Ухвала

від 14.02.2024 по справі 522/22128/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/22128/23

Номер провадження № 1-кс/522/803/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

14 лютого 2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який представляє інтереси ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД», громадянина Республіки Молдова ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №42022160000000281 від 31.08.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України, про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Слідчими ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022160000000281, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Одеської митниці.

Стисла суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВІТ ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 42761545 зареєстровано 18.01.2019 року, основний вид економічної діяльності «Оптова торгівля парфумерними та косметичними товарами».

19.02.2019 року між ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД» та компанією I.M. «Zernoff» SRL (Moldova, MD-2075, mun Chisinau, b-d Mircea cel Batrin, 13/1 of 1F) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1-02/2019-MD щодо продажу «сумішей запашних речовин (спиртовий розчин код 3302 90 10 00) як сировина для виробництва парфумерно косметичних виробів та товарів побутової хімії».

Партія продукції «суміш запашних речовин», на яку накладено арешт, у кількості 30120 літрів, була ввезена в Україну на вантажному автомобілі реєстр. номер KVQ444/ напівпричіп-цистерна реєстр. номер К444VQ. на підставі документів:

- зовнішньоекономічний контракт № 1-02/2019-MD;

- експортна митна декларація Республіки Молдови ЕХ1 № 87609 від 22.08.2022;

- інвойс № 852-22 від 22.08.2022;

- пакувальний аркуш № 852-22 від 22.08.2022;

- сертифікат якості «ZERNOFF» S.R.L. № 691 від 22.08.2022;

- сертифікат про походження товару форми СТ-1 № А279409 від 22.08.2022;

- калькуляція вартості товару «ZERNOFF» S.R.L. від 22.08.2022;

- міжнародна автотранспортна накладна (CMR) №002676 від 22.08.2022;

- книжка МДП (TIR Carnet) № XВ85084096.

На виконання вимог Митного кодексу та законодавства України товар оформлено Одеською митницею за митною декларацією від 23.08.2022 № UA500080/2022/007016 із сплатою належних обов`язкових митних платежів до бюджету.

Опис товару та код товару УКТЗЕД було задекларовано у відповідності до товаросупровідних документів, а також згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року, яким встановлено правомірність коду УКТЗЕД, що використовує ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД» (справа № 420/4499/21).

Натомість, у відношенні директора ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД» ОСОБА_6 . Одеською митницею складено протокол про порушення митних правил № 1253/50000/22 від 13.10.2022 року за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 483 МК України за фактом нібито ввезення товару з приховуванням від митного контролю шляхом надання документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару.

Цим протоколом про порушення митних правил, згідно статті 511 МК України, в якості безпосередніх предметів правопорушення Одеською митницею вилучено товар «розчин кількох запашних речовин в етиловому спирті з вмістом діпропіленгліколю, об`ємна частка етилового спирту становить 96,2%», у кількості 30120 літрів.

Одночасно, вже в рамках кримінального провадження, вищезазначений товар слідчим СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві (до листопада 2023 року досудове розслідування здійснювалось ДБР, потім, у зв`язку із неефективністю розслідування справу передано до ГУНП в Одеській області) визнано речовим доказом.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2022 року (судова справа 947/20114/22) задоволено клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , в рамках цього кримінального провадження та було накладено арешт на:

- автомобіль тягач VOLVO реєстр. номер НОМЕР_1 ; напівпричіп-цистерна реєстр. номер НОМЕР_2 Республіки Молдова;

- спиртовмісна суміш відповідно до митної декларації № UA500080/2022/007016 (належить ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД»).

07.11.2023 слідчим-суддею Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_8 , за клопотанням представника власника майна, винесена ухвала про скасування арешту цього самого майна та транспортного засобу в цьому ж кримінальному провадженні за абсолютно ідентичними мотивами для арешту, які вказував прокурор (справа 947/20114/22, ухвала набрала законної сили).

Ухвалою від 21.11.2023 року слідчим суддею Приморського районного суду міста Одеси повторно накладено арешт на товар спиртовмісна суміш, яка переміщується відповідно до митної декларації № UA500080/2022/007016 та транспортний засіб автомобіль VOLVO реєстр. номер НОМЕР_1 ; напівпричіп-цистерна реєстр. номер НОМЕР_2 .

Кримінальне провадження № 42022160000000281 від 31.08.2022 року розпочато за фактом зловживання службовими особами Одеської митниці своїми службовими обов`язками, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 364 КК України, зокрема в частині оформлення товару нібито за невірним кодом зі сплатою меншої суми митних платежів.

Частиною 1 статті 67 МК України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Відповідно до частини 1 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Згідно з правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які містяться у Митному тарифі України, затвердженому Законом України від 19.10.2022 № 2697-ІХ "Про Митний тариф України", назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Згідно з правилом 3а Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які містяться у Митному тарифі України, у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис.

Пунктами 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 визначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Частиною 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983, дата приєднання України: 17.05.2002) передбачено, що:

«с учетом исключений, перечисленных в статье 4 каждая Договаривающаяся Сторона Конвенции обязуется, за исключением случаев применения положений пункта (a) настоящего параграфа, что ее таможенно-статистические номенклатуры будут находится в соответствии с Гармонизированной системой с момента вступления настоящей Конвенции в силу по отношению к этой Стороне. Тем самым она обязуется по отношению к своей номенклатуре таможенных тарифов и статистической номенклатуре: i/ использовать все товарные позиции и субпозиции Гармонизированной системы, а также относящиеся к ним цифровые коды без каких-либо дополнений или изменений; ii/ применять основные правила классификации для толкования Гармонизированной системы, а также все примечания к разделам, группам и субпозициям и не изменять объем разделов, групп, товарных позиций и субпозиций Гармонизированной системы; iii/ соблюдать порядок кодирования, принятый в Гармонизированной системе».

Республіка Молдова (країна експорту товару) приєдналась до цієї Конвенції 10.06.2004 та для неї зазначена Конвенції набула чинності з 01.01.2006; Україна приєдналась до цієї Конвенції 26.08.2002 та для неї зазначена конвенції набула чинності 01.01.2004.

Необхідно звернути увагу, що у графі 33 наданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення (Республіки Молдови) № 87609 від 22.08.2022 зазначено код товару 33029010, який співпадає із заявленим до митного оформлення в Україні, у той час як Республіка Молдова та Україна приєднались до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів та їх товарна номенклатура складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, підтверджує правильність класифікації декларантом товару за кодом УКТЗЕД 3302901000.

При митному оформленні був наданий сертифікат про походження товару (форма СТ-1) № А279409 від 22.08.2022, який засвічений митними органами Республіки Молдови.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Правил визначення країни походження товару, які затверджені Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 (дата набрання чинності для України 14.09.2011) для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід`ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.

Пунктом 7.4 вищезазначених Правил визначення країни походження товару передбачено, що в графі 8 сертифікату "Опис товару" зазначається комерційне найменування товару та інші відомості, що дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару стосовно заявленого для цілей митного оформлення; в графі 9 сертифікату "Критерій походження" зазначаються критерії походження товарів, із зазначенням перших чотирьох цифр коду товарної позиції за ТН ЗЕД кінцевої продукції.

Так, в графі 8 "Опис товару" сертифікату про походження товару (форма СТ-1) № А279409 від 22.08.2022, який засвічений митними органами Республіки Молдови, зазначено: "Смесь парфюмерного вещества", а в графі 9 "Критерій походження" зазначений код товару 3302.

Крім того, в сертифікаті якості № 691 від 22.08.2022, який виданий виробником товару І.М. "ZERNOFF" S.R.L, Республіка Молдова та в якому наведені відомості про товар, зокрема, про найменування товару "Смесь душистых веществ (спиртовой раствор)", та про те, що товар має легкий парфумний запах.

Заявлені декларантом Одеській митниці відомості щодо опису товару «суміш запашних речовин» та коду УКТ ЗЕД в повній мірі відповідають документам, експортній митній декларації та сертифікату про походження країни експортера (Республіка Молдова).

Товар «спиртовмисна суміш», на яку накладено арешт, було оформлено Одеською митницею за митною декларацією «ІМ 40 ДЕ» № UA500080/2022/007016 від 23.08.2022 року в режимі імпорт, тобто у вільне використання з проведенням усіх митних формальностей та форм митного контролю, які митниці вважала необхідними для забезпечення контролю щодо дотримання законодавства України.

Одеська митниця вже не має повноважень здійснювати будь-які дії з товаром, оскільки він не знаходиться під митним контролем, так як на виконання вимог Митного кодексу України цей товар було оформлено в режимі імпорт, тобто у вільне використання.

Згідно з статтею 74 МК України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів. Підтвердженням українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг (стаття 76 МК України).

На здійснення будь-який дій з товаром, тим більше з транспортним засобом, Одеська митниця на даний час вже не має повноважень.

Усі контрольні заходи можуть відбуватись тільки документальним способом, зокрема шляхом пост-митного контролю, передбаченого статтею 336 МК України «Форми митного контролю», що не вимагає утримання цього товару у вигляді арештованого.

Крім цього, в матеріалах кримінального провадження є в наявності лист (службова записка) від 06.10.2022 № 7.10-15-03/1937 управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці в якому вказано, що митницею враховується та виконується рішення Одеського окружного адміністративного суду в частині класифікації арештованого товару за кодом УКТ ЗЕД 3302901000.

Отже твердження прокуратури, що до державного бюджету нібито не надійшли обов`язкові митні платежі не відповідає фактичним обставинам, оскільки митницею не виносилось рішення про визначення іншого коду товару УКТЗЕД (код товару - це єдина основа для тарифного регулювання), а тому сума вже сплачених при імпорті митних платежів не змінюється.

Вилученню майна в рамках кримінального провадження передувало складання Одеською митницею протоколу про порушення митних правил, передбачених ч.1 статті 483 Митного кодексу України (фактично ці ТМЦ були вилучені саме цим протоколом).

У відповідності до вимог МК України, Кодексу України про адміністративні правопорушення даний протокол про порушення митних правил розглянуто Малиновським районним судом м.Одеси та Одеським апеляційним судом.

Так, постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 07.03.2023 року провадження у справі, заведеній Одеською митницею, було закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 483 МК України, а товар «суміш запашних речовин», у кількості 30120 літрів повернуто власнику ( ОСОБА_6 , як директору ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД).

Одеським апеляційним судом постановою від 27.04.2023 залишено без змін вказану постанову Малиновського районного суду міста Одеси про закриття провадження у справі. Крім цього, постановою від 29.05.2023 року Одеським апеляційним судом повернуто заяву представника Одеської митниці (що складена за ініціативою Одеської обласної прокуратури) про перегляд цієї справи за нововиявленими обставинами (експертиза ОНДІСЕ), оскільки постанова від 27.04.2023 року не може бути предметом перегляду.

Дане судове рішення є остаточним, оскарженню не підлягає та набрало законної сили, а тому, на підставі приписів статей 124, 129-1 Конституції України, частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Кримінальне провадження розпочато за фактом зловживання службовими особами Одеської митниці своїми службовими обов`язками.

Митний кодекс України містить спеціальну норму щодо адміністративної відповідальності особи за переміщення товарів поза митним контролем саме з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу це стаття 482 МК України.

Однак, постановами Малиновського районного суду м.Одеса та Одеського апеляційного суду було вирішено юридичний статус предметів правопорушення шляхом їх повернення ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД», цим самим підтвердивши, що дані предмети не мають відношення до можливої події, пов`язаної із зловживання службовим становищем посадовими особами Одеської митниці.

Враховуючи наведені обставини, адвокат звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Позиція учасників судового розгляду.

У судовому засіданны представник власника майна адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту, оскільки потреба в арешті майна ще не відпала, повідомив, що всі ці обставини були предметом дослідження під час накладення арешту та перевірки рішення суду першої інстанції апеляційним судом. Експертиза у кримінальному провадженні вже проведена, проте результати зазначеної експертизи ще не надійшли слідчому.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі - Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З матеріалів клопотання встановлено, що у рамках кримінального провадження №42022160000000281 від 31.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2023 року, було накладено арешт на причеп-цистерну д.р.н. НОМЕР_3 та вантаж спиртовмісна суміш, який переміщується у ньому відповідно до митної декларації № UA500080/2622/007016.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На момент накладення арешту на причеп та спиртовміcнy суміш, в рамках вказаного крмиінального провадження була призначена комплексна судова експертиза матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», 8.11 «Дослідження хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин», 8.13 «Дослідження сильнодіючих і отруйних речовин».

Так, на даний час органом досудового розслідування не доведено, що в подальшому існує потреба в арешті напівпричепу-цистерни д.р.н. НОМЕР_3 та вантажу спиртовмісної суміші, яка переміщується у ньому відповідно до митної декларації № UA500080/2622/007016, оскільки ОСОБА_9 не має статусу підозрюваного в рамках вказаного кримінального провадження.

Зазначений товар було ввезено в Україну на підставі наступних документів: зовнішньоекономічний контракт № 1-02/2019-MD; експортна митна декларація Республіки Молдови ЕХ1 № 87609 від 22.08.2022; інвойс № 852-22 від 22.08.2022; пакувальний аркуш № 852-22 від 22.08.2022; сертифікат якості «ZERNOFF» S.R.L. № 691 від 22.08.2022; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № А279409 від 22.08.2022; калькуляція вартості товару «ZERNOFF» S.R.L. від 22.08.2022; міжнародна автотранспортна накладна (CMR) №002676 від 22.08.2022; книжка МДП (TIR Carnet) № XВ85084096.

Тобто, в наявності є всі необхідні документи від виробника, які підтверджують склад, якість, заявлені характеристики та безпеку товару, що поставляється.

В порядку, передбаченому Митним кодексом України та нормативно-правовими актами регулювання митної справи, ввезений ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД» товар оформлено Одеською митницею за МД «ІМ 40 ДЕ» № UA500080/2022/007016 від 23.08.2022 із сплатою належних обов`язкових митних платежів до бюджету.

Завершенню митного оформлення передувало проведення митних процедур, в тому числі: перевірка правильності класифікації та кодування товарів, перевірка наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об`єкти інтелектуальної власності, перевірка правильності визначення митної вартості товарів, перевірка правильності нарахування митних платежів.

Опис товару та код товару УКТЗЕД було задекларовано у відповідності до товаросупровідних документів, а також згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року, яким встановлено правомірність коду УКТЗЕД, що використовує ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД» (справа № 420/4499/21).

З боку Одеської митниці будь-яких рішень щодо зміни класифікації товару згідно УКТЗЕД або тарифних чи нетарифних умов не приймалось, тобто на сьогоднішній день є актуальним класифікація цього товару за кодом УКТЗЕД, по якому товар постійно декларується.

Як слідує із доданої до клопотання інформації, на митне оформлення також вплинув той факт, що протягом 2021-2022 років даним імпортером було проведено 37 митних оформлень аналогічного товару від того ж самого експортера «Zernoff SRL» в рамках вищевказаного зовнішньоекономічного контракту.

До того ж, при митному оформленні товару було надано копію митної декларації Республіки Молдови № 87609 від 22.08.2022, у якій цей товар при експорті задекларовано за кодом товару 33029010, який співпадає із заявленим до митного оформлення в Україні.

За результатом вивчення змісту постанов суду у справі про порушення митних правил, а також в наданих матеріалах кримінального провадження не встановлено, що митним органом або слідчим (прокурором) перевірялась автентичність документів митного оформлення товару в Республіці Молдова, отже не спростована справжність та оригінальність наданих Одеській митниці документів.

Заявлені декларантом Одеській митниці відомості щодо опису товару «суміш запашних речовин» та коду УКТ ЗЕД в повній мірі відповідають документам, експортній митній декларації та сертифікату про походження країни експортера (Республіка Молдова).

Товар «спиртовмисна суміш» оформлений за МД «ІМ 40 ДЕ» № UA500080/2022/007016 від 23.08.2022 року в режимі імпорт з проведенням усіх митних формальностей та форм митного контролю, які Одеська митниці вважала необхідними для забезпечення контролю щодо дотримання законодавства України.

Згідно з статтями 74, 76 МК України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. Товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів. Підтвердженням українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг.

Отже, системний аналіз приписів митного законодавства дає підстави стверджувати, що Одеська митниця, після надання дозволу суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності на вільне використання товару у зв`язку із оформленням імпорту, не має повноважень здійснювати будь-які дії з товаром, оскільки він не знаходиться під митним контролем.

Митним органам надаються повноваження щодо пост-митного контролю, передбаченого статтею 336 МК України «Форми митного контролю», або право самостійно класифікувати товари після їх митного оформлення у разі виявлення порушення правил класифікації товарів.

Митна справа, згідно з статтею 7 МК України - це встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші.

У відповідності до статті 8 МК України, одним із принципів здійснення митної справи є виключні повноваження митних органів України.

Отже твердження прокуратури, що до державного бюджету нібито не надійшли обов`язкові митні платежі документально не підтверджується, оскільки митницею не виносилось рішення про визначення іншого коду товару УКТЗЕД (код товару - це єдина основа для тарифного регулювання), а тому сума вже сплачених при імпорті митних платежів не змінюється. Жодних документів з цього приводу слідчому судді органом досудового слідства чи прокурором не надано.

Слідчий суддя також бере до уваги, що постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 07.03.2023, залишеною в силі постановою Одеського апеляційного суду від 27.04.2023 було закрито провадження у справі про порушення митних правил, розпочатої Одеською митницею за цим фактом, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 483 МК України, а товар «суміш запашних речовин», у кількості 30120 літрів повернуто власнику ОСОБА_6 , як директору ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД».

Дане судове рішення є остаточним, оскарженню не підлягає та набрало законної сили, а тому, на підставі приписів статей 124, 129-1 Конституції України, частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі (постанова Верховного Суду у справі № 234/16272/15-ц).

Позаяк, метою дослідження справи про порушення митних правил Малиновським районним судом м.Одеси та Одеським апеляційним судом були, серед іншого, обставини ввезення та митного оформлення товару, в тому числі відповідність його назви, характеристик товаросупровідним і комерційним документам, є підстави вважати результати судового розгляду преюдиційними фактами, які повинні бути враховані при розгляді даного клопотання.

Крім цього, на даній стадії досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, в рамках якого накладено арешт на майно, нікому не повідомлено про підозру, але при цьому, на думку сторони обвинувачення, має значення як речовий доказ ввезений в Україну товар (суміш запашних речовин), що беззаперечно є сумнівним.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що вказана експертиза вже проведена, проте її результати до слідчого не надійшли.

При накладенні арешту на згадане майно ухвалою від 21.11.2023 року слідчим суддею брались до уваги обґрунтування прокурора про необхідність проведення експертного дослідження товару.

Як слідує із наявної інформації, органом досудового слідства ще в жовтні 2022 року в Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз було проведено експертизу товару (висновок № 22-4837 від 31.10.2022, товарознавча експертиза № 22-4836 від 04.11.2022). Також була назначена експертиза вже новим слідчим поліції постановою від 18.11.2023 року.

До того ж тривалий арешт майна давав можливість слідчому провести відбір необхідної кількості проб та зразків товару для проведення, у разі необхідності, інших експертних досліджень чи інших контрольних заходів, в тому числі після накладеного арешту на згадане майно ухвалою від 21.11.2023.

В період часу між внесенням інформації до ЄРДР та до даного часу досудове слідство в цьому кримінальному провадженні здійснювалось під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури.

В розпорядженні прокуратури зазначений товар та вантажний автомобіль перебували в якості арештованого майна майже 16 місяців.

Згідно з статтею 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Стороною обвинувачення жодним чином не обґрунтовано, яким чином саме утримання всієї партії із однорідною продукцією в напівпричепі-цистерні виправдовують необхідний ступінь втручання у право власності з додержанням «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав особи.

Просто утримання майна в статусі арештованого, з перспективою можливого, в майбутнього, набуття цим майном реального статусу речового доказу не буде законним та таким, що відповідає принципу верховенства права, має негативні наслідки як для власника майна, так й для інтересів держави в цілому.

Це суперечить загальній нормі, зазначений у статті 1 Першого протоколу від 20.03.1952 року до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також рішенням Європейського суду з прав людини.

Що стосується арешту напівпричепу, то молдавський перевізник не має відношення до ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД», не пов`язаний з даним підприємством засновниками чи керівниками.

За умовами договору перевезення вантаж «суміш запашних речовин» перевезено із Республіки Молдова в Україну до зони діяльності митного поста «Чорноморський» Одеської митниці для проведення митних формальностей.

Вантажний напівпричіп цистерна реєстр. номер К444VQ жодним чином не підпадає під критерії речового доказу, в розумінні статті 98 КПК України, оскільки (виходячи із обставин справи) фізично не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та не містить відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Факт перевезення товару в Україну саме на цьому транспортному засобі підтверджується наявними товаросупровідними документами, інформацією в базі даних митної та прикордонної служб та не потребує доказування шляхом фізичного утримання в натурі безпосередньо напівпричепу-цистерни.

Той факт, що саме на цьому транспортному засобі здійснювалось перевезення, є випадковим, договір перевезення міг бути укладений з будь-яким іншим молдавським перевізником.

Транспортний засіб не має відношення до кримінального провадження, внесенного до ЄРДР за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Одеської митниці, тобто жодним чином не підпадає під критерії речового доказу, в розумінні статті 98 КПК України, так як (виходячи із обставин справи) фізично не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та не містить відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, митниця може здійснити постмитний контроль (ст. 366 МК), після того, як товар випущений у вільний обіг. На даний час представники ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД» написали скарги до Офісу генерального прокурора, Бізнес-омбудсмена за фактом незаконного утримання майна, яка належить їм на законних підставах.

Кримінальне провадження № 42022160000000281 від 31.08.2022 року розпочато за фактом зловживання службовими особами Одеської митниці своїми службовими обов`язками, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 364 КК України, зокрема в частині оформлення товару, як на переконання органу досудового слідства, нібито за невірним кодом УКТЗЕД та сплатою меншої суми обов`язкових митних платежів. Саме тому, ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД» не має відношення до кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя вважає, що з моменту тимчасового вилучення майна у 2022 році та до моменту розгляду даного клопотання, слідчий мав можливість дослідити усе вилучене майно, неефективність розслідування для досягнення цілей і мети даного кримінального провадження та зміна слідчого не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування, а також вважатися об`єктивною та достатньою підставою для подальшого невмотивованого перебування майна під арештом.

На сьогоднішній час відсутні будь-які доводи чи дані, що виправдовують арешт зазначеного майна як необхідний ступінь втручання у право власності з додержанням «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав особи.

За таких обставин, зважаючи на зазначені обставини, слідчий суддя вважає, що подане заявником клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170 - 174, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який представляє інтереси ТОВ «ЮВІТ ТРЕЙД», громадянина Республіки Молдова ОСОБА_5 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 21.11.2023 року, у межах кримінального провадження №42022160000000281 від 31.08.2022, а саме з:

- ? напівпричепу-цистерни д.р.н. НОМЕР_3 та вантажу спиртовмісної суміші, яка переміщується у ньому відповідно до митної декларації № UA500080/2622/007016.

Зобов`язати слідчого з групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, прокурорів з групи процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні повернути зазначене в ухвалі слідчого судді майно власнику за належністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 16.02.2024 року о 15:45 годині в залі суду №131.

Слідчий суддя: ОСОБА_10

14.02.2024