Рішення

від 15.02.2024 по справі 400/8450/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2024 р. № 400/8450/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , до:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 у сумі 81350, 33 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 25.02.2019 включно;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць в загальній сумі 53008,53 грн за період з 01.03.2018 до 25.02.2019 включно, відповідно до абз. 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 на виконання рішення суду позивачу проведено нарахування та виплату індексації, з урахуванням базового місяцю січень 2008 року та до виплати належить 4508,85 грн. Проте, при розрахунку сум індексації відповідачем застосовано коефіцієнт індексації, який відповідає базовому місяцю - січень 2016 року. Тому сума недоплати складає 81350,33 грн. Крім того, з 01.03.2018 позивачу має бути виплачена щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. Позивач вказує, що у березні 2018 року підвищилось грошове забезпечення. Розмір підвищення доходу у березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. Оскільки індексація у березні 2018 року (місяці підвищення посадових окладів) становитиме значно більшу суму, ніж сума підвищення грошового доходу позивача, а тому виникають підстави для застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 09.08.2019.

Ухвалою від 13.07.2023 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначив у письмовому відзиві, що індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 року позивачу вже нараховано та виплачено. Тому позивач має право звернутись до суду не з новим позовом, а відповідно до ст. 383 КАС України та визнати протиправними дії відповідача на виконання рішення суду. Також зазначає, що розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині не проводився у зв`язку з тим, що відповідно до чинного законодавства такого поняття як "фіксована сума індексації" не існує. Такий термін використовувався у дод.4 Порядку № 1078, проте лише у редакції, яка діяла до 15.12.2015.

Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 30.04.2015 до 25.02.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Командир ВЧ НОМЕР_1 наказом від 25.02.2019 № 46 сержанта ОСОБА_1 звільнив з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Станом на день звільнення позивача йому не було проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 по справі № 400/3239/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022 по справі № 280/11855/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання постанови суду у справі № 280/11855/21 відповідач провів нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018. При розрахунку індексації фактично застосовано базовий місяць - січень 2016 року замість січня 2008 року.

03.04.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 у сумі 860254,90 грн, фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.02.2019.

Відповіді ВЧ НОМЕР_1 в матеріалах справи немає.

Бездіяльність відповідача і стала підставою для звернення до суду.

Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.

Частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до 02.04.2021) цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

Відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком, не перевищував поріг індексації 103%.

Згідно з матеріалами справи, позивачу на виконання постанови суду у справі № 280/11855/21 проведено нарахування та виплата індексації грошового забезпечення. Постановою суду зобов`язано відповідача провести розрахунок індексації до виплати, враховуючи базовий місяць січень 2008 року. Нарахована та виплачена індексація позивачу становить 4182,26 гривень згідно із випискою про зарахування коштів від 22.03.2021.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 при розрахунку індексації за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 відповідач застосував базовий місяць грудень 2015 року, сума невиплаченої індексації склала 4577,51. Проте, обраховуючи індексацію грошового забезпечення за спірний період, із застосуванням базового місяця січень 2008 року, сума індексації складає 85 927,84 грн. Отже, відповідач, виконуючи постанову суду у справі № 280/11855/21 здійснив нарахування індексації, але сума недоплати складає 81 350,33 (85 927,84-4577,51) гривень.

Відповідач розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 до суду не надав, заперечень щодо розрахунку позивача чи контррозрахунку суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню у цій частині.

Щодо вимог позивача здійснити виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 25.02.2019 включно, суд зазначає наступне.

Стосовно «фіксованої» суми індексації, то Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу ) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі 520/6243/22.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розмір його грошового забезпечення збільшився у березні 2018 року на 462,42 (9721,70-9259,28 грн) гривень.

Отже, у зв`язку із підвищенням доходу ОСОБА_1 відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами.

Згідно з матеріалами справи відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 до 25.02.2019.

У постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 зазначено, що відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується так: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

У зв`язку з цим, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, тобто 4463,15-462,42= 4000,73 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3,4, пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися у розмірі 4000,73 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки сум індексації, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 25.02.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.02.2019 включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

Щодо вимог позивач провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, з одночасною грошовою компенсацією сум податку з фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, суд зазначає таке. Право позивача на отримання сум індексації грошового забезпечення, яка має бути нарахована відповідачем на виконання рішення суду, відповідачем ще не порушено.

Отже, в цій частині вимоги позивача є передчасними.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 ККС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд, використовуючи повноваження, передбачені ч. 2 ст. 9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Позивач звільнений від сплати судового збору. Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 28.02.2018.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 в сумі 81 350, 33 грн (вісімдесят одна тисяча триста п`ятдесят грн тридцять три коп) гривень.

4. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 25.02.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

5. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 25.02.2019 включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

6. В задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн щомісяця, у сумі 53 008,53 грн та виплати індексації грошового забезпечення з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, з одночасною грошовою компенсацією сум податку з фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 15.02.2024.

Суддя Н.О. Бульба