П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/8089/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
06 лютого 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,
за участю:
представника позивача: Панасюка Василя Васильовича
представника відповідача: Грень Наталії Володимирівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський олійноекстраційний завод" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
15 січня 2024 рок до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність їх доводів.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційної скарги в межах її доводів, а також доводи відзиву,колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Старокостянтинівський олійноекстракційний завод" (далі - ТОВ "Старокостянтииівський ОЕЗ"), з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень, вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складений акт від 16.12.2022 №8182/22-01-07- 03/41822800.
Перевіркою встановлено порушення вимог:
- п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, ТОВ "Старокостянтинівський ОЕЗ" завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за вересень 2022 в сумі 633 453 грн;
- абз. "в" п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, ТОВ "Старокостянтинівський ОЕЗ" за вересень 2022 завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) на 3121989 грн.
На підставі, акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.01.2023:
- форми "В4" №00/285/0703 яким уменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3121989 грн.;
- форми "В1" №00/284/0703 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 633453 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 63345 грн.
ТОВ "Старокостянтииівський ОЕЗ" скористався правом оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку.
29.03.2023 Державної податковою службою України було прийнято рішення №7729/6/99-00-06-01-05-06 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 09.01.2023 №00/284/0703, №00/285/0703, а скаргу ТОВ "Старокостянтииівський ОЕЗ" без задоволення.
Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернуся до суду для їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 "Дохід". Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід" дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Згідно з пунктом 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання" зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Положеннями частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Правилу цієї норми кореспондує зміст пункту 2.4 Положення №88.
За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
З урахуванням наведених норм та висновків Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, колегія суддів зазначає наступне.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. При цьому підтвердженням господарської операції виходячи з визначення, наведеного в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.
Даючи оцінку доводам апелянта в частині порушення щодо завищення суми податкового кредиту за січень 2022 в сумі 633453 грн. та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника (рядок 20.2.1 декларації) за вересень 2022 в сумі 633453 грн. по господарській операції між ТОВ "Старокостянтинівський ОЕЗ" та ФОП ОСОБА_1 , колегія суддів вказує на слідуюче.
З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "Старокостянтинівський ОЕЗ" (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) було укладено договір поставки №171221 від 17.12.2021, відповідно до якого Постачальник зобов`язувався поставити для Покупця генераторну станцію.
Покупцем була здійснена попередня часткова оплата товару, і на суму попередньої оплати постачальник зареєстрував податкову накладну №644 від 11.01.2022.
В договорі поставки сторони встановили ціну товару в іноземній валюті з можливістю оплати в гривні за офіційним курсом НБУ.
03.03.2022 відбулась поставка товару і Постачальником надано видаткову накладну №14579. У зв`язку із зміною курсу гривні загальна вартість товару у гривні збільшилась.
В Акті перевірки вказано, що на дату проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 рахунки коригування до податкових накладних від 11.01.2022 №644, від 03.03.2022 №98 не надав, в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрував, відповідно не виправив невідповідності первинному документу (видатковій накладній) в ціні та кількості постачання товару. Це стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про застосування до ТОВ "Старокостянтинівський ОЕЗ" штрафу у сумі 63345 грн.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ФОП ОСОБА_1 30.11.2022 (до складання акту перевірки від 16.12.2022) зареєстрував в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №644 від 11.01.2022. Контрагент зареєстрував "нульовий" розрахунок коригування, виправивши невідповідність первинному документу. Таке порушення зі сторони ФОП ОСОБА_1 не вплинуло на загальну суму бюджетного відшкодування, яке вправі отримати ТОВ "Старокостянтинівський ОЕЗ" по договору поставки в цілому з ФОП ОСОБА_1 .
Отже, податкові накладні від 11.01.2022 №644 від 03.03.2022 №98 відповідають вимогам до первинних документів позивача, є належним чином оформленими у відповідності до вимог п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а тому, у покупця ТОВ "Старокостянтинівський ОЕЗ" наявне право на формування податкового кредиту по таких податкових накладних.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 09.01.2023 "00284/0703 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Аналізуючи доводи апелянта щодо нереальності здійснення позивачем господарських операцій з придбання робіт по антикорозійному захисту металевих конструкцій у ТОВ "Металургбуд", суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "Старокостянтинівький ОЕЗ" та ТОВ "Металургбуд" дійсно були укладені договори підряду №ЗМК 29-09/20 від 29.09.2020 на виконання комплексу робіт з антикорозійного захисту металевих конструкцій силосів гранульованого шроту та лушпиння, транспортної галереї подачі гранульованих продуктів на склад та відвантаження на об`єкті "Нове будівництво олійноекстракційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 " з передбаченим строком виконання робіт - 310 робочих днів та №02-07/2021 від 02.07.2021 на виконання робіт по антикорозійному захисту металевих конструкцій теплоелектростанції на об`єкті "Нове будівництво олійноекстракційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 " з передбаченим строком виконання робіт з липня 2021 по листопад 2021.
За результатами виконання робіт за даними договорами сторонами були підписані акти виконаних робіт:
- Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 18.11.2021 на суму 7711909,20 грн. за договором №ЗМК 29-09/20 від 29.09.2020, яким передбачено, що роботи виконувались в 2020-2021. Сторони підписали один акт на весь комплекс робіт, проміжних актів (щомісячних) не укладалось.
- Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 16.11.2021 на суму 6461700 грн. за договором №02-07/2021 від 02.07.2021. Роботи виконувались з моменту підписання договору до 16.11.2021. Сторони підписали один акт на весь комплекс робіт, проміжних актів (щомісячних) не укладалось.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про відсутність у контрагента основних засобів та найманих працівників, оскільки вказане не може бути підставами для висновку про нереальність господарських операцій.
Так, нормами Цивільного та Господарського кодексів України дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, податкових накладних та інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №814/3617/14.
У постанові Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №826/16023/15 також викладено правову позицію, згідно з якою відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.
Також, колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта про неможливість виконання робіт з огляду на кількість працівників ТОВ "Металургбуд" згідно з податковим розрахунком та їх співставленням із кількістю людино-годин, вказаних в актах приймання виконаних підрядних робіт, з огляду на слідуюче.
Як було встановлено під час розгляду справи в суді першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, позивачем з метою виконання вищезазначених робіт, були залучені вищезазначеним підрядником субпідрядників та/або інших виконавців робіт для виконання окремих видів робіт, а саме: ТОВ "Будівельна Група "Еліт-Буд", що безпідставно не було враховано відповідачем.
При цьому, наведеними умовами договорів підряду передбачена можливість в контрагента позивача залучати відповідних осіб, а їх відображення або не відображення (як у цьому випадку, про що повідомлено свідком) не свідчить про нереальність господарських операцій та наявність підстав для негативних наслідків для позивача.
Формування суб`єктом господарювання податкових зобов`язань не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або здійснив інші порушення законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Між ТОВ "Металургбуд" (замовник) та ТОВ "Будівельна Група "Еліт-Буд" (Підрядник) 20.09.2021 укладено договір на виконання робіт №200920/С, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується виконати: "Комплекс робіт з антикорозійному захисту металевих-конструкцій силосів гранульованого шроту та лушпиння, транспортної галереї подачі гранульованих продуктів на склад та відвантаження на об`єкті "Нове будівництво олійноекстракційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику"".
На виконання умов договору від 20.09.2021 №200920/С складено акти приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних за жовтень та листопад 2021 на загальну суму 11868046,22 грн., в т.ч. ПДВ 1978007,71 грн.
Вказані обставини свідчать про помилковість висновку перевіряючих викладеного в акті перевірки про те, що роботи по двох договорах виконувались у листопаді 2021 р. і для їх виконання потрібно було б залучити 523 людини.
Колегія суддів звертає увагу, що укладені між ТОВ "Старокостянтинівський ОВЗ" та ТОВ "Металургбуд" договори підряду відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між сторонами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Порушення певним постачальником робіт у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Також недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.
Отже, по взаємовідносинах із ТОВ "Металургбуд" для ТОВ "Старокостянтинівський ОЕЗ" виконувались роботи, які були прийняті технічним наглядом та Замовником, оплачені Замовником. Роботи за договорами підряду були оформлені бухгалтерськими документами.
З матеріалів справи встановлено, що подані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення. Таким чином, наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Металургбуд".
Щодо встановленого завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 3567 грн. в результаті повторного віднесення до його складу сум ПДВ, які вже були раніше віднесені до складу податкового кредиту квітня 2022, по податковим накладним від АТ "Хмельницькобленерго", Старокостянтинівський РЕМ (ПН 22767506) та ТОВ "ДС-АЛЬТЕРНАТИВА" (ПН32423686), то колегія суддів зазначає, що у позовній заяві позивач жодним чином не заперечує проти правомірності описаних порушень, у зв`язку з чим просив скасувати повідомлення-рішення форми "В4" від 09.01.2023 №22/285/0703 в частині формування суми податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ "Металургбуд" на загальну суму 3050422,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки в даному випадку позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, тому колегія суддів надає оцінку апеляційній скарзі відповідача в частині задоволених позовних вимог.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/285/0703 від 09.01.2023, прийнятого Головним управління ДПС у Хмельницькій області в частині формування суми податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ "Металургбуд" на загальну суму 3050422,00 грн.
Таким чином, колегія суддів переглянувши у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 16 лютого 2024 року.
Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2024 |
Оприлюднено | 19.02.2024 |
Номер документу | 117049918 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Гонтарук В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні