Рішення

від 15.02.2024 по справі 903/917/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м. Черкаси Справа № 903/917/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 ,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблевий Люкс-Світ",

про стягнення 539 634 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Резнік К.О., адвокат, ордер від 02.06.2023 серія АІ № 1404481 (в режимі відеоконференцзв`язку) - в судовому засіданні 09.02.2024, участі не брала - в судовому засіданні 15.02.2024;

від відповідача - участі не брали.

29.08.2023 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 24.08.2023 Фізичної особи-підприємця Кіпрі Сергія Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська Електротехнічна Компанія" про стягнення 539 634 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань згідно Договору зберігання товарів №0103/3 від 01.03.2021 в частині повернення товару позивачу в повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.09.2023 суддя Господарського суду Волинської області Якушева І.О. прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; постановила справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

26.10.2023 на електронну пошту Господарського суду Волинської області від представника позивача надійшло клопотання від 25.10.2023 про заміну неналежного відповідача по справі. У клопотанні представник позивача посилається на те, що під час розгляду справи у судовому засіданні 25.10.2023 представнику позивача стадо відомо, що реєстраційна інформація відповідача змінилась з часу подачі позовної заяви; станом на 25.08.2022 - дату подачі позовної заяви до суду, за ідентифікаційним кодом 21738520 юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська електротехнічна компанія» з усіма реквізитами, зазначеними у позовній заяві. Нині за відповідним кодом ЄДРПОУ зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю Меблевий Люкс-Світ. В історії змін даних про юридичну особу відображено, що 08.09.2023 року було змінено назву, коротку назву, змінився керівник, змінилась адреса, КВЕД, видалений бенефіціарний власник - ОСОБА_2 та доданий бенефіціарний власник - ОСОБА_3 .

Ухвалою від 15.11.2023 Господарський суд Волинської області ухвалив змінити найменування відповідача у справі № 903/917/23 з Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська Електротехнічна Компанія на Товариство з обмеженою відповідальністю Меблевий Люкс-Світ та надіслати до Господарського суду Черкаської області (бульвар Шевченка, 307, Черкаси. Черкаська область, 18005) за територіальною підсудністю справу № 903/917/23 за позовом Фізичної особи-підприємця Кіпря Сергія Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю Меблевий Люкс-Світ (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю Волинська Електротехнічна Компанія) про стягнення 539 634 грн.

В ухвалі від 15.11.2023 Господарський суд Волинської області встановив такі обставини:

"...Як вбачається з історії змін реєстраційної інформації, що міститься на сайті opendatabot.ua:

- 04.08.2023 - змінилась адреса в ЄДР: була: АДРЕСА_1 ; стала: АДРЕСА_2 , нежитлове 317Д;

- 10.08.2023 - доданий засновник - ОСОБА_3 ; видалений засновник - ОСОБА_2 ;

- 08.09.2023 - видалений бенефіціарний власник ОСОБА_2 ; доданий бенефіціарний власник ОСОБА_3 ; змінився вид діяльності було: 43.21. Електромонтажні роботи; стало: 31.01. Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; змінилась адреса в ЄДР: була: АДРЕСА_2 , нежитлове 317Д; стала: Україна, 18031, Черкаська обл., місто Черкаси, вул.Стуса Василя, будинок 95, НЕЖИТЛОВЕ ПРИМІЩЕННЯ 199Д; змінився керівник був: ОСОБА_2 ; став : ОСОБА_3 ; змінилась назва була : Товариство з обмеженою відповідальністю Волинська Електротехнічна Компанія, стала: Товариство з обмеженою відповідальністю Меблевий Люкс-Світ; змінилась коротка назва була: ТЗОВ "ВЕТК" стала - Тов "меблевий Люкс-світ"..."

05.12.2023 справа надійшла до Господарського суду Черкаської області.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023, для подальшого розгляду справи призначено суддю Зарічанську З.В.

Ухвалою від 11.12.2023 господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В. прийняв справу № 903/917/23 до свого провадження. Підготовче засідання призначив на 08.01.2024 о 12:00. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті. Також суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблевий Люкс-Світ" у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали подати суду такі докази:

- завірені належним чином копії документів про фактичні залишки матеріальних цінностей, що були передані на відповідальне зберігання позивачем за Договором зберігання від 01.03.2021 №0103/3 станом на 03.05.2022;

- інформацію про фактично поставлену електротехнічну продукцію у вигляді стояків віброваних СВ 105-5 та СВ 95-2-4а позивачем за період 01.03.2021 - 03.05.2022;

- інформацію про облік вимірювань чи перевірок фактичних залишків стояків віброваних СВ105-5 та СВ95-2-4а за адресою відповідача.

Господарський суд враховує, що копія ухвали від 11.12.2023 про прийняття справи № 903/917/23 до провадження Господарського суду Черкаської області надіслана на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата на поштовому штемпелі 15.12.2023.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарсько процесуального кодексу України (далі - ГПК України), днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, копія ухвали, надіслана на адресу відповідача вважається врученою 15.12.2023.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

В ухвалі суду від 11.12.2023 про прийняття справи № 903/917/23 до провадження Господарського суду Черкаської області для відповідача встановлено строк - протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

З викладеного випливає, що строк для подання відзиву на позов відповідачем сплив 01.01.2024.

Також суд враховує, що відповідач не виконав вимоги суду щодо подання доказів про фактичні залишки матеріальних цінностей, що були передані на відповідальне зберігання позивачем за Договором зберігання від 01.03.2021 №0103/3 станом на 03.05.2022; інформацію про фактично поставлену електротехнічну продукцію у вигляді стояків віброваних СВ 105-5 та СВ 95-2-4а позивачем за період 01.03.2021 - 03.05.2022; інформацію про облік вимірювань чи перевірок фактичних залишків стояків віброваних СВ105-5 та СВ95-2-4а за адресою відповідача.

Протокольною ухвалою від 08.01.2024, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, господарський суд відклав підготовче засідання до 25.01.2024 о 10:30.

22.01.2024 електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису від представниці позивача адвоката Резнік К.О. надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 23.01.2024 господарський суд заяву представниці ОСОБА_1 - адвоката Резнік К.О. про уточнення позовних вимог повернув без розгляду.

24.01.2024 від представниці позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі з якими додано нову редакцію позовної заяви у справі № 903/917/23. Так позивач викладає позовні вимоги у такій редакції:

"Стягнути з Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЛЕВИЙ ЛЮКС-СВІТ» (код ЄДРПОУ: 21738520, місцезнаходження: 18031, Черкаська область, місто Черкаси, вул. Василя Стуса, буд. 95, інше нежитлове приміщення 199Д) на користь Позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) збитки у розмірі 539 634,00 грн. (п`ятсот тридцять дев`ять тисяч шістсот тридцять чотири гривні 00 коп.);

2. Стягнути з Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЛЕВИЙ ЛЮКС-СВІТ» (код ЄДРПОУ: 21738520, місцезнаходження: 18031, Черкаська область, місто Черкаси, вул. Василя Стуса, буд. 95, інше нежитлове приміщення 199Д), на користь Позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), сплачений судовий збір у розмірі 8 094,51 коп. (вісім тисяч дев`яносто чотири гривні 51 коп.);

3. Стягнути з Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЛЕВИЙ ЛЮКС-СВІТ» (код ЄДРПОУ: 21738520, місцезнаходження: 18031, Черкаська область, місто Черкаси, вул. Василя Стуса, буд. 95, інше нежитлове приміщення 199Д), на користь Позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), витрати на правову допомогу у розмірі 23 900,00 грн. (двадцять три тисячі дев`ятсот гривень 00 коп.)."

Ухвалою від 25.01.2024 господарський суд прийняв до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 . Постановив подальший розгляд справи здійснювати за позовом ОСОБА_1 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблевий Люкс-Світ". Закрив підготовче провадження по справі № 903/917/23 та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.02.2024 об 11:00. Визначив наступну дату судового засідання 15.02.2024 о 10:30.

При визначенні дат засідань по суті суд, на виконання ч. 5 ст. 185 ГПК України з`ясував думку присутньої представниці позивача щодо зазначених дат та часу для розгляду справи по суті. Представниця позивача зазначила, що в зазначені дні та час матиме можливість взяти участь у судових засіданнях.

07.02.2024 за допомогою системи "Електронний суд" позивач подав клопотання про долучення доказів, з яким додав копію Додаткового договору № 1 від 31.12.2023 про надання правової допомоги до Договору № 27/04-23-КС від 27.04.2023 року.

У судовому засіданні 09.02.2024 суд заслухав вступне слово представниці позивача та протокольною ухвалою на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив перерву до заздалегідь визначеної дати 15.02.2024 о 10:30. Суд надав можливість позивачу подати пояснення до наступного судового засідання на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України.

14.02.2024 представниця позивача - адвокат Резнік К.О. за допомогою системи "Електронний суд" подала клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що остання вже залучена як представник відповідача по цивільній справі № 175/8747/23 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення витрат на 09:30 15.02.2024.

Позивач не скористався наданою судом можливістю подати свої пояснення на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України.

У судовому засіданні 15.02.2024 представники сторін участі не брали.

Представниця позивача належно повідомлена про дату та час судового засідання. Як зазначено судом вище, дата засідання 15.02.2024 о 10:30 узгоджена судом з представницею в судовому засіданні 25.01.2024.

Копія ухвали від 25.01.2024, надіслана на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернута до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою", дата на поштовому штемпелі 03.02.2024.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, копія ухвали, надіслана на адресу відповідача вважається врученою 03.02.2024, а відповідач таким, що належно повідомлений про дату та час судового засідання.

Додатково 25.01.2024 господарський суд для відповідача розмістив оголошення на офіційному вебсайті Господарського суду Черкаської області.

За ч. 4 ст. 122 ГПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

14.02.2024 господарський суд повідомив відповідача про дату та час судового засідання за допомогою телефонограми за номером, який міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте телефонограму не прийнято: номер не обслуговується.

Враховуючи вищезазначені норми, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Щодо клопотання представниці відповідача про перенесення судового засідання господарський суд зазначає таке.

Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 216 ГПК України)

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Господарський суд враховує, що у судовому засіданні 25.01.2024 з представницею позивача узгоджено дати проведення судових засідань та остання підтвердила, що матиме можливість взяти участь у судових засіданнях у справі № 903/917/23 09.02.2024 об 11:00 та 15.02.2024 о 10:30. Отже, представниця позивача заздалегідь була обізнана із датами судових засідань у цій справі. Таким чином, господарський суд не визнає поважними причини неявки представниці позивача та не знаходить підстав для відкладення судового засідання.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. (ч. 1 ст. 202 ГПК України)

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 9 ст. 165 ГПК України)

Як уже встановив суд, строк для подання відзиву відповідачем сплив 01.01.2024, проте відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Отже, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представниці позивача у судовому засіданні 09.02.2024, розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини справи.

01.03.2021 ТОВ "Волинська Електротехнічна Компанія" (Зберігач) та ФОП Кіпря С.Ю. (Зберігач) підписали Договір зберігання № 0103/3. (далі - Договір)

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця (далі - Товар).

Згідно даного Договору Товаром є: електротехнічна продукція. (п. 1.2. Договору)

Зберігач здійснює зберігання Товару за наступною адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 7А. (п. 1.3. Договору)

Згідно з п. 2.1. Договору, Зберігач зобов`язаний:

2.1.1. забезпечити схоронність Товару Поклажодавця;

2.1.2. вчасно вживати заходів по запобіганню ушкодження, псування і втрати Товару;

2.1.3. вчасно повідомляти Поклажодавця про обставини, що загрожують схоронності Товару;

2.1.4. забезпечити стан складських приміщень, де зберігається Товар Поклажодавця, у відповідності будівельним, технічним, протипожежним, санітарним нормам, правилам техніки безпеки;

2.1.5. у випадку припинення дії цього Договору за вимогою Поклажодавця повернути останньому весь Товар зі зберігання.

Передача Товару на відповідальне зберігання здійснюється за товарно-транспортною накладною та актом приймання-передачі товару, який є додатком до такої накладної. (п. 3.1. Договору)

Зняття Товару зі зберігання здійснюється в місці зберігання Товару за актами приймання-передачі. (п. 3.2. Договору)

Кількість і вартість (заставна) Товару, який передається на відповідальне зберігання. зазначається в актах приймання-передачі. (п. 3.3. Договору)

Сторони проводять інвентаризацію Товару Поклажодавця на складі Зберігача, результати якої оформляються Сторонами Інвентаризаційною відомістю на Товар. (п. 3.4. Договору)

Послуги Зберігача по зберіганню всього Товару складають, грн. на місяць 1 200,00 грн. (п. 4.1. Договору)

Зберігач щомісяця виставляє Поклажодавцю для оплати рахунок. Акт прийому-передачі наданих послуг надається Поклажодавцю після оплати наданих послуг із зберігання. Поклажодавець повинен підписати та направити Зберігачу Акт прийому-передачі наданих послуг протягом 3 днів з моменту отримання, або направити обґрунтовані заперечення в той же строк. (п. 4.2. Договору)

Поклажодавець щомісяця здійснює оплату наданих Зберігачем послуг протягом 5 (п`яти) календарних днів після отримання рахунка шляхом перерахування котів у національній валюті України на розрахунковий рахунок Зберігача. (п. 4.3. Договору)

Зберігач не має права використовувати Товар, переданий на зберігання, у власному виробничому або господарському обороті. (п. 5.2. Договору)

Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором у розмірі завданих збитків. Збитки підлягають відшкодуванню в повній сумі окремо від встановлених даним Договором сум на відшкодування пені. (п. 6.1. Договору)

Зберігач зобов`язаний відшкодувати Поклажодавцю Товару, прийнятого на відповідальне зберігання, збитки в разі:

1) втрати (нестачі) Товару - в розмірі вартості втраченого Товару або Товару, якого не вистачає;

2) пошкодження Товару - в розмірі суми, на яку знизилась його вартість. (п. 6.2. Договору)

У випадку виявлення факту втрати (нестачі) Товару уповноважені представники Сторін складають Акт. Для визначення обсягів втрат фактичні залишки Товару на складі будуть порівнюватись із різницею між обсягами Товару, які надійшли на склад Зберігача та були передані Поклажодавцю відповідно до товарно-супровідних документів, актів приймання-передачі товару та попередніх актів звірки залишків товару. Вартість втраченого Товару буде встановлюватись за вартістю переданого на зберігання Товару згідно актів приймання-передачі. (п. 6.3. Договору)

Усі суперечки за даним договором вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення сторонами згоди, суперечки вирішуються в господарському суді. (п. 8.1. Договору)

Договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2021 р., але у всякому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором. (п. 9.1. Договору)

Сторони підписали Акти передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання відповідно до яких, Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання матеріальні цінності:

від 09.03.2021, відповідно до якого передано на відповідальне зберігання стояк СВ 105-5-4А у кількості 38 шт. на загальну вартість з ПДВ 223 440 грн;

від 10.03.2021, відповідно до якого передано на відповідальне зберігання стояк СВ 105-5-4А у кількості 19 шт. на загальну вартість з ПДВ 111 720 грн.

від 15.03.2021, відповідно до якого передано на відповідальне зберігання стояк СВ 105-5-4А у кількості 18 шт. на загальну вартість з ПДВ 105 840 грн;

від 23.03.2021, відповідно до якого передано на відповідальне зберігання стояк СВ 105-5-4А у кількості 60 шт. на загальну вартість з ПДВ 105 840 грн;

від 24.03.2021, відповідно до якого передано на відповідальне зберігання стояк СВ 105-5-4А у кількості 32 шт. на загальну вартість з ПДВ 107 232 грн;

від 26.03.2021, відповідно до якого передано на відповідальне зберігання стояк СВ 105-5-4А у кількості 28 шт. на загальну вартість з ПДВ 93 828 грн;

від 29.03.2021, відповідно до якого передано на відповідальне зберігання стояк СВ 105-5-4А у кількості 18 шт. на загальну вартість з ПДВ 105 840 грн;

від 30.03.2021, відповідно до якого передано на відповідальне зберігання стояк СВ 105-5-4А у кількості 18 шт. на загальну вартість з ПДВ 105 840 грн.

Усі акти підписані обома сторонами та містять такі пункти:

Матеріальні цінності. що перераховані в п. 1 цього акту, передані у відмінному, працездатному стані, придатні до використання за призначенням, без дефектів та недоліків. (п. 2 Акту)

Зберігач зобов`язана повернути отримані за цим актом матеріальні цінності Поклажодавцеві за першою вимогою й невідкладно. (п. 3 Акту)

Зволікання в поверненні матеріальних цінностей вважатиметься незаконним та протиправним заволодінням Зберігачем майном Поклажодавця. Незаконне (протиправне) заволодіння майном переслідується по закону в порядку кримінального провадження. (п. 4 Акту)

Позивач надав суду копії Актів надання послуг, підписаних обома сторонами:

від 31.05.2021 № 1020 за послуги по зберіганню ТМЦ на загальну суму з ПДВ 1 200 грн;

від 31.05.2021 № 1021 за послуги по зберіганню ТМЦ за квітень 2021 р. на загальну суму з ПДВ 1 200 грн;

від 30.06.2021 № 1466 за послуги по зберіганню ТМЦ за червень - 2021 р. на загальну суму з ПДВ 1 200 грн;

від 30.09.2021 № 2161 за послуги по зберіганню ТМЦ за вересень - 2021 р. на загальну суму з ПДВ 1 200 грн;

від 29.10.2021 № 2409 за послуги по зберіганню ТМЦ за жовтень 2021 р. на загальну суму з ПДВ 1 200 грн.

03.05.2022 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив, що оскільки термін дії договору минув, однак не уся продукція була реалізована, прохання надати відповідь про можливість відвантаження залишку даного товару який зберігається на складі (за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 7а) та його оплати.

Згідно з наданим позивачем рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу, відповідач зазначений лист отримав 12.05.2022.

Позивач стверджує, що 23.03.2023 він надіслав претензію, відповідно до змісту якої відповідачу було донесено, що за фактичними обставинами справи ані після закінчення строку Договору (31.12.2021), ані після офіційного пред`явлення претензії жодних дій, спрямованих на належне виконання взятих на себе зобов`язань, відповідачем не було вчинено, у зв`язку з чим були висунуті вимоги: 1) прийняти претензію до розгляду; 2) зареєструвати претензію про відшкодування коштів та належного виконання зобов`язання відповідно до законодавства України; 3) відшкодувати загальну суму заборгованості у розмірі 539 634 гривні 00 копійок (стояк вібрований СВ-105-5-4А у кількості 61 штука, загальною вартістю 358 680 гривень 00 копійок, стояк вібрований СВ 95-5-4А у кількості 54 штуки, загальною вартістю 180 954 гривні 00 копійок) протягом 30 днів.

Позивач зазначає, що ця претензія вручена відповідачу 24.03.2023, проте протягом встановленого строку не було жодної реакції або дій, спрямованих на відновлення порушеного права.

Проте, як стверджує позивач, відповідач залишок товару не відвантажив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Господарський суд враховує, що станом на 18.07.2023 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа з ідентифікаційним кодом 21738520 мала назву Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" та місцезнаходження: вул. Підгаєцька, буд. 7А, м. Луцьк, 43020.

Як встановлено Господарським судом Волинської області в ухвалі від 15.11.2023:

- 04.08.2023 - змінилась адреса в ЄДР: була: Україна, 43020, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, будинок 7А; стала: Україна, 04123, місто Київ, вул. Межова (Подільський р-н), будинок 26, нежитлове 317Д;

- 10.08.2023 - доданий засновник - ОСОБА_3 ; видалений засновник - ОСОБА_2 ;

- 08.09.2023 - видалений бенефіціарний власник ОСОБА_2 ; доданий бенефіціарний власник ОСОБА_3 ; змінився вид діяльності було: 43.21. Електромонтажні роботи; стало: 31.01. Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; змінилась адреса в ЄДР: була: АДРЕСА_2 , нежитлове 317Д; стала: Україна, 18031, Черкаська обл., місто Черкаси, вул.Стуса Василя, будинок 95, НЕЖИТЛОВЕ ПРИМІЩЕННЯ 199Д; змінився керівник був: ОСОБА_2 ; став : ОСОБА_3 ; змінилась назва була : Товариство з обмеженою відповідальністю Волинська Електротехнічна Компанія, стала: Товариство з обмеженою відповідальністю Меблевий Люкс-Світ; змінилась коротка назва була: ТЗОВ "ВЕТК" стала - Тов "меблевий Люкс-світ"..."

Також суд враховує, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 28.06.2023 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Кіпрі Сергія Юрійовича, номер запису: 2001980060006026781, підстава: власне рішення.

Суд наголошує, що у разі припинення підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її права та зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати.

При вирішення підсудності даної справи господарському суду суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (п. 67-73):

"67. Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

68. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, господарський суд припиняв провадження у справі, якщо припинено діяльність суб`єкта господарювання, який був однією зі сторін у справі.

69. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

70. У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

71. Фізична особа, яка мала статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов`язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства.

72. З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

73. Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем."

У справі, що розглядається стороною є фізична особа Кіпря С.Ю., який на дату подання позову втратив статус суб`єкта підприємницької діяльності, проте даний спір пов`язаний з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася такою фізичною особою, зареєстрованою підприємцем, тому даний спір підсудний господарському суду.

При вирішенні спору по суті суд враховує такі положення чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно зі ст. 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. (ч. 1) Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. (ч. 2) Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк. (ч. 3)

За згодою поклажодавця зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання. (ст. 941 ЦК України)

Відповідно до ст. 942 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. (ч. 1) Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну. (ч. 2)

Стаття 943 встановлює порядок виконання договору зберігання. Зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто. (ч. 1) Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов`язаний своєчасно повідомити поклажодавця. (ч. 2) У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання. (ч. 3)

Стаття 945 ЦК України визначає випадки зміни умов зберігання. Зберігач зобов`язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь. У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов`язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця. (ч. 1) Якщо річ пошкоджена або виникли реальна загроза її пошкодження чи інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право продати річ або її частину. Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не відповідає, він має право відшкодувати свої витрати з суми виторгу, одержаної від продажу речі. Наявність зазначених обставин доводиться зберігачем. (ч. 2)

Відповідно до ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. (ч. 1) Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. (ч. 2) Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. (ч. 3) Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі. (ч. 4)

У ст. 948 ЦК України визначено обов`язок поклажодавця забрати річ після закінчення строку зберігання, якому кореспондує обов`язок зберігача повернути річ, визначений у ст. 949 ЦК України: Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. (ч. 1) Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов`язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. (ч. 2) Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків. (ч. 3)

Стаття 950 ЦК України визначає відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. (ч. 1)

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. (ч. 2)

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності. (ч. 3)

Відповідно до ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. (ч. 1)

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості. (ч. 2)

Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. (ст. 953 ЦК України)

Судом встановлено, що відповідно до актів передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 09.03.2021, 10.03.2021, 15.03.2021, 23.03.2021, 24.03.2021, 26.03.2021, 29.03.2021, 30.03.2021 позивач (поклажодавець) передав на зберігання відповідачеві (зберігачу) матеріальні цінності: Стояк СВ 105-5-4А в кількості 111 шт., ціна за одиницю товару 5 880 грн; Стояк СВ 95-5-4А в кількості 120 шт., ціна за одиницю товару 3 351 грн.

Протягом дії Договору сторони складали акти надання послуг по зберіганню ТМЦ з посиланням на Договір № 0103/3 від 01.03.2021, до матеріалів справи додані підписані акти № 1021 від 31.05.2021 (за квітень 2021 року), № 1020 від 31.05.2021, № 1466 від 30.06.2021 (за червень 2021 року), № 2161 від 30.09.2021 (за вересень 2021 року), № 2409 від 29.10.2021 (за жовтень 2021 року).

Суду не надано доказів неналежного виконання Договору позивачем щодо сплати платежів за зберігання.

Листом від 03.05.2022 позивач звернувся до відповідача, зокрема, із вимогою надати відповідь про можливість відвантаження залишку товару, який зберігається на складі (за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 7а).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.06.2022 поштове відправлення від ФОП Кіпрі С.Ю. отримано ТОВ "Вол. електротех. компанія" 12.08.2022. Позивач стверджує, що відповідно до зазначеного доказу відповідач отримав лист від 03.05.2022. В матеріалах справи відсутній опис вкладення до відповідного поштового відправлення, водночас суду не надано доказів іншого листування між сторонами.

Отже, керуючись принципом вірогідності доказів, суд доходить висновку, що позивач направив відповідачеві вимогу про повернення товару, копія якої надана суду.

Так у відповідача виник обов`язок повернути товар, оскільки договір закінчився і позивач вимагає повернення товару зі зберігання. Також такий обов`язок сторони узгодили в кожному Акті приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання.

Позивач стверджує, що на його вимогу відповідач не відреагував.

Суд встановив, що відповідач порушив вимоги статей 949, 953 ЦК України та узгоджені умови Договору і Актів, не повернувши товар.

Позивач зазначає, що він повторно звернувся до відповідача із претензією, наводячи її зміст в позовній заяві. Позивач надав до позову копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого поштове відправлення під номером 4301805099547 відправлено Кіпрею С.Ю. до ТОВ "Волинська електротехнічна компанія" за адресою: вул. Підгаєцька, 7А, м. Луцьк і вручено адресату 23.03.2023.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.07.2023 адреса місцезнаходження ТОВ "Волинська електротехнічна компанія" (ідентифікаційний код 21738520): 43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Підгаєцька, буд. 7А. Тобто адреса, за якою здійснювалося зберігання товару за Договором зберігання.

Як встановлено Господарським судом Волинської області під час розгляду даної справи юридична особа з ідентифікаційним кодом 21738520 вже має назву Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблевий Люкс-Світ", місцезнаходження такої юридичної особи двічі змінено:

- перший раз 04.08.2023 з адреси: Україна, 43020, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, будинок 7А на адресу: Україна, 04123, місто Київ, вул. Межова (Подільський р-н), будинок 26, нежитлове 317Д;

- другий раз 08.09.2023 з адреси: Україна, 04123, місто Київ, вул.Межова (Подільський р-н), будинок 26, нежитлове 317Д; на адресу: Україна, 18031, Черкаська обл., місто Черкаси, вул.Стуса Василя, будинок 95, НЕЖИТЛОВЕ ПРИМІЩЕННЯ 199Д.

Змінилися також відомості щодо керівника, засновника та кінцевого бенефіціарного власника.

Ухвали як Господарського суду Волинської області, що направлялися ТОВ "Волинська електротехнічна компанія" за адресою: 43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Підгаєцька, буд. 7А так і Господарського суду Черкаської області, що направлялися ТОВ "Меблевий Люкс-Світ" за адресою Україна, 18031, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Стуса Василя, будинок 95, нежитлове приміщення 199Д повернуті органами поштового зв`язку із відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Отже, із дослідженого суд встановив, що відповідач ТОВ "Волинська електротехнічна компанія", який на час розгляду справи змінив найменування на ТОВ "Меблевий Люкс-Світ", не відповідав на вимоги позивача, що отримувалися ним за адресою м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 7А, яка була як юридичною адресою місцезнаходження відповідача так і місцем зберігання товару за Договором; у подальшому відповідач змінив найменування, власників та керівника та найголовніше - адресу місцезнаходження спочатку на місто Київ, а в подальшому на місто Черкаси.

Також суд враховує, що позивач намагався з`ясувати існування залишку товару, звертаючись до відповідача самостійно з листами та через суд. Суд задовольнив клопотання позивача, витребував ухвалою від 11.12.2023 докази про наявність залишків матеріальних цінностей, що були передані на відповідальне зберігання позивачем за Договором станом на 03.05.2022. Проте відповідач не надав відповіді на листи позивача та не виконав вимоги ухвали суду від 11.12.2023 у даній справі щодо подання доказів, які витребовуються. Ухвали суду за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не отримує, всі поштові конверти повернуті органом поштового зв`язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Отже, суд доходить висновку, що відповідач ухиляється від повернення товару і навіть від надання інформації про наявність товару на складі чи в іншому місці на відповідальному зберіганні відповідача.

Позивач просить стягнути збитки - відшкодувати вартість переданого на зберігання, але не знятого у встановленому порядку товару: стояк вібрований СВ-105-5-4А у кількості 61 шт. загальною вартістю 358 680 грн, стояк вібрований СВ 95-5-4А у кількості 54 штук, загальною вартістю 180 954 грн. Всього сума заборгованості становить 539 634 грн. У заяві про усунення недоліків позивач уточнив, що позовною вимогою позивача є сума вартості переданих на зберігання стояків, які не були повернуті після закінчення Договору та пред`явлення офіційних вимог. Тобто ціну позову складають неодержані позивачем доходи, які він мав отримати у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності відповідачем, що в розумінні частини 2 статі 224 ГК України є збитками.

Отже, позивач заявляє 539 634 грн в якості завданих йому відповідачем збитків.

Суд враховує, що відшкодування збитків, які завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі передбачене спеціальною нормою - п. 1 ч. 1 ст. 951 ЦК України: збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

На підставі вказаної норми суд, за обставин неподання відповідачем на вимогу суду доказів наявності у відповідача на відповідальному зберіганні матеріально-технічних цінностей на суму 539 634 грн, вважає встановленою подію (обставину) втрати відповідачем товару, що перебував у нього на зберіганні за Договором.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Суд виходить з того, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Отже, заявляючи до стягнення збитки, позивач повинен, окрім наявності всіх чотирьох елементів, чітко визначити у чому вони (збитки) полягають у розмінні статті 22 ЦК України, статей 224 та 225 ГК України (упущена вигода/реальні збитки/моральна шкода).

Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК України.

Суд встановив, що позивачу дійсно завдані збитки, розмір яких позивачем визначено вартістю неповернутого зі зберігання товару на момент передачі його на зберігання, про що зазначено в актах передачі товару. Позивач не заявляв клопотання про проведення експертизи для визначення ринкової вартості товару. Отже, розмір збитків підтверджено в розмірі 539 634 грн ((5 880 грн х 61 шт.) + (3351 грн х 54 шт.)).

Протиправна поведінка відповідача встановлена судом, що підтверджується неповерненням товару після закінчення строку Договору зберігання та після пред`явлення вимог поклажодавця про таке повернення; уникненням відповідача від надання на вимогу позивача та суду інформації про наявність та кількість товару на складі; неодноразова зміна юридичної адреси відповідача за якою і відбувалося зберігання товару.

Також суд вважає, що зміни юридичної адреси відповідачем опосередковано підтверджують відсутність товару у відповідача, враховуючи, що склад, за яким здійснювалося зберігання раніше був юридичною адресою відповідача, а на теперішній час - ні. Відповідач не має речових прав на будь-яке нерухоме майно, що підтверджується відповіддю № 449557 від 14.02.2024 з Державного реєстру речових прав щодо юридичної особи з ідентифікаційним номером 21738520.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками встановлено: зберігач відповідно до умов Договору взяв на себе зобов`язання зберігати товар і повернути його після закінчення строку зберігання, проте товар на загальну суму 539 634 грн не повернув поклажодавцю.

Вина відповідача презюмується, останній не довів, що завдання збитків сталося не з його вини.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до ТОВ "Меблевий Люкс-Світ" про стягнення 539 634 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Також позивач заявив до стягнення 23 900 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подав документи: Договір № 27/04-23-КС про надання правової допомоги від 27.04.2023, Акт від 23.05.2023 приймання наданих послуг за Договором № 27/04-23-КС від 27 квітня 2023 року, платіжну інструкцію від 01.05.2023, від 22.05.2023, Додатковий договір № 1 від 31.12.2023 про надання правової допомоги до Договору № 27/04-23-КС від 27.04.2023 року.

Згідно з ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 1-4 ст. 126 ГПК України)

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI)

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд установив, що 27.04.2023 Кіпря С.Ю. (Клієнт) та Резнік К.О. (Адвокат) підписали Договір № 27/04-23-КС про надання правової допомоги. (далі - Договір)

Предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту з питань: аналізу документів, консультації та складання позовної заяви до ТОВ "Волинська електротехнічна компанія" про стягнення заборгованості, відшкодування збитків та штрафних санкцій, представництво в суді. (п. 1.1. Договору)

Згідно з п. 2.1.2. Договору, Адвокат зобов`язується, зокрема, представляти права і законні інтереси Клієнта у судах України загальної юрисдикції, та здійснювати професійну діяльність згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У п. 2.2. Договору сторони передбачили права Адвоката:

2.2.1. Складати, підписувати від імені клієнта та подавати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру;

2.2.4. Представляти права і законні інтереси Клієнта у судах України загальної юрисдикції з усіма правами сторони передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності;

2.2.7. Подавати заяви, повідомлення, серед іншого, в судах України загальної юрисдикції.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. (п. 3.1. Договору)

Розмір гонорару Адвоката становить 23 900,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) з урахуванням ПДВ та сплачується Клієнтом у готівковому чи безготівковому порядку на рахунок Адвоката та поверненню не підлягає. (п. 4.2. Договору)

Гонорар сплачується Клієнтом у гривнях готівковим чи безготівковим переказом наступним чином:

- 15 000,00 грн. протягом двох днів з моменту укладення даного Договору;

- 8 900 грн. до 29.05.2023 року. (п. 4.2. Договору)

За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується кожною зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правової допомоги і її вартість. Один примірник акту надається Клієнту, другий примірник залишається в Адвоката. (п. 6.2. Договору)

23.05.2023 сторони підписали Акт приймання наданих послуг за Договором № 27/04-23-КС від 27 квітня 2023 року (далі - Акт), відповідно до п. 1 якого, сторони підтверджують, що Виконавець надав Замовнику наступні послуги:

- Усна консультація адвоката;

- Аналіз наданих документів;

- Складання та подання до Господарського суду Волинської області позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки та договором зберігання.

Замовник підтверджує, що послуги надані у повному обсязі і належної якості. (п. 2 Акту)

Вартість послуг, вказаних у п. 1 Акту становить 23 900,00 грн. (двадцять три тисячі дев`ятсот гривень.) без ПДВ. (п. 3 Акту)

Замовник не має претензій до наданих послуг, зазначених у п. 1 даного Акту. (п. 4 Акту)

Згідно з наданими позивачем платіжними інструкціями, останній перерахував адвокату: 01.05.2023 - 15 000 грн, 22.05.2023 - 8 900 грн.

31.12.2023 сторони підписали Додатковий договір № 1 про надання правової допомоги до Договору № 27/04-23-КС від 27.04.2023 року, відповідно до п. 1 якого, сторони за взаємною згодою домовились про продовження терміну дії Договору № 27/04-23-КС про надання правової допомоги від 27.04.2023 року до 31 грудня 2024 року.

З аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" випливає, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Отже, встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги гонорару у фіксованому розмірі, не передбачає необхідності зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта в суді, оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, він не змінюється залежно від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Верховний Суд у постанові від 01.08.2019 по справі № 915/237/18 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначеної позиції дотримується Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.

Відповідач не надав суду заперечень щодо заявленого розміру судових витрат.

Тобто суд, за відсутності клопотання іншої сторони, не має права зменшувати розмір судових витрат.

Водночас, суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд, враховуючи критерії, визначені у ч. 5 ст. 129 ГПК України, встановив, що понесені позивачем витрати відповідають таким критеріям.

Отже, витрати позивача на правову допомогу в розмірі 23 900 грн є підтвердженими та співмірними зі складністю справи і виконаною адвокатом роботою.

Керуючись ст. 74, 76 - 77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблевий Люкс-Світ" (ідентифікаційний код 21738520, вул. Стуса Василя, буд. 95, нежитлове приміщення 199Д, м. Черкаси, Черкаська обл., 18031) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) збитки у розмірі 539 634 грн, 8 094,51 грн судового збору та 23 900 грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати представниці позивача за допомогою системи "Електронний суд", відповідачу - поштою.

Повне рішення складено та підписано 15.02.2024.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА