Ухвала

від 30.01.2024 по справі 757/41487/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/41487/19-ц Головуючий у 1 інстанції: Соколов О.М.

провадження №22-ц/824/3227/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.

УХВАЛА

Іменем України

30 січня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лєскова,1 А», треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лєскова, 1 А», треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Зазначена квартира розташована на 15 поверсі будинку, а на 16 поверсі будинку по АДРЕСА_2 , над квартирою позивача розташована квартира АДРЕСА_3 . Через конструктивні особливості будинку вищезазначена квартира як 16-й поверх (18-поверхового будинку) перекриває частину площ квартир, а над іншою частиною зазначених квартир споруджено без горищний дах (покриття) будівлі.

Впродовж багатьох років (починаючи від 2005 року) відбувається залиття належної позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_4 через неправомірні дії сусіда - ОСОБА_3 - власника квартири АДРЕСА_3 .

Позивачка зазначала, що відповідач ОСОБА_3 облаштував непередбачений проектною документацією вихід з квартири АДРЕСА_3 на дах будинку над її квартирою і виконав на даху будівельні роботи без дозвільної документації. Зокрема, здійснив зміну цільового призначення покрівлі з не експлуатуючої в експлуатуючу та здійснив незаконну побудову житлового приміщення.

Проведені роботи призвели до додаткового навантаження на плиту перекриття, що зумовило її прогин та ліквідацію електропідігріву розжолобків для танення снігу. Після чергового ремонту квартири позивача ситуація із залиттям квартири повторилась.

Оскільки самостійно відповідач шкоду не відшкодовує, позивач звернулася до суду за захистом порушеного права.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року позов задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_3 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лєскова,1 А» здійснити дії по приведенню даху над квартирою АДРЕСА_1 у стан, передбачений технічною документацією на будинок АДРЕСА_2 .

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лєскова,1 А» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття в розмірі 74 400 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лєскова,1 А» на користь ОСОБА_2 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лєскова,1 А» на користь держави 2305 грн. 20 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким відмовити у позовних вимогах.

Скарга обґрунтована тим, що рішення ІІечерського районного суду міста Києва від 27.08.2020, в мотивувальній частині якого йдеться про необхідність часткового знесення житлового приміщення, належного заявнику на праві власності, а в резолютивній про приведення даху будинку АДРЕСА_5 , над квартирою АДРЕСА_4 у стан, передбачений технічною документацією, що само по собі є недопустимим, та порушує її права за охоронювані законом інтереси як власника квартири АДРЕСА_3 цього будинку.

Крім того, зазначає, що з вказаними висновками заявник не погоджується, та вважає їх помилковими, а квартира АДРЕСА_3 , власником якої є заявник, не знаходиться над квартирою АДРЕСА_4 , що само по собі унеможливлює залиття власником квартири АДРЕСА_6 .

Відсутні будь - які докази того, що власник квартири АДРЕСА_3 втручався у фасадні конструкції будинку та порушував норми його технічної експлуатації.

Проте, посилаючись у своєму рішенні на те, що саме через дії власника були порушені права позивача, судом не надано можливість власнику квартири АДРЕСА_7 брати участь у розгляді справи, подавати докази, заперечення, свої доводи та міркування.

Встановивши, що саме власник квартири АДРЕСА_7 повинен відповідати за вимогами позивача, суд не залучив заявника до розгляду зазначеної справи та розглянув її до неналежного відповідача.

Враховуючи викладене, Печерський районний суд міста Києва ухвалив оскаржуване рішення, яке порушує не лише матеріальні права Заявника (власника майна), а й процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків, що тягне за собою скасування зазначеного рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_6 - представник ОСОБА_2 заявила клопотання про закриття апеляційного провадження.

Зазначала, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь головуючого судді, колегія суддів вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни від 12.07.2023 у ВП НОМЕР_2 та ВП НОМЕР_1 було відкрито виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів №757/41487/19-ц відносно боржників ОСОБА_3 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лєскова,1 А» при примусовому виконанні рішення суду про «...Зобов`язати ОСОБА_3 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лєскова, 1 А» здійснити дії по приведенню даху над квартирою АДРЕСА_1 у стан, передбачений технічною документацією на будинок АДРЕСА_2 ....».

25.09.2023 року постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни було закінчено виконавчі провадження ВП № НОМЕР_3 та ВП НОМЕР_1 (додаток - 5, 6). Боржники ОСОБА_3 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лєскова,1 А» виконали рішення суду в повному обсязі - закінчили проведення будівельних робіт по приведенню даху над квартирою АДРЕСА_1 у стан, передбачений технічною документацією на будинок АДРЕСА_2 .

В жодному з наведених документів виконавчого провадження, як і в судовому рішенні не йдеться про апелянта.

Проте, після відкриття виконавчих проваджень при примусовому виконанні рішення суду у справі №757/41487/19-ц у спробі допомогти боржникам уникнути виконання судового рішення, 31.07.2023 року була подана апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_7 , в якій безпідставно стверджується, що вона є особою, яка не брала участі у справі, щодо якої Печерський районний суд міста Києва вирішив питання про права, інтереси та обов`язки. Подібні аргументи безуспішно наводились боржниками на початковій стадії вищезазначених виконавчих провадженнях для уникнення виконання рішення суду.

Встановлено, що ОСОБА_1 не брала участі у справі №757/41487/19-ц, а Печерський районний суд міста Києва не вирішував питання про її права, інтереси та обов`язки.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_7 , подана з метою блокування виконання рішення, має ознаки зловживання правами та способом допомоги відповідачам (боржникам) в ухиленні від виконання судового рішення та уникненні відповідальності за заподіяння шкоди. Тому апеляційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_7 підлягає закриттю з підстав, визначених п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.

В апеляційній скарзі, безпідставно стверджується, що з приводу майна апелянта в 2019 році виник спір. Зазначені твердження не відповідають дійсності і не підтверджені доказами наявності спору щодо майна апелянта.

Апелянт мотивує свої вимоги, головним чином посилаючись на довідку з державного реєстру нерухомого майна, сформованої 20.07.2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 у 2018 році подарував квартиру АДРЕСА_7 своїй дочці - ОСОБА_1 (апелянту).

Проте, вказана зміна власника квартири АДРЕСА_3 не може слугувати підставою для скасування судового рішення та уникнення відповідальності за залиття квартири АДРЕСА_4 .

ОСОБА_1 не набула права власності на дах 15 поверху над частиною квартири АДРЕСА_4 , яка піддавалась залиттю. Дах є спільною власністю членів ОСББ «Лєскова 1А», а ОСОБА_3 здійснив його незаконне переобладнання в період, коли він був власником квартири АДРЕСА_3 . Наслідком цього багаторазово відбувались залиття частини квартири АДРЕСА_4 , яка розташована безпосередньо під переобладнаним дахом 15 поверху. За таких обставин, приведення відповідачами даху над квартирою АДРЕСА_1 у стан, передбачений технічною документацією на будинок АДРЕСА_2 не є порушенням прав апелянта ( ОСОБА_1 ) та її охоронюваних законом інтересів.

Під час судового розгляду судом, зокрема, встановлено та не заперечувався сторонами факт перебудови даху, що знаходиться над квартирою АДРЕСА_1 , невідповідність даху технічним умовам та порушення прав позивача, оскільки постійно відбувається залиття квартири позивача. Крім того, судом у справі встановлено, що покрівля 15 поверху знаходиться у спільній власності членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Фото зазначеної покрівлі над квартирою АДРЕСА_4 .

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

За ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України, цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.

Згідно з ч.1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Зміна власника квартири АДРЕСА_3 , до складу якої не входить дах на 15 поверсі не позбавляє винних осіб (відповідачів/боржників) від обов`язку відшкодування заподіяної ними шкоди та від виконання зобов`язань, як і не перекладає ці обов`язки на апелянта.

Згідно з ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суд першої інстанції не вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта, а тому вона ні самостійно, ні через свого представника не має право оскаржувати в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Обставини, на які посилається апелянт, як на підставу своїх вимог і заперечень, є надуманими.

Так, колегія суддів не вбачає законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Суд першої інстанції не приймав судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта - особи, яка не була залучені до участі у справі. Суд першої інстанції правильно вирішив справу. Рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване. При його постановленні порушень норм процесуального права (в тому числі таких, які є обов`язковою підставою для скасування рішення), або неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції не допускав.

За таких обставин, у апелянта не має права ініціювати апеляційний перегляд справи та на оскарження судового рішення у цій справі.

Судовим рішенням у цій справі не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки апелянта, за таких обставин суд своєю ухвалою не має інших альтернатив як закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі № 911/2635/17).

За п.3 ч.1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.255, 362, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст ухвали складено 15 лютого 2024 року.

Головуючий:

Судді: