Ухвала

від 20.11.2024 по справі 308/13476/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13476/23

1-кп/308/225/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженні, відомості про яке 19.05.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000129 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 19.05.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000129 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України.

Прокурором у судовому засіданні було подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під домашнім арештом у нічний період доби.

Подане клопотання мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Зауважив, що ризики, визначені ст. 177 КПК України існують та жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під домашнім арештом, не може запобігти заявленим ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту з підстав та мотивів, викладених у поданому ним клопотанні. Наголосив, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти заявленим ризикам, які продовжують існувати.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора та вказав, що його підзахисний процесуальну поведінку не порушував, а прокурором не доведено наявність ризиків.

Обвинувачений підтримав доводи захисника.

Заслухавши думку прокурора, доводи обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпеченнякримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК України).

Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 357 КК України, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Також судом встановлено, що до обвинуваченого застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою, який був змінений на домашній арешт, строк дії якого закінчився 22.09.2024. Після спливу строку запобіжного заходу, до часу повторного звернення прокурора із клопотанням про обрання йому запобіжного заходу, останній не ухилявся від суду та не допускав порушень процесуальної поведінки, доказів зворотного надано не було.

Разом з тим, матеріали кримінального провадження, на які вказав прокурор у клопотанні, дають підстави вважати обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень обґрунтованим, а доведеність його вини потребує перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого судового розгляду, що не виключає можливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити та вважає за необхідне застосувати відносно останнього більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, який у повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-179, 194, 331, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду на першу вимогу, кожного разу у визначений час;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання ним покладених обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Встановити строк дії ухвали до 19 січня 2025 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов`язання відносно обвинуваченого покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1