Ухвала

від 19.02.2024 по справі 522/2106/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/2106/24

Провадження № 2/522/3340/24

УХВАЛА

про забезпечення позову

19 лютого 2024 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Чорномор-ріелт» про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеса перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Чорномор-ріелт» про визнання права власності , по якому просить:

1. Визнати право власності ОСОБА_1 на 1/2 (одну другу) частину об`єкту нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1786571251101).

2. Припинити право власності ПП «Чорномор-ріелт» на 1/2 (одну другу) частину об`єкту нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1786571251101).

Мотивує вимоги тим, що з відповідачем було укладено договір позики від 05.12.2018 року, строком на 5 років. За закінченням строку договору відповідач кошти не повернув, тому наявні встановлені договором підстави для передання йому права власності на 1/2 частину нежитлової будівлі.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1786571251101).

Заява обґрунтована тим, що є всі підстави вважати, що відповідач може відчужити нежитлове приміщення на користь третіх осіб та у разі не забезпечення позову може бути утруднене чи неможливе виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст.18,153 ЦПКпоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Відповідно дост. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Види забезпечення позову визначені ч. 1ст. 150 ЦПК України.

Відповідно дост. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

У п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 рокувизначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання права власності та припинення права власності на 1/2 (одну другу) частину об`єкту нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1786571251101).

Згідно з відповіді з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1786571251101) зареєстровано за Приватним підприємством «Чорномор-ріелт».

Оскільки предметом позову є визнання права власності та припинення права власності на 1/2 (одну другу) частину об`єкту нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1786571251101), застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту лише на цю частину є саме тим заходом, який унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду у разі задоволення або часткового задоволення позову, та забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

На переконання суду, позивачем наведено обставини та надано достатньо доказів вважати, що забезпечення позову шляхом заборони накладення арешту на на 1/2 (одну другу) частину квартири є обґрунтованим заходом забезпечення позову, який відповідає характеру спірних правовідносин, і зможе забезпечити в подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову. Крім того, вказаний захід забезпечення позову не порушить законних прав та інтересів відповідача, з огляду на те, що даний вид забезпечення позову не впливає на права власника майна на вільне володіння та користування ним.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги викладені у заяві доводи заявника та оцінюючи наявні у матеріалах заяви докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку між собою, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для частково задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Накласти арешт на 1/2 (одну другу) частину нежитлової будівлі, площею 236,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1786571251101).

У задоволені решти вимог відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Суддя Р. Д. Абухін

19.02.2024