Ухвала

від 12.02.2024 по справі 569/8091/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

12 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 569/8091/23

провадження № 61-1245ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року у справі за позовом обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівбуд», ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рівбуд» (далі - ОК «ЖБК «Рівбуд»), ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.

ОСОБА_1 подав до суду позов до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди в порядку статті 52 ЦПК України, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цій справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року, відмовлено у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

У січні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішенні скасувати й передати справу до суду для продовження розгляду.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає, що судами було порушено норми процесуального права.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України, передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Перевіривши доводи касаційної скарги колегія суддів дійшла наступних висновків.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанцій було допущено порушення норм процесуального права, які передбачені статтею 411 ЦПК України як підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним й обґрунтованим.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним й не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з частинами першою-другої статті 52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Вказана норма встановлює критерій для залучення заявника у якості третьої особи - самостійні вимоги третіх осіб повинні стосуватися предмету спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, та благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір. Задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, робить неможливим задоволення вимог позивача щодо цього предмету спору.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 дійшла висновку, що позовна заява третьої особи має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Отже, вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем і відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така вимога може бути заявлена в самостійному позові (аналогія права).

Судами встановлено, що предметом первісного позову ОК «ЖБК «Рівбуд», ОСОБА_2 є визнання недійсним, з моменту його укладення, договору про пайову участь у будівництві, укладеного 15 квітня 2015 року між ОК «ЖБК «Рівбуд» та ОСОБА_3 .

Разом з цим, позовна вимога ОСОБА_1 , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору до ОСОБА_3 полягає у визнанні недійсним договору оренди від 12 серпня 2022 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 частини житлового приміщення № 1.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції правильно визначено, що вказані позови є різними, а заявлені у них позовні вимоги не є однорідними, як це стверджує заявник, адже вони відрізняються за предметом позову, що зумовлює самостійний предмет їх доказування.

При цьому, відмова у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, із зазначених вище підстав, не позбавляє особу, у випадку, якщо вона вважає свої права порушеними, права звернутися до суду з окремим позовом.

Доводи касаційної скарги, зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин та зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки, касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року у справі за позовом обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівбуд», ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара