Постанова

від 15.02.2024 по справі 340/753/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа №340/753/23

касаційне провадження № К/990/36665/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бишевська Н.А.; судді - Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)

у справі № 340/753/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС БІТ ГРУПП»

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС БІТ ГРУПП» (далі - ТОВ «ТРАНС БІТ ГРУПП»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС у Кіровоградській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 листопада 2022 року № 000032760901, від 25 листопада 2022 року № 000032700901, від 25 листопада 2022 року № 000032650901.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 27 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовив, встановивши, що позивач провадить діяльність з вантажним автомобільним транспортом та у своєму користуванні має два резервуари для зберігання пального. Звертаючись за захистом своїх прав, платник наполягав на тому, що розпорядником акцизного складу він може бути тільки, якщо отримує за рік пальне в обсягу, що перевищує 1000 кубічних метрів. При цьому пальне, що заливається безпосередньо в паливні баки транспортних засобів, не враховується в даний обсяг. ТОВ «ТРАНС БІТ ГРУПП» наголошувало, що в ємностях для зберігання протягом року придбано та розвантажено пальне, що не перевищує 1000 кубічних метрів. Залишок придбаного протягом року пального заливався безпосередньо в паливні баки транспортних засобів, що належать позивачу. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що платником не подано належних доказів щодо наведеної ним позиції, зокрема доказів підтвердження, куди саме розвантажувалося придбане пальне.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21 вересня 2023 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення позову.

ГУ ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що позивач після отримання 1035464,24 літрів у межах календарного року вважався розпорядником акцизного складу та у відповідності до вимог підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) був зобов`язаний здійснити реєстрацію складів за місцями зберігання пального відповідно до отриманих ліцензій на зберігання пального за адресами: Полтавська обл., м. Кременчук, пр. Галузевий, 24; Житомирська обл., м. Коростень, вул. Б. Шосе, 2а.

Верховний Суд ухвалою від 04 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено фактичну перевірку ТОВ «ТРАНС БІТ ГРУПП» з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу пального, за результатами якої складено акт від 03 листопада 2022 року № 3061/11-28-09-01/38484105.

Перевіркою встановлено порушення позивачем правил: підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України з огляду на нездійснення реєстрації двох акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку-розпорядником акцизного складу; підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України у зв`язку з необладнанням рівнемірами-лічильниками на введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизних складах у кількості двох одиниць, та одного витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі; підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України внаслідок здійснення операцій з пальним без реєстрації платником акцизного податку.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 25 листопада 2022 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00032650901, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2000000,00 грн; № 0032700901, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 60000,00 грн; № 00032760901, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 37812154,48 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПК України платниками акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

За правилами пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що платники податку-розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом: а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії; б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу; в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання-платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Підпунктом 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний склад пересувний - це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для: а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України); б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України; в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу.

Розпорядник акцизного складу - це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання-платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що зі змісту акта перевірки від 03 листопада 2022 року № 3061/11-28-09-01/38484105 та додатків до нього неможливо поза розумним сумнівом встановити, що позивач у 2021 році отримав пальне в обсязі більше ніж 1000 кубічних метрів безпосередньо в ємності за адресами: Полтавська обл., м. Кременчук, пр. Галузевий, 24; Житомирська обл., м. Коростень, вул. Б. Шосе, 2а, не здійснюючи отримання пального безпосередньо в бак транспортних засобів, що йому належать, та про що платник стверджував, звертаючись з позовом до суду.

Безпосередньо в акті перевірки від 03 листопада 2022 року № 3061/11-28-09-01/38484105 контролюючим органом не зазначено про здійснення інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей. Посилаючись виключно на дані Єдиного реєстру акцизних накладних, надані до перевірки товарно-транспортні накладні та видаткові накладні, відповідач достеменно не встановив на момент проведення контрольного заходу факт зберігання ТОВ «ТРАНС БІТ ГРУПП» пального за вказаний в акті період з перевищенням встановленого ліміту.

З огляду на викладе, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов цілком об`єктивного висновку про те, що твердження відповідача, що позивач після отримання обсягів пального, що перевищують 1000 кубічних метрів (1000000 літрів) в межах календарного року, а саме з 09 грудня 2021 року, вважається розпорядником акцизних складів та має бути зареєстрований платником акцизного податку з пального, має характер припущення, без жодного документального підтвердження.

За таких обставин контролюючим органом не доведено та не підтверджено належними доказами зберігання позивачем пального за вказаний в акті перевірки період з перевищенням встановленого ліміту, що обумовлює обґрунтованість доводів суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних актів індивідуальної дії.

За правилами ж частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене та враховуючи, що суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Кіровоградській області без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник