Рішення

від 09.02.2024 по справі 461/7733/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/7733/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Пахолко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича, Високопільського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича, Високопільського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 20.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1327, за яким нотаріус пропонує стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» невиплачені в строк грошові кошти у загальному розмірі 48536, 35 грн. 20.03.2020 року постановою головного державного виконавця Високопільського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Коваленка Т.А. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису №1327 виданого 20.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.

ОСОБА_1 вважає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. при вчиненні 20.03.2019 року виконавчого напису за № 1327, грубо порушено вимоги чинного законодавства, а саме: не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, позивача не було повідомлено про вимоги стягувача, виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідченим, що згідно з Переліком документів, за якими проводиться стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів не передбачено, що як наслідок призвело до порушення прав ОСОБА_1 та незаконного вчинення виконавчого напису. Тому позивачка просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Також позивачка зазначила, що про існування виконавчого напису вона дізналася значно пізніше ніж стверджує відповідач, оскільки не отримувала будь-яких листів з виконавчої служби, зі змістом виконавчого напису її ніхто не ознайомлював. Про існування виконавчого напису дізналася у 2023 році, коли у за стосунку «ДІЯ» отримала постанови державного виконавця у електронному вигляді, в яких була зазначена сума стягнення. Окрім цього, зазначає, що в Україні введено воєнний стан, який триває з 24.02.2022 року, тому згідно з нормами закону України №2120-ІХ від 15.03.2022 року продовжуються строки позовної давності на строк дії воєнного стану.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.09.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Окрім цього, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.09.2023 року задоволено заяву позивачки про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу округу Гуревічова Олега Миколайовича від 20.03.2019 року, зареєстрованого у реєстрі за номером 1327, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 48536,35 грн. до набрання законної сили рішення суду у зазначеній справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.10.2023 року позовну заяву після відкриття провадження у справі залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.

16.10.2023 року від представника відповідача АТ «Ідея Банк» надійшов відзив на позовну заяву.

02.11.2023 року позивачкою усунено недоліки зазначені в ухвалі суду від 12.10.2023 року.

07.02.2024 року до суду від позивачки надійшли письмові заперечення щодо проруску строків позовної давності.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, однак у позовній заяві зазначила, що просить розгляд справи проводити у її відсутності позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Однак до суду надійшов відзив від представника відповідача, згідно з яким позовні вимоги заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог, розгляд справи проводити у його відсутності. Вважає позовні вимоги безпідставним та необґрунтованими, а виконавчий напис, вчинений 12.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. за №1327 є таким, що в відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає виконанню. На виконання вимог Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, AT «Ідея Банк» надало нотаріусу всі необхідні документи для вчинення приватним нотаріусом 12.03.2019 року виконавчого напису №1327 та такий відповідає всім вимогам Закону України «Про нотаріат», Порядку та Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також, зазначає, що ОСОБА_1 була повідомлена про те, що неї наявна заборгованість згідно кредитного договору. Окрім цього, зазначає, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом 20.03.2019, а перше виконавче провадження № НОМЕР_3 щодо його примусового виконання було відкрито 07.05.2019 року. Тобто з цього часу позивачка могла дізнатися про оскаржуваний нею виконавчий напис. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Представник відповідача зазначає, що позивачка звернулася до суду з позовною заявою 15.09.2023, тобто поза межами позовної давності, встановленої ст. 257 ЦК України, оскільки оскаржуваний виконавчий напис нотаріусом вчинено 20.03.2019, а перше виконавче провадження щодо його виконання було відкрито 07.05.2019. Тому представник АТ «Ідея Банк» просить застосувати наслідки спливу позовної давності.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. та представник третьої особи Високопільського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.08.2017 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладно кредитний договір №Р99.187.77204.

20.03.2019 року за заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. вчинив виконавчий напис №1327, відповідно до якого нотаріус пропонує стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість на підставі кредитного договору №Р99.187.77204 укладеного 11.08.2017 року у розмірі 46636,35 грн. боргу та 1900, 00 грн. витрат за вчинення виконавчого напису. Загальна сума заборгованості становить 48536,35 грн.

Постановою головного державного виконавця Високопільського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Коваленка Т.А. від 07.05.2019 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з виконання виконавчого напису №1327 вчиненого 20.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. /а. с. 34/.

Відповідно до даних, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження НОМЕР_3 завершено.

Згідно з постановою головного державного виконавця Високопільського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Коваленка Т.А. від 20.03.2020 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису №1327 вчиненого 20.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М./а. с. 4/.

Постановою начальника Високопільського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Гончаренка В.Д. від 20.07.2023 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а. с. 5/.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами організаціями - не більше року.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З урахуванням статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Проте, всупереч вказаним нормам чинного законодавства, приватним нотаріусом не виконано зазначених вимог законодавства при вчиненні виконавчого напису від 12.03.2019 року.

При вчиненні виконавчого напису, у порушення норм ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» та Порядку, приватним нотаріусом не перевірено того, чи пред`явлена заборгованість є безспірною.

Окрім того, з наданих суду документів неможливо встановити факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність заборгованості,яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Наведені обставини вказують на порушення приватним нотаріусом Сазоновою О.М. при вчиненні виконавчого напису вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, щодо перевірки безспірної заборгованості.

У даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 і від них Велика Палата Верховного Суду не відступала, на час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню».

У пунктах 17, 18, 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»). Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року №1172 (далі Перелік)».

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у разі стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержаннявиконавчого написудодаються: а)оригінал кредитногодоговору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, у тому числі п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 20.03.2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Однак, як убачається з матеріалів справи, серед документів наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній.

З матеріалів справи вбачається вбачається, що нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172, в редакції від 10.12.2014 року на підставі Постанови КМУ від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Таким чином, нотаріус в день вчинення виконавчого напису 20.03.2019 року керувався пунктом Переліку, який був незаконним та не чинним, отже нотаріус повинен був відмовити стягувачу у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Отже, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. не вправі був вчиняти вказаний виконавчий напис, оскільки не встановив того чи пред`явлена заборгованість є безспірною, а також виконавчий напис вчинений за відсутності оригіналу нотаріально посвідченого договору за яким може провадитися стягнення заборгованості.

Приватний нотаріус повинен був відмовити відповідачу у вчиненні відповідної нотаріальної дії з підстав, передбачених статтею 49 Закону України «Про нотаріат», оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, а виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №1327, вчинений 20.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості, що виникла за на підставі кредитного договору №Р99.187.77204 укладеного 11.08.2017 року у загальному розмірі 48536,35 грн. - слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати - суму сплаченого судового збору пропорційно до частини тих позовних вимог, які задоволені судом. Так, з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 1610,40 грн.

Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність (ст. ч.1 ст.258 ЦК України).

Відповідно до ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Згідно з ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Встановивши, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо стороною у спорі заявлено вимогу до ухвалення ним рішення про застосування строку позовної давності, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови.

Наслідками пропущення строку позовної давності є відмова у задоволенні позову (стаття 267 ЦК України). Загальна позовна давність застосовується до вимог, що стосуються захисту права власності та інших речових прав. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Указами Президента України №№64/2022, 65/2022, 69/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.

Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 р. було внесено зміни до ЦК України, а саме доповнено Розділ Прикінцеві та перехідні положення пунктом наступного змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Представником відповідача подано заяву про застосування спливу строку позовної давності. Останній вважає, що позивачка пропустила строк позовної давності, оскільки перше виконавче провадження № НОМЕР_3 щодо примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису було відкрито 07.05.2019 року. Тобто з цього часу позивачка могла дізнатися про оскаржуваний нею виконавчий напис. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Представник відповідача зазначає, що позивачка звернулася до суду з позовною заявою 15.09.2023, тобто поза межами позовної давності, встановленої ст. 257 ЦК України, оскільки оскаржуваний виконавчий напис нотаріусом вчинено 20.03.2019, а перше виконавче провадження щодо його виконання було відкрито 07.05.2019 року. Позивачка не просила суд поновити строк позовної давності та не наводить поважних причин пропуску цього строку.

З матеріалів справи вбачається, що про існування виконавчого напису позивачка дізналася у 2023 році, коли у за стосунку «ДІЯ» отримала постанови державного виконавця у електронному вигляді, в яких була зазначена сума стягнення, оскільки не отримувала будь-яких листів з виконавчої служби, зі змістом виконавчого напису її ніхто не ознайомлював. Належних доказів на підтвердження того, що позивачка знала про існування виконавчого напису від 20.03.2019 року суду не надано.

Крім того, згідно з нормами чинного законодавства у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. На даний час в Україні продовжено воєнний стан.

Таким чином, суд вважає, що строк позовної давності позивачкою не пропущено, а тому у задоволенні клопотання відповідача про застосування спливу строку позовної давності слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 19, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича від 20.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за номером 1327 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості, що виникла на підставі кредитного договору №Р99.187.77204 укладеного 11.08.2017 року у загальному розмірі 48536,35 грн. - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ: 19390819) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1610,40 грн. сплаченого судового збору.

Повний текст рішення виготовлено 09.02.2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Р. Юрків.