Рішення

від 16.02.2024 по справі 300/6182/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2024 р. справа № 300/6182/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення за №00/8706/0408 від 23.08.2023, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Струмок" (надалі по тексту також - позивач, ТОВ "Струмок" платник податків, товариство, суб`єкт господарювання) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі по тексту також відповідач, Головне управління ДПС в області, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення за №00/8706/0408 від 23.08.2023 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, протиправно, з порушенням норм чинного законодавства, за наслідками проведення камеральної перевірки даних позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №00/8706/0408 від 23.08.2023, яким визначено зобов`язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в загальній сумі 785 5575,78 гривень. Насамперед, позивач стверджує про те, що при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки відповідачем повинні були використовуватися виключно дані, зазначені у такій податковій декларації (уточнюючому розрахунку). Проте, у спірному випадку під час проведення камеральної перевірки контролюючим органом з`ясовувались питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення камеральної перевірки, оскільки контролюючим органом перевірялось питання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, тобто питання, яке у відповідності до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (надалі по тексту також ПК України) має перевірятися податковим органом шляхом проведення документальної перевірки, а не камеральної. По суті встановленого відповідачем порушення, позивач зазначив, що товариство не мало обов`язку нараховувати податок на нерухоме майно відповідно до пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, про що подано уточнюючі розрахунки до декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки. А саме, платником податку враховано, що не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (надалі по тексту також - Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Враховуючи те, що належні позивачу об`єкти нерухомого майна належать до будівель промисловості та використовуються безпосередньо за їх функціональним призначенням, податковий орган протиправно визначив йому грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.105-106 том І).

На виконання вимог ухвали суду від 12.09.2023, позивач подав суду письмові пояснення і докази на підтвердження обставин справи (а.с.111-117, 118-247 том І). Позивач на обґрунтування позовних вимог додатково відзначив, що ним подано до контролюючого органу уточнюючі розрахунки до декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2020 року по 2023 рік на такі об`єкти нерухомого майна, а саме:

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1057321626240, зокрема котельня, площею 1 412,7 м2, який розташований за адресою: вул. Княгині Ольги, будинок 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область;

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 51081726240, який складається з комплексу промислових будівель, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 94, м. Надвірна, Івано-Франківська область;

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 168721526240, який розташований за адресою: вул. Визволення, будинок 1, м. Надвірна, Івано-Франківська область, та складається з комплексу виробничих промислових будівель.

Як стверджує позивач, вищевказані приміщення не здавалися в оренду, лізинг, позичку, а використовувалися за призначенням у господарській діяльності позивача. Зокрема, у позивача наявний Дозвіл №11.18.26 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (парові та водогрійні котли), виданий строком з 02.01.2018 до 02.01.2023. Строк дії дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки автоматично продовжується на період воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування. Для виготовлення пари позивач закуповує дрова та на базі власної котельні, яка знаходиться за адресою: вул. Княгині Ольги, 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, з використанням парового котла Е-1,0-0,9 (потужністю 1,00 т/год., 2012 року виготовлення, країна-виробник Україна), виготовлено пари для надання послуг з прання білизни, а саме: у 2020 році - 2002 тон пари на суму 865 342,67 гривень; у 2021 році - 1994 тон пари для падання послуг з прання білизни на суму 2 396 413,27 гривень; у 2022 році - 2054 тон пари для надання послуг з прання білизни на суму 3 174 552,68 гривень; у першому кварталі 2023 року - 520 тон пари для надання послуг з прання білизни на суму 35 576,58 гривень.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 29.09.2023 за №11738/5/09-19-05-01, який надійшов на адресу суду 29.09.2023 із відповідними письмовими доказами (а.с.1-8, 9-17 том ІІ). Контролюючий орган не погоджується із доводами платника податків, наведеними у позовній заяві, та вказує на наступні обставини.

Як стверджує відповідач, посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (уточнюючої) за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік щодо заниження суми податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік (в тому числі за І квартал 2023 року) ТзОВ "Струмок". За наслідком такої перевірки складено акт від 02.05.2023, яким зафіксовано наступні порушення, а саме занижено податкові зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в тому числі по роках: за 2020 рік на суму 40 525,08 гривень за 2021 рік на суму 56 162,40 гривень, за 2022 рік на суму 466 962,60 гривень; за 2023 рік на суму 481 330,68 гривень, в тому числі за І квартал 2023 року на суму 120 332,67 гривень.

За доводами відповідача, в ході опрацювання податкової інформації, яка міститься в тому числі в інформаційних системах ДПС України, встановлено, що ТзОВ "Струмок" 10.05.2023 змінено основний вид діяльності на 35.30 "Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря", який класифікується в ДК 009-2010 в групі D, та 12.05.2023 подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (уточнюючі) за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки. В даних уточнюючих деклараціях товариством вилучено з розрахунку площі об`єктів нерухомості, до яких в податкових деклараціях (уточнюючих) від 03.04.2023 реєстраційні номери 9374191162, 9434924926, 9310250248, 9068042509 ним було застосовано пільговий режим оподаткування із застосуванням коду пільги 18010402 "Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями)" в розмірі пільги 323 847,28 гривень за 2020 рік, 448 809,60 гривень за 2021 рік, 498 728,75 гривень за 2022 рік, 514 074,25 гривень за 2023 рік. З метою отримання інформації та підтверджуючих документів щодо приналежності об`єктів нерухомості, зокрема, які оподатковано на пільгових умовах, до відповідного класу будівель, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області до ТзОВ "Струмок" надіслано листа. Проте, у отриманій відповіді не надано конкретних доказів для ідентифікації та встановлення приналежності об`єктів нерухомості до відповідного класу будівель. Враховуючи викладене, визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель в ході проведення камеральної перевірки, поданих 03.04.2023 уточнюючих податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, проведено контролюючим органом на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єктів нерухомості відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 за №507 із змінами та доповненнями.

Оскільки основний вид діяльності (96.01 "Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів"), який був у ТзОВ "Струмок" у податкових періодах 2020-2022 роки та у 2023 році до 10 травня 2023 року та класифікується в ДК 009-2010 в групі S, то зазначене є однією із умов відсутності правових підстав у товариства у застосуванні підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, зокрема у не нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за будівлі промисловості. Про факт того, що у ТзОВ "Струмок" основний вид діяльності не пов`язаний з видом господарської діяльності, який класифікується у секціях В-F КВЕД ДК 009:2010, свідчать дані про проведення господарських операцій, які є об`єктом оподаткування по податку на додану вартість, та які ТзОВ "Струмок" зареєстровані у податкових накладних за відповідні податкові періоди.

Таким чином, за доводами відповідача, структура отриманого доходу, відображена у зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, підтверджує те, що основним джерелом доходу у товариства за 2020 - 2022 роки є дохід від наданих послуг з прання та хімчистки білизни, орендних відносин. Зазначені обставини спростовують твердження позивача щодо використання нерухомого майна для виробництва теплової енергії, пари та її постачання

Вказане, на переконання відповідача, свідчить про правомірність прийнятого контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00/8706/0408 від 23.08.2023, у зв`язку з чим наявні обґрунтовані підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

Позивач, в свою чергу, подав суду відповідь на відзив від 06.10.2023, реєстрацію якого із відповідними доказами здійснено в канцелярії суду 09.10.2023 (а.с.18-25, 26-39 том ІІ). Зокрема, на думку позивача, у спірному випадку, контролюючий орган вийшов за межі питань, обсяг яких може бути предметом дослідження камеральної перевірки, і використав документи та інформацію, які під час такої перевірки нормами ПК України не передбачено. Відповідач під час проведення камеральної перевірки не врахував обставини та докази щодо наявності у власності позивача будівель промисловості, віднесених до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та використання таких будівель за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання (крім здачі в оренду, лізинг, позичку).

29.11.2023, 11.12.2023 і 25.01.2024 позивач подав в суд додаткові пояснення і докази, на спростування, як віг вважає, зафіксованих відповідачем в акті перевірки порушень, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (а.с.40-68, 69-73, 74-213 том ІІ).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив і додаткових пояснень, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Струмок" 07.09.1994 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області із присвоєним ідентифікаційним номером 22172121, як платник податку (а.с.49-53 том ІІ).

Основним видом економічної діяльності ТзОВ "Струмок" (станом на момент проведення перевірки і до 11.05.2023) за КВЕД 96.01 значиться "Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів" (а.с.49-53 том ІІ).

Також серед видів діяльності за КВЕД 16.10 "Лісопильне та стругальне виробництво", 47.19 "Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах", 47.30 "Роздрібна торгівля пальним", 71.12 "Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах", 35.30 "Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря", 41.20 "Будівництво житлових і нежитлових будівель".

11.05.2023 позивачем внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно яких до основного виду економічної діяльності ТзОВ "Струмок" віднесено за КВЕД 35.30 "Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря" (а.с.101-103 том І).

Товариству з обмеженою відповідальністю "Струмок" на праві приватної власності та оренди належить наступне нерухоме майно:

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1057321626240 пральня (котельня), площею 1 412,7 м2, яка розташована за адресою: вул. Княгині Ольги, будинок 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, що підтверджується копією договору оренди від 08.11.2013, орендодавцем по якому є позивач, та витягом з Державного реєстру речових справ на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.11.2013 (а.с.121-126, 127 том І);

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 51081726240, що складається з нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: вул. Шевченка, 94, м. Надвірна, Івано-Франківська область, свідченням чого є договір купівлі-продажу від 26.04.2013, про що зазначено у договорі оренди землі від 01.07.2021 за №57-07/21 (а.с.97-99 том І);

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 168721526240 комплекс виробничих промислових будівель загальною площею 2 700,5 м2 і 1 135,7 м2, який знаходиться за адресою за адресою: вул. Визволення, будинок 1, м. Надвірна, Івано-Франківська область, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 06.12.2013 (а.с.91-93 том І).

ТзОВ "Струмок" сформувало і 03.04.2023 подало до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області податкові декларації (уточнюючі) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 30.03.2023 і 31.03.2023, в яких самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за 2020 рік в сумі 65 114,43 гривень, за 2021 рік в сумі 90 240,00 гривень, за 2022 рік в сумі 167 681,48 гривень і за 2023 рік в сумі 237 907,62 гривень (а.с.51-70 том ІІІ).

Посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТзОВ "Струмок" у податковій звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік. В ході перевірки встановлено заниження платником податку суми податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік на суму 40 525,08 гривень, за 2021 рік на суму 56 162,40 гривень, за 2022 рік на суму 466 962,60 гривень, за 2023 рік на суму 481 330,68 гривень, в тому числі за І квартал 2023 року 120 332,67 гривень.

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки від 02.05.2023 за №4890/09-19-04-08-15/22172121 (а.с.11-20 том І).

Не погоджуючись із встановленими порушеннями ТзОВ "Струмок" 16.05.2023 подало заперечення на акт перевірки від 15.05.2023 за №479/05-23 (а.с.22-26 том І).

За наслідками розгляду вказаного заперечення, висновок акту перевірки №4890/09-19-04-08-15/22172121 від 02.05.2023, відповідачем залишено без змін, про що надано позивачу відповідь від 26.05.2023 за №9100/6/09-19-04-08-06 (27-32 том І).

На підставі коментованого акту перевірки від 02.05.2023 за №4890/09-19-04-08-15/22172121 (а.с.11-20 том І), відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00/5333/0408 від 31.05.2023, яким визначено ТзОВ "Струмок" зобов`язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в загальній сумі 854 978,44 гривень (а.с.35 том І).

Позивач направив до ДПС України скаргу №493/06-23 від 13.06.2023 на податкове повідомлення-рішення №00/5333/0408 від 31.05.2023 (а.с.38-43 том І).

За результатом розгляду скарги №493/06-23 від 13.06.2023, ДПС України прийнято рішення від 17.08.2023 за №23439/6/99-00-06-03-02-06 про скасування податкового повідомлення-рішення №00/5333/0408 від 31.05.2023 у частині застосування штрафу у сумі 69 402,66 гривень, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу частково задовольнило (а.с.44-48 том І).

За вказаних обставин, на підставі акту перевірки 02.05.2023 за №4890/09-19-04-08-15/22172121 та рішення про результати розгляду скарги від 17.08.2023 за №23439/6/99-00-06-03-02-06, контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00/8706/0408 від 23.08.2023, яким визначено ТзОВ "Струмок" зобов`язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в загальній сумі 785 5575,78 гривень (а.с.50-51 том І).

Позивач, не погоджуючись із податковим повідомлення-рішенням №00/8706/0408 від 23.08.2023, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням вимог Податкового кодексу України, та без наявності на те обґрунтованих підстав, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, ставлячи вимогу про його скасування.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем в першу чергу врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі по тексту також ПК України).

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1. статті 76 ПК України).

Згідно пунктів 86.2 і 86.8 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Повертаючись до фактичних обставин справи, встановлених вище по тексту судового рішення, Головним управлінням ДПС в області за наслідками проведення камеральної перевірки даних, задекларованих ТзОВ "Струмок" у податковій звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік складено акт від 02.05.2023 за №4890/09-19-04-08-15/22172121. На підставі такого акту і рішення про результати розгляду скарги від 17.08.2023 за №23439/6/99-00-06-03-02-06, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00/8706/0408 від 23.08.2023, яким визначено ТзОВ "Струмок" зобов`язання в сумі 683 982,75 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 101 593,03 гривень (а.с.11-20, 50-51 том І).

Основними доводами позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення є :

- "неврахування контролюючим органом при проведенні перевірки обставини віднесення належних позивачу об`єктів нерухомості до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку, які в силу вимог підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування";

- "з`ясування контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки, питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення камеральної перевірки, оскільки контролюючим органом перевірялось питання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, тобто питання, яке у відповідності до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України має перевірятися податковим органом шляхом проведення документальної перевірки".

Досліджуючи доводи ТзОВ "Струмок" щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №00/8706/0408 від 23.08.2023, яким визначено позивачу зобов`язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в загальній сумі 785 5575,78 гривень, суд відзначає слідуюче.

За правилами пунктів 266.1, 266.2, 266.3 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України).

Отже для застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, платник податків повинен бути підприємством промисловості із класифікуванням за відповідними видами діяльності; в ході вказаної власної діяльності має фактично використовувати будівлі промисловості (за кодом 125), у відношенні до яких вирішується питання щодо їх оподаткування, безпосередньо для здійснення/провадження господарської діяльності (виробництво товарів/надання послуг) у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010

Сама по собі специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме - статусу "будівлі промисловості" (за кодом 125), не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування та не ідентифікації такої будівлі як об`єкт оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття "промисловість", у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції/надання відповідних послуг.

Установлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку, пункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків і мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних й юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для провадження господарської діяльності, основний обсяг якої класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010.

Такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме "будівлі промисловості", тобто будівлі, які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі, якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду)/надання відповідних послуг.

З огляду на вказане, під час розгляду цієї справи необхідно встановити, чи відносяться до будівель промисловості об`єкти нерухомості, що належать позивачу, та чи фактично використовував останній їх за призначенням у господарській діяльності, основна з яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та чи не здавалися такі об`єкти позивачем в оренду, лізинг, позичку.

Як уже з`ясовано судом вище по тексту судового рішення, позивачу на праві власності та оренди належить наступне нерухоме майно: пральня (котельня), площею 1 412,7 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення, які розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; комплекс виробничих промислових будівель загальною площею 2 700,5 м2, 1 135,7 м2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Попередньо, ТзОВ "Струмок" сформувало і подало до контролюючого органу податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, де розрахувало розмір зобов`язань із вказаного податку за 2020 рік в сумі 66 420,18 гривень, за 2021 рік в сумі 92 049,60 гривень, за 2022 рік в сумі 142 688,65 гривень, за 2023 рік в сумі 147 079,07 гривень (а.с.75-88 том ІІІ).

В подальшому 03.04.2023, позивач подав до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області податкові декларації (уточнюючі) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 30.03.2023 і 31.03.2023, в яких самостійно розрахував розмір вказаних зобов`язань за 2020 рік в сумі 65 114,43 гривень, за 2021 рік в сумі 90 240,00 гривень, за 2022 рік в сумі 167 681,48 гривень, за 2023 рік в сумі 237 907,62 гривень (а.с.51-70 том ІІІ).

Згідно поданих уточнюючих декларацій товариством за вказані вище податкові періоди збільшено оподатковувані площі нерухомості, змінено код типу об`єктів для певних об`єктів, що призвело до зміни застосування розміру ставок для відповідного коду типу об`єктів, а також застосовано пільговий режим оподаткування для більшості об`єктів нерухомості із застосуванням коду пільги, яка передбачає, що такий режим оподаткування застосовується у випадку прийняття відповідною територіальною громадою рішення про встановлення пільг на відповідний податковий рік.

Зокрема, виходячи із змісту розрахунків, що є додатками до коментованих уточнюючих декларацій, позивач відобразив наступні відомості по об`єктах нерухомого майна (а.с.52-53, 57-58, 62-63, 67-68):

- за об`єктом нерухомого майна (реєстраційний номер 1057321626240), площею 1 412,7 м2, який знаходиться за адресою: вул. Княгині Ольги, будинок 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, вказано код пільги "18010402", код типу об`єкта 1 251.9;

- за об`єктом нерухомого майна (реєстраційний номер 168721526240) комплекс виробничих промислових будівель загальною площею 2 700,5 м2, 1 135,7 м2, який знаходиться за адресою: вул. Визволення, будинок 1, м. Надвірна, Івано-Франківська область, визначено код пільги "18010402", код типу об`єкта 1251.9, 1252.9;

- за об`єктом нерухомого майна (реєстраційний номер 51081726240) нежитлові приміщення площею 360 м2, 790,2 м2, які розташовані за адресою: вул. Шевченка, 94, м. Надвірна, Івано-Франківська область, вказано код пільги "18010402", код типу об`єкта 1251.9, 1252.9.

За наслідками подання таких декларацій відповідач стверджує про заниження позивачем зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік на суму 40 525,08 гривень, за 2021 рік на суму 56 162,40 гривень, за 2022 рік на суму 466 962,60 гривень, за 2023 рік на суму 481 330,68 гривень, в тому числі за І квартал 2023 року 120 332,67 гривень, що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00/8706/0408 від 23.08.2023.

Так, згідно Довідника податкових пільг, які затверджені ДПС, податкова пільга за кодом "18010402" має наступний зміст "Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями)".

Відповідач, в ході перевірки на підставі прийнятих Надвірнянською міською радою рішень про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, зокрема від 17.05.2018 за №997-24/2018 на 2019-2021 роки (з врахуванням пролонгації дії цього рішення згідно рішення від 26.06.2019 за № 1462- 34/2019 та від 28.05.2020 за № 1813-40/2020), окремого рішення від 20.07.2020 за № 1883-41/2020 (щодо встановлення ставок для окремих категорій будівель на 2021 рік), а також від 03.06.2021 за №327-9/2021 - на 2022 рік, яке чинне у 2023 році, встановив, що пільги щодо податку на нерухоме майно, відмінне земельної ділянки, для юридичних осіб не приймалися.

Позивач, в свою чергу не підтвердив жодними іншими доказами, право на застосування пільги за кодом "18010402", для об`єктів нерухомості, які зазначені в уточнюючих деклараціях, поданих до відповідача 03.04.2023, в тому числі не навів жодного із рішень Надвірнянською міською радою рішень про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за спірний період.

Перевіряючи доводи позивача щодо звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об`єктів нежитлової нерухомості, які зазначені в уточнюючих деклараціях, на підставі підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, про що наголошується останнім у позовній заяві, суд виходить із наступного.

Отже, для отримання можливості застосування звільнення від потрапляння в об`єкти оподаткування, податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платник податку зобов`язаний підтвердити, що будівля промисловості відповідає таким ознакам:

- може бути класифікована у групі "Будівлі промисловості та склади" (код 125) ДК 018-2000;

- використовується протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;

- не є зданою в оренду, лізинг, позичку іншим суб`єктам господарювання.

У розглядуваному випадку, між сторонами відсутній спір по третій ознаці, щодо не здачі в оренду, лізинг, позичку іншим суб`єктам господарювання, спірних об`єктів оподаткування. В матеріалах справи відсутні будь які докази протилежного.

Так, промислове підприємство це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією.

Термін "промислове підприємство" охоплює всі підприємства, які відносяться до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв`язку (стаття 1 Конвенції про допомогу у випадках виробничого травматизму в м. Женева від 8 липня 1964 року № 121).

Разом з тим, для визначення поняття "Будівлі промисловості та склади" потрібно, як зазначено у Податковому кодексі України, застосувати Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (надалі по тексту також ДК БС).

Об`єктами класифікації в ДК БС є будівлі виробничого та невиробничого призначення, інженерні споруди різного функціонального призначення.

ДК БС визначає, що будівлі це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Одиницею класифікації в класифікаторі є окрема будівля чи інженерна споруда. Для комплексних будівель, що складаються з декількох будівель, кожна будівля може класифікуватися окремо.

Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Варто зазначити, що група Будівлі промислові та склади" включає клас "Будівлі промислові" та клас "Резервуари, силоси та склади".

Клас "Будівлі промислові" включає: криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням; будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості; будівлі підприємств чорної металургії; будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості; будівлі підприємств легкої промисловості; будівлі підприємств харчової промисловості; будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості; будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості; будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості; будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне.

Клас "Резервуари, силоси та склади" включає: резервуари та ємності; резервуари для нафти та газу; силоси для зерна, цементу та інших сипких мас; холодильники та спеціальні склади; складські майданчики; резервуари для нафти, нафтопродуктів та газу; резервуари та ємності інші; силоси для зерна; силоси для цементу та інших сипучих матеріалів; склади спеціальні товарні; холодильники; складські майданчики; склади універсальні; склади та сховища інші.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2020 року у справі №820/3556/17 будівлі промислового складу, віднесені до класу 1252, слід вважати будівлями промисловості, на які може бути поширена податкова "пільга", передбачена підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за умови використання такої нерухомості за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Отже, нежилі приміщення розташовані на одній земельній ділянці, яка відноситься до земель промисловості, мають огороджену територію, забезпечують єдиний технологічний ланцюг в діяльності підприємства, не є окремими об`єктами права власності та входять до складу цілісного майнового комплексу.

Також можна додати, що будівлями промисловості мають визнаватися будівлі, які використовуються промисловим підприємством для забезпечення виробничої діяльності, в тому числі й ті, які передбачені для розміщення апарата управління; інших робітників, зайнятих у виробничому процесі; устаткування, задіяного у виробничому процесі, а отже не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (постанови Верховного Суду у справі №820/4681/16, №560/4000/18).

Як вказує Верховний Суд у справах №826/1338/17, №500/90/19 та загалом у своїй практиці, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Із наявного в матеріалах справи висновку експерта щодо класифікації об`єкта від 12.06.2023 за №103 (а.с.61-63 том І), слідує, що:

- нежитлове приміщення будівля, площею 1 412,7 м2, яка знаходиться за адресою: вул. Княгині Ольги, будинок 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, відноситься до будівель інших промислових виробництв та класифікується за кодом "1251.9";

- нежитлові приміщення, які розташовані за адресою вул. Шевченка, 94, м. Надвірна, Івано-Франківська область, а саме: адмінбудинок площею 360 м2 відноситься до будівель для конторських та адміністративних цілей і класифікується за кодом "1220.9"; гараж площею790,2 м2, відноситься до гаражів наземних і класифікується за кодом "1242.1"; склад, площею 431 м2 відноситься до складів та сховищ і класифікується за кодом "1252.9". Виходячи в процентному співвідношенні кожної будівлі та споруди від загальної площі всіх будівель, даний комплекс відноситься до класифікаційного угруповання за кодом 1251.7 (будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості);

- нежитлові приміщення (виробниче приміщення, виробничо-адміністративне приміщення, сховище, побутове приміщення, споруда, склади, гаражі, майстерня, прохідна), які знаходяться за адресою: вул. Визволення, будинок 1, м. Надвірна, Івано-Франківська область, у процентному відношенні кожної будівлі та споруди від загальної площі всіх будівель, відносяться до будівель підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, що класифікується за кодом "1251.7".

Враховуючи вищевказане, позивачем доведено приналежність описаних вище об`єктів нерухомості до класу будівель за Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 за кодом "125".

Щодо вимоги про використання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010), суд звертає увагу на наступне

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 за №530 (надалі по тексту також ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B "Добувна промисловість та розроблення кар`єрів", C "Переробна промисловість", D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", E "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та F "Будівництво".

Отже, з метою застосування норм підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України промисловими вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 відносяться до секцій: В "Добувна промисловість та розроблення кар`єрів", С "Переробна промисловість", зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо; D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", Е "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами", F "Будівництво".

Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.03.2023 основним видом економічної діяльності ТзОВ "Струмок" за КВЕД 96.01 значиться "Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів" (а.с.49-53 том ІІ).

11.05.2023 позивачем внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно яких до основного виду економічної діяльності ТзОВ "Струмок" віднесено за КВЕД 35.30 "Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря" (а.с.101-103 том І).

З наведеного слідує, що станом на момент проведення перевірки і до 10 травня 2023 року, згідно реєстраційних даних основний вид діяльності ТзОВ "Струмок" - 96.01 "Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів", який класифікується в ДК 009-2010 в групі S.

Враховуючи вищевикладене, позивач при здійсненні реєстраційних процедур самостійно визначив основний вид господарської діяльності, під час проведення якої мала б отримуватися основний обсяг доходу.

Позивач у своїх поясненнях стверджує про те, що на базі власної котельні, яка знаходиться за адресою: вул. Княгині Ольги, 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, було виготовлено пари: у 2020 році 2002 тон пари для надання послуг з прання білизни на загальну суму 865 342,67 гривень; у 2021 році 19 94 тон пари для надання послуг з прання білизни на суму 2 396 413,27 гривень; у 2022 році 2 054 тон пари для надання послуг з прання білизни на суму 3 174 552,68 гривень; у першому кварталі 2023 року 520 тон пари для надання послуг з прання білизни на суму 35 576,58 гривень.

Однак, позивач не пояснив, яку саме частку господарської діяльності "із виготовлення пари" займає в загальному обсязі отриманого доходу за вказаний період, для можливості кваліфікації такої діяльності як основної за секціями B-F КВЕД ДК 009:2010.

Навпаки, як свідчать долучені відповідачем до матеріалів адміністративної справи копії витягу з єдиного реєстру податкових накладних за 2021-2023 роки, основним джерелом доходу у товариства є дохід від наданих послуг з прання та хімчистки білизни, орендні відносини (а.с.11-46 том ІІІ). Зокрема:

- в 2020 році при загальній сумі доходу 1 988,5 тисяч гривень, послуги з прання та хімчистки білизни складають 776,1 тисяч гривень або 39%, доходи від надання послуг оренди 739,1 тисяч гривень або 37,2 %, відшкодування комунальних послуг та ремонтних робіт 473,3 тисяч гривень або 23.8%;

- в 2021 році при загальній сумі доходу 3 453,6 тисяч гривень, послуги з прання та хімчистки білизни складають 2 001,2 тисяч гривень або 57,9%, доходи від надання послуг оренди 537,3 тисяч гривень або 15,6%, відшкодування комунальних послуг та ремонтних робіт - 199,3 тисяч гривень або 5,8 %, доходи від продажу ТМД та товарів (пральні засоби, дров`яна деревина, металопластикові конструкції, плівка, транспортні послуги) 715,8 тисяч гривень або 20,7%;

- 2022 рік (січень - березень 2022) - при загальній сумі доходу 1 121,2 тисяч гривень, послуги з прання та хімчистки білизни складають 634,3 тисяч гривень або 56,6%, доходи від надання послуг оренди 211,7 тисяч гривень або 18,9%, відшкодування комунальних послуг 92,3 тисяч гривень або 8,2%, доходи від продажу ТМЦ та товарів (дров`яна деревина) 182,9 тисяч гривень або 16,3%;

Як зазначив відповідач, з квітня 2022 року та протягом січня-липня 2023 року платник перебував на єдиному податку 2 відсотки, відповідно реєстрація платником ПДВ була призупинена, внаслідок чого, податкові накладні в ЄРПН не реєструвалися, тому дані щодо структури отриманого доходу відсутні.

Разом з тим, за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 при загальній сумі доходу 1 830,5 тисяч гривень, послуги з прання та хімчистки білизни складають 1 170 тисяч гривень або 64,3%, доходи від надання послуг оренди 446,7 тисяч гривень або 25,1%, відшкодування комунальних послуг 182,6 тисяч гривень або 10,6%.

Виходячи із вказаного відсутні дані про отриманий дохід, пов`язаний з веденням господарської діяльності за спірний період, що класифікується у секціях В-F за КВЕД ДК 009:2010.

На спростування таких аргументів контролюючого органу, позивач не надав жодних пояснення і доказів про здійснення господарської діяльності та отримання доходу, пов`язаного з веденням господарської діяльності в 2020, 2021, 2022 роках і першому кварталі 2023 року, що класифікується в секціях В-F за КВЕД ДК009-2010.

Попри вказане суд відзначає, що група 35.3 розділу 35.3 секції D за КВЕД ДК 009:2010 включає клас 35.30 "Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря", який включає наступні види діяльності:

- виробництво, збирання та розподілення пари, гарячої води для центрального опалення, виробництва енергії та інших цілей;

- виробництво та розподілення охолодженого повітря;

- виробництво та розподілення охолодженої води з метою охолодження;

- виробництво льоду як для харчових, так і для нехарчових цілей (для охолодження).

На переконання суду, виробництво платником податків пари для забезпечення власних потреб, зокрема, з метою надання таким суб`єктом господарювання послуги з прання та хімчистки білизни, не може кваліфікуватися як "Постачання іншим платникам податків пари, гарячої води та кондиційованого повітря", та відповідно не відноситься до господарської діяльності, яка класифікується у секції D за КВЕД ДК 009:2010.

Отже, структура отриманого доходу, відображена у зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних, підтверджує, що основним джерелом доходу у позивача за 2020 - 2023 роки є дохід від наданих послуг з прання та хімчистки білизни, орендних відносин, відшкодування комунальних послуг та доходів від продажу товарів та ТМЦ, що не підтверджує використання нерухомого майна для виробництва теплової енергії, пари та її постачання, а також отримання доходів від постачання теплової енергії, пари.

Суд відхиляє доводи позивача в частині протиправності дій відповідача щодо проведення перевірки, а також недопустимості акту перевірки як доказу, оскільки контролюючий орган вийшов за межі камеральної перевірки, досліджуючи питання достовірності та повноти нарахування податків.

Так, статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Як уже відзначалось судом вище по тексту судового рішення, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 393 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 441.2 статті 441 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 442 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 441.3 статті 441, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений у статті 76 Податкового кодексу України, відповідно до положень якої, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

З викладених законодавчих норм вбачається, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Правовий аналіз викладеного дає підстави для висновку, що камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Судам з`ясовано, що в ході камеральної перевірки податковим органом використовувались податкові декларації ТзОВ "Струмок" з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020-2023 роки.

Крім того, як свідчить акт перевірки від 02.05.2023, контролюючим органом при перевірці використано:

- інформаційні бази ДПС, податкову інформацію, що в них міститься;

- рішення Надвірнянської міської ради №997-24/2018 від 17.05.2018 за "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік на території Надвірнянської міської ради, код згідно з КОАТУУ 2624010100" (Додаток 1- Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки);

- рішення Надвірнянської міської ради №1462-34/2019 від 26.06.2019 "Про ставки місцевих податків і зборів на 2020 рік на території Надвірнянської міської ради, код згідно з КОАТУУ 2624010100 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок, туристичний збір, транспортний податок, збір за паркування транспортних засобів";

- рішення Надвірнянської міської ради №1813-40/2020 від 28.05.2020 "Про ставки місцевих податків і зборів на 2021 рік на території Надвірнянської міської ради, код згідно з КОАТУУ 2624010100 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок, туристичний збір, транспортний податок, збір за паркування транспортних засобів";

- рішення Надвірнянської міської ради №1883-41/2020 від 20.07.2020 "Про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021 рік на території Надвірнянської міської ради, код згідно з КОАТУУ 2624010100" (Додаток 1- Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки);

- рішення Надвірнянської міської ради №327-9/2021 від 03.09.2021 "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2022 рік на території Надвірнянської міської територіальної громади" (Додаток - Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки);

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, відповідач при проведенні камеральної перевірки, використовуючи подані позивачем декларації, податкову інформацію, яка знаходиться в інформаційні бази ДПС та нормативно-правову базу, досліджуючи правильність відображених у звітності показників, правильності обчислення та нарахування податку, діяв відповідно до норм ПК України.

На підставі вищевикладеного, суд вважає доводи позивача щодо виходу відповідачем за межі предмету камеральної перевірки, помилковими.

Вказане відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.06.2018 у справі №813/448/17, постанові від 03.06.2021 у справі №160/8446/18 і постанові від 02.11.2022 за №520/8958/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 стаття 242 КАС України).

Вирішуючи позовні вимоги та спір по суті, суд також виходить із на те, що ТзОВ "Струмок" не заперечує правильність обчислення контролюючим органом в оскаржуваному рішенні основного зобов`язання (683 982,75 гривень) та штрафних санкцій (101 593,03 гривень), не вказує на невірність арифметичного обрахунку чи обчислення донарахованого/визначеного податку.

Відтак, повнота і правильність сум донарахування не є предметом перевірки у даній справі (а.с.50-51, 52 том І).

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд вжив всіх заходів на з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував пояснення і докази з власної ініціативи (пункти 5 і 6 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 12.09.2023).

Позивач не довів перед судом свої вимоги про протиправність оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення №00/8706/0408 від 23.08.2023, яким визначено ТзОВ "Струмок" зобов`язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в загальній сумі 785 5575,78 гривень.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 11 783,64 гривень згідно платіжної інструкції від 07.09.2023 за №1218 (а.с.1).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в цілому в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

У адміністративному позові, позивач вказав на витрати, які очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи в сумі 12 000,00 гривень, при цьому докази про понесені судові витрати буде подано за наслідками розгляду даної справи.

Сторонами не подано до суду будь-яких інших доказів про понесені ними судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Струмок" (ідентифікаційний код юридичної особи 22172121), вул. Княгині Ольги, 3, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400;

відповідач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код відокремленого структурного підрозділу юридичної особи 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Чуприна О.В.