Рішення

від 16.02.2024 по справі 420/35095/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/35095/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військово-медичного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ 08199969, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пирогівська, 2) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 15 грудня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військово-медичного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ 08199969, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пирогівська, 2), в якій позивач просить:

Визнати протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ 01899969) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за період з 30.01.2020 року по 10.09.2023 року, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.

Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (код ЄДРПОУ 01899969) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 10.09.2023 року (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2020 року - 2102,00 грн., на 01.01.2021 року - 2270,00 грн., на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 , згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ 01899969) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та з 01 січня 2023 року по 10 вересня 2023 року.

Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (код ЄДРПОУ 01899969) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року та з 01 січня 2023 року по 10 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 21 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він з 2000 року по 10 вересня 2023 року проходив службу у Військо-медичному клінічному центрі Південного регіону, та з 11 вересня 2023 року полковника ОСОБА_1 , заступника начальника центру з медичної частини - начальника медичної частини Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Медичних сил Збройних Сил України, звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 24 липня 2023 року № 116 у відставку.

У листопаді 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою з проханням здійснити перерахунок та виплатити позивачу грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років та сум додаткових видів грошового забезпечення (за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за почесне звання заслужений, науковий ступінь, надбавка за кваліфікаційну категорію, надбавка за специфічні умови проходження служби, премії) за період з 30 січня 2020 року по 10 вересня 2023 року у наступний розмірах: за 2020 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2020 року; за 2021 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2021 року; за 2022 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2022 року; за 2023 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2023 року.

Але відповіддю від 03 листопада 2023 року позивачу було відмовлено.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Так, позивач зазначив, що пунктом 6 Постанови 103 було внесено зміни до Постанови 704. Зокрема, пункт 4 Постанови 704 було викладено в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного суду від 20.10.2022, було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови 704, та відновлено попередню редакцію пункту 4, якою передбачено, що посадовий оклад та оклад за військовим званням розраховується шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови № 704.

Крім цього, представник позивача зазначив, що 31 жовтня 2023 року він звернувся до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону із заявою, в якій просив провести індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди, за які не було проведено індексацію у відповідності до законодавства України.

Згідно з відповіді Військо-медичного клінічного центру Південного регіону від 16 листопада 2023 року було повідомлено, що виплата індексації грошового забезпечення не була передбачена та відповідно не нараховувалася в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та з 01 січня 2023 року по дату звільнення з військової служби та повідомлено, що на даний час відсутні підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за означені вище періоди.

Такі дії відповідача представник позивача також вважає протиправними, оскільки індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованих на підтримання купівельної спроможності населення України.

При цьому представник позивача зауважив, що позивач має право на розрахунок індексації грошового забезпечення з визначенням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, оскільки за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року останнім підвищенням розмірів посадових окладів військовослужбовців було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року та наступне підвищення посадового окладу відбулось із прийняттям постанови КМУ № 704.

До суду 03 січня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № 600/24), відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що пункт 6 постанови КМУ втратив чинність 29.01.2020 проте, сама постанов № 704 викладена в редакції Постанови № 103, та пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Також представник відповідача звернув увагу, що в подальшому абзац перший пункту 4 було викладено в редакції Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 та зазначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

З урахуванням викладеного вбачається, що Відповідач керувався чинною Постановою №704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка є обов`язковою для застосування, оскільки іншої не існує, а попередня не може бути відновлена судом.

Крім того, представник відповідача звернув увагу на те, що позивач визначив період, за який, на його думку, Відповідачем виконані протиправні дії по відношенню до нього в частині обчислення та виплати грошового забезпечення, як період з 30.01.2020 р. по 10.09.2023 р, що безпідставно перевищує строк дії попередньої редакції Постанови №704, яка втратила чинність, тобто намагається застосувати до спірних правовідносин нормативний акт, зміст якого суттєво змінився з 20.05.2023 р.

Щодо зобов`язання Відповідача нарахувати і виплатити Позивачу у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. но 28.02.2018 р. із застосуванням базового місяця січня 2008 р., представник відповідача зазначив, що відповідно до п.7 роз`яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 у зв`язку із внесенням змін Постановою №1013 до Порядку №1078, індексація грошового забезпечення не нараховувалась до окремого роз`яснення.

У листі Мінсоцполітики від 08.08.2017 року №78/0/66-17 зазначено, що проведення індексації грошових доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто у межах коштів, передбачених на цілі. При цьому Порядок №1078 не передбачає механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди.

Також представник відповідача звернув увагу, що відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 31.12.2015 року №248/3/1/1150 в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України здійснено підвищення рівня доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди (в абсолютному значенні, тому числі і з врахуванням премії) для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям в січні 2016 року за грудень 2015 року (до цього, протягом 2015 року військовослужбовці військової служби за контрактом, в тому числі і позивач, отримували премію в розмірі 90%).

В подальшому, наказом Міністерства оборони України №44 від 27.01.2016 року «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони України №60 від 08.02.2016 року «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від року №44» врегульовано розмір грошового забезпечення військовослужбовців на 2016 рік. Згідно з рішенням Міністра оборони України від року №1223/з/12 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям у році здійснювалась на рівні 2016 року. Відповідно до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від року №248/3/9/172, розмір місячного грошового забезпечення у 2018 році залишився на тому ж рівні (до 01 березня 2018 року - набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - чергового підвищення грошового забезпечення).

Таким чином, на думку представника відповідача, відповідно до наведеного та згідно з вимог Постанови №1013 і Порядку №1078, грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку №1078.

Також представник відповідача зазначив, що відповідно до вимог абз.9 п. 5 Порядку №1078 та Додатку 5 до Порядку №1078 для визначення індексу споживчих ціп, з метою проведення подальшої індексації позивачу, починаючи з січня 2016 здійснювалось обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком. Вказане обчислення здійснювалося до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення доходу (грошового забезпечення) у грудні 2015 року, і оскільки нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб в цьому періоді. Тому з урахуванням вказаного, нарахована індексація позивачу за період з грудня 2015 року по березень 2018 року відповідно до норм та правил, визначених Порядком №1078 становить 0,00 гри щомісячно.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити Позивачу у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 р. по 10.09.2023 р., представник відповідача зазначив, що згідно з вимогами п. 3 Перехідних положень Закону України від 3 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Тому, представник відповідача вважає, що законних підстав нараховувати та виплачувати індексацію грошового забезпечення у Відповідача не було.

До суду 24 січня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання на виконання ухвали суду (вхід. № ЕС/3683/24).

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України.

Відповідно до витягу з наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) від 11.09.2023 року № 329 полковника медичної служби ОСОБА_1 , заступника начальника центру з медичної частини - начальника медичної частини Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Медичних сил Збройних Сил України, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 24 липня 2023 року № 116 у відставку, з 11 вересня 2023 року виключено зі списків особового складу центру.

Матеріалами справи підтверджено, що представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 02 листопада 2023 року, в якій просив здійснити перерахунок та виплатити позивачу грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років та сум додаткових видів грошового забезпечення (за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за почесне звання заслужений, науковий ступінь, надбавка за кваліфікаційну категорію, надбавка за специфічні умови проходження служби, премії) за період з 30 січня 2020 року по 13 вересня 2023 року у наступний розмірах: за 2020 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2020 року; за 2021 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2021 року; за 2022 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2022 року; за 2023 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2023 року.

Листом від 03 листопада 2023 року № 548/8347 відповідач повідомив позивачу, що грошове забезпечення розраховано відповідно до п. 4 постанови КМУ № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14, та в подальшому абзац перший пункту 4 було викладено в редакції Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 та зазначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тому відсутні законні підстави для перерахунку і виплати грошового забезпечення.

Також суд встановив, що 31 жовтня 2023 року представник позивача звернувся до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону із заявою, в якій просив провести індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди, за які не було проведено індексацію у відповідності до законодавства України.

На цю заяву представник позивача отримав лист Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 16 листопада 2023 року № 548/9041, яким було повідомлено, що виплата індексації грошового забезпечення не була передбачена та відповідно не нараховувалася в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та з 01 січня 2023 року по дату звільнення з військової служби та повідомлено, що на даний час відсутні підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за означені вище періоди.

До відповіді додана довідка про нараховане грошове забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року полковнику м/с ОСОБА_1 .

Судом досліджено довідка про нараховане грошове забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року полковнику м/с ОСОБА_1 та встановлено, що за цей період позивачу не нараховувалась індексація грошового забезпечення.

Також судом досліджена довідка про розмір грошового забезпечення за період з лютого 2020 року по вересень 2023 року полковнику м/с ОСОБА_1 , та встановлено, що за період з лютого 2020 року по грудень 2022 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Не погодившись з проведеним нарахуванням грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та встановлені судом факти та обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Стосовно позивних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 10.09.2023 року (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня відповідного календарного року, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.

Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі Постанова № 704).

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).

Пунктом 6 постанови №103 внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін.

Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020, та неконституційними не визнавалися.

Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що п.4 постанови № 704 з 29.01.2020 року має застосовуватись в наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».

Суд встановив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року, - 2270 грн, у 2022 році з 01 січня 2022 року 2481 грн, у 2023 році з 01 січня 2023 року 2684 грн, в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом з цим відповідач не заперечує, що за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, виходячи із застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року.

Враховуючи вище наведені норми права та встановлені судом обставини у справі, суд доходить висновку, що відповідачем була допущена протиправна дія при обчисленні та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправними дії щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», яка набрала чинності 20.05.2023, було скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Разом із цим, зазначені зміни були відсутні на час виникнення спірних правовідносин, не стосуються спірних правовідносин та жодним із положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» не надано зворотної дії в часі застосування її приписів.

Тому, суд доходить висновку, що порушене право позивача на отримання грошового забезпечення в належному розмірі має бути відновлено до дати внесення змін у п. 4 постанови КМУ № 704, тобто до 19.05.2023 року.

За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги - визнати протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ 01899969) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за період з 20.05.2023 року по 10.09.2023 року, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, є безпідставними, тому не належать задоволенню.

Щодо позовної вимог - зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (код ЄДРПОУ 01899969) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 10.09.2023 року (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2020 року - 2102,00 грн., на 01.01.2021 року - 2270,00 грн., на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 , згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням встановлених вище обставин, суд доходить висновку, що ці позовні вимоги є частково правомірними та належать задоволенню в частині періоду з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року шляхом зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону здійснити перерахунок та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2020 року - 2102,00 грн., на 01.01.2021 року - 2270,00 грн., на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 , згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

В решт позовних вимог слід відмовити, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», яка набрала чинності 20.05.2023, внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, які не передбачають визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

Стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За правилами частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).

До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.

Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Також аналіз наведених норм доводить, що індексація грошового забезпечення має нараховуватись підприємством, організацією, установою, яка здійснює виплату доходу.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.

При цьому нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

З наведених підстав відхиляються доводи відповідача щодо відсутності фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України для виплати індексації.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, відповідачем нарахування індексації грошового забезпечення не здійснювалось.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує відсутності виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року.

На думку відповідача, правомірним буде за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2016 року.

Надаючи оцінку таким доводам та запереченням сторін суд зазначає таке.

Як передбачено п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діє з 01.12.2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.

За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов`язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.

При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.

Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.

Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078 місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.

Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.

Таким чином, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо визначення базового місяця січень 2008 року є правомірними.

Судом відхиляються доводи відповідача, що належним базовим місяцем є січень 2016 року у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року, у зв`язку із збільшенням розміру грошового забезпечення шляхом збільшення розміру щомісячного преміювання, з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно зі ст. 2 цього Закону основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата -це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з ст. 96 КЗпП України системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Як вже було зазначено, у абзаці 5 п. 5 Порядку №1078 чітко зазначено, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу, тобто збільшення розміру грошового забезпечення за рахунок надбавок, премій, доплат та винагород без збільшення посадового окладу не впливає на зміну базового місяця.

Також як вже зазначалось, базовим місяцем вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця за посадою, яку він займає. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке вперше відбулось у спірний період в цій справі у січні 2008 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007, місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату. При цьому загальна сума збільшення грошового забезпечення перевищила суму індексації нараховану в цьому місяці і відповідно до абз. 1 і 2, п. 5 Порядку № 1078 січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації заробітної плати позивача.

В такому порядку, нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Встановлений абз. 2 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» початок для обчислення індексу споживчих - січень 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 не змінює порядок застосування п. 5 Порядку № 1078 для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки, як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 не внесені зміни до відповідного нормативно-правового акту щодо збільшення тарифних ставок військовослужбовців.

З огляду на те, що у спірний період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року у період дії п. 5 Порядку № 1078 в редакції від 01.12.2015 року, останнє підвищення посадового окладу військовослужбовців було у січні 2008 року, саме січень 2008 року має бути базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період.

Так, як передбачено п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діє з 01.12.2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.

За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов`язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.

При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.

Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.

Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078 місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2016 року по 28.02.2018 року.

Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.

Таким чином, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо визначення базового місяця січень 2008 року за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року є правомірними.

Враховуючи наведені встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню шляхом визнати протиправною бездіяльність відповідача у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») січень 2008 року, з урахуванням проведених виплат.

Стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 10 вересня 2023 року, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що з 01 січня 2023 року відповідачем припинено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що підставою для припинення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2023 року стало, що згідно з вимогами п. 3 Перехідних положень Закону України від 3 листопада 2023 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Так, суд встановив, що відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 3 листопада 2023 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що роботодавці звільнені від обов`язку індексувати заробітну плату працівників у 2023 році.

За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними, а тому не належать задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір не належить стягненню з відповідача на користь позивача.

У зв`язку із відсутності доказів понесення відповідачем витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військово-медичного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ 08199969, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пирогівська, 2) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військово-медичного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ 08199969, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пирогівська, 2) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.

Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (код ЄДРПОУ 08199969, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пирогівська, 2) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2020 року - 2102,00 грн., на 01.01.2021 року - 2270,00 грн., на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 , згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ 08199969, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пирогівська, 2) у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року.

Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (код ЄДРПОУ 08199969, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пирогівська, 2) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») січень 2008 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко