Ухвала

від 18.10.2024 по справі 440/15143/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15143/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/15143/23 /том 2 а.с. 11-13/, у якій заявник просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 15.02.2024 у справі №440/15143/23 у встановлений судом строк з моменту отримання відповідної ухвали.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23 набрало законної сили 18 березня 2024 року, проте відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не виконано. Зокрема, розглядаючи на виконання рішення суду заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не було враховано висновки суду, викладені в цьому рішенні суду та прийнято рішення від 04.04.2024 №916190154796 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яке вмотивовано відсутністю станом на 01.05.2016 у ОСОБА_1 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/15143/23 до розгляду у письмовому провадженні.

11 жовтня 2024 року до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області /том 2 а.с. 23-24/, в якій відповідач стверджує, що ним виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23 у повному обсязі. Пояснює, що на виконання рішення суду у справі №440/15143/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року з урахуванням висновків суду та прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії №916190154796 від 04.04.2024, оскільки після опрацювання наданих позивачем документів визначено, що стаж ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, станом на 01.05.2016 становить 16 років 05 місяців 11 днів.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17, який в силу частини 5 статті 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке Шосе, 7, м. Вінниця, 21100, ідентифікаційний код 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20 вересня 2023 року №916190154796 про відмову у перерахунку пенсії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду./том 1 а.с. 237-245/.

У мотивувальній частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23 викладено висновки суду, які Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов`язано врахувати при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року.

Так, у мотивувальній частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23 зазначено таке:

"Станом на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII 01.05.2016 ОСОБА_1 мала не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України /а.с. 174/.

На час звернення до органу Пенсійного фонду із заявою від 13.09.2023 про перехід на пенсію за віком за Законом України "Про державну службу" ОСОБА_1 досягла віку 60 років та мала загальний страховий стаж не менше 35 років /а.с. 86/.

Таким чином, згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ з 01.05.2016 за позивачем збережено право на призначення пенсії за віком на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року N3723-XII, тому позивач не позбавлений права на підставі статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на призначення пенсії за його вибором, у тому числі, на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ.".

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, розглядаючи на виконання рішення суду у справі №440/15143/23 заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року, не врахувало зазначені вище висновки суду, викладені в рішенні суду, натомість, прийняло рішення №916190154796 від 04.04.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, перехід на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", яке вмотивувало тим, що згідно поданих заявницею документів стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, станом на 01.05.2016 р. становить 16 років 05 місяців 11 днів.

Зважаючи на викладене вище, суд констатує, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23, що набрало законної сили, та яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13 вересня 2023 року з урахуванням висновків суду - відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області у повному обсязі не виконано.

Тому суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність підстав для встановлення контролю виконання рішення суду з посиланням на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23 вже виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Наведені вище обставини свідчать про те, що у суду є об`єктивні підстави вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23, що набрало законної сили, залишиться невиконаним.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи особливості покладених обов`язків згідно з рішенням суду та можливості Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області їх виконати, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом одного місяця з дати набрання законної сили цією ухвалою подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23 підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 248, 256, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23 - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом одного місяця з дати набрання законної сили цією ухвалою подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №440/15143/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяС.С. Сич