Рішення

від 19.02.2024 по справі 628/4853/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 628/4853/21

№ 2/183/295/24

19 лютого 2024 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Петропавлівської об`єднаної територіальної громади до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Ромашка», про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2021 позивач звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Петропавлівської сільської об`єднаної територіальної громади до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Ромашка», про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки, у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення XI сесії VIIІ скликання Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області №1547/ VIIІ від 05.07.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. України ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ-01.03), розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області».

- визнати недійсним, укладений 02.08.2021 між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» договір оренди земельної ділянки, площею 2 га, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

- зобов`язати ОСОБА_1 та Фермерське господарство «Ромашка» повернути у власність Петропавлівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що рішенням Петропавлівської сільської ради від 22.02.2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м.Куп`янськ» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області. Рішенням Петропавлівської сільської ради №1600/VIII від 05.07.2021 затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321 зареєстровано за ОСОБА_1 . В подальшому, 02.08.2021 між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки. Прокурор вважає, що рішення Петропавлівської сільської ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, як наслідок, земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314 передано у приватну власність ОСОБА_1 всупереч вимог закону, оскільки вона відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. У встановленому порядку рішення щодо зміни цільового призначення не приймалося. Окрім цього, у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі спірної земельної ділянки, наявна копія довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 19.01.2017 №27-20.03-0.3-214/14-17, завірена ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська», проте в зазначений період Управлінням довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на спірну земельну ділянку не видавалися. Характеристики земельної ділянки, які зазначені в копії цієї довідки не відповідають характеристикам земельних ділянок, на які ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська» розроблено проєкти землеустрою. Характеристики земельної ділянки, які зазначені у довідці істотно відрізняються від тих, що зазначені в оригіналі довідки, розбіжності наявні в кожному з пунктів довідки. Довідка із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями була надана Управлінням на заяву ТОВ «Воля» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 69,5066 га, яка перебувала в оренді ТОВ. Тобто, в порушення встановленого Земельним кодексом України порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, Петропавлівською сільською радою Куп`янського району Харківської області, без розроблення проекту землеустрою, змінено цільове призначення земельної ділянки та прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та у подальшому, передано у приватну власність земельну ділянку, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314 ОСОБА_1 .

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 13 січня 2022 року у справі відкрито загальне позовне провадження та розпочато підготовче провадження.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Курило М.І. на адресу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області подано відзив на позовну заяву, у якому просить у позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки є необґрунтованими. Вказує, що такої юридичної особи як територіальна громада не існує; відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави; рішення органу місцевого самоврядування не може бути оскаржено у зв`язку з тим, що є актом одноразового застосування та вичерпало свою дію фактом його виконання; договір оренди укладено і зареєстровано з дотриманням законодавства, а підстави для його розірвання відсутні.

Відповідачем - Петропавлівською сільською радою Куп`янського району Харківської області подано відзив на адресу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та рішення про затвердження проекту землеустрою про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність прийнято сільською радою з дотриманням законодавства. Земельна ділянка площею 103,7 га за розпорядженням Куп`янської районної державної адміністрації від 17.03.2005 вилучена із земель оборони і передана в землі запасу Петропавлівської сільради єдиним земельним масивом, має одне цільове призначення. Вважає, що земельна ділянка не відноситься до земель оборони.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Куп`янського міськрайонного суду Харківської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

15 листопада 2022 року з Куп`янського міськрайонного суду Харківської області до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вищевказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 17 листопада 2023 року справу прийнято до провадження Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області та продовжено підготовче провадження.

17.05.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив Петропавлівської сільської ради у якій прокурор зазначив, що доводи відзиву цього відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Спірна земельна ділянка виділена із земельної ділянки 103,7 га відносилася до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Стосовно неможливості перебування земель оборони у комунальній власності прокурор вказав, що ст.77 ЗК України, в редакції, чинній на час прийняття розпорядження Куп`янською райдержадміністрацією, було передбачено, що землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Також, 17.05.2023 прокурором подано відповідь на відзив ОСОБА_1 у якій прокурор зазначив, що доводи відзиву цього відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи. Вказав, що у прокурора наявні підстави для представництва інтересів держави у цій справі, оскільки відповідні повноваження відсутні у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Рішення Петропавлівської сільської ради Куп`янського району є незаконним та підлягає скасуванню. Внаслідок незаконності рішення підлягає визнанню недійсним договір оренди.

13 липня 2023 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові докази - висновок експертизи, копія якого направлена учасникам справи на відомі електронні адреси.

Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача - прокурор Санталова В.Р. підтримала позовні вимоги позивача в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені судом, про причини неявки суд не повідомили. Від представника відповідача ФГ «Ромашка» та представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Курила М.І. надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області на захист інтересів в інтересах держави в особі Петропавлівської об`єднаної територіальної громади виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ст.1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У цій справі порушення інтересів держави полягає в неналежному (не у відповідності із законом) розпорядженні земельною ділянкою, яка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, передача її у приватну власність без зміни цільового призначення.

Таким чином, в даному випадку у органів прокуратури наявні підстави для представництва інтересів держави у цій справі, а тому прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави як самостійний позивач, представляючи при цьому інтереси держави та територіальної громади в цілому.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Тобто, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Згідно з ч.3 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Таким чином, Петропавлівська об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків колишньої Петропавлівської сільської територіальної громади (в тому числі права щодо витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння).

В свою чергу, «суспільним», «публічним» інтересом звернення Куп`янської окружної прокуратури до суду з вимогою про визнання недійсним рішення про передачу у власність є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - надання у приватну власність земельної ділянки зі зміною цільового призначення земель всупереч вимог містобудівної документації в межах санітарно-захисної зони, без розроблення проекту землеустрою та без погодження санітарно-епідеміологічного органу.

Аналіз вищенаведеного дає підстави вважати, що керівник Куп`янської окружної прокурори правомірно звернувся з означеним позовом до суду.

Судом встановлено, що рішенням V сесії VIII скликання Петропавлівської сільської ради №617/VIII від 22.02.2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (т.1 а.с.19).

На підставі зазначеного рішення ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м.Куп`янськ» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (т.1 а.с.21-69).

Рішенням Петропавлівської сільської ради №1547/VIII від 05.07.2021 затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ -01.03), із земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (т.1а.с.20)

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, площею 2,000 га, зареєстровано за ОСОБА_1 (т.1 а.с.82-84).

02.08.2021 між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянкиз кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, відомості зареєстроване про право оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.70-74).

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Харківській області №10-20-14,1-7144/0/19-21 від 07.09.2021 у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, наявна копія довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 19.01.2017 №27-20.03-0.3-214/14-14, завірені ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська», проте в зазначений період Управлінням довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на спірну земельну ділянку не видавалися. Характеристики земельної ділянки, які зазначені в копії довідки від 19.01.2017 №27-20.03-0.3-214/14-14 не відповідають характеристикам земельних ділянок, на які ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська» розроблено проєкти землеустрою. Характеристики земельної ділянки, які зазначені у довідці істотно відрізняються від тих, що зазначені в оригіналі довідки, розбіжності наявні в кожному з пунктів довідки. Довідка із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями була надана Управлінням на заяву ТОВ «Воля» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 69,5066 га, яка перебувала в оренді ТОВ «Воля» (т.1 а.с.79).

У цьому листі та позовній заяві поставлено під сумнів дійсність довідки від 19.01.2017 №27-20.03-0.3-214/14-14, яка нібито наявна у проекті землеустрою. Проте, у доданій до позовної заяви копії проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки наявна довідка із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 19.01.2017 з іншим номером - 27-20.03-0.3-214/14/17, у цій довідці зазначено цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (т.1 а.с.38). Відтак, інформація викладена у листі ГУ Держгеокадастру у Харківській області №10-20-14,1-7144/0/19-21 від 07.09.2021 суперечить наявній у матеріалах справи та наданій разом з позовом копії проекту із землеустрою.

Крім того,у листі ГУ Держгеокадастру у Харківській області №10-20-14,1-7144/0/19-21 від 07.09.2021 зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314 відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Проте, вказаний інформаційний лист не містить посилання на джерело цієї інформації; коли, яким органом та у якій формі приймалося рішення про віднесення цієї земельної ділянки до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема: поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Таким чином, реалізація органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноваження у сфері земельних відносин повинна відбуватися у відповідності із завданням та принципами земельного законодавства України. Наслідком реалізації таких повноважень є реальне та ефективне впорядкування земельних відносин з метою забезпечення прав та задоволення інтересів, як набувачів земель, так і відповідних територіальних громад, держави.

Відповідно до п.б ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування, в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 118 Земельного кодексу України встановлений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам.

Зокрема, у відповідності до частини першої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Органами, що уповноважені, згідно ст. 122 Земельного кодексу, передавати земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб є сільські, селищні, міські ради.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Поняття земель сільськогосподарського призначення міститься у ст. 22 Земельного кодексу України, відповідно до якої, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

При цьому, згідно ч.2 вищевказаної статті визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Положеннями ст. 65 Земельного кодексу встановлено, що землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

При цьому, зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється за проектом землеустрою щодо її відведення.

Частиною 2 вищевказаної статті встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2, ч.4 ст.10 ЦПК Україниоднією з основних засад цивільногосудочинства є верховенство права. Цей принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згода на обов`язковістьякихнадано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожнафізичнаабоюридична особа має право мирно володітисвоїммайном. Ніхто не може бути позбавленийсвоєївласностіінакше як в інтересахсуспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як на підставу позовних вимог прокурор посилається на те, що земельна ділянка, з якої виділено спірну земельну ділянку відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; у встановленому порядку не було змінено цільове призначення земельної ділянки, а тому земельна ділянка з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314 не могла бути передана відповідачу ОСОБА_1 .

Так, на підтвердження позовних вимог прокурором надано лист ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 10-20-9, 1-922/0/19-21 від 22.06.2021 про те, що земельна ділянка, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6323785500:09:000:0288, що знаходиться за межами населеного пункту Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 16.00 землі запасу (а.с.76). Проте, з вказаного листа неможливо встановити, як земельна ділянка з кадастровим номером 6323785500:09:000:0288 стосується предмета доказування у даній справі.

Відповідно до висновку комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи по матеріалах кримінального провадження №12021220000000862 від 11.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України №27852/3018-3044, складеного 27.02.2023, земельна ділянка, з якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами, зокрема 6323785500:09:000:0314, була передана з державної у комунальну власність у розпорядження Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, враховуючи, що станом на лютий 2021 року за цільовим призначенням відносилась до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь - землі під аеропортами та відповідними спорудами (т.2 а.с.4-38).

Крім того, згідно вказаного висновку експертизи цільове призначення земельної ділянки, з якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами, в т.ч. 6323785500:09:000:0314, не було змінено, а завдання на виконання робіт розроблених проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянами, в т.ч. ОСОБА_1 , не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Відповідно до ч. 2 ст.89 ЦПК України, жоднідокази не маютьдля суду заздалегідьвстановленоїсили. Суд оцінюєналежність, допустимість, достовірністькожногодоказуокремо, а такождостатність і взаємнийзв`язокдоказів у їхсукупності.

Відповідно до ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Оцінюючи висновок експертизи, суд вважає, що зазначений доказ не відповідає вимогам належності допустимості з огляду на наступне.

На вирішення експертів не ставилося питання про те, яке цільове призначення має спірна земельна ділянка; яке цільове призначення мала земельна ділянка, з якої виділено спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, зокрема станом на лютий 2021 року.

Більш того, зі змісту питань, поставлених на вирішення експерта вбачається, що у тексті питання слідчого№1, №2 містилося твердження про те, що станом на лютий 2021 земельна ділянка, з якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами, зокрема 6323785500:09:000:0314, за цільовим призначенням відносилась до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь - землі під аеропортами та відповідними спорудами.

Зокрема, у питанні №2 зазначено «Чи було змінено у період з лютого 2021 по 05.07.2021 цільове призначення та затверджено документацію із землеустрою земельної ділянки, з якої сформовано земельні ділянки за кадастровими номерами …6323785500:09:000:0314…., враховуючи, що станом на лютий 2021 вказана земельна ділянка за цільовим призначенням відносилась до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь - землі під аеропортами та відповідними спорудами, відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо так, то чи відповідає зміна цільового призначення земельної ділянки вимогам земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування?»

Таке формулювання питань та відсутність у матеріалах справи доказів, на підставі яких орган досудового розслідування та експерти вважали встановленим факт того, що станом на лютий 2021 року вказана земельна ділянка за цільовим призначенням відносилась до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення - є підставою для суду вважати цей висновок у даній справі таким, що не відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Крім того, у висновку зазначено, що категорія земель з цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення може перебувати у власності як держави, громади (комунальна власність) або окремих приватних осіб (фізичних чи юридичних), право власності на цю категорію земель нічим не відрізняється від інших (а.с.12). Такі твердження суперечать положенням ЗК України, зокрема ч.2 ст.77, відповідно до якої землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Прокурор у позовній заяві стверджував, що спірну ділянку виділено із земельної ділянки з цільовим призначенням: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ч.1 ст.65 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин),землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Вказана норма є загальною для усіх перелічених категорій земельних ділянок, натомість розділом 13 ЗК України «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» (назва розділу в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)визначені особливості правового регулювання щодо конкретних категорій земельних ділянок.

При цьому, прокурор у позовній заяві не зазначив та не надав відповідних доказів на підтвердження того, до якої саме із перелічених у ст.65 ЗК України категорії земельних ділянок відноситься спірна земельна ділянка та земельна ділянка, з якої її виділено.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Згідно з ч.2 ст.77 ЗК України землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Розпорядженням Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області від 17 березня 2005 року №83 припинено право користування земельною ділянкою військовою частиною НОМЕР_1 , яка розташована за межами населених пунктів Курилівської та Петропавлівської сільських рад загальною площею 419,1028 га, посвідчене державним актом на право користування землею Б 046090 та передано 315,4 в землі запасу Курилівської сільської ради та 103,7 га - в землі запасу Петропавлівської сільської ради, з яких вони були вилучені (т.1 а.с.134).

З цього доказу вбачається, що земельна ділянка, з якої була виділена спірна ділянка, була вилучена із земель запасу Петропавлівської сільської ради та передана у користуваннявійськовій частині, а право користування військової частини припинено на підставі розпорядження №83 від 17.03.2005.

У пояснювальній записці до проекту розпорядження зазначено, що метою робіт щодо припинення права користування військовою частиною НОМЕР_1 , є подальше використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, перерозподіл серед нових землекористувачів та землевласників (т.1 а.с.135).

При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що у встановленому порядку цільове призначення земельної ділянки площею 103,7 га після вилучення їх із земель запасу Петропавлівської сільської ради та передання у користування військовій частині, було змінено із дотриманням встановленого законодавством порядку, зокрема, на землі оборони.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗК України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

У позовній заяві не зазначено та не надано відповідних доказів стосовно того, коли, яким органом та у якій формі приймалося рішення про віднесення до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення земельної ділянки, з якої виділено спірну земельну ділянку, передану у приватну власність ОСОБА_1 .

Як на підставу позовних вимог прокурор посилається на те, що в порушення встановленого ЗК України порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, без розроблення проекту землеустрою, змінено цільове призначення земельної ділянки та прийнято рішення про надання дозволу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та у подальшому передано у приватну власність спірну земельну ділянку ОСОБА_1 .

Оцінюючи такі доводи прокурора, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що земельна ділянка, з якої виділено спірну земельну ділянку мала цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведено ту обставину, що у встановленому порядку земельну ділянку, з якої виділено спірну земельну ділянку у встановленому порядку за цільовим призначенням віднесено до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також не доведено факт порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, що є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 279ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У позові керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Петропавлівської об`єднаної територіальної громади - відмовити повністю.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач - Керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108; місцезнаходження: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Харківська, буд. 7;

відповідач - Петропавлівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04400386; місцезнаходження: Харківська область, Куп`янський район, с.Петропавлівка, вул.Червона, 25б;

відповідач - ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Фермерське господарство «Ромашка», код ЄДРПОУ; місцезнаходження за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с.Петропавлівка, вул.Червона, 25г.

Повне судове рішення складено і підписано 19 лютого 2024 року .

Суддя Оладенко О.С.