Вирок

від 19.02.2024 по справі 554/3031/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 19.02.2024Справа № 554/3031/22 Провадження № 1-кп/554/722/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтаві кримінальне провадження №12022221190000283 від 17.03.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лопандино Комарічського району Брянської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 15.00 годині, точний час встановити не представилось можливим, обвинувачений ОСОБА_5 , року народження, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 разом із своїм братом, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у яких на побутовому грунті раптово виник конфлікт, під час якого потерпілий наніс один удар по обличчю ОСОБА_5 після чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , знаходячись у кімнаті вищевказаної квартири, взяв у праву руку кухонний ніж, який має колюче-ріжучі властивості та може бути спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень, і, знаходячись у безпосередній близькості до потерпілого ОСОБА_7 , який перебував у приміщенні кімнати, діючи умисно з метою подолання супротиву з боку потерпілого, який виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин один до одного, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх протиправних дій і наслідки, які можуть настати від їх здійснення та бажаючи їх настання, розуміючи, що наносить удар у ділянку розташування життєво-важливих органів та від його дій можуть настати особливо тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого, діючи умисно, з достатньою силою, навідмаш наніс потерпілому один удар клинком кухонного ножа у грудну клітину у область серця зліва.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 10-12/892-С/22 від 04.04.2022 року у ОСОБА_7 встановлено колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця у вигляді: колото-різаної рани на передній поверхні грудної клітки зліва по навколо грудинній лінії; ранового каналу з ушкодженням наскрізного характеру хрящової частини сьомого лівого ребра, передньої стінки серця, передньої стінки правого шлуночка серця.

Встановлено, що причиною смерті ОСОБА_7 стало колото- різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця, яке ускладнилося накопиченням крові у порожнині осердя та його тампонадою.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, заперечуючи наявність умислу на позбавлення життя свого брата та вважаючи свої дії ненавмисними, спираючись на дружні стосунки з братом. Пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 12.00 год. його брат ОСОБА_7 прийшов з магазину і приніс батони, кілька роздав сусідам. Він перебував на кухні. ОСОБА_5 взяв із балкона перець та у кімнаті різав його ножем на табуретці. Близько 13.00 - 13.30 год. брат прийшов до нього у кімнату, присів біля нього зліва на диван і через деякий час почав хилитись в бік табуретки. Останнім часом його дуже турбували проблеми з тиском. ОСОБА_5 хотів підхопити брата, але в руках був ніж, яким він випадково тикнув брата. Ніж упав на підлогу. Підхопив його під пахви, відвів у його кімнату і хотів покласти на диван, але останній сів біля дивану. Крові не було, він був живий. ОСОБА_5 поклав йому подушку під голову і побіг до сусідки попросити щось від тиску. Покликав сусідку - тітку Ніну, зайшли разом у квартиру і він викликав швидку медичну допомогу. Ніж він поклав у шафу де зберігав ножі. Приїхали медики хвилин через 20 - 30, дефібрилятором запускали серце, але не відкачали і констатували смерть. Медик сказав, що це не від ножового поранення і що труп вони не заберуть, цим займається поліція. ОСОБА_5 викликав поліцію, сказав, що у нього труп в квартирі. Поліція приїхала хвилин через 7, запитали де ніж, він їм віддав ніж і його забрали. Він був тверезим, тому, вважає, огляд на стан сп`яніння не проводився.

Його захисник просив суд звернути увагу суду, що жодних доказів перебування ОСОБА_5 у день смерті брата у стані алкогольного сп`яніння не має в матеріалах справи та у поясненнях свідків. Умислу на заподіяння смерті брату у ОСОБА_5 не було, оскільки останні мали гарні стосунки, проживали удвох та вели спільний побут. Вина ОСОБА_5 не доведена, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі ч.1 ст. 284 КПК України.

Прокурор просила визнати винним ОСОБА_5 та призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі, визнавши обставиною, що обтяжує його покарання вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання повторно не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність.

Так, незважаючи на невизнання ОСОБА_5 своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України повністю підтверджується сукупністю обставин, встановленими в судовому засіданні, доказами, повністю дослідженими та перевіреними безпосередньо судом в процесі розгляду даного кримінального провадження, а саме:

- витягом з ЄРДР за № 12022221190000283 від 17.03.2022, внесеного за повідомленням про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно о 15.00 год. ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , умисно наніс один удар ножем ОСОБА_7 в область грудної клітини ліворуч від серця по життєво важливим органам людини, своєму братові ОСОБА_7 , від чого останній помер на місці. /т.2 а.с.125/;

- рапортом старшого інспектора ЧЧ СМ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , який зареєстрований в журналі єдиного обліку заяв під № 564 від 16.03.2022 про те, що на номер 102 надійшло повідомлення від лікаря ШМД, що адресою: АДРЕСА_1 , про труп чоловіка з ножовим пораненням. /т.2 а.с.127/;

- заявою ОСОБА_5 від 16.03.2022 про надання дозволу працівникам поліції на огляд квартири АДРЕСА_2 . /т.2 а.с.130/;

- протокол огляду місця події від 16.03.2022 року із фототаблицею до нього, а саме огляд квартири АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено ніж зі слідами РБК, змиви з РБК. /т.2 а.с. 131-137;

- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 17.03.2022 року у присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Протокол підписаний понятими, ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_6 .

Також у протоколі затримання зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_5 зі своїм рідним братом ОСОБА_7 вживали спиртні напої, у них виникла словесна перепалка в ході якої ОСОБА_12 наніс один удар клинком кухонного ножа у грудну клітину в область серця зліва брату ОСОБА_13 .

Під час обшуку затриманої особи у нього було вилучено бавовняну сорочку у клітинку зі слідами бурого кольору. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 не виявлено.

/т.2 а.с.138-140/;

- постановою про визнання речовим доказом від 17.03.2022 року, а саме: 1) ножа зі слідом речовини бурого кольору з шафи в кімнаті №2; 2) трьох ножів з шафи у кімнаті №2; 3) змиву на ватну паличку з вимикача в кімнаті №3; 4) ЗВЛС зі СПВ; 5) сорочки бавовняної з різним забарвленням, у клітину на якій виявлено сліди речовини бурого кольору.

/т.2 а.с. 145/;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.03.2022 з фототаблицею, проведеного за участю ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 та понятих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , згідно якого: перед початком слідчої дії, ОСОБА_5 було запропоновано показати та розповісти на місцевості про обставини вчинення злочину ІНФОРМАЦІЯ_4 у кв. АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 добровільно погодився та показав як саме вони були розташовані у квартирі, пояснив, що коли вони знаходились у стані алкогольного сп`яніння, в ході розмови між ним та ОСОБА_7 на побутовому грунті раптово виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 наніс лівою рукою удар по обличчю підозрюваного. Після чого ОСОБА_5 взяв у праву руку кухонний ніж, який знаходився на стільці поряд з ним, та наніс удар на отмаш клинком кухонного ножа у грудну клітину у область серця зліва.

Протокол проведення слідчого експерименту підписаний понятими, ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_6

/т.2 а.с.152-154/;

- висновком експерта № 10-12/892-С/22 від 04.04.2022 р., згідно якого: При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 встановлено колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця у вигляді: колото - різаної рани на передній поверхні грудної клітки зліва по навкологрудинній лінії; ранового каналу з ушкодженням наскрізного характеру хрящової частини сьомого лівого ребра, передньої стінки осердя, передньої стінки правого шлуночка серця.

Колото-різане поранення має зажиттєвий характер утворення, що підтверджується крововиливами у тканини в стінках ранового каналу та крововиливами у порожнину осердя та ліву плевральну порожнину. Колото-різане поранення утворилось в межах декількох хвилин - перших десятків хвилин до настання смерті.

Колото-різане поранення утворилося внаслідок однократної дії колюче-ріжучого предмету, клинок якого плоский, одностороннє гострий, з обухом «П» - подібного поперечного перетину. Довжина зануреної частини клинка не менш 11 см, ширина клинка на рівні його занурення не близько 1,3 см. Лезо клинка середньої гостроти. Ознак повного занурення клинка не виявлено. Напрямок дії колюче-ріжучого предмету був спереду назад у горизонтальній площині, в момент занурення площина клинку була горизонтальна, обух клинка був зліва. Вилучення колюче-ріжучого предмету було у зворотному напрямку, при цьому не було повороту клинка.

Причиною смерті ОСОБА_7 стало колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця, яке ускладнилося накопиченням крові у порожнині осердя та його тампонадою.

Колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Колото-різане поранення грудної клітки має причинний зв`язок з настанням смерті.

Також при судово-медичній експертизі трупу встановлений синець на задній поверхні грудної клітки справа. Давність утворення синця в межах 3 діб до настання смерті. Синець утворився внаслідок безпосередньої одноразової взаємодії з тупим предметом, індивідуальні особливості контактної поверхні якого в ушкодженні не відобразилися, за механізмом удару або тиснення. Синець має ознаки легких тілесних ушкоджень (кваліфікаційна ознака - відсутність короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, п.п. 2.3.1.. 2.3.2.6, 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень"). Синець не має причинного зв`язку з настанням смерті.

Враховуючи прояви трупних явищ, встановлених при експертизі трупу, вважаю, що смерть ОСОБА_7 могла наступили в період від 2 до 7 діб від дати проведення експертизи (експертиза трупу 23.03.2022 року з 10.00 до 12.00 години).

При судово-медичній експертизі крові трупа у відділені судово-медичної токсикології виявлено етиловий спирт у концентрації 1,93%о, це відповідає алкогольному сп`янінню середнього ступеня (Методичні рекомендації «Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим спиртом», Київ, 2004 рік).

/т.2 а.с.156-158/;

- висновком експерта №17-13/43-МКС/892-С/22 від 04.04.2022р. згідно якого:

На клапті шкіри встановлена одна рана, з властивостями колото-різаної, що утворена одноразовою дією одностороннєгострого, плоского, типу клинка ножа, колючо-ріжучого предмета, з лезом середньої гостроти, обухом «П» - подібного поперечного перетину. Найбільша ширина зануреної частини клинка цього предмета була не більше 1,3см. Індивідуальні властивості предмета в ушкодженні не відобразилися.

/т.2 а.с. 159/;

- висновком експерта №10-14/7/10-12/892-С/22 від 04.04.2022р. згідно якого: Відповідно до наданих відомостей з «Протоколу проведення слідчого експерименту» стосовно механізму спричинення колото-різаного поранення ОСОБА_5 ОСОБА_7 , вважаю, що вони відповідають результатам, отриманим при проведенні судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_7 , за наступними параметрами: кількість ушкоджень - одне; місце нанесення удару клинком ножа - передня поверхня грудної клітки дещо зліва в проекції серця; напрямок дії клинку - спереду назад.

Причиною смерті ОСОБА_7 , відповідно до «Висновку експерта» №10-12/892-с/22 стало колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця, яке ускладнилося накопиченням крові у порожнині осердя та його тампонадою. Саме механізм утворення такого ушкодження був продемонстрований ОСОБА_5 при проведенні слідчого експерименту.

/т.2 а.с.163/;

- отриманими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_14 , яка пояснила суду про те, що знає ОСОБА_5 як сусіда. Відносини з ним нормальні. Напередодні подій, ввечері постукав до неї ОСОБА_7 попросив поміряти йому тиск бо погано себе почував. Виміряла 180 на 120, дала йому випити пігулку і він пішов. Наступного дня вранці він також прийшов, вже набагато краще виглядав, попросив назву пігулки, вона йому дала пластинку тих пігулок. Через деякий час ОСОБА_15 приніс батони, бо роздавали гуманітарну допомогу, розніс сусідам. Жодних криків чи сварок в той день з іхньої квартири вона не чула. Через деякий час зайшов ОСОБА_5 , весь трусився та заїкався, сказав, що ОСОБА_7 погано. Вона зайшла і побачила ОСОБА_13 лежачим на спині, з правої сторони грудей була пляма схожа на кров, він був мертвий. ОСОБА_5 плакав, просив ОСОБА_13 відкрити очі. Запропонувала ОСОБА_12 викликати швидку медичну допомогу і він викликав. Медики робили реанімацію, однак це не допомогло. Тоді викликали поліцію. Пляшок з алкоголем вона не бачила. У квартирі ОСОБА_16 були самі, сторонніх осіб вона не бачила. Щодо зловживання братами спиртними напоями їй нічого не відомо.

- показаннями свідка ОСОБА_17 , яка будучи допитаною в суді, повідомила, що знає ОСОБА_5 та ОСОБА_7 як сусідів з квартири навпроти. Відносини сусідські. В той день до неї приходив ОСОБА_7 близько 10.00 ранку, заносив батони, а вже у другій половині дня їй постукала у двері сусідка ОСОБА_14 і повідомила, що ОСОБА_13 погано, що викликали швидку. Вона в квартирі не була і особисто нічого не бачила. Про братів ОСОБА_16 вона гарної думки, вони проживали удвох. Щодо зловживання братами спиртними напоями їй нічого не відомо.;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який будучи допитаним в суді, повідомив, що ОСОБА_5 раніше на знав не мав жодних відносин з ним. У березні його попросили працівники поліції бути понятим на слідчих діях, яких саме він не розбирається і точно не пам`ятає. Це було у квартирі, де було скоєно злочин та у приміщенні райвідділу поліції, їх зараз переіменували, тому точно назвати не може. Адвоката, що зараз на відеоконференції він не впізнає, там не бачив. Обвинувачений розповідав та показував як вдарив потерпілого ножем в ділянку грудної клітини. Йому не відомо чи це був його брат. Потім йому на підпис давали документи.;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , який будучи допитаним в суді, повідомив, що у середині березня працівники поліції попросили його бути понятим. Впізнав на екрані ОСОБА_5 , який розповідав, що розпивали з потерпілим спиртні напої, виникла сварка, вони побились в ході чого він вдарив іншого ножем. Також обвинувачений на якомусь чоловікові показував як і куди наносив удар ножем. Пам`ятає, що удар був один. Як саме називалась слідча дія він точно не пам`ятає. Ще його допитували в якості свідка. Слідчим була жінка. Це відбувалось в середині березня. Пам`ятає, оскільки це було через кілька днів після того як 15.03.2022 року в його квартиру був прильот.

Слід зазначити, що затримання ОСОБА_5 та проведення слідчого експерименту відбувалось в один день - 17.03.2022 року, а також під час повномасштабного вторгнення в Україну, що спростовує плутанину свідків щодо точного зазначення назви слідчих дій учасниками яких вони були за запрошенням працівників поліції.

Вищевказані докази, які є належними, допустимими та достовірними, в сукупності з показаннями свідків, не довіряти яким у суду немає жодних підстав, повністю підтверджують дані про місце, час, спосіб, мотив та обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, а також повністю спростовують показання обвинуваченого надані в судовому засіданні щодо випадкового поранення потерпілого, які є недостовірними та необ`єктивними, такими що суперечать фактичним обставинам справи встановлених судом в ході розгляду кримінального провадження доказам наданими стороною обвинувачення, а тому суд не бере їх до уваги, та вважає, що такі показання обвинуваченого є спробою уникнути кримінальної відповідальності.

Локалізація тілесного ушкодження (удар у життєво важливий орган людини - грудна клітка), сила удару (ушкодження серця) і знаряддя, яким воно заподіяне (ніж), свідчать про наявність у ОСОБА_5 умислу саме на позбавлення потерпілого життя. Обвинувачений не міг не передбачати і не усвідомлювати, що в результаті своїх дій - удару ножем в грудну клітку в область серця - потерпілий отримає тілесні ушкодження, від яких може померти.

Крім того, аналізуючи показання обвинуваченого, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 повністю змінив покази дані ним під час його затримання та під час проведення слідчого експерименту, намагаючись викривити та використати на власну користь. Суд вважає це своєрідним способом захисту з метою уникнення або пом`якшення кримінальної відповідальності за скоєне, внаслідок чого до уваги судом не приймається, у зв`язку з їх об`єктивним спростуванням сукупністю наведених вище досліджених та оцінених судом в порядку ст.94 КПК України доказів, які є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів у їх правдивості, що за своєю сукупністю і взаємозв`язком об`єктивно доводять винність вказаного підсудного у вчиненні ним інкримінованого діяння за встановленими судом обставинами.

У свою чергу, ОСОБА_5 під час затримання та проведення слідчого експерименту не був позбавлений права на захист, про що свідчить участь та підписи на протоколах його захисника - адвоката ОСОБА_6 .

При цьому, суперечність позиції ОСОБА_5 під час досудового розслідування та його показів в суді з даними, що містяться в протоколі слідчого експерименту, не впливають на висновки суду з визнання означених доказів допустимими, оскільки слідчий експеримент та показання є окремими процесуальними джерелами доказів. В даному випадку, ОСОБА_5 під час слідчого експерименту в присутності свого захисника не лише розповів про обставини умисного вбивства ОСОБА_7 , а й відтворив обстановку події і продемонстрував свої дії, які у свою чергу узгоджуються із висновком експерта №10-14/7/10-12/892-С/22 від 04.04.2022р., згідно висновків якого механізм утворення ушкодження продемонстрований ОСОБА_5 при проведенні слідчого експерименту відповідає пораненню на трупі ОСОБА_7 та висновку експерта №10-12/892-С/22.

Відповідна позиція узгоджується із висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 14 вересня 2020 року (справа № 740/3597/17, провадження № 51-6070кмо19), щодо оцінки і розмежування наданих показань та даних протоколу слідчого експерименту, як окремих самостійних процесуальних джерел доказів.

Окрім того, суд відхиляє доводи обвинуваченого щодо випадкового убивства ОСОБА_7 , якого він намагався підтримати чи спіймати, щоб останній не впав, з огляду на таке.

Пленумом Верховного Суду України у п.22 постанови №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» сформульовано висновок про те, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного, а питання про умисел необхідно вирішувати виходячи зі сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків свої дій: при умисному вбивстві - настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, - ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Так, умисне вбивство, передбачене ст.115 КК України, з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Втім, під час судового розгляду кримінального провадження, ОСОБА_5 стверджував, що не бажав настання смерті свого брата ОСОБА_7 , однак як встановлено судом, спричинення одного ножового удару в грудну клітку в область серця створює безпосередню загрозу настання наслідку у вигляді смерті людини та такий характер, локалізація тілесного ушкодження, сила удару (ушкодження серця) і знаряддя, яким воно заподіяне, беззаперечно вказують на наявність у ОСОБА_5 саме умислу на спричинення смерті означеній особі.

До того ж, завдання ОСОБА_5 одного удару ножем, але у життєво важливий орган людини (область грудної клітки), поведінка обвинуваченого після вчинення злочину (перемістив потерпілого з місця скоєння злочину до іншої кімнати, заховав ніж), дають підстави зробити висновок, що він діяв з прямим умислом на спричинення смерті ОСОБА_7 , усвідомлював і передбачав настання таких наслідків своїх дій.

Твердження сторони захисту про те, що попередні доброзичливі стосунки обвинуваченого та потерпілого, їх спільне проживання та ведення спільного побуту, а також подальші дії цих осіб, що за версією сторони захисту, нібито свідчать про відсутність у ОСОБА_5 умислу на вбивство, - суд відхиляє, оскільки у цьому кримінальному провадженні означені доводи і обставини не спростовують правильності висновків суду про наявність у діях вказаного обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Згідно пояснень свідків та пояснень самого ОСОБА_5 на час описаних подій у квартирі не перебували жодні сторонні особи.

Те, що обвинувачений заздалегідь не планував вбивство, тобто не підшуковував ножа для вчинення злочину та не зникав з місця події, також не впливають на висновки суду про кваліфікацію дій останнього за ч.1 ст.115 КК України, оскільки у ОСОБА_5 , після раптово виниклого конфлікту, що може бути зумовлене перебуванням потерпілого ОСОБА_7 у стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню, виник умисел на заподіяння смерті потерпілому. ОСОБА_5 діяв на власний розсуд, використовуючи при цьому те знаряддя злочину, яке було поблизу нього.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_5 , суд виходить з того, що характер та послідовність його дій, використання при цьому знаряддя - ножа і заподіяння ним удару із значною силою в область життєво важливого органу ОСОБА_7 грудної клітини, що спричинило останньому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, яке перебуває у причинному зв`язку з подальшим настанням смерті останнього, а також розуміння наслідків своїх дій і подальше приховування знаряддя вбивства та зміну місцезнаходження потерпілого, - поза розумним сумнівом свідчать про наявність та зміст умислу, направленого саме на умисне вбивство означеної особи, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Аналогічний підхід до оцінки дій особи, яка притягається до кримінальної відповідальності за відповідним обвинуваченням, дотримався й Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в постанові від 14.09.2021 року (справа №381/1869/18, пров. №51-2987км21) за схожих обставин справи, який визначив, що для розмежування умисного вбивства із умисним тяжким тілесним ушкодженням, що спричинило смерть необхідно встановити ставлення винного до наслідку у вигляді смерті.

Наведене узгоджується також із правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, визначену в постанові від 28.04.2021 року (справа №552/5608/18), за якою стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, в межах пред`явленого обвинувачення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за що повинен нести кримінальну відповідальність, передбачену ч.1 ст.115 КК України.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, суд враховує індивідуальний ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, що визначається характером та ступенем підвищеної суспільної небезпеки злочину, виходячи з конкретних обставин його вчинення, зокрема вчинення ОСОБА_5 тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, а саме з нікчемного приводу завдання ножем удару потерпілому в ділянку серця, тобто умисне заподіяння смерті людини, що, згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.

При цьому, суд приймає до уваги зауваження сторони захисту щодо відсутності доказів перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння. Висновком експерта встановлено перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_7 , однак щодо ОСОБА_5 відповідні докази відсутні. Внаслідок наведеного, суд позбавлений можливості віднести зазначену обставину до таких, що обтяжують покарання.

Разом із тим, зазначена в обвинувальному акті обставина - щире каяття, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 , під час судового розгляду підтвердження не знайшла з підстав наведених вище.

Таким чином, за приписами ст.ст.66, 67 КК України, обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, відсутність розкаяння, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, суд приходить до висновку про неможливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах строків, встановлених ч.1 ст.115 КК України, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його соціальної реабілітації.

Підстав для застосування положень статті 69 КК України судом не встановлено.

Вирішуючи питання щодо зарахування попереднього ув`язнення ОСОБА_5 до строку призначеного покарання, суд за правилами ч.5 ст.72 КК України, враховує строк його тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні з моменту його затримання в порядку ст.208 КПК України.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Мотиви інших рішень

Витрати на залучення експертів відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з 19 лютого 2024 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання період його попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення - один день позбавлення волі, який відраховувати з моменту затримання, а саме з 17 березня 2022 року до 19 лютого 2024 року.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме:

- сорочку бавовняну з різним забарвленням у клітину - повернути власнику;

- ножі та змиви - знищити.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1