Рішення

від 15.02.2024 по справі 440/15143/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15143/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (надалі - ГУ ПФУ у Вінницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 20.09.2023 №916190154796 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІІ та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 13.09.2023 (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі від 13.09.2023 №02.1.-19/115 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 13.09.2023 №02.1-19/114, виданих Департаментом агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримувала пенсію по інвалідності з 25.12.2014 по 01.03.2019 відповідно до Закону України "Про державну службу". 13.09.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", до якої додала пакет документів. За результатами розгляду цієї заяви ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення від 20.09.2023 №916190154796 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України «Про державну службу» діючим законодавством не передбачено. Позивач вважає це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що на момент звернення із заявою вона досягла 60 років, має стаж державної служби 21 рік 01 місяць 26 днів та має страховий стаж 35 років 6 місяців 28 днів, тому має право на призначення пенсії з віком згідно Закону України "Про державну службу".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15143/23. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження - задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25 жовтня 2023 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив від відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області /а.с. 48-51/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що з 02.12.2010 позивачу призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV. Відповідно до заяви від 26.12.2014 позивачу призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України Про державну службу №3723-ХІІ. Із 01.03.2019 здійснено переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за документами пенсійної справи без особистого звернення у зв`язку з доцільністю переведення. Розмір пенсії при цьому збільшився. 13 вересня 2023 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Вказана заява розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Вінницькій області, яким прийнято рішення №916190154796 від 20.09.2023 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв`язку із відсутністю правових підстав.

02 листопада 2023 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив від відповідача ГУ ПФУ у Вінницькій області /а.с. 213-216/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує по інвалідності на підставі Закону №1058. 13.09.2023 ОСОБА_1 звернулася із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу та відповідними документами. Пояснює, що позивач по 28.02.2019 отримувала пенсію по інвалідності згідно з Законом України «Про державну службу». Відповідно до п. 4-7 Закону №1058 позивача з 01.03.2019 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Зазначає, що повторне призначення пенсії відповідно до Закону №889 зазначеній категорії осіб діючим законодавством не передбачене. Відтак, відповідно до абз.2 пункту 4-7 та п. 13 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 позивач має право лише на поновлення раніше призначеної пенсії державного службовця.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.16/, з 02.12.2010 призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV, що підтверджується протоколом №80329 від 25.01.2011 /а.с. 94-95/.

Із 26.12.2014 позивачу призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України Про державну службу, що підтверджується розпорядженням №154796 від 02.02.2015 /а.с. 123, 124/.

Із 01.03.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування /а.с. 83/, яку позивач отримує по час звернення до суду.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

13.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського об`єднаного управління ПФУ ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про перехід на інший вид пенсії за віком за Законом України "Про державну службу" /а.с. 67-68/.

До цієї заяви позивачем додано пакет документів, що зазначений у розписці-повідомленні від 13.09.2023 за №4671 /а.с. 68/, у тому числі, довідку Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 13.09.2023 №02.1-13/114 /а.с. 27, 88/ та довідку Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби від 13.09.2023 №02.1.-13/115 /а.с. 26/.

Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 в електронному вигляді було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

20.09.2023 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №916190154796, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, перехід на пенсію за віком Закону України "Про державну службу" з огляду на недоцільність.

Вказане рішення також вмотивовано тим, що до уваги не взято довідки про складові заробітної плати №02.1-13/114 та №02.1.-13/115 від 13.09.2023, оскільки з матеріалів пенсійної справи вбачається, що з 26.12.2014 по 28.02.2019 заявниця отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723. Проведення перерахунків пенсій, призначених згідно Закону України "Про державну службу", діючим законодавством не передбачено. Враховуючи, що гр. ОСОБА_1 вже була призначена пенсія згідно Закону України "Про державну службу" з 26.12.2014, а проведення перерахунків пенсій зазначеній категорії осіб діючим законодавством не передбачено, підстави для проведення перерахунку пенсії не має /а.с. 19, 58/.

Позивач не погодилася з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.09.2023 №916190154796 про відмову у перерахунку пенсії та звернулася до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.09.2023 №916190154796 про відмову у перерахунку пенсії, суд дійшов таких висновків.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).

01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІ (надалі - Закон № 889-VІІ), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 року (надалі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, встановленого статтею 37 Закону №3723-ХІІ.

Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які станом на 01.05.2016 року займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а, від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а, від 01.04.2020 у справі № 607/9429/17.

Статтею 10 Закону № 1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Станом на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII 01.05.2016 ОСОБА_1 мала не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України /а.с. 174/.

На час звернення до органу Пенсійного фонду із заявою від 13.09.2023 про перехід на пенсію за віком за Законом України "Про державну службу" ОСОБА_1 досягла віку 60 років та мала загальний страховий стаж не менше 35 років /а.с. 86/.

Таким чином, згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ з 01.05.2016 за позивачем збережено право на призначення пенсії за віком на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року N3723-XII, тому позивач не позбавлений права на підставі статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на призначення пенсії за його вибором, у тому числі, на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 передбачено, що з 1 жовтня 2017 р. пенсії, призначені після набрання чинності Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (крім пенсій осіб з інвалідністю I і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу, у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу, а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України Про прокуратуру, Про судоустрій і статус суддів, виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622, визначено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.; жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII Про державну службу чи іншими законами не визначено необхідною умовою для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ не призначення особі до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Натомість, постанова Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 є підзаконним нормативно-правовим актом, пункт 3 якої суперечить пунктам 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII Про державну службу та обмежує встановлене законом право на отримання пенсії позивачем.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта (у даному випадку пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622) нормам закону (пунктам 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу) слід застосовувати норми закону. Оскільки закон, який має вищу юридичну силу, не ставить у залежність збереження права особи на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ від того, чи призначалася особі до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу пенсія відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, суд критично оцінює доводи відповідачів про правомірність оскаржуваного рішення з посиланням на пункт 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622.

Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, встановлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Відповідачами не висловлено жодних зауважень щодо форми та відомостей довідки Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 13.09.2023 №02.1-13/114 /а.с. 27, 88/ та довідки Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби від 13.09.2023 №02.1.-13/115 /а.с. 26/.

Матеріалами справи підтверджено, що з 01.03.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування /а.с. 83/, яку позивач отримує по час звернення до суду.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

У постанові від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17, аналізуючи норми Закону № 1058-ІV, Верховний Суд дійшов висновку, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Таким чином, позивач, реалізуючи своє право на вибір пенсійних виплат, звернулася до органу Пенсійного органу із заявою від 13.09.2023 про призначення іншої пенсії за іншим законом, а саме пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, право на яку збережено за позивачем.

В оскаржуваному рішенні відповідач ГУ ПФУ у Вінницькій області вказує на неможливість проведення перерахунку пенсії позивачу згідно Закону України "Про державну службу", однак позивач у заяві від 13.09.2023 не просила орган Пенсійного фонду України перерахувати їй пенсію та не могла просити перерахувати пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", оскільки такий вид пенсії позивачу не призначався, а на час звернення із заявою від 13.09.2023 ОСОБА_1 отримувала пенсію по інвалідності на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Доводи оскаржуваного рішення про недоцільність переходу на пенсію за віком Закону України "Про державну службу" не ґрунтуються на приписах законодавства України, оскільки в силу статті 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Тобто право вибору виду пенсії належить особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, та у даному випадку ОСОБА_1 зробила цей вибір, звернувшись до пенсійного органу із відповідною заявою від 13.09.2023.

Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідач ГУ ПФУ у Вінницькій області не розглянув заяву ОСОБА_1 від 13.09.2023 про призначення пенсії у спосіб та у порядку, передбаченому законодавством України.

Зазначена вище бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року, як і рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20 вересня 2023 року №916190154796 про відмову у перерахунку пенсії порушують право ОСОБА_1 на розгляд суб`єктом владних повноважень її заяви про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року у встановленому законодавством порядку, що потребує судового захисту.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20 вересня 2023 року №916190154796 про відмову у перерахунку пенсії, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року з урахуванням висновків суду.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІІ та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 13.09.2023 (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі від 13.09.2023 №02.1.-19/115 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 13.09.2023 №02.1-19/114, виданих Департаментом агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації, суд зазначає наступне.

Заява позивача від 13 вересня 2023 року про призначення пенсії була направлена на розгляд за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та розглянута саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким прийнято оспорюване у цій справі рішення від 20.09.2023 №916190154796 про відмову у перерахунку пенсії, що порушує право позивача.

Згідно частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На даний час пенсія за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ позивачу не призначена та у суду відсутні підстави вважати, що після призначення такого виду пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, де позивач знаходиться на обліку за місцем свого проживання, буде ухилятися від її виплати.

З огляду викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги як необґрунтованої та передчасної.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов`язань на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки суд не зобов`язував Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вчинити певні дії та не вважає, що відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке Шосе, 7, м. Вінниця, 21100, ідентифікаційний код 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20 вересня 2023 року №916190154796 про відмову у перерахунку пенсії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич