Постанова

від 29.05.2024 по справі 910/3756/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/3756/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДМК"</a> - Цурка Н.О.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ"</a> - Тандир Д.В.,

Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ"</a>

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 (суддя Селівон А.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 (колегія суддів: Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДМК"</a> (далі - ТОВ "ТДМК")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ"</a> (далі - ТОВ "ЕДЛІ")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ АБ "Південний")

про витребування майна (акцій) з чужого незаконного володіння.

Суть спору

1. ТОВ "ТДМК" в особі директора відчужило ОСОБА_1 цінні папери. В подальшому ОСОБА_1 відчужив такі цінні папери ТОВ "Тувісон".

2. Судовим рішенням у справі №910/11388/20, яке набуло законної сили, договір між ТОВ "ТДМК" та ОСОБА_1 визнано недійсним; витребувано цінні папери від ТОВ "Тувісон" на користь ТОВ "ТДМК". Після ухвалення рішення у справі №910/11388/20, ТОВ "Тувісон" відчужило цінні папери ТОВ "ЕДЛІ".

3. ТОВ "ТДМК" звернулося з позовом про витребування майна (акцій) з чужого незаконного володіння у справі, що переглядається.

4. Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задовольнив. При цьому суди врахували обставини, встановлені у справі №910/11388/20.

5. ТОВ "ЕДЛІ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

6. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи підлягають врахуванню обставини як преюдиціальні та/або правова оцінка, встановлені/зроблені судами у справі №910/11388/20, з урахуванням принципу правової визначеності (положення res judicata);

- чи є належним спосіб захисту, обраний позивачем, з урахуванням укладення декількох договорів, за якими відбулося відчуження спірного майна (акцій); чи добросовісним є останній набувач майна (акцій).

7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. 28.03.2018 ТОВ "ТДМК" в особі директора Ізотова Олега Михайловича (як продавець), ОСОБА_1 (як покупець) та ТОВ "Професійна комерція" (як повірений) уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ310-18 (далі - Договір №БВ310-18), за умовами якого:

- продавець зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити цінні папери в порядку, строки та на умовах, передбачених цим договором;

- предметом купівлі-продажу є цінні папери з реквізитами: вид/тип/різновид/найменування ЦП: акції прості; форма випуску: іменні; форма існування ЦП: бездокументарна; емітент: ПрАТ "Укренергозбут"; кількість цінних паперів, штук: 2160; номінальна вартість 1 (одного) ЦП: 100 грн; загальна договірна вартість: 21 600,00 грн;

- підтвердженням виконання обов`язку покупця є перерахування грошових коштів на рахунок продавця (п.2.4);

- договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п.10.1).

9. 01.11.2018 ОСОБА_1 (як покупець), Спільне Українсько-Американське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг" (як продавець) та ТОВ "Простокапіталгруп" (як повірений) уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-12849 (далі - Договір №БВ-12849), за умовами якого:

- продавець зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити цінні папери;

- предметом купівлі-продажу є цінні папери з реквізитами: вид/тип/різновид/найменування: акції іменні прості; емітент: ПрАТ "Укренергозбут"; кількість цінних паперів, штук: 230; номінальна вартість 1 (одного) ЦП: 100 грн (п.1.1).

10. На підставі розпорядження TOB "ТДМК" від 25.05.2018 №1 депозитарна установа ТОВ "Основа-Цінні Папери" здійснила переказ цінних паперів в кількості 2 160 акцій ПрАТ "Укренергозбут" з депозитарного рахунку в цінних паперах НОМЕР_1 , відкритого на ім`я TOB "ТДМК" на депозитарний рахунок НОМЕР_2 в ТОВ "Основа-Цінні Папери", відкритого на ім`я ОСОБА_1 .

11. 21.12.2018 ОСОБА_1 (як продавець), ТОВ "Тувісон" (як покупець) та ТОВ "АНБ Україна" (як повірений) уклали договір купівлі-продажу цінних паперів№БВ36 (далі - Договір №БВ36), за умовами якого:

- продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та здійснити оплату за вказані в цьому пункті цінні папери емітента, вказаного нижче, на умовах, передбачених цим договором;

- предметом купівлі-продажу є цінні папери з реквізитами: вид/тип/різновид/найменування ЦП: акції прості бездокументарні іменні; форма випуску: іменні; форма існування: бездокументарна; найменування емітента: ПрАТ "Укренергозбут"; номінальна вартість 1 (одного) ЦП: 100 грн; загальна кількість цінних паперів: 2400 штук; загальна договірна вартість ЦП: 24 000,00 грн.

12. На підставі розпорядження ОСОБА_1 від 26.12.2018 депозитарна установа ТОВ "Основа-Цінні Папери" провела переказ прав на цінні папери в кількості 2400 акцій ПрАТ "Укренергозбут" з депозитарного рахунку в цінних паперах НОМЕР_2, відкритого на ім`я ОСОБА_1 на депозитарний рахунок НОМЕР_3 в ТОВ "Основа-Цінні Папери", відкритого на ім`я ТОВ "Тувісон".

13. На підставі розпорядження від 19.03.2019 проведено переказ прав на цінні папери в кількості 2400 акцій ПрАТ "Укренергозбут" з депозитарного рахунку в цінних паперах НОМЕР_4 в ТОВ "Основа-Цінні Папери", відкритого на ім`я ТОВ "Тувісон" на депозитарний рахунок в цінних паперах НОМЕР_5 в депозитарній установі ПАТ АБ "Південний", відкритого на ім`я ТОВ "Тувісон".

14. За наслідками укладання Договору №БВ310-18, Договору №БВ-12849 та Договору №БВ36 - ТОВ "Тувісон набуло право власності на 2400 акцій емітента ПрАТ "Укренергозбут", у тому числі на 2160 акцій, які раніше перебували у власності ТОВ "ТДМК".

15. У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/11388/20 за позовом ТОВ "ТДМК" до ОСОБА_1 , ТОВ "Професійна комерція", ТОВ "Тувісон", ПАТ АБ "Південний", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПрАТ "Укренергозбут", ТОВ "Основа-Цінні Папери", ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ТОВ "АНБ Україна", ТОВ "ЕДЛІ", про визнання недійсним Договору №БВ310-18, витребування з чужого незаконного володіння 2160 простих іменних акцій, зобов`язання ПАТ АБ "Південний" провести безумовну облікову операцію списання 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування.

16. Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.07.2020 у справі №910/10712/20 наклав арешт на 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПрАТ "Укренергозбут", номінальна вартість 1 (однієї) акції: 100 грн; загальна кількість акцій: 2160 штук, загальна номінальна вартість акцій: 21 600,00 грн, що становить 90% статутного капіталу цього емітента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах на ім`я ТОВ "Тувісон", відкритому в ПАТ АБ "Південний"; заборонено ПАТ "Національний депозитарій України", ПАТ АБ "Південний" та всім іншим депозитарним установам, що здійснюють облік права власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПрАТ "Укренергозбут"; номінальна вартість 1 (однієї) акції: 100 грн; загальна кількість акцій: 2160 штук; загальна номінальна вартість акцій: 21 600,00 грн., що становить 90% статутного капіталу цього емітента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах на ім`я ТОВ "Тувісон", відкритому в ПАТ АБ "Південний". Боржниками є: ТОВ "Тувісон"; ПАТ "Національний депозитарій України"; ПАТ АБ "Південний". Стягувачем є ТОВ "ТДМК".

17. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.03.2021 у справі №910/11388/20 у задоволенні позову відмовив, скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №910/10712/20.

18. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 30.09.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 скасував, ухвалив нове про задоволення позовних вимог повністю.

19. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, зокрема, встановив:

- факт того, що ТОВ "ТДМК" було власником 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПрАТ "Укренергозбут" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: ПАТ "Укренереозбут"; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ІSIN): UА4000121560), що становить 90% статутного капіталу цього емітента;

- при укладанні оспорюваного Договору №БВ310-18, вартість майна, яке відчужувалося за оскаржуваним правочином перевищувала 50% вартості майна товариства, тому таке відчуження потребувало відповідного рішення зборів учасників товариства, як це передбачено ч.2 ст.98 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), проте вказаного порядку дотримано не було;

- повноваження директора ТОВ "ТДМК", зокрема, на вчинення правочинів з відчуження майна, були обмежені протоколом зборів учасників ТОВ "ТДМК" від 05.09.2017;

- був наявний дефект волі - невідповідність волі та волевиявлення ТОВ "ТДМК" при укладенні з ОСОБА_1 спірного правочину всупереч статтям 92, 98, 203 ЦК, який визнано недійсним на підставі статей 215, 232 ЦК.

20. З огляду на встановлені Північним апеляційним господарським судом у постанові від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 30.09.2021, обставини того, що оскаржуваний Договір №БВ310-18 вчинений від імені ТОВ "ТДМК" посадовою особою товариства ОСОБА_3 всупереч інтересів ТОВ "ТДМК", а тому зміст такого правочину не відповідав справжньому волевиявленню ТОВ "ТДМК" як суб`єкта господарювання, та був спрямований на задоволення особистих інтересів вказаного представника, який фактично діяв в інтересах іншої особи, на користь якої виводився актив товариства ( ОСОБА_1 ) - в силу імперативних вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

21. 19.10.2021 державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції постановою відкрив виконавче провадження №67152920 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/11388/20 від 13.08.2021 про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Тувісон" на користь ТОВ "ТДМК" 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПрАТ "Укренергозбут", що становить 90% статутного капіталу цього емiтента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ТОВ "Тувісон" (депозитарний код рахунку в цінних паперах НОМЕР_5 ), відкритому в ПАТ АБ "Південний".

22. 30.07.2021 (через 3 дні з дати прийняття Північним апеляційний господарським судом постанови від 27.07.2021 у справі №910/11388/20) ТОВ "Тувісон" (як продавець), ПАТ АБ "Південний" (як покупець) та ТОВ "ЕДЛІ" (як клієнт покупця) уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-2021/765 (далі - Договір №БВ-2021/765), за умовами якого:

- продавець зобов`язується продати та передати цінні папери у власність клієнта покупця, а клієнт покупця зобов`язується забезпечити прийом та оплату визначених в цьому договорі цінних паперів продавцю на умовах, передбачених цим договором;

- предметом купівлі-продажу є цінні папери з реквізитами: вид/тип/різновид/найменування ЦП: акції прості іменні; форма існування: бездокументарна; емітент: ПрАТ "Укренергозбут"; міжнародний ідентифікаційний номер ЦП (ISIN): UA4000121560; кількість цінних паперів, штук: 2 400 штук; номінальна вартість 1 (одного) ЦП: 100 грн; договірна вартість 1 (одного) ЦП: 10,00 грн; загальна договірна вартість ЦП: 24 000,00 грн (п.1.1);

- передача цінних паперів за цим договором здійснюється в межах депозитарної системи України не пізніше 31.08.2021; підтвердженням факту переходу права власності на вищевказані цінні папери є їх списання з рахунку у цінних паперах продавця у депозитарній установі продавця та зарахування їх на рахунок у цінних паперах клієнта покупця в депозитарній установі клієнта покупця (п.2.1);

- клієнт покупця зобов`язаний сплатити суму договору, що зазначена у п.1.1.9 цього договору, у термін до 31.08.2021 включно; оплата за договором, яка разом складає 24 000,00 грн, виконується на рахунок покупця НОМЕР_6 в ПАТ АБ "Південний"; покупець зобов`язаний не пізніш наступного банківського дня після сплати клієнтом покупця суми договору, що зазначена в п.1.1.9 цього договору перерахувати суму, яку сплачено клієнтом покупця за вирахуванням податкових платежів, на рахунок продавця; проведення розрахунків здійснюється, принципу "поставка цінних паперів проти оплати", самостійно сплачує суму податків згідно Податкового кодексу України; проведення розрахунків здійснюється без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати" (п.3.1).

23. Випискою депозитарія ПАТ АБ "Південний" про стан рахунку в цінних паперах станом на 30.07.2021 підтверджується, що ТОВ "ЕДЛІ" є акціонером ПрАТ "Укренергозбут" з часткою у статутному капіталі акціонерного товариства в розмірі 100% та власником (депонентом) 2400 простих іменних бездокументарних акцій емітента ПрАТ "Укренергозбут", міжнародний ідентифікаційний номер ЦП (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість одного цінного паперу: 100,00 грн, загальна номінальна вартість ЦП: 240 000,00 грн.

24. З виписки ПАТ АБ "Південний" по особовому рахунку ТОВ "Тувісон" щодо розрахунку за цінні папери за Договором №БВ-2021/765 вбачається, що 02.12.2021 ТОВ "ЕДЛІ" сплатило суму договору шляхом перерахування на рахунок покупця НОМЕР_6 у ПАТ АБ "Південний" грошових коштів у розмірі 24 000,00 грн.

25. 02.12.2021 ТОВ "Тувісон" та ПАТ АБ "Південний" склали та підписали без зауважень акт прийому-передачі виконаних зобов`язань за Договором №БВ-2021/765, відповідно до якого сторони підтверджують, що цінні папери, а саме акції прості іменні у бездокументарній формі емітента ПрАТ "Укренергозбут" у кількості 2400 штук номінальною вартістю одного ЦП 100,00 грн на загальну суму 24 000,00 грн були належним чином передані у власність новому власнику та повністю оплачені.

Короткий зміст позовних вимог

26. ТОВ "ТДМК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ЕДЛІ" про витребування з чужого незаконного володіння 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПрАТ "Укренергозбут" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: ПрАТ "Укренергозбут"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн: 100 (сто) грн 00 коп.; загальна кількість акцій: 2160 штук, що становить 90% статутного капіталу цього емiтента.

27. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на факт протиправного відчуження ТОВ "Тувісон" спірних акцій емітента ПрАТ "Укренергозбут" в кількості 2160 штук на користь ТОВ "ЕДЛІ" за наявності арешту, накладеного на вказані акції ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №910/10712/20, що є підставою для витребування спірного майна (акцій) з чужого незаконного володіння (недобросовісного набувача) відповідно до ст.387 ЦК.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

28. Господарський суд міста Києва рішенням від 26.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, позов задовольнив; витребував з чужого незаконного володіння ТОВ "ЕДЛІ" на користь ТОВ "ТДМК" 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПрАТ "Укренергозбут" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: ПрАТ "Укренергозбут"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн: 100,00 грн; загальна кількість акцій: 2160 штук, що становить 90% статутного капіталу цього емітента; стягнув з ТОВ "ЕДЛІ" на користь ТОВ "ТДМК" судовий збір у розмірі 3 240,00 грн.

29. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, тим, що оскільки власником спірного нерухомого майна є ТОВ "ТДМК", за умови вибуття вказаного майна на користь відповідача з володіння позивача за відсутності його відповідного волевиявлення та враховуючи висновки суду про незаконність вибуття відповідного майна з володіння позивача, а також зважаючи на наявність доказів про недобросовісність набувача спірних акцій - ТОВ "ЕДЛІ", який на цей час є останнім набувачем акцій, з урахуванням положень ст.387 ЦК, таке майно - акції емітента ПрАТ "Укренергозбут" у кількості 2160 штук підлягає витребуванню шляхом передачі на користь власника - ТОВ "ТДМК".

30. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- враховуючи обставини встановлені судом апеляційної інстанції у справі №910/11388/20, Верховний Суд погодився з висновком апеляційного господарського суду про існування підстав для визнання спірного договору недійсним у зв`язку недодержанням в момент його вчинення вимог, зокрема, статей 92, 203 ЦК, оскільки спірний правочин вчинено за наявності обмежень повноважень директора, а зміст вказаного правочину не відповідав справжньому волевиявленню ТОВ "ТДМК"; вказані обставини в силу імперативних вимог ст.75 ГПК мають преюдиційне значення для цієї справи та не підлягають повторному доказуванню;

- акції емітента ПрАТ "Укренергозбут" у кількості 2160 штук було набуто ОСОБА_1 на підставі Договору №БВ310-18, який в подальшому визнано недійсним постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для набуття ОСОБА_1 права власності на таке майно;

- між ТОВ "ТДМК" та ТОВ "ЕДЛІ", який на час розгляду цієї справи є останнім набувачем акцій, не існувало договірних відносин щодо продажу 2160 простих бездокументарних акцій емітента ПрАТ "Укренергозбут";

- за умови відсутності прямого договору між ТОВ "ТДМК" та ТОВ "ЕДЛІ", який би регулював вибуття спірного майна з власності першого на користь останнього, обраний позивачем спосіб захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову щодо витребування спірного майна є належним та ефективним;

- за наявності встановлених постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20 обставин відсутності повноважень представника ТОВ "ТДМК" на відчуження спірних цінних паперів, відсутні законні правові підстави для набуття права власності на акції кількістю 2 160 штук в подальшому ОСОБА_1 , ТОВ "Тувісон" та ТОВ "ЕДЛІ" згідно відповідних послідовно укладених договорів купівлі-продажу;

- з матеріалів справи вбачається, що відповідач ТОВ "ЕДЛІ" брав участь у розгляді справи №910/11388/20 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 , а отже знав про наявність перешкод для вчинення правочину (Договору №БВ310-18), в тому числі про те, що продавець - ТОВ "Тувісон" не має права відчужувати спірне майно, що свідчить про недобросовісність відповідача;

- не зважаючи на обізнаність ТОВ "ЕДЛІ" про обставини цієї справи, відповідач 30.07.2021, тобто через три дні після проголошення Північним апеляційним господарським судом постанови від 27.07.2021, придбав акції емітента ПрАТ "Укренергозбут" у кількості 2160 штук у ТОВ "Тувісон" за Договором №БВ-2021/765;

- ТОВ "Тувісон" та ТОВ "ЕДЛІ" є пов`язаними особами, оскільки ТОВ "ЕДЛІ" є власником 100% статутного капіталу ТОВ "Тувісон"; бенефіціаром обох юридичних осіб є ОСОБА_4 ; вказане свідчить про те, що метою укладання Договору №БВ-2021/765 між ТОВ "Тувісон" та ТОВ "ЕДЛІ" є ухилення від виконання судового рішення у справі №910/11388/20 та повернення спірних акцій законному власнику, яким є ТОВ "ТДМК";

- на наявність права власника на майно не впливає та обставина, що воно було предметом угод відчуження, укладених з іншими особами, оскільки дійсний власник не був стороною цих угод, а ст.346 ЦК не передбачає припинення права власності дійсного власника в зв`язку з реєстрацією договорів за іншими особами під час його неодноразового перепродажу, що відбувалося без участі та поза межами волі дійсного власника;

- оскільки Договір №БВ310-18 визнано недійсним в судовому порядку при розгляді справи №910/11388/20, то необхідність визнання недійсними всіх наступних правочинів щодо відчуження спірного майна (акцій емітента ПрАТ "Укренергозбут" у кількості 2160 штук), які були вчинені після недійсного правочину, відсутня; позивач має право витребувати належне йому майно від ТОВ "ЕДЛІ", яке є останнім його набувачем, без заявлення позовної вимоги про визнання недійсними Договорів №БВ36 та №БВ-2021/765.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

31. 07.03.2024 ТОВ "ЕДЛІ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, не передаючи справи на новий розгляд.

32. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що:

1) суди апеляційної інстанцій неправильно застосував статті 33, 35 ГПК та положення щодо преюдиційності без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №813/8801/14, від 24.05.2018 у справі №922/2391/16, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19, від 10.10.2019 у справі №910/2164/18, від 08.07.2019 у справі №908/156/18, від 14.02.2022 у справі №357/10397/19;

2) суд апеляційної інстанцій неправильно застосував ст.203 ЦК без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 при розгляді справи №387/554/18.

33. Скаржник, зокрема, вказує:

- обставини, на які суд послався не є преюдицією, оскільки відповідні обставини не встановлювались та не досліджувались судами належним чином, таким обставинам була надана лише правова оцінка, у зв`язку з чим вони не мають преюдиційного значення;

- у справі №910/11388/20 ТОВ "ТДМК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) ОСОБА_1 , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна комерція", 3) ТОВ "Тувісон", 4) ПАТ АБ "Південний" про визнання недійсним Договору №БВ310-18, витребування з чужого незаконного володіння 2 160 простих іменних акцій, зобов`язання ПАТ АБ "Південний" провести безумовну облікову операцію списання 2 160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування; позовні вимоги були мотивовані вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, а саме тим, що директор ТОВ "ТДМК" Ізотов О.А., діючи як одноосібний виконавчий орган, усвідомлював факт вчинення оспорюваного договору всупереч інтересам та волевиявленню ТОВ "ТДМК", яке представляв, знаючи про відсутність в нього повноважень для вчинення правочину, а також тим, що він передбачав настання невигідних для товариства наслідків, бажав та свідомо допускав їх настання; в подальшому позивач змінив підстави позову, подавши заяву про зміну підстав позову, в якій зазначив, що при укладанні оспорюваного ним договору було порушено абз.2 ч.2 ст.98 ЦК;

- змінюючи підставу позову, позивач фактично відмовився від визнання договору недійсним з підстав ст.232 ЦК та обрав іншу підставу для визнання договору недійсним, а саме порушення ст.241 ЦК; суди не могли досліджувати і не досліджували обставини зловмисної домовленості сторін, оскільки позивач обрав іншу підставу позову і не надавав жодного доказу існування зловмисної домовленості між сторонами;

- в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20 не досліджувались обставини зловмисної домовленості сторін, у справі не було жодних доказів такої домовленості, а тому, зазначення в мотивувальній частині рішення про наявність дефекту волі ТОВ "ТДМК" при укладанні спірного правочину та порушення ст.232 ЦК є лише оцінкою обставин та не може мати преюдиційного значення для справи №910/3756/22;

- суди зробили неправильні висновки щодо наявності у позивача права на подання позову, застосування вимог щодо волевиявлення учасника правочину та щодо можливості витребувати майно (акції) у відповідача;

- позивач позбувся права власності на акції ще у 2018 році, а на сьогоднішній день власником акцій є ТОВ "ЕДЛІ"; ТОВ "ЕДЛІ" набуло права власності на акції на підставі оплатного Договору №БВ-2021/765, що укладений між ТОВ "Тувісон" як продавцем та ПАТ АБ "Південний", що діяв згідно договору комісії з ТОВ "ЕДЛІ", як покупцем;

- право власності на акції перейшло до ТОВ "ЕДЛІ" від ТОВ "Тувісон", а не від ТОВ "ТДМК"; за рішенням суду, на яке посилається позивач, визнавався недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів між ТОВ "ТДМК" та ОСОБА_1 ; на час розгляду справи власником акцій було вже ТОВ "Тувісон", що придбало акції у ОСОБА_1 ще у 2019 році; договір купівлі-продажу акцій між ними недійсним не визнавався, розірваний не був; не визнано недійсним або розірваним Договір №БВ-2021/765, на підставі якого право власності на цінні папери перейшло до ТОВ "ЕДЛІ";

- право власності на цінні папери, зокрема, акції підлягає реєстрації і підтвердженням такої реєстрації є відповідний обліковий запис на рахунку в цінних паперах у відповідній депозитній установі, а документальним підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами є відповідна виписка з рахунку у цінних паперах;

- обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з віндикаційним позовом позивач посилається на визнання недійсним Договору №БВ310-18, який був укладений між ТОВ "ТДМК" (позивачем) та фізичною особою ОСОБА_1 ;

- після вказаного договору, право власності на акції було у встановленому порядку зареєстровано за ОСОБА_1 , який в подальшому у встановленому порядку продав відповідні акції ТОВ "Тувісон", після чого також відбувся перехід прав власності на акції, з належним відображенням такого відчуження на обліковому записі на рахунку в цінних паперах;

- на сьогоднішній день власником акцій є ТОВ "ЕДЛІ" з належним відображенням відповідного права на обліковому записі рахунку в цінних паперах;

- зважаючи на те, що для переходу права власності на акції не достатньо факту укладання договору, визнання договору купівлі-продажу акцій недійсним не достатньо для повернення ТОВ "ТДМК" статусу власника акцій; на момент звернення позивача з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій між ТОВ "ТДМК" та ОСОБА_1 власником акцій було вже ТОВ "Тувісон", яке набуло права власності за договором, який ніким не оспорений, при цьому його право власності було зафіксовано в системі депозитарного обліку;

- ТОВ "ТДМК" на сьогодні не є власником акцій, як і не є особою, яка наділена повноваженнями на подання позову щодо витребування акцій у законного власника, чиє право власності належним чином зареєстровано та обліковується в реєстрах депозитарія;

- у справі №910/11388/20 ТОВ "ТДМК" вимогу про застосування наслідків недійсності правочину фактично не заявило та такі не застосовував суд самостійно; питання щодо повернення акцій у власність ТОВ "ТДМК" суд не вирішував;

- позивач мав можливість скористатись положеннями ст.1212 ЦК; позивач обрав неналежних спосіб захисту, який унеможливлює задоволення його позовних вимог;

- ТОВ "ЕДЛІ" набуло право власності на акції на підставі оплатного договору; при цьому, про належність акцій на праві власності продавцю, а саме - ТОВ "Тувісон" свідчили дані системи депозитарного обліку цінних паперів; отже, ТОВ "ЕДЛІ" є добросовісним набувачем акцій;

- з урахуванням того, що акції вибули з власності ТОВ "ТДМК" на основі вільного волевиявлення, яке було оформлене сторонами договором у письмовій формі, при цьому, для передачі акцій кожна із сторін договору здійснила дії щодо розпорядження акціями (розпорядження на списання акцій з рахунку ТОВ "ТДМК" та розпорядження про зарахування акцій на рахунок покупця цих акцій ОСОБА_1 ), у ТОВ "ТДМК" немає підстав стверджувати, що акції вибули з власності поза його волею;

- відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20 до Договору №БВ310-18 застосовано наслідки, передбачені ст.241 ЦК; застосування наслідків недійсності правочинів, що передбачені ст.241 ЦК не є наслідками, які застосовуються при невідповідності договору вимогам п.3 ст.203 ЦК;

- будь-які зміни в компетенції органів управління товариством, зокрема, виконавчого органу-директора, у порядку прийняття ним рішень, наявності обмежень щодо представництва мали бути відображені в статуті підприємства, а також внесені до Єдиного державного реєстру протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення; відповідні зміни в повноваженнях, компетенції керівника ТОВ "ТДМК" ні в статут, ні в реєстр не вносилися;

- саме керівник товариства є тією особою, що діє від імені товариства в межах, встановлених Законом та установчими документами, і саме він висловлює волю товариства на укладання того чи іншого правочину.

34. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

35. Верховний Суд ухвалою від 27.03.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЕДЛІ", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 17.04.2023.

36. Верховний Суд ухвалою від 17.04.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 29.05.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо преюдиціальності

37. Суди в оскаржуваних рішеннях встановили, що за наслідками укладення Договору №БВ310-18 між ТОВ "ТДМК" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), Договору №БВ-12849 між Спільним Українсько-Американським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) та Договору №БВ36 між ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ "Тувісон" (покупець) - ТОВ "Тувісон" набуло право власності на 2400 акцій емітента ПрАТ "Укренергозбут", у тому числі на 2160 акцій, які раніше перебували у власності ТОВ "ТДМК".

38. Також суди встановили, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 30.09.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Визнано недійсним Договір №БВ310-18. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Тувісон" на користь ТОВ "ТДМК" 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПрАТ "Укренергозбут", що становить 90% статутного капіталу цього емiтента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ТОВ "Тувісон", відкритому в ПАТ АБ "Південний". Зобов`язано ПАТ АБ "Південний" провести безумовну облікову операцію списання 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПрАТ "Укренергозбут" з рахунку у цінних паперах НОМЕР_5 , відкритому на ім`я ТОВ "Тувісон" в ПАТ АБ "Південний", та зарахувати їх на рахунок у цінних паперах, відкритий в депозитарній установі ТОВ "Основа-Цінні Папери" на ім`я ТОВ "ТДМК".

39. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, зокрема, встановив/надав оцінку тому, що:

- ТОВ "ТДМК" було власником 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПрАТ "Укренергозбут" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: ПАТ "Укренереозбут"; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ІSIN): UА4000121560), що становить 90% статутного капіталу цього емітента;

- при укладанні оспорюваного Договору №БВ310-18, вартість майна, яке відчужувалося за оскаржуваним правочином перевищувала 50% вартості майна ТОВ "ТДМК", тому таке відчуження потребувало відповідного рішення зборів учасників товариства, як це передбачено ч.2 ст.98 ЦК, проте вказаного порядку дотримано не було;

- повноваження директора ТОВ "ТДМК", зокрема, на вчинення правочинів з відчуження майна, були обмежені протоколом зборів учасників ТОВ "ТДМК" від 05.09.2017;

- був наявний дефект волі - невідповідність волі та волевиявлення ТОВ "ТДМК" при укладенні з ОСОБА_1 спірного правочину всупереч статтям 92, 98, 203 ЦК, який визнано недійсним на підставі статей 215, 232 ЦК.

40. З наведеними висновками апеляційного суду погодився Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі №910/11388/20 та додатково зазначив про те, що оскаржуваний позивачем правочин вчинений від імені ТОВ "ТДМК" посадовою особою ОСОБА_3 всупереч інтересам товариства, що вказує на наявність умислу і домовленості представників сторін під час укладення спірного договору щодо переслідування власних інтересів. Верховний Суд погодився з висновком апеляційного господарського суду про існування підстав для визнання спірного договору недійсним у зв`язку недодержанням в момент його вчинення вимог, зокрема, статей 92, 203 ЦК, оскільки спірний правочин вчинено за наявності обмежень повноважень директора, а зміст вказаного правочину не відповідав справжньому волевиявленню ТОВ "ТДМК".

41. На підставі цього, суди в оскаржуваних рішеннях дійшли висновку, що встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 30.09.2021, обставини того, що оскаржуваний Договір №БВ310-18 вчинений від імені ТОВ "ТДМК" посадовою особою товариства ОСОБА_3 , проте всупереч його (товариства) інтересам, а тому зміст такого правочину не відповідав справжньому волевиявленню ТОВ "ТДМК" як суб`єкта господарювання, та був спрямований на задоволення особистих інтересів вказаного представника, який фактично діяв в інтересах іншої особи, на користь якої виводився актив товариства ( ОСОБА_1 ), - в силу імперативних вимог ст.75 ГПК мають преюдиціальне значення для цієї справи та не підлягають повторному доказуванню.

42. При врахуванні обставин, встановлених у межах справи №910/11388/20, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях послалися на принцип правової визначеності та висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16.

43. Скаржник, у свою чергу, зазначає, що обставини, на які суд послався не є преюдицією, оскільки відповідні обставини не встановлювались та не досліджувались судами належним чином, таким обставинам була надана лише правова оцінка, у зв`язку з чим вони не мають преюдиційного значення; змінюючи підставу позову, позивач фактично відмовився від визнання договору недійсним з підстав ст.232 ЦК та обрав іншу підставу для визнання договору недійсним, а саме порушення ст.241 ЦК; суди не могли досліджувати і не досліджували обставини зловмисної домовленості сторін, оскільки позивач обрав іншу підставу позову і не надавав жодного доказу існування зловмисної домовленості між сторонами.

44. Верховний Суд не погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.

45. Частинами 1, 2 ст.13 ГПК передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

46. Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Подібне положення закріплене у ч.1 ст.74 ГПК, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

47. Згідно ч.4 ст.75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

48. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.5 ст.75 ГПК).

49. Як було встановлено, учасники справи, що переглядається, брали участь також у справі №910/11388/20: ТОВ "ТДМК" як позивач, ПАТ АБ "Південний" як відповідач, ТОВ "ЕДЛІ" як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

50. Доводи скаржника, що суди не могли досліджувати і не досліджували обставини зловмисної домовленості сторін, оскільки позивач обрав іншу підставу позову, є необґрунтованими, оскільки за таких умов (тотожності спорів) суд мав би відмовити у відкритті провадження або провадження у справі підлягало би закриттю згідно п.2 ч.1 ст.175, п.3 ч.1 ст.231 ГПК.

51. Окрім цього, в основі принципу правової визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися (параграф 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brumarescu v. Romania" (заява №28342/95). Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях ЄСПЛ у справах "Ryabykh v. russia" (заява №52854/99), "Науменко проти України" (заява №41984/98), "Pravednaya v. russia" (заява №69529/01), "Христов проти України" (заява №24465/04), "Понамарьов проти України" (заява №3236/03), в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.

52. Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

53. Частина 7 ст.75 ГПК передбачає, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

54. Верховний Суд звертає увагу, що ця норма встановлює необов`язковість правової оцінки для господарського суду, однак не забороняє йому відповідну оцінку враховувати, що фактично і було зроблено судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях задля забезпечення дотримання принципу правової визначеності через дотримання положення res judicata.

55. Враховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що суди обґрунтовано врахували обставини/правові оцінки, встановлені/зроблені судами у справі №910/11388/20, та дійшли висновку, зокрема, про відсутність законних правових підстави для набуття права власності на акції кількістю 2 160 штук Михайлюком С.О., ТОВ "Тувісон" та ТОВ "ЕДЛІ" згідно відповідних послідовно укладених договорів купівлі-продажу.

Щодо способу захисту та добросовісності

56. Скаржник також зазначає, що позивач обрав неналежних спосіб захисту, який унеможливлює задоволення його позовних вимог та наводить низку доводів, зокрема:

- позивач позбувся права власності на акції ще у 2018 році, а на сьогоднішній день власником акцій є ТОВ "ЕДЛІ"; останнє набуло права власності на акції на підставі оплатного Договору №БВ-2021/765;

- право власності на акції перейшло до ТОВ "ЕДЛІ" від ТОВ "Тувісон", а не від ТОВ "ТДМК"; за рішенням суду, на яке посилається позивач, визнавався недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів між ТОВ "ТДМК" та ОСОБА_1 ; на час розгляду справи власником акцій було вже ТОВ "Тувісон", що придбало акції у ОСОБА_1 ще у 2019 році; договір купівлі-продажу акцій між ними недійсним не визнавався, розірваний не був; не визнано недійсним або розірваним Договір №БВ-2021/765, на підставі якого право власності на цінні папери перейшло до ТОВ "ЕДЛІ";

- право власності на цінні папери, зокрема, акції підлягає реєстрації і підтвердженням такої реєстрації є відповідний обліковий запис на рахунку в цінних паперах у відповідній депозитній установі, а документальним підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами є відповідна виписка з рахунку у цінних паперах;

- ТОВ "ТДМК" на сьогодні не є власником акцій, як і не є особою, яка наділена повноваженнями на подання позову щодо витребування акцій у законного власника, чиє право власності належним чином зареєстровано та обліковується в реєстрах депозитарія;

- у справі №910/11388/20 ТОВ "ТДМК" вимогу про застосування наслідків недійсності правочину фактично не заявило та такі не застосовував суд самостійно; питання щодо повернення акцій у власність ТОВ "ТДМК" суд не вирішував;

- з урахуванням того, що акції вибули з власності ТОВ "ТДМК" на основі вільного волевиявлення, яке було оформлене сторонами договором у письмовій формі, при цьому, для передачі акцій кожна із сторін договору здійснила дії щодо розпорядження акціями (розпорядження на списання акцій з рахунку ТОВ "ТДМК" та розпорядження про зарахування акцій на рахунок покупця цих акцій ОСОБА_1 ), у ТОВ "ТДМК" немає підстав стверджувати, що акції вибули з власності поза його волею;

- відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №910/11388/20 до Договору №БВ310-18 застосовано наслідки, передбачені ст.241 ЦК; застосування наслідків недійсності правочинів, що передбачені ст.241 ЦК не є наслідками, які застосовуються при невідповідності договору вимогам п.3 ст.203 ЦК.

57. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника.

58. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

59. Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження (зокрема, підставі касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК) вводяться для забезпечення ефективності судочинства.

60. Скаржник у касаційній скарзі послався лише на підставу, передбачену п.1.ч.2 ст.287 ГПК, а, отже, він має мотивувати неправильне застосування норм матеріального права та/або недотримання вимог процесуального права судами попередніх інстанцій посиланням на відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права у подібних правовідносинах, а не наводити власні міркування.

61. Тобто, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях скаржник має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права у подібних відносинах не був врахований судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.

62. Наведені доводи скаржника в цілому зводиться до висловлення незгоди з встановленими судами обставинами справи, їх правовою оцінкою та прийнятими судовими рішеннями в цілому, є викладенням власного бачення у питанні застосування правових норм, не підкріпленим посиланням на правові висновки Верховного Суду.

63. Не обґрунтував скаржник свої доводи та, відповідно, не спростував висновки судів попередніх інстанцій із посиланням на інші підстави касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК, зокрема, на такі підстави як необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (п.2 ч.2 ст.287 ГПК) та/або відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (п.3 ч.2 ст.287 ГПК).

64. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.300 ГПК).

65. Незгода скаржника з рішенням судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

66. Натомість Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, які підтверджені посиланням на відповідну практику Верховного Суду.

67. Суди зазначили, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

68. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц).

69. Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №522/7636/14-ц).

70. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

71. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

72. Для такого витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним. Таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 01.10.2019 у справі №911/2034/16, від 15.10.2019 у справі №911/3749/17, від 19.11.2019 у справі №911/3680/17).

73. Отже, скаржник не довів помилковість таких висновків з посиланням на підстави касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК.

74. Посилання скаржника на висновки, викладені у постанові від 30.03.2020 у справі №387/554/18, що "правочин є поєднанням волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами" висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

75. Більше того, ці висновки зроблені щодо правовідносин, які не є подібними до спірних, а висновок, який робить скаржник після такого посилання, що "у директора ТОВ "ТДМК" не було будь-яких обмежень повноважень, які б не дозволяли йому укласти оспорюваний договір і директор ТОВ "ТДМК", укладаючи договір, діяв в межах своєї компетенції у відповідності до закону та статуту ТОВ "ТДМК", належним чином висловлюючи волю товариства на укладання певного договору" , зводиться до заперечення обставин недійсності Договору №БВ310-18, яка (недійсність) визнана судовим рішенням у справі №910/11388/20, яке набуло законної сили, чому було надано оцінку вище у цій постанові.

76. Також скаржник зазначає, що він є добросовісним набувачем акцій.

77. У той же час, суди дійшли висновку про недобросовісність ТОВ "ЕДЛІ", яке будучи учасником справи №910/11388/20, знало про наявність перешкод для вчинення правочину, зокрема, що продавець ТОВ "Тувісон" не має права відчужувати спірне майно.

78. При цьому суди послалися на відповідні правові норми та практику Верховного Суду, обґрунтовано вказавши таке.

79. Згідно з ч.5 ст.12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №674/31/15-ц).

80. Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати. Добросовісність набуття в розумінні ст.388 ЦК полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного лише у випадках передбачених статтею 388 ЦК.

81. При вирішенні питання щодо добросовісності/недобросовісності набуття відповідачем ТОВ "ЕДЛІ" прав на спірне майно за договором, укладеним з ТОВ "Тувісон" суд звертається до правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №522/14900/19, відповідно до якого для приватного права, з урахуванням принципу розумності, є неприйнятним використання конструкції юридичної особи (зокрема, внесення нерухомості до статутного капіталу юридичної особи, вихід учасника із юридичної особи та отримання при виході), інших правомірних приватноправових засобів (зокрема, поділ об`єктів нерухомості) з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову.

82. Застосування приватноправових конструкцій з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову по своїй суті є недобросовісним та свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту. До обставин, які можуть свідчити про те, що учасники створюють видимість добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову, відноситься, зокрема: момент вчинення правочину чи інших дій; суб`єкти, які вчиняють або з якими вчиняються правочини контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родичі, квазіродичі, пов`язана чи афілійована юридична особа, пов`язані чи афілійовані групи юридичних осіб).

83. Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Тувісон" та ТОВ "ЕДЛІ" є пов`язаними особами, оскільки ТОВ "ЕДЛІ" є власником 100% статутного капіталу ТОВ "Тувісон"; бенефіціаром обох юридичних осіб є ОСОБА_4 .

84. За таких обставин, вищенаведене свідчить про те, що метою укладання Договору №БВ-2021/765 між ТОВ "Тувісон" та ТОВ "ЕДЛІ" є ухилення від виконання судового рішення у справі №910/11388/20 та повернення спірних акцій законному власнику, яким є позивач - ТОВ "ТДМК".

85. Однак, як і щодо доводів про неналежності способу захисту, доводи скаржника щодо його добросовісності є викладенням власного бачення у питанні застосування правових норм, не підкріпленим посиланням на правові висновки Верховного Суду, а тому відхиляються Верховним Судом як необґрунтовані.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

86. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

87. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

88. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішент судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

89. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ"</a> залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі №910/3756/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець