Постанова

від 15.02.2024 по справі 643/10392/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 643/10392/23

Номер провадження 22-ц/818/806/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Бурлака І.В, Яцини В.Б.,

за участю:

секретаря судовогозасідання СупрунЯ.С.,

представника позивача адвоката Ненахов О. О.,

представника ОСОБА_1 адвоката Субочев С. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року в складі судді Колесник С.А. у справі № 643/10392/23 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі- АТ «ТАСКОМБАНК») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів.

Позов мотивовано тим, що 06 лютого 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «НОВИЙ», правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВТЕХНОЛОГІСТІК» укладено кредитний договір, відповідно до якого позивальнику встановлено кредитний ліміт 8 447 146,36 грн строком користування до 01 вересня 2023 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки №Т 03.03.2020 І 10538 від 14 грудня 2021 року, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед-Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ «АЗОВТЕХНОЛОГІСТИК» зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09 червня 2023 року стягнуто солідарно з ТОВ «АЗОВТЕХНОЛОГІСТІК» та ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість у розмірі 8 867 048,19 грн.

Постановою приватного виконавця Хаблова В.М. від 31 серпня 2023 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 72661478 з виконання вказаного судового рішення та винесено постанову про арешт майна боржника.

Проте, 07 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , яка належала поручителю.

Також, 15 жовтня 2022 року ОСОБА_1 відчужено ОСОБА_3 за договором купівлі продажу квартиру АДРЕСА_2 .

Вважають, що вказані правочині здійснено з метою уникнення сплати вищезазначеного боргу та позбавлення Банку, права здійснити звернення стягнення на майно боржника.

Посилаючись на вказані обставини, АТ «ТАСКОМБАНК» просило:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений 07 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за № 602, предметом якого є: квартира, АДРЕСА_1 , Загальна площа (кв.м): 43,5, (РНОНМ: 2019687863101);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений 05 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою П.А., зареєстрованого в реєстрі за № 590, предметом якого є: квартира, АДРЕСА_2 , Загальна площа (кв.м): 82,5, (РНОНМ: 80094263101);

- скасувати державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 65077504, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2019687863101 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 та відновленням на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2019687863101, права власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08 квітня 1997 року Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області за р. №2-1243, зареєстрованого 10 вересня 1997року Харківським міжміським бюро технічної інвентаризації за р. №165/107 та записано у реєстрову книгу за №3;

- скасувати державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 65046015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80094263101 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 та відновленням на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80094263101, права власності ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки, посвідченого 08 червня 2016 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С. за р. № 617, зареєстрованого 20 січня 2017 року Державним реєстратором приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., право власності №18642356, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП - 80094263101.

Одночасно з позовною заявою АТ «ТАСКОМБАНК» подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 площею 43,5, кв.м. яка належить ОСОБА_2 та квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 82,5 кв. м., яка належить ОСОБА_3 .

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Банку, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть в подальшому відчужити нерухоме майно, порядок набуття якого оскаржується Банком.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року заяву АТ «ТАСКОМБАНК» про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_1 , Загальна площа (кв.м): 43,5, (РНОНМ: 2019687863101).

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 , Загальна площа (кв.м): 82,5, (РНОНМ: 80094263101).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зважаючи на предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у визначений позивачем спосіб.

23 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Субочев Сергій Юрійович, на вказане судове рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову про залишення заяви без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заява АТ «ТАСКОМБАНК» про забезпечення позову не відповідає вимогам, передбаченим статтею 150 ЦПК України. Позивач не визначив дані та склад осіб, які можуть отримати статус учасників справи, зокрема третіх осіб, права та інтереси яких безпосередньо можуть зазнати впливу у зв`язку із розглядом справи та прийняття рішенням суду, а саме приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижова П.А. та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які проводили реєстрацію спірного майна.

Накладення арешту на майно не є співмірним заходам забезпечення позову за позовними вимогами немайнового характеру, які підлягають примусовому виконанню. Предметом позову є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів, а в разі задоволення позову рішення суду полягатиме в констатації факту їх недійсності. Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню, а тому незабезпечення позову в обраний спосіб не може ускладнити чи унеможливить виконання рішення суду в цій справі. Незастосування заходу забезпечення позову не призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову при визнанні договорів недійсними.

Також, позивачем не надано доказів здійснення дій, які спрямовані на не виконання рішення суду, а тому доводи банку про ухилення від виконання судового рішення є припущенням та не можуть бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

В той же час, Позивач також не надав жодних належних доказів, які б вказували, що Відповідачами вчиняються дії спрямованні на ухилення від виконання можливого рішення суду.

26 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд АТ «ТАСКОМБАНК» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому ухвалу суду просило залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що відповідачами вживаються заходи щодо перепродажу майна, право власності на яке набуто за фрундаторним правочином, чим порушуються права Банку, а тому вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованим.

23 грудня 2023 року на підставі договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_2 відчужено ОСОБА_7 , що додатково свідчить про наявність умислу відповідача ухилитись від виконання рішення.

Про існування судових процесів та стягнення заборгованості ОСОБА_1 та його представнику було достеменно відомо, оскільки вони брали участь у розгляді справи господарським судом Харківської області. Також ОСОБА_1 є засновником (учасником) ТОВ «Азовтехнологістик, тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 31».

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 адвоката Субочева С. Ю., який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача адвоката Ненахов О. О., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт1 частини 1 статті 374ЦПК України).

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 09 червня 2023 року по справі № 922/1524/22 стягнуто солідарно з ТОВ «Азовтехнологістик» та ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» 8447146,36 грн. заборгованості по тілу кредиту (в т. ч. простроченої), 419 424,28 грн. заборгованості по відсоткам (в т. ч. простроченої), 477,55 грн. пені на суму простроченої заборгованості, 133 005,72 грн. судового збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03 серпня 2023 року апеляційна скарга ТОВ «Азовтехнологістик», на рішення Господарського суду Харківської області від 09 червня 2023 у справі № 922/1524/22 повернута заявнику.

На виконання судового рішення Господарським судом Харківської області було видано накази про примусове виконання судового рішення, які пред`явлено для виконання.

Постановою приватного виконавця Хаблова В.М. від 31 серпня 2023 року відкрито виконавчого провадження ВП № 72661478 про стягнення вказаної заборгованості з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК».

07 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір-купівлі продажу, за яким останній набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,5 кв.м. Договір посвідчено 07 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А., зареєстровано в реєстрі за № 602.

05 жовтня 2022 року на підставі договору купівлі- продажу ОСОБА_1 відчужено ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 82,5 кв.м. Договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за № 590.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 січня 2024 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 82,5 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2023 року.

Відповідно до частин 1,2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2, 10 частини 1, частини 2 статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21) та від 12 січня 2022 року у справі № 568/525/21 (провадження № 61-14463св21), від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21).

Відповідно до частини 7 статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частиною 3 статті 12 і частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири, належні відповідачам на праві власності, суд першої інстанції виходив із доведеності підстав для забезпечення позову та того, що визначений вид забезпечення позову є співмірним із заявленою позовною вимогою.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що АТ «ТАСКОМБАНК» оспорює законність відчуження ОСОБА_1 квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і просить визнати укладені між ними договори купівлі-продажу недійсними відповідно до статей203,215,234 ЦК України, як такі, що використані боржником ОСОБА_1 виключно з метою уникнення сплати боргу та для цілей невиконання судового рішення про стягнення коштів за кредитним договором.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач зазначав, що є підстави вважати, що зазначене нерухоме майно, може бути знову відчужена відповідачами третім особам.

Матеріалами справи і відповідачами не спростовано дані щодо відсутності у ОСОБА_1 будь-якого іншого майна, на яке може бути накладено стягнення в ході виконання судового рішення. Безпосередньою підставою для звернення позивача з позовом у цій справі є можливе уникнення виконання зобов`язань за кредитним договором шляхом укладення договору купівлі-продажу. Оспорюваний позивачем правочини укладено у жовтні 2022 року, тобто у процесі розгляду справи про стягнення заборгованості господарським судом, провадження по якій відкрито 12 вересня 2022 року.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири, які належить відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності, врахувавши предмет позову та вказані позивачем підстави для забезпечення позову у справі.

Застосування вказаного виду забезпечення позову є адекватним, оскільки його невжиття може призвести до відчуження спірного майна на користь інших осіб, що, в свою чергу, призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на ефективний судовий захист.

Доводи апелянта щодо не зазначення всіх заінтересованих осіб не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, оскільки в ході розгляду справи позивач не позбавлений можливості уточнити позовні вимоги.

Щодо посилання ОСОБА_4 про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки виходячи зі змісту позовних вимог імовірне рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, то судова колегія відхиляє вказані доводи виходячи з такого.

У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 зазначено, що: предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатимуть примусовому виконанню, а тому суди помилково вважали, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20, оскільки висновки у цій справі і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Отже, посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 є безпідставними, оскільки фактичні обставини, предмет позовних вимог, вид забезпечення позову та правове регулювання відрізняються у цій справі й у справі, яка переглядається.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 19 лютого 2024 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В. Бурлака

В.Б. Яцина