Постанова

від 06.02.2024 по справі 910/3756/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"06" лютого 2024 р. Справа№ 910/3756/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 06.02.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023

у справі №910/3756/22 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДМК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний"

про витребування майна (акцій) з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТДМК" (далі - ТОВ "ТДМК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ" (далі - ТОВ "ЕДЛІ") про витребування з чужого незаконного володіння 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Приватним акціонерним товариством "Укренергозбут" (далі - ПАТ "Укренергозбут") (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: Приватне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн.: 100 (сто грн 00 коп.) гривень; загальна кількість акцій: 2160 штук, що становить 90% статутного капіталу цього емiтента.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на факт протиправного відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "Тувісон" (далі - ТОВ "Тувісон") спірних акцій емітента ПАТ "Укренергозбут" в кількості 2160 штук на користь ТОВ "ЕДЛІ" за наявності арешту, накладеного на вказані акції ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №910/10712/20, що є підставою для витребування спірного майна (акцій) з чужого незаконного володіння (недобросовісного набувача) відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою Господарського суду міста Київ від 08.06.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ АБ "Південний").

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22 позов задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "ЕДЛІ" на користь ТОВ "ТДМК" 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "Укренергозбут" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: Приватне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн.: 100 (сто грн. 00 коп.) гривень; загальна кількість акцій: 2160 штук, що становить 90 % статутного капіталу цього емітента. Стягнуто з ТОВ "ЕДЛІ" на користь ТОВ "ТДМК" судовий збір у розмірі 3 240,00 грн.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки власником спірного нерухомого майна є ТОВ "ТДМК", за умови вибуття вказаного майна на користь відповідача з володіння позивача за відсутності його відповідного волевиявлення та враховуючи висновки суду про незаконність вибуття відповідного майна з володіння позивача, а також зважаючи на наявність доказів про недобросовісність набувача спірних акцій - ТОВ "ЕДЛІ", який на даний час є останнім набувачем таких акцій, з урахуванням положень статті 387 ЦК України, таке майно - акції емітента ПАТ "Укренергозбут" у кількості 2160 штук підлягає витребуванню шляхом передачі на користь власника - ТОВ "ТДМК" у зв`язку із чим наявні підстави для задоволення позовних вимог та витребування спірного майна з володіння відповідача.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ "ЕДЛІ" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ТДМК" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та безпідставним. Місцевим господарським судом при ухваленні рішення не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Рішення ухвалено при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також при невідповідності висновків, викладених у рішенні встановленим обставинам справи, і відповідно, при неповному з`ясуванні норм матеріального права.

Так, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було здійснено неправильні висновки щодо наявності у позивача права на подання позову, застосування вимог щодо волевиявлення учасника правочину та щодо можливості витребування майна (акцій) у відповідача.

Апелянт стверджує, що оскільки акції, які були об`єктом договору №БВ310-18 купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018, вибули з волі власника, а саме ТОВ "ТДМК" у 2018 році, на сьогоднішній день, то такі акції не можуть бути витребувані у ТОВ "ЕДЛІ", яке є законним власником зазначених акцій, придбало їх на підставі оплатного договору, право власності ТОВ "ЕДЛІ" на акції належним чином зареєстроване, на підтвердження чого існує відповідний обліковий запис на рахунку в цінних паперах.

Також, ТОВ "ЕДЛІ" зазначає, що у директора ТОВ "ТДМК" не було будь-яких обмежень повноважень, які б дозволяли йому укласти оскаржуваний договір і директор ТОВ "ТДМК", укладаючи договір, діяв в межах своєї компетенції відповідно до закону та статуту позивача, належним чином висловлюючи волю товариства на укладення певного договору.

Скаржник також вважає, що у даному випадку, позивач обрав неналежний спосіб захисту, який унеможливлює задоволення його позовних вимог.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ "ЕДЛІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3756/22. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЕДЛІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22.

Матеріали справи №910/3756/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 20.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 апеляційну скаргу ТОВ "ЕДЛІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Скаржник у встановлений строк усунув недоліки апеляційної скарги, шляхом подання відповідного клопотання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 поновлено ТОВ "ЕДЛІ" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЕДЛІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22 на час апеляційного провадження. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 26.12.2023. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.01.2023 о 13 год 00 хв.

Позивач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

26.12.2023, через систему "Електронний суд", представником ПАТ АБ "Південний" подано письмові пояснення по суті спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 заяву представника ТОВ "ЕДЛІ" - Тандира Дмитра Віталійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Судове засідання у справі №910/3756/23 в режимі відеоконференції призначено на 16.01.2024 о 13 год 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 розгляд справи №910/3756/22 відкладено на 30.01.2024 до 13 год 15 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 визнано усну заяву представника ТОВ "ЕДЛІ" адвоката Тандира Д.В. про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П., від розгляду справи №910/3756/22 необґрунтованою. Відмовлено у задоволенні усної заяви представника ТОВ "ЕДЛІ" адвоката Тандира Д.В. про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П., від розгляду справи №910/3756/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 продовжено строк розгляду справи №910/3756/22 та оголошено перерву у розгляді справи №910/3756/22 до 06.02.2024 до 14 год 00 хв.

У судове засідання 06.02.2024 з`явились представники сторін.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Згідно з частинами 3, 6, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку. На що також звертає увагу учасників процесу Верховний Суд у своїх ухвалах від 12.10.2022 у справі №910/14311/21, від 12.10.2022 у справі №910/14469/21, від 12.10.2022 у справі №922/2017/17.

Крім того, Верховий Суд в ухвалі від 22.08.2022 у справі №916/2731/21 вказав, що відповідно до рішення Ради Суддів України від 05.08.2022, з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів, рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.

Таким чином, третя особа повідомлена судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/3756/22 розглядається за відсутності представника третьої особи.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ТДМК" у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 06.02.2024 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 28.03.2018 року між ТОВ "ТДМК", в особі директора Ізотова Олега Михайловича (продавець), гр. ОСОБА_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Професійна комерція" (повірений) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ310-18, за умовами якого продавець зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити цінні папери в порядку, строки та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до умов зазначеного договору предметом купівлі-продажу є цінні папери з наступними реквізитами: вид/тип/різновид/найменування ЦП: акції прості; форма випуску ЦП: іменні; форма існування ЦП: бездокументарна; емітент ЦП: ПАТ "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; кількість цінних паперів, штук: 2160; номінальна вартість 1 (одного) ЦП, гривень: 100 грн.; загальна договірна вартість ЦП, гривень: 21 600,00 грн.

Підтвердженням виконання обов`язку покупця є перерахування грошових коштів на рахунок продавця (пункт 2.4 договору).

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (пункт 10.1 договору).

В подальшому гр. ОСОБА_1 (покупець) уклав 01.11.2018 договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-12849 зі Спільним Українсько-Американським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Простокапіталгруп" (повірений), за умовами якого продавець зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити цінні папери.

Згідно з умовами пункту 1.1 цього договору предметом купівлі-продажу є цінні папери з наступними реквізитами: вид/тип/різновид/найменування ЦП: акції іменні прості; емітент ЦП: ПАТ "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; кількість цінних паперів, штук: 230; номінальна вартість 1 (одного) ЦП, гривень: 100 грн.

На підставі розпорядження TOB "ТДМК" від 25.05.2018 №1 депозитарною установою ТОВ "Основа-Цінні Папери" здійснено переказ цінних паперів в кількості 2 160 акцій ПАТ "Укренергозбут" з депозитарного рахунку в цінних паперах НОМЕР_1 , відкритого на ім`я TOB "ТДМК" на депозитарний рахунок НОМЕР_2 в ТОВ "Основа-Цінні Папери", відкритого на ім`я ОСОБА_1 .

Крім того, 21.12.2018 між гр. ОСОБА_1 (продавець), ТОВ "Тувісон" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АНБ Україна" (повірений) укладено договір №БВ36 купівлі-продажу цінних паперів, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та здійснити оплату за вказані в цьому пункті цінні папери емітента, вказаного нижче, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідності до умов вказаного договору предметом купівлі-продажу є цінні папери з наступними реквізитами: вид/тип/різновид/найменування ЦП: акції прості бездокументарні іменні; форма випуску цінних паперів: іменні; форма існування цінних паперів: бездокументарна; найменування емітента ЦП: ПАТ "УКРЕНЕРГОЗБУТ", код ЄДРПОУ 30167642; номінальна вартість 1 (одного) ЦП, грн.: 100 гривень; загальна кількість цінних паперів: 2400 штук; загальна договірна вартість ЦП: 24 000,00 грн.

На підставі розпорядження ОСОБА_1 від 26.12.2018 депозитарною установою ТОВ "Основа-Цінні Папери" проведено переказ прав на цінні папери в кількості 2400 акцій ПАТ "Укренергозбут" з депозитарного рахунку в цінних паперах НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 на депозитарний рахунок НОМЕР_3 в ТОВ "Основа-Цінні Папери", відкритого на ім`я ТОВ "Тувісон".

На підставі розпорядження від 19.03.2019 проведено переказ прав на цінні папери в кількості 2400 акцій ПАТ "Укренергозбут" з депозитарного рахунку в цінних паперах НОМЕР_3 в ТОВ "Основа-Цінні Папери", відкритого на ім`я ТОВ "Тувісон" на депозитарний рахунок в цінних паперах НОМЕР_4 в депозитарній установі Акціонерний банк "Південний", відкритого на ім`я ТОВ "Тувісон".

Укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами купівлі-продажу, які підпадають під правове регулювання норм §1 глави 54 ЦК України .

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, за приписами частини 4 статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Отже, за наслідками укладання договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018 №БВ310-18 між ТОВ "ТДМК" та ОСОБА_1 , договору купівлі-продажу цінних паперів від 01.11.2018 №БВ-12849 між ОСОБА_1 та Спільним Українсько-Американським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг" та договору купівлі-продажу цінних паперів від 21.12.2018 №БВ36 між ОСОБА_1 та ТОВ "Тувісон" - останнє набуло право власності на 2400 акцій емітента ПАТ "Укренергозбут", у тому числі на 2160 акцій, які раніше перебували у власності ТОВ "ТДМК".

У той же час, в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/11388/20 за позовом ТОВ "ТДМК" до ОСОБА_1 , ТОВ "Професійна комерція", ТОВ "Тувісон", ПАТ АБ "Південний", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПАТ "Укренергозбут", ТОВ "Основа-Цінні Папери", ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ТОВ "АНБ Україна", ТОВ "ЕДЛІ", про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018 №БВ310-18, витребування з чужого незаконного володіння 2160 простих іменних акцій, зобов`язання ПАТ АБ "Південний" провести безумовну облікову операцію списання 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування.

З метою забезпечення позову ТОВ "ТДМК" ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №910/10712/20 накладено арешт на 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "Укренергозбут", номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн.: 100 гривень; загальна кількість акцій: 2160 штук, загальна номінальна вартість акцій: 21 600,00 грн, що становить 90% статутного капіталу цього емітента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах на ім`я ТОВ "Тувісон", відкритому в ПАТ АБ "Південний"; заборонено ПАТ "Національний депозитарій України", ПАТ АБ "Південний" та всім іншим депозитарним установам, що здійснюють облік права власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "Укренергозбут"; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн.: 100 гривень; загальна кількість акцій: 2160 штук; загальна номінальна вартість акцій: 21 600,00 грн., що становить 90% статутного капіталу цього емітента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах на ім`я ТОВ "Тувісон", відкритому в ПАТ АБ "Південний".

Боржниками за даною ухвалою від 24.07.2020 у справі №910/10712/20 є: ТОВ "Тувісон"; ПАТ "Національний депозитарій України"; ПАТ АБ "Південний".

Стягувачем за даною ухвалою від 24.07.2020 у справі №910/10712/20 є ТОВ "ТДМК".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 року у справі №910/11388/20 у задоволенні позову відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №910/10712/20.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20 рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018 №БВ310-18. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Тувісон" на користь ТОВ "ТДМК" 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "Укренергозбут", що становить 90 % статутного капіталу цього емiтента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ТОВ "Тувісон", відкритому в ПАТ АБ "Південний". Зобов`язано ПАТ АБ "Південний" провести безумовну облікову операцію списання 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "Укренергозбут" з рахунку у цінних паперах НОМЕР_4 , відкритому на ім`я ТОВ "Тувісон" в ПАТ АБ "Південний", та зарахувати їх на рахунок у цінних паперах, відкритий в депозитарній установі ТОВ "Основа-Цінні Папери" на ім`я ТОВ "ТДМК".

Постановою Верховного Суду від 30.09.2021 року у справі №910/11388/20 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 залишено без змін.

Вказаною постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, зокрема, встановлено факт того, що ТОВ "ТДМК" було власником 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "Укренергозбут" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: ПАТ "УКРЕНЕРЕОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ІSIN): UА4000121560), що становить 90% статутного капіталу даного емітента.

При винесенні вказаної постанови апеляційним судом також встановлено, що при укладанні оспорюваного договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018 №БВ310-18 між ТОВ "ТДМК" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), вартість майна, яке відчужувалося за оскаржуваним правочином перевищувала 50% вартості майна товариства, тому таке відчуження потребувало відповідного рішення зборів учасників товариства, як це передбачено частиною 2 статті 98 ЦК України, проте вказаного порядку дотримано не було.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повноваження директора ТОВ "ТДМК", зокрема, на вчинення правочинів з відчуження майна, були обмежені протоколом зборів учасників ТОВ "ТДМК" від 05.09.2017.

Апеляційний господарський суд встановив, що був наявний дефект волі - невідповідність волі та волевиявлення ТОВ "ТДМК" при укладенні з ОСОБА_1 спірного правочину всупереч статтям 92, 98, 203 ЦК України, який визнано недійсним на підставі статей 215, 232 ЦК України.

З наведеними висновками апеляційного суду погодився Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі №910/11388/20.

Оскаржуваний позивачем у справі №910/11388/20 правочин вчинений від імені ТОВ "ТДМК" посадовою особою Ізотовим О.А. всупереч інтересам товариства, що свідчить про наявність умислу і домовленості представників сторін під час укладення спірного договору щодо переслідування власних інтересів.

Враховуючи обставини встановлені судом апеляційної інстанції у справі №910/11388/20, Верховний Суд погодився з висновком апеляційного господарського суду про існування підстав для визнання спірного договору недійсним у зв`язку недодержанням в момент його вчинення вимог, зокрема, статей 92, 203 ЦК України, оскільки спірний правочин вчинено за наявності обмежень повноважень директора, а зміст вказаного правочину не відповідав справжньому волевиявленню ТОВ "ТДМК".

За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16.

З огляду на встановлені Північним апеляційним господарським судом у постанові від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №910/11388/20, обставини того, що оскаржуваний договір купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018 №БВ310-18 вчинений від імені ТОВ "ТДМК" посадовою особою товариства Ізотовим О.А. всупереч інтересів ТОВ "ТДМК", а тому зміст такого правочину не відповідав справжньому волевиявленню ТОВ "ТДМК" як суб`єкта господарювання, та був спрямований на задоволення особистих інтересів вказаного представника, який фактично діяв в інтересах іншої особи, на користь якої виводився актив товариства ( ОСОБА_1 ) - в силу імперативних вимог статті 75 ГПК України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

В подальшому, постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.10.2021 відкрито виконавче провадження №67152920 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/11388/20 від 13.08.2021 про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Тувісон" на користь ТОВ "ТДМК" 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "Укренергозбут" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: Приватне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн: 100 гривень; загальна кількість акцій: 2160 штук), що становить 90% статутного капіталу цього емiтента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ТОВ "Тувісон" (депозитарний код рахунку в цінних паперах НОМЕР_4 ), відкритому в ПАТ АБ "Південний".

Як зазначає позивач у даній справі, на стадії виконавчого провадження позивачу (стягувачу) - ТОВ "ТДМК" з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стало відомо, що станом на 03.12.2021 року ПАТ "Укренергозбут" за рішенням вищого органу товариства змінено місцезнаходження товариства, а саме рішення прийняте єдиним акціонером (учасником) ПАТ "Укренергозбут", яким в період з липня 2021 року по грудень 2021 року стало ТОВ "ЕДЛІ", яке придбало акції емітента - ПАТ "Укренергозбут" у ТОВ "Тувісон".

Позивач вказує, що як вбачається з даних офіційної інформаційної бази даних про ринок цінних паперів Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" під час перегляду Північним апеляційним господарським судом рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі №910/11388/20 в апеляційному порядку, незважаючи на застосований згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №910/10712/20 в забезпечення позову арешт 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "Укренергозбут", ТОВ "Тувісон" здійснило відчуження вказаних 2160 акцій емітента ПАТ "Укренергозбут" на користь ТОВ "ЕДЛІ".

При цьому на підтвердження вказаних обставин позивач посилається на розміщені і мережі Інтернет дані інформаційної бази ДУ "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" щодо емітента ПАТ "Укренергозбут", а також довідку про власників цінних паперів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств станом на 19.05.2022.

Позивач стверджує, що, враховуючи участь ТОВ "ЕДЛІ" у розгляді справи №910/11388/20 як третьої особи, відповідачу - ТОВ "ЕДЛІ" було відомо про судовий спір щодо акцій, емітованих ПАТ "Укренергозбут", про обставини цієї справи та про накладений судом арешт вказаних акцій (існуючу заборону щодо їх відчуження і придбання), а тому відповідач - ТОВ "ЕДЛІ" не може вважатись добросовісним набувачем акцій.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ ТДМК", посилаючись на те, що останнім набувачем 2160 акцій емітента ПАТ "Укренергозбут" є ТОВ "ЕДЛІ", яке набуло право власності на вказані акції без належної правової підстави під час дії накладеного судом у справі №910/10712/20 арешту на вказані акції, та є недобросовісним набувачем, просить витребувати вищезазначені акції у відповідача на підставі статті 387 ЦК України.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 4 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частиною 1 статті 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами частин 1, 2 статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статей 328, 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності, як і будь-яке інше суб`єктивне право, виникає при наявності певних юридичних фактів, з якими закон пов`язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №2-962/2009, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту.

Оцінивши наявні у даній справі докази та фактичні обставини справи, з урахуванням обставин, встановлених Північним апеляційним господарським судом у постанові від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, яка залишена без змін Верховного Суду постановою від 30.09.2021, суд першої інстанції вірно зазначив про наявність факту виникнення на законних підставах та існування у позивача - ТОВ "ТДМК" права власності на цінні папери: 2160 прості іменні акції бездокументарної форми існування, емітовані ПАТ "Укренергозбут" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: ПАТ "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): НОМЕР_5 ), що становить 90 % статутного капіталу даного емітента.

При цьому заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №910/10712/20 спрямовані на вжиття превентивних заходів щодо наступного відчуження ТОВ "Тувісон" на користь інших осіб спірних 2160 акцій ПАТ "Укренергозбут", що становить 90% статутного капіталу цього емітента, позаяк такі дії можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про задоволення позову ТОВ "ТДМК" про витребування майна та зобов`язання вчинити дії, а також істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів ТОВ "ТДМК", за захистом яких ТОВ "ТДМК" звернулося до суду у справі №910/11388/20 та у даній справі.

В свою чергу, місцевим господарським судом встановлено, що 30.07.2021 (через 3 дні з дати прийняття Північним апеляційний господарським судом постанови від 27.07.2021 у справі №910/11388/20) між ТОВ "Тувісон" (продавець), ПАТ АБ "Південний" (покупець) та ТОВ "ЕДЛІ" (клієнт покупця) укладено договір №БВ-2021/765 купівлі-продажу цінних паперів, за умовами якого продавець зобов`язується продати та передати цінні папери у власність клієнта покупця, а клієнт покупця зобов`язується забезпечити прийом та оплату визначених в цьому договорі цінних паперів продавцю на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з умовами вказаного договору, предметом купівлі-продажу є цінні папери з наступними реквізитами: вид/тип/різновид/найменування ЦП: акції прості іменні; форма існування ЦП: бездокументарна; емітент ЦП: ПАТ "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер ЦП (ISIN): UA4000121560; кількість цінних паперів, штук: 2 400 штук; номінальна вартість 1 (одного) ЦП, гривень: 100 грн.; договірна вартість 1 (одного) ЦП, гривень: 10,00 грн.; загальна договірна вартість ЦП, гривень: 24 000,00 грн (пункт 1.1 договору).

За приписами статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Статтею 631 ЦК України встановлено, що час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Як встановлено в пункті 9.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту належного виконання сторонами усіх зобов`язань за цим договором.

Вказаний договір підписаний представниками покупця і продавця та скріплений печатками сторін.

Так, укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу цінних паперів, який регулюється нормами §3 глави 54 ЦК України та нормами глави 14 ЦК України, отже зміст зобов`язальних відносин сторін полягає в тому, що ТОВ "Тувісон" як продавець зобов`язався передати у власність відповідача як клієнта покупця цінні папери - акції прості іменні бездокументарні емітента ПАТ "Укрнерегозбут" загальною кількістю 2400 штук, загальною номінальною вартістю 240 000,00 грн, міжнародний ідентифікаційний номер ЦП (ISIN): UA4000121560, а відповідач зобов`язався забезпечити прийом та оплату цінних паперів.

Згідно зі статтею 197 ЦК України до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером).

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» визначено, що акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акціонерне товариство розміщує лише іменні акції (частина 5 статті 9 вказаного Закону).

Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних перів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" реєстр власників іменних цінних паперів - це перелік власників іменних цінних паперів, складений відповідно до вимог законодавства Центральним депозитарієм або, у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на певну дату із зазначенням кількості іменних цінних паперів, належних зазначеним власникам на праві власності, номінальної вартості і виду таких цінних паперів та іншої інформації, визначеної Комісією; депонент - це власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах та/або договору депозитарного обліку цінних паперів на рахунку умовного зберігання в цінних паперах (рахунка ескроу в цінних паперах), а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про депозитарну систему України" система депозитарного обліку цінних паперів (далі - система депозитарного обліку) - це сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація.

Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

За змістом статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно з пунктом 2.1 договору від 30.07.2021 передача цінних паперів за цим договором здійснюється в межах депозитарної системи України не пізніше 31.08.2021. Підтвердженням факту переходу права власності на вищевказані цінні папери є їх списання з рахунку у цінних паперах продавця у депозитарній установі продавця та зарахування їх на рахунок у цінних паперах клієнта покупця в депозитарній установі клієнта покупця.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Матеріалами справи підтверджується, а саме випискою депозитарія ПАТ АБ "Південний" про стан рахунку в цінних паперах станом на 30.07.2021, що відповідач - ТОВ "ЕДЛІ" є акціонером ПАТ "Укренергозбут" з часткою у статутному капіталі акціонерного товариства в розмірі 100 % та власником (депонентом) 2400 простих іменних бездокументарних акцій емітента ПАТ "Укренергозбут", міжнародний ідентифікаційний номер ЦП (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість одного цінного паперу: 100,00 грн, загальна номінальна вартість ЦП: 240 000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За умовами пункту 3.1 договору від 30.07.2021 клієнт покупця зобов`язаний сплатити суму договору, що зазначена у пункті 1.1.9 цього договору, у термін до 31.08.2021 включно. Оплата за договором, яка разом складає 24 000,00 грн, виконується на рахунок покупця НОМЕР_6 в ПАТ АБ "Південний". Покупець зобов`язаний не пізніш наступного банківського дня після сплати клієнтом покупця суми договору, що зазначена в пункті 1.1.9 цього договору перерахувати суму, яку сплачено клієнтом покупця за вирахуванням податкових платежів, на рахунок продавця. Проведення розрахунків здійснюється, принципу "поставка цінних паперів проти оплати", самостійно сплачує суму податків згідно Податкового кодексу України. Проведення розрахунків здійснюється без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати".

З наявної в матеріалах справи копії виписки ПАТ АБ "Південний" по особовому рахунку ТОВ "Тувісон" щодо розрахунку за цінні папери по договору від 30.07.2021 №БВ-2021/765 вбачається, що 02.12.2021 ТОВ "ЕДЛІ" сплачено суму договору шляхом перерахування на рахунок покупця НОМЕР_6 у ПАТ АБ "Південний" грошових коштів у розмірі 24 000,00 грн.

За наслідками виконання сторонами умов договору від 30.07.2021, 02.12.2021 року між ТОВ "Тувісон" та ПАТ АБ "Південний" складено та підписано без зауважень акт прийому-передачі виконаних зобов`язань до договору від 30.07.2021 №БВ-2021/765, відповідно до якого сторони підтверджують, що цінні папери, а саме акції прості іменні у бездокументарній формі емітента ПАТ "Укренергозбут" у кількості 2400 штук номінальною вартістю одного ЦП 100,00 грн на загальну суму 24 000,00 грн були належним чином передані у власність новому власнику та повністю оплачені.

За наведених обставин ТОВ "ЕДЛІ" придбано іменні акції емітента ПАТ "Укренергозбут" у кількості 2400 штук на підставі оплатного договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.07.2021 №БВ-2021/765, що укладений між ТОВ "Тувісон" як продавцем та ПАТ АБ "Південний", що діяв згідно договору комісії з ТОВ "ЕДЛІ" як покупцем.

У свою чергу, відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Зокрема, як встановлено судом першої інстанції та зазначалось вище, спірне майно - акції емітента ПАТ "Укренергозбут" у кількості 2160 штук було набуто гр. ОСОБА_1 на підставі договору №БВ310-18 купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018, який в подальшому визнано недійсним в судовому порядку постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для набуття ОСОБА_1 права власності на таке майно.

Судовий захист права власності та майнових прав власників здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо речових прав на майно, а саме: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 ЦК України).

За приписами статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статі 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Тобто, витребування майна внаслідок віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору, однак він набув право власності на майно добросовісно.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "ТДМК" та ТОВ "ЕДЛІ", який на час розгляду даної справи є останнім набувачем акцій, не існувало договірних відносин щодо продажу 2160 простих бездокументарних акцій емітента ПАТ "Укренергозбут".

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина 1 статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини 1 статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Згідно з частиною 5 статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №674/31/15-ц.

Колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду, що за умови відсутності прямого договору між ТОВ "ТДМК" та ТОВ "ЕДЛІ", який би регулював вибуття спірного майна з власності першого на користь останнього, обраний позивачем спосіб захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову щодо витребування спірного майна є належним та ефективним у даному спорі.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Добросовісність набуття в розумінні статті 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного лише у випадках передбачених статтею 388 ЦК України.

За приписами статей 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Предметом доказування при розгляді віндикаційного позову є: встановлення наявності у особи, яка звернулась з позовом відповідного права власності, яке підлягає захисту, а також незаконного вибуття відповідного майна з володіння такого позивача.

Таким чином, суд розглядає справи в межах заявлених нею вимог і на підставі поданих учасниками справи доказів, які стосуються предмету доказування та є достатніми для того, щоб дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмету доказування. При цьому право власності на нерухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Положеннями статті 203 ЦК передбачено, що: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, цивільне законодавство закріплює принцип укладання договорів на основі вільного волевиявлення учасника правочину. Наявність вільного волевиявлення є окремою вимогою, що ставиться до чинності договорів. При цьому будь-який правочин реалізується суб`єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення. Однак форма зовнішнього волевиявлення може виявитися неадекватною внутрішній волі суб`єкта правочину внаслідок неправомірних дій контрагента чи третіх осіб, внаслідок юридично значущої помилки у сприйнятті суб`єктом правочину його очікуваного юридичного результату. За таких обставин дії особи не можуть об`єктивно відображати внутрішню волю суб`єкта вільних правовідносин досягти бажаного юридичного результату. Тому в частині 3 статті 203 ЦК законодавець прямо передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правові наслідки недотримання цієї вимоги закону передбачені статтями 230, 231, 232, 233, 234, 235 ЦК України.

Водночас у постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20 встановлено, що вчинення первісного договору вибуття спірного майна з власності ТОВ "ТДМК" (договір купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018 №БВ310-18) відбулося з порушенням особою, яка від імені товариства вчинили такий правочин, засад представництва уповноваженою особою юридичної особи та всупереч меті господарської діяльності останнього, що не може свідчить про існування дійсного наміру ТОВ "ТДМК" у вибутті з власності такого майна, адже має місце дефект волі.

Таким чином, відчуження спірного майна відбулось поза волею дійсного власника - ТОВ "ТДМК".

Зважаючи на те, що за умови відсутності волевиявлення законного власника та укладання договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018 №БВ310-18 з порушенням вимог частини 2 статті 98 ЦК України, останні вибули з власності позивача поза його волею та з порушенням передбаченого законом порядку, вищенаведене дає підстави для висновку про незаконність вибуття відповідного майна з володіння позивача.

Тобто, за наявності встановлених постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20 обставин відсутності повноважень представника ТОВ "ТДМК" на відчуження спірних цінних паперів, відсутні законні правові підстави для набуття права власності на акції кількістю 2 160 штук в подальшому ОСОБА_1 , ТОВ "Тувісон" та ТОВ "ЕДЛІ" згідно відповідних послідовно укладених договорів купівлі-продажу.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

В контексті розмежування таких понять як добросовісність чи недобросовісність володіння річчю суд звертає увагу, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

В свою чергу з матеріалів справи вбачається, що відповідач - ТОВ "ЕДЛІ" брав участь у розгляді справи №910/11388/20 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 , а отже знав про наявність перешкод до вчинення правочину (договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018 №БВ310-18), в тому числі про те, що продавець - ТОВ "Тувісон" не має права відчужувати спірне майно, що свідчить про недобросовісність відповідача у даній справі.

Зокрема, як зазначалось раніше, при розгляді справи №910/11388/20 апеляційним судом у постанові від 27.07.2021 встановлено, що майно (акції емітента ПАТ "Укренергозбут" у кількості 2160 штук) набуто ОСОБА_1 на підставі недійсного договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018 №БВ310-18. Водночас, ОСОБА_1 21.12.2018 відчужив, зокрема, спірні 2160 акцій на користь ТОВ "Тувісон" за договором №БВ36 купівлі-продажу цінних паперів.

Проте, не зважаючи на обізнаність ТОВ "ЕДЛІ" про обставини цієї справи, відповідачем 30.07.2021, тобто через три дні після проголошення Північним апеляційним господарським судом постанови від 27.07.2021 було придбано акції емітента ПАТ "Укренергозбут" у кількості 2160 штук у ТОВ "Тувісон" за договором №БВ-2021/765 купівлі-продажу цінних паперів.

При вирішенні питання щодо добросовісності/недобросовісності набуття відповідачем ТОВ "ЕДЛІ" прав на спірне майно за договором, укладеним з ТОВ "Тувісон" суд також звертається до правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №522/14900/19, відповідно до якого для приватного права, з урахуванням принципу розумності, є неприйнятним використання конструкції юридичної особи (зокрема, внесення нерухомості до статутного капіталу юридичної особи, вихід учасника із юридичної особи та отримання при виході), інших правомірних приватноправових засобів (зокрема, поділ об`єктів нерухомості) з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову.

Застосування приватноправових конструкцій з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову по своїй суті є недобросовісним та свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту. До обставин, які можуть свідчити про те, що учасники створюють видимість добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову, відноситься, зокрема: момент вчинення правочину чи інших дій; суб`єкти, які вчиняють або з якими вчиняються правочини контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родичі, квазіродичі, пов`язана чи афілійована юридична особа, пов`язані чи афілійовані групи юридичних осіб).

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Тувісон" та ТОВ "ЕДЛІ" є пов`язаними особами, оскільки ТОВ "ЕДЛІ" є власником 100% статутного капіталу ТОВ "ТУВІСОН"; бенефіціаром обох юридичних осіб є ОСОБА_4 .

За таких обставин, вищенаведене свідчить про те, що метою укладання договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.07.2021 №БВ-2021/765 між ТОВ "Тувісон" та ТОВ "ЕДЛІ" є ухилення від виконання судового рішення у справі №910/11388/20 та повернення спірних акцій законному власнику, яким є позивач - ТОВ "ТДМК".

Відтак, в розумінні вищенаведених приписів чинного законодавства та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи у їх сукупності ТОВ "ЕДЛІ" є недобросовісним набувачем, оскільки відповідач як єдиний власник ТОВ "ТУВІСОН" під час придбання акцій за договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.07.2021 не міг не знати про відсутність у останнього права на відчуження спірного майна, що встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, а укладання зазначеного договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.07.2021 здійснено ТОВ "Тувісон" та ТОВ "ЕДЛІ" з метою унеможливлення застосування віндикаційного позову та витребування позивачем належних йому акцій.

Що стосується доводів відповідача про те, що договір купівлі-продажу цінних паперів від 21.12.2018 №БВ36, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Тувісон", а також договір купівлі-продажу цінних паперів від 30.07.2021 №БВ-2021/765, на підставі якого право власності на спірне майно перейшло до ТОВ "ЕДЛІ", недійсними в судовому порядку не визнавались, то місцевий господарський вірно відзначив, що на наявність права власника на майно не впливає та обставина, що воно було предметом угод відчуження, укладених з іншими особами, оскільки дійсний власник не був стороною цих угод, а стаття 346 ЦК України не передбачає припинення права власності дійсного власника в зв`язку з реєстрацією договорів за іншими особами під час його неодноразового перепродажу, що відбувалося без участі та поза межами волі дійсного власника.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №522/7636/14-ц).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначає, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Отже, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Для такого витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 01.10.2019 та 15.10.2019 у справах №911/2034/16 та №911/3749/17, від 19.11.2019 у справі №911/3680/17.

Оскільки договір купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018 №БВ310-18 визнано недійсним в судовому порядку при розгляді справи №910/11388/20, то у даному випадку необхідність визнання недійсними всіх наступних правочинів щодо відчуження спірного майна (акцій емітента ПАТ "Укренергозбут" у кількості 2160 штук), які були вчинені після недійсного правочину, відсутня. Відтак, позивач має право витребувати належне йому майно від ТОВ "ЕДЛІ", яке є останнім його набувачем, без заявлення позовної вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів від 21.12.2018 №БВ36 та від 30.07.2021 №БВ-2021/765.

Таким чином, наведені обставини свідчать про існування правових підстав для витребування в силу приписів статті 387 ЦК України спірного майна з власності ТОВ "ЕДЛІ", оскільки майно за відплатним договором придбане в особи (ТОВ «Тувісон»), яка не мала права його відчужувати, про що набувач (ТОВ «ЕДЛІ») знав поза волею власника (ТОВ "ТДМК").

За таких обставин, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ТОВ "ТДМК" про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "ЕДЛІ" 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "Укренергозбут" є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі статті 388 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "ЕДЛІ" задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ "ЕДЛІ".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/3756/22.

4. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ".

5. Матеріали справи №910/3756/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 16.02.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська