Постанова

від 08.01.2025 по справі 628/4853/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/138/25 Справа № 628/4853/21 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року в цивільній справі номер 628/4853/21 за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Петропавлівської об`єднаної територіальної громади до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Ромашка», про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки,

В СТ АН ОВ ИВ:

У грудні 2021року до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області звернувся керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Петропавлівської об`єднаної територіальної громади з позовом до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Ромашка», про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Петропавлівської сільської ради від 22.02.2021 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області. ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янськ» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області. Рішенням Петропавлівської сільської ради №1600/VIII від 05.07.2021 року затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321 зареєстровано за ОСОБА_1 . В подальшому, 02.08.2021 року між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

Прокурор вважає, що рішення Петропавлівської сільської ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, як наслідок, земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314 передано у приватну власність ОСОБА_1 всупереч вимог закону, оскільки вона відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. У встановленому порядку рішення щодо зміни цільового призначення не приймалося. Окрім цього, у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі спірної земельної ділянки, наявна копія довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 19.01.2017 року №27-20.03-0.3-214/14-17, завірена ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська», проте в зазначений період Управлінням довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на спірну земельну ділянку не видавалися. Характеристики земельної ділянки, що зазначені в копії цієї довідки, не відповідають характеристикам земельних ділянок, на які ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська» розроблено проекти землеустрою, та істотно відрізняються від тих, що зазначені в оригіналі довідки. Розбіжності наявні в кожному з пунктів довідки. Довідка із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями була надана Управлінням на заяву ТОВ «Воля» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 69,5066 га, яка перебувала в оренді ТОВ «Воля». Тобто, в порушення встановленого Земельним кодексом України порядку зміни цільового призначення земельних ділянок Петропавлівською сільською радою Куп`янського району Харківської області без розроблення проекту землеустрою змінено цільове призначення земельної ділянки та прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та у подальшому, передано у приватну власність земельну ділянку, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314 ОСОБА_1 .

Позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення XI сесії VIIІ скликання Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області №1547/ VIIІ від 05.07.2021 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. України ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ-01.03), розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області»;

- визнати недійсним, укладений 02.08.2021 року між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» договір оренди земельної ділянки, площею 2 га, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області;

- зобов`язати ОСОБА_1 та Фермерське господарство «Ромашка» повернути у власність Петропавлівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Куп`янського міськрайонного суду Харківської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року у задоволенні позову керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Петропавлівської об`єднаної територіальної громади до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Ромашка» про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки відмовлено.

Із вказаним судовим рішенням не погодилась Дніпропетровська обласна прокуратура, подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 року у справі №628/4853/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів.

Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, що потягло грубе порушення охоронюваних державою інтересів у сфері земельних відносин.

Під час розгляду справи керівником Куп`янської окружної прокуратури долучено до матеріалів справи додаткові докази, а саме висновок комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи від 27.02.2023 року. Висновком зазначеної експертизи встановлено, що згідно з розпорядженням Куп`янської районної державної адміністрації №83 від 17.03.2005 року, яке також долучено до позовної заяви, припинено право користування земельною ділянкою військовою частиною НОМЕР_1 , посвідчене державним актом на право користування землею №Б 046090 та передано 103,7 га в землі запасу Петропавлівської сільської ради, з яких вони були вилучені.

За інформацією, наданою Управлінням Держгеокадастру у Куп`янському районі, станом на лютий 2021 року земельна ділянка, з якої формувались, в т.ч. спірна земельна ділянка, за цільовим призначенням відносилась до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь - землі під аеропортами та відповідними спорудами.

Судом першої інстанції не надано належну оцінку листу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 10-20-9.1-4922/0/19-21 від 22.06.2021 року та зроблено висновки про те, що інформація про суміжну земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0288 не стосується предмета доказування у даній справі, не відповідає матеріалам справи в їх сукупності. У доданій до зазначеного листа схемі розташування земельної ділянки чітко позначено місце розташування земельної ділянки, з якої сформовано спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314.

Судом першої інстанції зазначено, що висновок експертів №27852/3018-3044 за результатами проведення комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи за матеріалами кримінального провадження №12021220000000862 від 11.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, як доказ не відповідає вимогам належності та допустимості, у зв`язку з невідповідністю поставлених питань експерту матеріалам справи, суперечить нормам чинного законодавства та судовій практиці.

Наданими до суду доказами в повному обсязі підтверджено, що спірна земельна ділянка, з якої сформовано, в т.ч. земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, за цільовим призначенням відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь - землі під аеропортами та відповідними спорудами.

Жодного доказу того, що сільською радою або ж районною державною адміністрацією (у 2005 році) розроблявся проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачами не надано.

Апеляційна скарга в межах цієї справи подається на виконання прокурором функції щодо представництва інтересів держави в суді у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 56 ЦПК України у взаємозв`язку із положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», тому до спірних відносин належить застосовувати норму ч. 3 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», якою передбачено право заступника керівника обласної прокуратури на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, а не п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру».

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор Гладченко А.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі та їх представники в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 108, 109, том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачів.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що рішенням V сесії VIII скликання Петропавлівської сільської ради №617/VIII від 22.02.2021 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (а.с. 19, том 1).

На підставі зазначеного рішення ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янськ» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (а.с. 21-69, том 1).

Рішенням Петропавлівської сільської ради №1547/VIII від 05.07.2021 року затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03), із земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (а.с. 20, том 1).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, площею 2,000 га, зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 82-84, том 1).

02.08.2021 року між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, відомості про право оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 70-74, том 1).

З листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області №10-20-14,1-7144/0/19-21 від 07.09.2021 року вбачається, що у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, наявна копія довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 19.01.2017 року №27-20.03-0.3-214/14-14, завірені ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська», проте в зазначений період Управлінням довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на спірну земельну ділянку не видавалися. Характеристики земельної ділянки, що зазначені в копії довідки від 19.01.2017 року №27-20.03-0.3-214/14-14 не відповідають характеристикам земельних ділянок, на які ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська» розроблено проекти землеустрою та істотно відрізняються від тих, що зазначені в оригіналі довідки, розбіжності наявні в кожному з пунктів довідки. Довідка із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями була надана Управлінням на заяву ТОВ «Воля» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 69,5066 га, яка перебувала в оренді ТОВ «Воля». Також зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314 відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с. 79, том 1).

У доданому до позовної заяви копії проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки наявна довідка із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 19.01.2017 року з іншим номером 27-20.03-0.3-214/14/17, у цій довідці зазначено цільове призначення земельної ділянки землі сільськогосподарського призначення (а.с. 38, том 1).

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 10-20-9, 1-922/0/19-21 від 22.06.2021 року земельна ділянка, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6323785500:09:000:0288, що знаходиться за межами населеного пункту Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення 16.00 землі запасу (а.с. 76, том 1).

Згідно з висновком комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи по матеріалах кримінального провадження №12021220000000862 від 11.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України №27852/3018-3044, складеного 27.02.2023 року, земельна ділянка, з якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами, зокрема 6323785500:09:000:0314, була передана з державної у комунальну власність у розпорядження Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, враховуючи, що станом на лютий 2021 року за цільовим призначенням відносилась до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь землі під аеропортами та відповідними спорудами (а.с. 4-38, том 2).

Розпорядженням Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області від 17 березня 2005 року №83 припинено право користування земельною ділянкою військовою частиною НОМЕР_1 , яка розташована за межами населених пунктів Курилівської та Петропавлівської сільських рад загальною площею 419,1028 га, посвідчене державним актом на право користування землею Б 046090 та передано 315,4 в землі запасу Курилівської сільської ради та 103,7 га в землі запасу Петропавлівської сільської ради, з яких вони були вилучені (а.с. 134, том 1).

У пояснювальній записці до проекту розпорядження зазначено, що метою робіт щодо припинення права користування військовою частиною НОМЕР_1 є подальше використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, перерозподіл серед нових землекористувачів та землевласників (а.с. 135, том 2).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності заявлених позовних вимог.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Положеннями статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування, в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У відповідності до положень частин 1, 7 статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Поняття земель сільськогосподарського призначення міститься у ст. 22 ЗК України, відповідно до якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Нормою передбаченою ч. 2 вищевказаної статті визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 65 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Вказана норма є загальною для усіх перелічених категорій земельних ділянок, натомість розділом 13 ЗК України «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» (назва розділу в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені особливості правового регулювання щодо конкретних категорій земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. При цьому, зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється за проектом землеустрою щодо її відведення.

Частиною 2 вищевказаної статті встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що рішенням V сесії VIII скликання Петропавлівської сільської ради №617/VIII від 22.02.2021 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

На підставі зазначеного рішення ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янськ» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Рішенням Петропавлівської сільської ради №1547/VIII від 05.07.2021 року затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03), із земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, площею 2,000 га, зареєстровано за ОСОБА_1

02.08.2021 року між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, відомості зареєстроване про право оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області №10-20-14,1-7144/0/19-21 від 07.09.2021 року вбачається, що у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, наявна копія довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 19.01.2017 року №27-20.03-0.3-214/14-14, завірені ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська», проте в зазначений період Управлінням довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на спірну земельну ділянку не видавалися. Характеристики земельної ділянки, що зазначені в копії довідки від 19.01.2017 року №27-20.03-0.3-214/14-14 не відповідають характеристикам земельних ділянок, на які ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська» розроблено проекти землеустрою та істотно відрізняються від тих, що зазначені в оригіналі довідки, розбіжності наявні в кожному з пунктів довідки. Довідка із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями була надана Управлінням на заяву ТОВ «Воля» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 69,5066 га, яка перебувала в оренді ТОВ «Воля». Також зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314 відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У доданому до позовної заяви копії проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки наявна довідка із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 19.01.2017 року з іншим номером 27-20.03-0.3-214/14/17, у цій довідці зазначено цільове призначення земельної ділянки землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 10-20-9, 1-922/0/19-21 від 22.06.2021 року земельна ділянка, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6323785500:09:000:0288, що знаходиться за межами населеного пункту Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення 16.00 землі запасу.

Згідно з висновком комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи по матеріалах кримінального провадження №12021220000000862 від 11.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України №27852/3018-3044, складеного 27.02.2023 року, земельна ділянка, з якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами, зокрема 6323785500:09:000:0314, була передана з державної у комунальну власність у розпорядження Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, враховуючи, що станом на лютий 2021 року за цільовим призначенням відносилась до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь землі під аеропортами та відповідними спорудами.

Аналізуючи наданий висновок експертизи відповідно до ст. 110 ЦПК України, судом першої інстанції встановлено, що на вирішення експертів не ставилося питання про те, яке цільове призначення має спірна земельна ділянка; яке цільове призначення мала земельна ділянка, з якої виділено спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314, зокрема станом на лютий 2021 року.

Більш того, зі змісту питань, поставлених на вирішення експерта вбачається, що у тексті питання слідчого №1, №2 містилося твердження про те, що станом на лютий 2021 року земельна ділянка, з якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами, зокрема, 6323785500:09:000:0314, за цільовим призначенням відносилась до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь землі під аеропортами та відповідними спорудами.

Таке формулювання питань та відсутність у матеріалах справи доказів, на підставі яких орган досудового розслідування та експерти вважали вже встановленим факт того, що станом на лютий 2021 року вказана земельна ділянка за цільовим призначенням відносилась до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення - є обґрунтованою підставою для суду першої інстанції вважати цей висновок у даній справі таким, що не відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Тому довід апеляційної скарги щодо цього питання вважає необґрунтованим.

Розпорядженням Куп`янської районної державної адміністрації Харківської області від 17 березня 2005 року №83 припинено право користування земельною ділянкою військовою частиною НОМЕР_1 , яка розташована за межами населених пунктів Курилівської та Петропавлівської сільських рад загальною площею 419,1028 га, посвідчене державним актом на право користування землею Б 046090 та передано 315,4 в землі запасу Курилівської сільської ради та 103,7 га в землі запасу Петропавлівської сільської ради, з яких вони були вилучені.

У пояснювальній записці до проекту розпорядження зазначено, що метою робіт щодо припинення права користування військовою частиною НОМЕР_1 є подальше використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, перерозподіл серед нових землекористувачів та землевласників.

Відтак,судом першоїінстанції правильновстановлено,що земельнаділянка,з якоїбула виділенаспірна ділянка,була вилученаіз земельзапасу Петропавлівськоїсільської радита переданау користуваннявійськовій частині,а правокористування військовоїчастини припиненона підставірозпорядження №83від 17.03.2005року.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи зі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і апеляційний суд, про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що земельну ділянку, з якої виділено спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку за цільовим призначенням віднесено до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також не доведено факт порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6323785500:09:000:0314.

З огляду на викладене, наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, висновків суду не спростовують, переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами, та спрямовані на переоцінку доказів у справі.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати Дніпропетровської обласної прокуратури по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 січня 2025 року.

Судді: