу №200921 від 20.09.2021) (а.с.22-26); виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 16.03.2021 по 29.06.2023 (а.с. 38-122).

Також як встановлено, ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за кредитом, останній платіж ним проведено 23.02.2022, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості та виписками по особовому рахунку (а.с. 37, 38-122).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що АТ «ТАСКОМБАНК», будучи правонаступником ТзОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень»», виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 9305300970 від 16.03.2021, надавши ОСОБА_1 кредит у встановленому кредитному договорі розмірі та на узгоджених між ними умовах у відповідності також до Паспорту кредиту та Умов отримання фінансових кредитів ТзОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень»», однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 217 424,53 грн.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Так, згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу має бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем факт укладення із ТОВ Фінансова компанія ЦФР кредитного договору №9305300970 від 16 березня 2021 року та підписання паспорту кредиту від ТОВ ФК ЦФР № 5300970 від 16.03.2021.

Так в кредитному договорі №9305300970 від 16 березня 2021 року зазначена сума видачі кредитних коштів, строк кредитування, а також те, що проценти за користування кредитними коштами передбачені саме паспортом кредиту № 5300970 від 16.03.2021, що є невід`ємною частиною кредитного договору. Крім цього, умови видачі кредитних коштів викладені в паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ ФК ЦФР .

Факт перерахування ТОВ ФК ЦФР грошових коштів ОСОБА_1 на зазначені в кредитному договорі № 9305300970 від 16 березня 2021 року реквізити підтверджується копією бухгалтерської довідки про перерахування коштів в сумі 142487,98 грн (а.с.35) та копією витягів з реєстру оплачених ТОВ ФК ЦФР страховок ЗАТ СКТАС, ТОВ САППОРТ.УА, ТОВ МЕГОГО.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи заявника в апеляційній скарзі про те, що надані позивачем розрахунки суми боргу за кредитним договором не є первинними або зведеними обліковими документами, які не були погодженні з відповідачем і не підтвердженні первинними обліковими бухгалтерськими документами з огляду на таке.

У Постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21) колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зауважила, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операцій та є підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і податкових документах.

Отже, надані позивачем розрахунок, а також виписка з особового рахунку відповідача, колегія суддів вважає належними та допустимими доказами у даній справі, оскільки виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів по рахунку відповідача, зокрема баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитом, а розрахунок заборгованості відображає суми сплаченого як основного боргу, так суми сплачених щомісячних процентів.

Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного банком розміру заборгованості та контррозрахунку стороною відповідача не надано.

Також, враховуючи умови надання кредитних коштів, колегія суддів зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного кредитного договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не мав права вимоги до відповідача за кредитним договором, оскільки Банком не надано до суду жодного доказу в підтвердження існування у нього заборгованості, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт передачі прав вимоги за договором факторингу № 200921 від 20.09.2021, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджується Реєстром прав вимоги до Договору відступлення права вимоги, випискою з особового рахунку відповідача, розрахунком заборгованості.

Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь АТ Таскомбанк заборгованості за кредитним договором, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначеного договору у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, за наведеними у скарзі доводами, апеляційний суд не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 лютого 2024 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома