Ухвала

від 16.02.2024 по справі 910/680/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/680/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Л А В"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023

та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023

у справі № 910/680/23

за позовом Керівника Оболонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л А В"

про стягнення 434 785, 47 грн

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 02.02.2024 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Л А В" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 (повний текст складено 21.12.2023) та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/680/23, надіслана до Суду засобами поштового зв`язку 30.01.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Отже, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

З поданої касаційної скарги вбачається, що її підписано Липовим О.В. як директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Л А В"

Проте доказів на підтвердження наявності у зазначеної особи відповідних повноважень до касаційної скарги не додано.

Згідно із складеним Управлінням забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду актом від 02.02.2024 № 32.1-13/72 при розкриванні поштового відправлення (штриховий код 0420109043590), яке надійшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Л А В", вказаної у додатку касаційної скарги копії витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо повноважень директора не виявлено.

Тож скаржнику необхідно надати Суду докази на підтвердження повноважень Липового О.В. вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Л А В" (зокрема, і підписувати касаційну скаргу у даній справі від імені цього товариства) як його директор.

Також згідно з чинною редакцією статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, (далі ? ЄСІТС) в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.

З відповіді № 473595, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Л А В" не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відтак Суд звертає увагу скаржника на необхідність дотримання вимоги законодавства щодо реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Л А В" в ЄСІТС.

Водночас відповідно до ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 складено 21.12.2023, а тому строк на касаційне оскарження у цьому разі закінчився 10.01.2024.

Скаржником надіслано касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду засобами поштового зв`язку 30.01.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

При цьому скаржник додає до касаційної скарги докази отримання постанови суду апеляційної інстанції, проте клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не заявляє, підстав для поновлення цього строку не зазначає.

Наведені норми ст. 288 ГПК України свідчать про те, що суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

З огляду на це, Суд вказує скаржнику на необхідність заявити клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із наведенням підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів на підтвердження таких підстав.

Крім того, згідно з приписами п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

З оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій (тексти розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень), вбачається, що предметом заявленого у цій справі позову є вимога майнового характеру про стягнення 434 785,47 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023, зазначений позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій повністю та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а отже за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 13 043,55 грн (434 785,47 грн х 1,5 % х 200 %).

Однак, до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, суд зазначає, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 13 043,55 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Крім того, Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Як зазначено в п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд встановив, що касаційна скарга містить твердження скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права та посилання на те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування позиції Верховного суду у подібних правовідносинах, проте підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено, що порушує правило, встановлене п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Способом усунення цього недоліку касаційної скарги є надання касаційної скарги в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до ст. 287 ГПК України.

Суд звертає увагу, що касаційну скаргу у новій редакції, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи все вищевикладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Л А В" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме ? заявнику касаційної скарги необхідно: 1) надати докази на підтвердження повноважень Липового О.В. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Л А В" у справі № 910/680/23 (зокрема, як директор цього товариства); 2) зареєструвати електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Л А В" в ЄСІТС; 3) подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження з наведеними підставами для поновлення цього строку та відповідними доказами на підтвердження таких підстав; 4) надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 13 043,55 грн; 5) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав).

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л А В" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/680/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.