Рішення

від 19.02.2024 по справі 484/6917/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/6917/23

Провадження № 2/484/238/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.,

секретаря судового засідання - Григор`євої О.В.,

за участю прокурора Первомайської окружної прокуратури Жорової В.О., прокурора - стажиста Боєва П.Г.,

у відсутність відповідачки ОСОБА_1 та третьої особи Фермерського господарства «Олег»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області, яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держагеокадастру у Миколаївській області, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство «Олег», про конфіскацію земельних ділянок, ціна позову 93 535 грн. 44 к., -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ФГ «Олег», про конфіскацію земельних ділянок, ціна позову 93 535 грн. 44 к., мотивуючи тим, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, шляхом успадкування набула право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 4825484600:03:000:0210 площею 4,8498 га, 4825484600:03:000:2088 площею 0,119 га та 4825484600:03:000:0075 площею 0,3 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Земельну ділянку з кадастровим номером 4825484600:03:000:0210 площею 4,8498 га вона передала в оренду ФГ «Олег» строком на 10 років. Строк дії договору визначений до 13.09.2027 року. Впродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення відповідачка не відчужила їх. За таких обставин позивач вважає, що наявні підстави для конфіскації земельної ділянки у власність держави.

Разом з позовною заявою керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки з метою уникнення ризиків їх відчуження.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на вищезазначені земельні ділянки.

22.12.2023 року від прокурора Первомайської окружної прокуратури Жорової В. надійшла заява щодо виконання ухвали про забезпечення позову з витягами з Державного реєстру речових прав.

Ухвалою суду від 22.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 22.01.2024 року, 09:30 годину.

09.01.2024 року від в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Сандольської Л. надійшла заява, в якій вона зазначила, що повністю підтримує позовні вимоги, просила розглядати справу у відсутність представника.

22.01.2024 року ОСОБА_1 надала заяву, в якій просила надану справу розглядати в її відсутність та задовольнити позов.

Від прокурора Первомайської окружної прокуратури Жорової В. надійшла заява, в якій вона просила провести підготовче засідання в її відсутність та призначити справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.02.2024 року, 09:45 годину.

Сторонами не подано будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог.

В судовому засіданні прокурор підтримала позов та просила його задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство «Олег» про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, заперечень проти позову не подала.

Вирішуючи справу на основі наявних доказів та викладених письмово позицій сторін, суд приходить до висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор наділений повноваженнями на представництво інтересів держави в суді у виключних випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 145 ЗК України, Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, то воно наділене правом на подання такого роду позовів.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області зазначило про відсутність заперечень щодо вжиття Первомайською окружною прокуратурою Миколаївської області заходів представницького характеру для відновлення інтересів держави у зазначеній справі.

Станом на день надходження наданого позову прокурора до суду ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області самостійно не реалізувало своє процесуальне право, тому у відповідності до положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 56 ЦПК України існують всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, успадкувала після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 4825484600:03:000:0210 площею 4,8498 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.08.2013 року, виданого державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Мороз Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2-437 (а.с.16).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна № 348805637 від 02.10.2023 року вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825484600:03:000:0210 площею 4,8498 га зареєстроване за ОСОБА_1 (а.с.14).

Також з наданого витягу вбачається, що за Фермерським господарством «Олег» зареєстроване право оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років (а.с.14-15).

Крім того, ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 4825484600:03:000:2088 площею 0,1190 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.08.2013 року, виданого державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Мороз Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2-440 (а.с.19).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна № 348804114 від 02.10.2023 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825484600:03:000:2088 площею 0,119 га зареєстроване за ОСОБА_1 (а.с.18).

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.08.2013 року, виданого державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Мороз Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2-446, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 відповідачка також успадкувала земельну ділянку з кадастровим номером 4825484600:03:000:0075 площею 0,3000 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (а.с.23).

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна № 348804724 від 02.10.2023 року підтверджує зареєстроване за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825484600:03:000:0075 площею 0,3 га (а.с.21-22).

Право власності та речові права на оспорювані земельні ділянки підтверджуються інформацією з Державного земельного кадастру від 20.11.2023 року (а.с.17, 20, 24).

З листа Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженкою Ташкенської області Узбекистана, 19.06.2014 року як громадянка рф отримала дозвіл на імміграцію в Україну та посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , видану 24.06.2014 року органом 4801 (а.с.27-28).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, ратифікованою Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, зокрема, ст. 1 Першого протоколу до неї від 1952 року передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного та надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Статтями 13-14 Конституції України передбачено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Згідно до ч.4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями ЦК України, ЗКУкраїни.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 38 Закону України "Про міжнародне приватне право" право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно до ч.1 ст. 39 Закону України "Про міжнародне приватне право" виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Статтею 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність або надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно до ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1302 від 09.12.2021 року Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно до ст. 148 ЗК України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та на умовах, встановлених законом.

Положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентує те, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 року у справі № 6-92цс13 зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Аналогічна позиція викладена в рішеннях від 23.09.1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11.03.2003 року у справі "Новоселецький проти України", від 01.06.2006 року у справі "Федоренко проти України". Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

За таких обставин судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою рф, протягом року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не відчужила їх, тому позов про конфіскацію земельних ділянок на користь держави підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, зокрема, в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню, тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 50 відсотків понесених і документально підтверджених витрат по сплаті судового збору, що був сплачений за подання позову та заяви про забезпечення позову, інші 50 відсотків судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету, у зв`язку з визнанням відповідачкою позову.

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 142, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області, яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держагеокадастру у Миколаївській області, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство «Олег», про конфіскацію земельних ділянок, ціна позову 93 535 грн. 44 к., - задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку з кадастровим номером 4825484600:03:000:0210 площею 4,8498 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку з кадастровим номером 4825484600:03:000:2088 площею 0,119 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку з кадастровим номером 4825484600:03:000:0075 площею 0,3 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Миколаївської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2 013 (дві тисячі тринадцять) грн.

Повернути з державного бюджету Миколаївській обласній прокуратурі сплачений судовий збір за платіжною інструкцією № 1650 від 28.11.2023 року в сумі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. та за платіжною інструкцією № 1651 від 28.11.2023 року в сумі 671 (шістсот сімдесят одна) грн.

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач - держава в особі Головного управління Держагеокадастру у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 39825404, адреса: просп. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034.

Прокурор Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області, який звертається до суду в інтересах держави, код ЄДРПОУ 02910048, адреса: вул. І. Виговського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213.

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фермерське господарство «Олег», код ЄДРПОУ 20877225, адреса: с. Лиса Гора, Первомайський район, Миколаївська область, 55250.

Повний текст судового рішення виготовлено 19.02.2024 року.

СУДДЯ: