Рішення

від 16.02.2024 по справі 240/25853/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/25853/23

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2538/5 від 11.07.2023 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Ганни Олександрівни" та зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" поновити доступ ОСОБА_2 до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги в даній справі обґрунтовано тим, що при проведенні реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими у базі даних заяв за № 52634902, 52701394, 52685665, 52715615, 52751663, 52802293 позивачем не було допущено істотного порушення норм законодавства у сфері державної реєстрації, підстави для відмови у вчиненні реєстраційних дій за зазначеними заявами були відсутні, що підтверджується документами, наявними в матеріалами реєстраційних справ в електронній формі.

Ухвалою від 11.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позивач помилково зазначає, що оскаржуваний наказ був прийнятий з порушенням процедури, визначеної статтею 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 N9 1952-ІУ та Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 N9 990. За результатами проведеної камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора Данчук Г.О.. Комісією було виявлено грубі та неодноразові істотні порушення у сфері державної реєстрації прав та складено Акт від 11.07.2023 № 3939/19.1.4/23 (далі - Акт).

Ухвалою від 18.10.2023 справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

В ході розгляду справи, позивачем надано докази про зміну прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 23.09.2023 Серія НОМЕР_1 .

Ухвалою від 30.11.2023 закрито провадження в адміністративній справі №240/25853/23 за позовом ОСОБА_5 , державного реєстратора виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області до Міністерства юстиції України третьої особи - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, в частині позовних вимог про зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" поновити доступ ОСОБА_2 до Державного реєстру прав на нерухоме майно .

У доповненнях до відзиву відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Усною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 30.11.2023, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження .

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_5 , є державним реєстратором виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області .

21 червня 2023 року Міністерством юстиції України було прийнято наказ №1495/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчою комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ОСОБА_2 " згідно якого вирішено провести у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральну перевірку державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ОСОБА_2 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№ 52634902, 52701394, 52685665, 52715615, 52751663, 52802293.

На виконання пункту 13 Порядку № 990, листом Міністерства юстиції України від 22.06.2023 №80858/19.1.4/23 повідомлено суб`єкта державної реєстрації - Виконавчий комітет Звягельської міської ради про призначення камеральної перевірки щодо ОСОБА_2 та запропоновано надати пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки.

Позивач скористався своїм правом на подання пояснень.

За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 11.07.2023 №3939/19.1.4/23 .

На підставі акта, Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу від 11.07.2023 № 2538/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Ганни Олександрівни" (далі - Наказ № 2538/5 від 11.07.2023), яким позивачу блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач вважає такий наказ протиправним, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

В силу вимог пунктів 6, 7 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV) Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 4 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Постановою КМУ № 990 від 21.12.2016 (далі - Порядок №990) контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:

1)розгляду звернень відповідно до Закону України "Про звернення громадян";

2)розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України";

3)аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті;

4) перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації:

5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах;

7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора або на іншій посаді, що передбачала виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора) у певного суб`єкта державної реєстрації.

Статтею 37-1 Закону № 1952-ІV врегульовано порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації.

Так, контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

У відповідності до пунктів 9-11 Порядку №990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.

Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.

Результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

У разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до ч.2 ст.37-1 Закону за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4)направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5)направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Отже, за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення зокрема про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Разом з цим, для прийняття рішення відповідно до вказаного підставою для прийняття якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Мін`юст має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що, в свою чергу, і є мотивом для прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Встановлено, що наказом Міністерством юстиції України від 11.07.2023 № 2538/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Ганни Олександрівни" (далі - Наказ № 2538/5 від 11.07.2023), позивачу блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 3 місяці.

Зі змісту наказу від 11.07.2023 № 2538/5 вбачається, що підставою його винесення був акт від 11.07.2023 № 3939/19.1.4/23 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Ганни Олександрівни, яким запропоновано тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 3 місяці.

Так, 21 червня 2023 року Міністерством юстиції України було прийнято наказ №1495/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчою комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ОСОБА_2 " згідно якого вирішено провести у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральну перевірку державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ОСОБА_2 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№ 52634902, 52701394, 52685665, 52715615, 52751663, 52802293.

Так, за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Г.О., комісією було складено Акт від 11.07.2023, де зазначено про факти виявлених порушень у сфері державної реєстрації прав вимог пунктів 12, 40 Порядку № 1127, статей 3, 10,18, 24 Закону, пункту 38 Порядку № 1141, оскільки позивачем державну реєстрацію прав проведено за заявами №№ 52334902, 52701394, 52685665, 52715615, 52751663, 52802293, за документами, які не дають змоги встановити припинення речових прав на нерухоме майно; за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень.

Обґрунтовуючи протиправність спірного наказу, позивач посилається на те, що порушень при розгляді зазначених заяв та проведенні реєстраційних дій не допускала, оскільки додані документи не давали підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

Суд погоджується з такими доводами позивача, та, водночас, не погоджується з висновками відповідача, з огляду на таке.

У акті перевірки зазначено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 05.10.2022 № 52634902 (далі - Заява № 52634902), поданої Півнем Володимиром Юрійовичем в інтересах ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), державним реєстратором Данчук Г.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.10.2022 № 65085052, на підставі якого відкрито розділ №2644114318080 на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж 2 (далі - Гараж), та проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 (номер запису 48100097).

Разом з тим, згідно з Декларацією № ЖТ101210914961 Гараж побудовано на земельній ділянці з кадастровим номером 1811000000:00:008:1242 (далі - Земельна ділянка).

Отже, при розгляді заяви №52634902 державним реєстратором Данчук Г.О. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію за відсутності відомостей про присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси.

Крім того, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 12.10.2022 № 52701394 (далі - Заява № 52701394), поданої ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ), державним реєстратором Данчук Г.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.10.2022 №65132172, на підставі якого у розділі Державного реєстру прав № 528558518110 на об`єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (далі - розділ № 528558518110), припинено запис про право власності ОСОБА_7 від 21.02.2022 №46816294 (далі - запис про право власності №46816294), зареєстровано нове право власності від 12.10.2022 № 48140774 за ОСОБА_7 та внесено зміни до розділу № 528558518110.

Водночас державним реєстратором Данчук Г.О. не внесено до Державного реєстру прав відомості про підставу для державної реєстрації припинення запису про право власності № 46816294.

Згідно з відомостями з Державного реєстру прав, сформованими державним реєстратором Данчук Г.О. 14.10.2022 № 312381423, за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано право власності від 17.02.2022 №46871770 на об`єкт нерухомого майна - магазин за ОСОБА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918707218110).

Отже, при розгляді заяви №52701394 державним реєстратором Данчук Г.О. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40; Порядку № 1127, пункту 38 Порядку №1141, пункту 43 Порядку №690 оскільки:

проведено державну реєстрацію за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

припинено запис про право власності на підставі документів, які не давали можливості встановити припинення речових прав на нерухоме майно.

Аналогічні порушення в частині припинення запису про право власності на підставі документів, які не давали можливості встановити припинення речових прав на нерухоме майно, допущені державним реєстратором Данчук Г.О. при розгляді заяв №№ 52685665, 52715615, 52751663, 52802293, чим порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40 Порядку № 1127, пункту 38 Порядку № 1141.

Надаючи правову оцінку встановленим порушенням та діям позивача, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1952-ІV (тут і надалі, у редакції, чинній станом на момент вчинення реєстраційних дій) загальними засадами державної реєстрації прав є:

1)гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2)обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

2-1)одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості та державної реєстрації прав;

3)публічність державної реєстрації прав;

4)внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5)відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим- третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону, та автоматичної державної реєстрації прав у випадках, передбачених цим Законом (ч. 5 ст. З Закону №1952- IV).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-ГУ державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-ІУ у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

За правилами частини 3 статті 10 Закону № 1952-ІУ державний реєстратор:

1)встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження;

6) присвоює за допомогою Державною реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва, майбутньому об`єкту нерухомості у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-ІV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:

1)прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2)виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3)встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4)перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5)прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6)відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7)формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8)видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст.18 Закону № 1952-ІV).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №1127), який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Вказаний Порядок №1127 (у редакції, чинній станом на момент вчинення реєстраційних дій) передбачає, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування (п. 23 Порядку №1127),

Згідно норм ч. 1 ст. 24 Закону підставою для відмови в державній реєстрації прав є: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3)подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом; 7)заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8)після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці); 14) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості; 15) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об`єкт незавершеного будівництва (крім об`єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об`єкт нерухомості; 16) заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об`єкти нерухомості у складі подільного об`єкта незавершеного будівництва; 17) не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки. - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості, які є частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва; 18) наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об`єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об`єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"; 19) у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі: державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об`єкт незавершеного будівництва; первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості; державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об`єкт нерухомості у зв`язку з його першим відчуженням; 20) не дотримано вимоги, визначені статтею 27-2 цього Закону.

Отже, у випадках, визначених ч. 1 ст. 24 Закону, державний реєстратор приймає рішення в державній реєстрації прав.

Так, заява про державну реєстрацію права власності від 05.10.2022 № 52634902 , подана Півнем Володимиром Юрійовичем в інтересах ОСОБА_6 про державну реєстрацію права власності на гараж за ОСОБА_6 була зареєстрована в базі даних заяв центром надання адміністративних послуг та подана уповноваженою особою для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт: гараж №2 за адресою; АДРЕСА_1 .

Для державної реєстрації права власності було подано такі документи:

1.Договір купівлі-продажу майнових прав № 05/08/2021

2.Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Реєстраційний номер документу: ТІО1:5810-2357-4438-8281.

3.Акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу майнових прав №05/08/2021

4.Витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: ЖТ 101210914961, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ.

5.Рішення про перейменування вулиць, провулків парків, скверів Новоград- Волинської міської територіальної громади №564 від 16.06.2022.

6.Довіреність на підтвердження повноважень уповноваженої особи.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті здійснення нового будівництва та порядок державної реєстрації таких прав визначено п. 77-81-1 Порядку №1127.

Згідно п. 77 Порядку №1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є

самостійним об`єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатації та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції.

Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.

З вказаного слідує, що абзац 2 пункту 77 Порядку №1127 передбачає загальний перелік документів (відомостей), необхідних для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт, відсутність одного із яких є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на такий об`єкт, за виключенням випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 Порядку №1127.

Відповідно до п. 79 Порядку 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Документ, що підтверджує присвоєння будинку, будівлі, споруді адреси, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва, що є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, у разі присвоєння відповідному будинку, будівлі або споруді, складовою частиною яких є такий об`єкт, адреси до застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, але за умови наявності державної реєстрації права власності на інші складові частини у відповідному будинку, будівлі або споруді.

Документ, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, не вимагається у разі державної реєстрації права власності на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник у поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення його адреси. Дія цього абзацу не застосовується, якщо у відомостях про місце розташування земельної ділянки відсутні всі необхідні реквізити адреси, передбачені частиною четвертою статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

З викладеного слідує, що, у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси.

По-друге, такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Отже, лише у разі відсутності адреси об`єкту в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт, заявник має зазначити у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень реквізити та відомості про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, за наслідком чого, документ, що підтверджує адресу об`єкта отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевою самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681 затверджено Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Порядок №681), який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система).

Згідно із підпунктом 9 пункту 59 Порядку №681 Реєстр будівельної діяльності електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік інформації про об`єкти будівництва та закінчені будівництвом об`єкти, у тому числі: відомостей про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів будівництва та закінченим будівництвом об`єктів.

Суд звертає увагу, що витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічну інвентаризацію ЄДЕССБ, реєстраційний номер: ТІО 1:5810-2357-4438-8281 від 26.09.2022 року містить в собі відомості щодо адреси об`єкта нерухомості (гаражу), щодо якого державним реєстратором, проведено реєстраційні дії.

Витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ЖТ101210914961 фактично підтверджує наявність адреси на гараж.

Так, згідно зазначених документів, які містяться в матеріалах реєстраційної справи, адресою гаражу (станом на 01.01.2021) є: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_2 .

Відповідно до рішення 21 сесії 8 скликання Новоград-Волинської міської ради Житомирської області №564 від 16.06.2022 року вулиця Ушакова перейменована на ОСОБА_9 .

Тобто, при здійсненні державним реєстратором реєстраційної дії, адреса об`єкту нерухомості була відображені в Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічну інвентаризацію ЄДЕССБ.

Щодо твердження Мін`юсту про те, що Пункт 77 Порядку № 1127 передбачає три окремі документи, що необхідні для проведення державної реєстрації, які не можуть підміняти один одного, а саме: відомості про його технічну інвентаризацію, отримані державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; відомостей про прийняття його в експлуатацію, отримані державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; відомостей про присвоєння такому об`єкту адреси, отримані державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва суд зазначає , що на відміну від інших пунктів Порядку 1127, які передбачають дійсно перелік документів необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно і визначають форму в якій такі документи повинні бути подані до суб`єкта державної реєстрації прав пункт 77 передбачає отримання саме відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Крім цього, будь-яких доказів щодо того, що об`єкту нерухомості, державну реєстрацію прав на які проведено позивачем, як державним реєстратором, не присвоєна або присвоєна інша адреса, відповідачем ні в акті ні в ході розгляду справи не надано.

Отже, досліджені в ході розгляду обставини та надані докази свідчать про те, що позивачем, як державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав за наявністю відомостей з ЄДССБ про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. При прийнятті рішення про державну реєстрацію прав відомості про присвоєння закінченому будівництвом об`єкту були наявні.

Зазначене свідчить про те, що а тому зазначені в акті від 11.07.2023 висновки щодо допущення позивачем порушення норм законодавства в сфері державної реєстрації прав при розгляді заяви №52634902 є помилковими.

Щодо заяви від 12.10.2022 №52701394.

Так, звертаючись до позивача із заявою про державну реєстрацію права власності від 12.10.2022 № 52701394, з метою реєстрації реконструкції квартири АДРЕСА_4 (без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані) під магазин в багатоквартирному житловому будинку, ОСОБА_7 було додано:

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.02.2022 № 300610636, сформований приватним нотаріусом Новоград- Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Плюйком В.П.;

договір купівлі-продажу квартири від 21.02.2022, посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Плюйком В.П. 21.02.2022 за реєстровим № 439.

Державним реєстратором було отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва:

щодо технічного паспорта, виготовленого станом на 04.10.2022 комунальним підприємством "Новоград-Волинське міжміське БТІ" ЖМР, які сформовано 06.10.2022 №ТІ01:2203-8235-0816-2043;

щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ІУ101221006231 від 11.10.2022.

Отже, виходячи з положень Порядку №1127, аналіз яких зроблено судом вище, позивачем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.10.2022 № 65132172, на підставі якого у розділі Державного реєстру прав №528558518110 на об`єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , припинено запис про право власності ОСОБА_7 від 21.02.2022 № 46816294 та було зареєстровано нове право власності від 12,10.2022 № 48140774 за ОСОБА_7 та внесено зміни до розділу № 528558518110. Зокрема, змінено квартиру на магазин; загальну площу 38,2 кв.м, житлову площу 24,6 кв. м на загальну площа 39,2 кв. м; адресу з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 .

Як вже зазначалось вище, Порядком №1127 передбачено можливість проведення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції та перелік необхідних для цього документів.

З питання реконструкції Мін`юстом було надано декілька роз`яснень, копія яких міститься у матеріалах справи, в яких зазначається, що при реконструкції виникає нова річ та проводиться державна реєстрація прав на таке майно. В разі реконструкції реєстраційні дії можливо проводити через технічне припинення в реєстрі права на об`єкт, що існував до реконструкції, та реєстрація права на об`єкт після реконструкції. По іншому провести реєстраційні дії, щоб зареєструвати за особою право на об`єкт після реконструкції не вбачається можливим технічно.

Тобто, реєстрація припинення права на квартиру АДРЕСА_4 була лише технічною дією, яку необхідно було вчинити для проведення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції - магазин, а тому такі реєстраційні дії необхідно розглядати саме в комплексі з проведенням державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції, враховувати специфіку реєстраційної дії, заяву на проведення якої було подано, а не як окрему реєстраційну дію.

Таким чином, суд погоджується, що до заяви № 52701394 були додані всі передбачені Порядком №1127 документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були наявні відомості про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_5 відповідно до законодавства до проведення її реконструкції.

Суд не погоджується з твердженням Мін`юсту, що позивач не внесла до Державного реєстру прав відомості про підставу для державної реєстрації припинення запису про право власності № 46816294.

Так, як пояснила позивач, після операції внесення змін до розділу 528558518110 в результаті реконструкції припинила запис про право власності ОСОБА_7 від 21.02.2022 року №46816294. Потім за допомогою кнопки "реєстрація" у частині розділу "право власності" державний реєстратор зареєструвала нове право власності від 12.10.2022 року № 48140774 за ОСОБА_7 додаючи в право власності як правовстановлюючий документ декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № ІУ101221006231 від 11.10.2022. Також, під час припинення права власності державний реєстратор вказала документ-підставу припинення права власності, а саме: декларацію про готовність до експлуатації об`єкта ІУ101221006231 від 11.10.2022 .

У своїх додаткових поясненнях Мін`юст зазначає, що відповідно до ст. 346 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Відчуження власником свого майна функціонал Державного реєстру прав дозволяє зробити лише за допомогою кнопки "Перехід" в частині розділу "Право власності) від одного власника до іншого на підставі певного правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч2. ст.13 Закону 1952-IV на кожний об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше та на кожний об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості під час проведення державної реєстрації спеціального майнового права на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об`єкту.

Державний реєстратор не проводила реєстраційних дій з об`єктом нерухомого майна - магазин, як з новоствореним, та не відкривала на цей об`єкт новий розділ на підставі ч 2. ст.13 Закону 1952-IV, державний реєстратор лише змінила розділ відкритий на квартиру та її технічні характеристики на магазин з технічними характеристиками наведеними у відомостях з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Також, суд вважає безпідставним доводи відповідача, викладені в акті від 11.07.2023, про те, що позивачем було проведено державну реєстрацію за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Як вбачається зі змісту акту, такий висновок ґрунтується на тому, що згідно з відомостями з Державного реєстру прав, сформованими державним реєстратором Данчук Г.О. 14.10.2022 № 312381423, за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано право власності від 17.02.2022 № 46871770 на об`єкт нерухомого майна - магазин за ОСОБА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918707218110).

Проте, згідно з відомостями з Державного реєстру прав, сформованими державним реєстратором Данчук Г.О. 14.10.2022 № 312381423, за адресою: АДРЕСА_3 , відомості отримувались щодо цілого будинку, який є багатоквартирним, право власності на квартири в цьому будинку зареєстровано не лише за ОСОБА_8 , а ще рядом осіб.

Також комісією при складанні акту не враховано, що реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7 є іншим від реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 належить об`єкт з реєстраційним номером 528558518110, а ОСОБА_8 - НОМЕР_3 ).

Крім того, згідно скан-копій документів, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, з Витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва реєстраційний номер: ІУ101220210628, вбачається, що належний ОСОБА_8 об`єкт нерухомості (магазин) реконструйовано з квартири АДРЕСА_6 , магазин ОСОБА_8 має такі характеристики: загальна площа (кв.м): 13.7, Опис: Магазин на плані позначено літерою А1.

В той же час магазин, право власності на який позивачем зареєстровано за ОСОБА_7 реконструйовано з квартири АДРЕСА_4 , магазин ОСОБА_7 має такі характеристики: Загальна площа (кв.м); 39.2, Опис: На плані позначено літерою А.

Тобто, жодних суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями при здійсненні позивачем реєстраційних дій за заявою № 52701394 не було.

Таким чином, суд вважає, що у позивача були відсутні підстави для відмови в проведенні вказаних реєстраційних , тому така проведена з дотримання вимог чинного законодавства та є правомірною.

В той же час, відповідачем протилежного суду не доведено.

Також, суд зазначає, що в акті перевірки вказано наступне: аналогічні порушення в частині припинення запису про право власності на підставі документів, які не давали можливості встановити припинення речових прав на нерухоме майно, допущені державним реєстратором Данчук Г.О. при розгляді заяв №№ 52685665, 52715615, 52751663, 52802293, чим порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40 Порядку № 1127, пункту 38 Порядку № 1141.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до пунктів 13-1-14 Порядку №990 результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

Системний аналіз наведених правових норм надає суду підстави для висновку, що за наслідками проведення камеральної перевірки, у разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації, складається акт, який підписується усіма членами комісії, та у якому, окрім іншого, міститься опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів. Цей акт є підставою для прийняття відповідного рішення (наказу) щодо державного реєстратора, у тому числі щодо тимчасового блокування його доступу до Державного реєстру прав.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем належним чином не обґрунтовано в акті з посиланням на відповідні акти законодавства, докази, з яких мотивів він виходив дійшовши висновку про порушення позивачем, допущені при розгляді заяв № 52685665, № 52715615, № 52751663, № 52802293.

Посилання відповідача у акті на "Аналогічні порушення, допущені при розгляді інших заяв" не є належним обґрунтуванням, оскільки позбавляють можливості взагалі встановити в чому ці порушення полягають та з урахуванням аналізу яких документів, відповідач дійшов таких висновків.

Відзив також не містить жодних обґрунтувань з приводу вказаних обставин. Відповідачем лише повністю процитовано висновки акту перевірки.

Отже, з викладеного слідує, що відповідачем порушено вимоги Порядку №990, оскільки належним чином не обґрунтовано обставин з посиланням на відповідні докази, на підставі яких дійшов висновку про допущені порушення позивачем при розгляді заяв №№ 52685665, 52715615, 52751663, 52802293.

Відтак, суд вважає, що висновки відповідача в частині порушення позивачем вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40 Порядку № 1127, пункту 38 Порядку № 1141 є необґрунтованими , не підтверджені належними доказами.

При цьому, суд вважає за необхідне відмітити, що до матеріалів справи долучені реєстраційні справи що стосуються заяв № 52685665, 52715615, 52751663, 52802293, на підставі яких судом не встановлено допущення позивачем порушень вимог законодавства при здійсненні реєстраційних дій.

Протилежного відповідачем, як суб"єктом владних повноважень суду не доведено.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства юстиції України №2538/5 від 11.07.2023 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Ганни Олександрівни" є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 20.09.19 у справі №2140/1832/18, оскільки вона ухвалена за інших фактичних обставин справи.

Оцінюючи оскаржуваний наказ відповідача на його відповідність приписам частини другої статті 2 КАС України, зокрема в частині того, чи прийнятий він суб`єктом владних повноважень з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) суд дійшов висновку про протиправність наказу.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з тим, оскаржуваний наказ вказаним критеріям не відповідає.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспані" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Решта доводів сторін, не спростовують висновків суду у даній справі.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Докази понесення позивачем витрат на правову допомогу на момент ухвалення рішення у справі відсутні.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 . РНОКПП НОМЕР_4 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13,м.Київ,01001. ЄДРПОУ 00015622), тертя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 39787008) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2538/5 від 11.07.2023 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Ганни Олександрівни".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_10 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос