Ухвала

від 15.02.2024 по справі 320/46029/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 лютого 2024 року м. Київ№ 320/46029/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративної справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АПОСТРОФ ТВдоНаціональної ради України з питань телебачення і радіомовленняпровизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АПОСТРОФ ТВ звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 1386 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 16 листопада 2023 року про визнання порушення ТОВ АПОСТРОФ ТВ пункту 18 частини третьої статті 110 Закону України Про медіа і застосування штрафу в розмірі 5 (п`яти) мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення для реєстрантів, що становить 33 500,00 грн. (тридцять три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 позовна заява розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

В подальшому, до Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розглядаючи заяву представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою цієї статті встановлено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, а саме у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Також, частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, пункт 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України надає право суду віднести будь-яку іншу справу, у якій суд дійде висновку про її незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тобто ті, які передбачені частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не належить до категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Дослідивши заяву представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 243, 248, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити заяву представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Жукова Є.О.