Постанова

від 13.02.2024 по справі 922/1374/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/1374/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу Національного банку України (вх. №118 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі №922/1374/20 постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Сусловою В.В., повний текст складено 28.12.2023,

за позовом Національного банку України, м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Саландер", м. Харків,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП-Трейдінг", м. Харків,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП Харків-Інвест", м. Харків,

4. Фізичної особи ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 . Товариства з обмеженою відповідальністю "АП-ІНСАЙТ", м. Харків,

6. Фізичної особи ОСОБА_2 , с. Черкаська Лозова, Дергачівський район, Харківська область,

7. Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП Харків-Реконструкція" м.Харків, 8. ОСОБА_3 , м.Харків,

9. ОСОБА_4 ,

АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 , смт. Коротич, Харківський район, Харківська область,

12. ОСОБА_6 , м.Харків,

13. ОСОБА_7 , м.Харків,

14. ОСОБА_8 , м.Харків,

15. ОСОБА_9 , м.Харків,

16. ОСОБА_10 , м.Харків,

17. ОСОБА_11 , 61054,

18. ОСОБА_12 , м.Харків,

19. ОСОБА_13 , м.Харків,

20. ОСОБА_14 , м.Харків,

21. ОСОБА_15 , м.Харків,

22. ОСОБА_16 , м. Харків,

23. ОСОБА_17 , м. Куп`янськ, Харківська обл.,

24. ОСОБА_18 , м.Харків,

25. ОСОБА_19 , смт. Краснокутськ, Богодухівський район,

26. ОСОБА_20 , м.Харків,

27. ОСОБА_21 , м.Харків,

28. ОСОБА_22 , м.Харків,

29. ОСОБА_23 , м. Харків,

30. ОСОБА_24 , м.Харків,

31. ОСОБА_25 , м. Харків,

32. ОСОБА_26 , с. Олександрівка, Богодухівський район, Харківська область,

33. ОСОБА_27 , м.Харків,

34. ОСОБА_28 , м.Харків,

35. ОСОБА_29 , м.Харків,

36. ОСОБА_30 , м.Харків,

37. ОСОБА_31 , м.Харків,

38. ОСОБА_32 , м.Харків,

39. ОСОБА_33 , м.Харків,

40. ОСОБА_34 , м.Харків,

41. ОСОБА_35 , м.Харків,

42. ОСОБА_36 , м.Харків,

43. ОСОБА_37 , м.Харків,

44. ОСОБА_38 , м.Харків,

45. ОСОБА_39 , м.Харків,

46. ОСОБА_40 , м.Харків,

47. ОСОБА_41 , м.Харків,

48. ОСОБА_42 , м.Харків,

49. ОСОБА_43 , м.Харків,

50. ОСОБА_44 , м.Харків,

51. ОСОБА_45 , м.Харків,

52. ОСОБА_46 , м.Харків,

53. ОСОБА_47 , м.Харків,

54. ОСОБА_48 , м.Харків,

55. ОСОБА_49 , м.Харків,

56. ОСОБА_50 , м.Харків,

57. ОСОБА_51 , м.Харків,

58. ОСОБА_52 , м.Харків,

59. ОСОБА_53 , м.Харків,

60. ОСОБА_54 , м.Харків,

61. ОСОБА_55 , м.Харків,

62. ОСОБА_56 , м.Харків,

63. ОСОБА_57 , м.Харків,

64. ОСОБА_58 , м.Харків,

65. ОСОБА_59 , м.Харків,

66. ОСОБА_60 , м.Харків,

67. ОСОБА_61 , м.Харків,

68. ОСОБА_62 , м. Красноград, Красноградський район, Харківська область

69. ОСОБА_63 , м. Красноград, Красноградський район, Харківська область

70. Йусма Едіп, м.Харків,

71. ОСОБА_64 , м.Харків,

72. ОСОБА_65 , м.Харків,

73. ОСОБА_66 , м.Харків,

74. ОСОБА_67 , м. Мерефа, Харківський район, Харківська область

75. ОСОБА_68 , м.Харків,

76. ОСОБА_69 , м.Харків,

77. ОСОБА_70 , м.Харків,

78. ОСОБА_71 ,

АДРЕСА_3 . Арі Ідріс, м.Харків,

80. ОСОБА_72 , м.Харків,

81. ОСОБА_73 , м.Харків,

82. ОСОБА_74 , м.Харків,

83. ОСОБА_75 , м.Харків,

84. ОСОБА_76 , м.Харків,

85. ОСОБА_77 , м.Харків,

86. ОСОБА_78 , м.Харків,

87. ОСОБА_79 , м.Харків,

88. ОСОБА_80 , м.Харків,

89. ОСОБА_81 , м.Харків,

90. ОСОБА_82 , м.Харків,

91. ОСОБА_83 , м.Харків,

92. ОСОБА_84 , м.Харків,

93. ОСОБА_85 , м.Харків,

94. ОСОБА_86 , м.Харків,

95. ОСОБА_87 , м.Харків,

96. ОСОБА_88 , смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область,

97. ОСОБА_89 , м. Ізюм, Харківська область,

98. ОСОБА_90 , м.Харків,

99. ОСОБА_91 , м.Харків,

100. ОСОБА_92 , м.Харків,

101. ОСОБА_93 , м.Харків,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб директора-розпорядника Рекрут Світлани Валеріївни, м. Київ,

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірро-Трейдінг", м. Харків,

- Товариство з обмеженою відповідальністю "АКП Харків-Реконструкція", м. Харків,

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант-Харків", м. Краматорськ, Донецька обл.,

- Товариство з обмеженою відповідальністю "КДС-ГРУП", м. Краматорськ, Донецька обл.,

- Фізична особа ОСОБА_94 , м. Харків,

- Фізична особа ОСОБА_95 , м. Шахтарськ, Донецька обл.,

- Фізична особа ОСОБА_96 , м. Харків,

- Фізична особа ОСОБА_97 , с. Скрипаї, Зміївський район, Харківська область,

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто", м. Київ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Національним банком України 27.12.2023 через систему «Електронний суд» подано до Господарського суду Харківської області заяву про забезпечення позову (вх. № 35792) у справі №922/1374/20, в якій заявник просив: накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: квартиру в будівлі літ. «КМ-5» загальною площею: 32.7 кв.м., житловою площею: 29.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1323034863101), що належить ОСОБА_98 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) та заборонити власнику/власникам об`єкта нерухомого майна, Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо вказаного об`єкта нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі №922/1374/20 в задоволенні заяви Національного банку України про забезпечення позову (вх. № 35792 від 27.12.2023) відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Національний банк України подав через систему «Електронний суд» 08.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі №922/1374/20, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу Національного банку України та скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі №922/1374/20; накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: квартиру в будівлі літ. «КМ-5» загальною площею: 32.7 кв.м., житловою площею: 29.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1323034863101), що належить ОСОБА_98 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ) та заборонити власнику/власникам об`єкта нерухомого майна, Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо вказаного об`єкта нерухомого майна.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України (вх. №118 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі №922/1374/20; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "13" лютого 2024 р. о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.

31.01.2024 представником Національного банку України подано через систему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи, призначеної на "13" лютого 2024 р., за участю представника апелянта в режимі відеоконференції у приміщенні суду (вх.№1568), в якому заявник просив проведення судового засідання в режимі відеоконференції доручити, зокрема, Вищому антикорупційному суду. Вказане клопотання задоволено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2024.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 13.02.2024 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представника позивача та присутніх в приміщенні суду відповідачів: ОСОБА_16 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_23 , ОСОБА_101 , ОСОБА_24 та заінтересованої особи ОСОБА_102 .

Представник апелянта надав пояснення щодо обставин справи, підтримавши доводи, зазначені ним в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Присутні в залі суду відповідачі та заінтересована особа просили в задоволені апеляційної скарги відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвала Східного апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі від 15.01.2024 доставлена в електронні кабінети відповідачам: ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 ; третім особам: ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи ФГВ ФО директора - розпорядника Рекрут С.В., ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто", про що свідчать довідки Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа (т. 5, а.с. 102-109).

Також ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на поштові адреси іншим учасникам справи, була вручена відповідачам ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , ОСОБА_104 , ОСОБА_110 , ОСОБА_24 , що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень, які повернулись на адресу суду. Іншим відповідачам та третім особам ухвала суду від 15.01.2024 не була вручена та повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання» (т.5, а.с 119-247, т. 6-9).

Крім того, відповідна інформація про судове засідання у справі №922/1374/20 також була розміщена на веб-сайті Східного апеляційного господарського суду вебпорталу "Судова влада України" (т. 5 а.с. 119).

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року у cправі №873/534/23 вказав, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено умови для реалізації учасниками справи прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 цього Кодексу, однак решта відповідачів та треті особи не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів та третіх осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та відповідачів, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/1374/20 за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саландер", Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП-Трейдінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП Харків-Інвест", Фізичної особи ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "АП-ІНСАЙТ", Фізичної особи ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП Харків-Реконструкція", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_111 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_112 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_113 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", ТОВ "Мірро-Трейдінг", ТОВ "АКП Харків-Реконструкція", ТОВ "Атлант-Харків", ТОВ "КДС-ГРУП", фізичної особи ОСОБА_114 , фізичної особи ОСОБА_115 , фізичної особи ОСОБА_116 , фізичної особи ОСОБА_117 , ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто", про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 заяви Національного банку України про зміну предмету позову та залучення до справи співвідповідачів (вх. № 14878 від 25.11.2022 та вх. № 14996 від 28.11.2022) - задоволено.

Залучено до участі у справі №922/1374/20 у якості співвідповідачів, зокрема, ОСОБА_118 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ).

Прийнято зміну предмету позову до провадження та постановлено подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням, зокрема з вимогами про визнання за Національним банком України (код за ЄДРПОУ 00032106, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) право іпотеки на квартиру в будівлі літ. «КМ-5» загальною площею: 32,7 кв.м., житловою площею: 29,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1323034863101), що належить ОСОБА_119 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) (п.235 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 01.12.2022).

В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 13.10.2014 № 43, укладеним між Національним банком України (код за ЄДРПОУ 00032106, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) та публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (код за ЄДРПОУ: 19017842, місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т) в загальній сумі заборгованості (станом на 13.04.2020) 1 221 190 646 (один мільярд двісті двадцять один мільйон сто дев`яносто тисяч шістсот сорок шість) гривень 21 копійок, яка складається з:

-заборгованості за кредитом - 1 196 981 406 грн 20 коп.,

-заборгованість за процентами - 24 041 095 грн 89 коп.,

-пеня за прострочення сплати процентів - 168 144 грн 12 коп.

звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13.10.2014 укладений між Національним банком України та публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (код ЄДРПОУ: за 19017842, місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О., та зареєстрований в реєстрі за номером 1327, а саме на наступне нерухоме майно:

квартиру в будівлі літ. «КМ-5» загальною площею: 32,7 кв.м., житловою площею: 29,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1323034863101), що належить ОСОБА_119 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ),

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (п.236 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 01.12.2022).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі №922/1374/20 задоволено заяву Національного банку України про забезпечення позову (вх. № 2254 від 31.01.2023) та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, зокрема на квартиру в будівлі літ. «КМ-5» загальною площею: 32.7 кв.м., житловою площею: 29.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1323034863101), що належить ОСОБА_119 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) та заборонено власнику/власникам об`єкта нерухомого майна, Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо вказаного об`єкта нерухомого майна (п. 112 резолютивної частини вказаної ухвали від 02.02.2023 у справі № 922/1374/20).

27.12.2023 представником Національного банку України через систему «Електронний суд» подано до Господарського суду Харківської області нову заяву про забезпечення позову (вх. № 35792), в якій заявник просив: накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: квартиру в будівлі літ. «КМ-5» загальною площею: 32.7 кв.м., житловою площею: 29.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1323034863101), що належить ОСОБА_98 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) та заборонити власнику/власникам об`єкта нерухомого майна, Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо вказаного об`єкта нерухомого майна.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник вказував, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі № 922/1374/20 задоволено заяву Національного банку про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 130 об`єктів нерухомого майна. Після отримання вищезазначеної ухвали суду від 02.02.2023 Національний банк звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно арештів відповідних об`єктів нерухомого майна. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Мовчан А.С., розглянувши заяву позивача від 18.07.2023 №56237167, прийняла рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 18.07.2023 №68490362 відносно реєстрації накладення арешту на об`єкт нерухомого майна: квартиру в будівлі літ. «KM-5» загальною площею: 32.7 кв.м., житловою площею: 29.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1323034863101), що належить ОСОБА_119 , з підстав того, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за іншим власником.

Згідно відомостей Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, було змінено власника об`єкта нерухомого майна: квартири в будівлі літ. «KM-5» загальною площею: 32.7 кв.м., житловою площею: 29.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , з ОСОБА_77 на ОСОБА_120 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2023, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Жовнір Я.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1723.

Оскільки в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про арешт квартири АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1323034863101), яка належить ОСОБА_121 , і вона як власник квартири може вчергове здійснити відчуження нерухомого майна (квартири АДРЕСА_7 ), або ж провести будь-які інші дії пов`язані з реконструкцією відповідного майна, з метою унеможливлення виконання судового рішення у даній справі у випадку задоволення позовних вимог Національного банку, позивач звернувся 27.12.2023 із заявою про забезпечення позову в межах вказаної справи до суду першої інстанції.

Окрім того, заявник зазначив, що внаслідок укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 та зміни її власника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ухвала Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі №922/1374/20 не може бути виконаною в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_7 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі №922/1374/20 в задоволенні заяви Національного банку України про забезпечення позову (вх. № 35792 від 27.12.2023) відмовлено.

Вказана ухвала місцевого господарського суду, з посиланням на вимоги статей 13, 73, 74, 77, 79, 80, 136, 137 ГПК України, мотивована тим, що заява Національного банку України про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності невідкладного забезпечення позову. Подана заява містить лише припущення заявника щодо ймовірності того, що ОСОБА_121 може вчинити дії, пов`язані із відчуженням спірного майна. Також суд звернув увагу, що ОСОБА_121 не є відповідачем у даній справі, а отже між позивачем та вказаною особою відсутній спір щодо майна, при цьому накладення арешту та заборона вчиняти певні дії щодо належного вказаній особі на праві власності нерухомого майна, може призвести до порушення її прав та інтересів у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд першої інстанції вказав, що позивачу було достеменно відомо ще з 18.07.2023 (з моменту прийняття рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій) про перебування спірного нерухомого майна у власності ОСОБА_121 , втім позивач з будь-якими вимогами з приводу вказаного майна до вказаної особи не звертався. Крім того, не зважаючи на те, що ухвала суду про забезпечення позову підлягала негайному виконанню та для забезпечення позову мала бути негайно пред`явлена до виконання, позивач звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно арештів відповідних об`єктів нерухомого майна лише у липні 2023 року. З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що відчуження квартири АДРЕСА_8 , відбулось саме через затягування позивачем дій щодо пред`явлення виконавчого документу до виконання. У зв`язку із чим, суд визнав необґрунтованими посилання заявника на те, що внаслідок укладення договору купівлі-продажу та зміни власника квартири АДРЕСА_7 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ухвала Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі № 922/1374/20 не може бути виконаною в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_7 та відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Національний банк України не погодився з ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2023, що і стало підставою для звернення до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги Національний банк України, зокрема, вказав, що позивачем заявлені позовні вимоги про визнання права іпотеки та звернення стягнення на 137 об`єктів нерухомого майна, що в сукупності являються розділеним предметом іпотеки (позовні вимоги у відповідній редакції закріплені в ухвалі Господарського суду Харківської області від 01.12.2022). Водночас протягом розгляду даної справи мала місце постійна зміна власників квартир. Так провадження у справі № 922/1374/20 відкрите ухвалою Господарського суду Харківської області 01.06.2020. Станом на час подання Національним банком заяви про забезпечення позову від 27.01.2023 №18-0013/6156, в 16 квартирах змінились власники протягом строку розгляду даної справи. З огляду на наявні у даній справі обставини, ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2022 у справі № 922/1374/20 задоволено заяву Національного банку про забезпечення позову та накладено арешт на 7 об`єктів нерухомого майна та ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі № 922/1374/20 задоволено заяву Національного банку про забезпечення позову та накладено арешт на 130 квартир. Зміна власника квартири АДРЕСА_7 відбулась у проміжку часу між постановленням судом ухвали про забезпечення позову від 02.02.2023 та накладення арешту на нерухомість та часом реєстрації відповідних обтяжень в ДРРПНМ. Наразі квартира АДРЕСА_7 вільна від записів про іпотеку/обтяження Національного банку. Таким чином, за час від порушення провадження у даній справі відбулась зміна власників вже 17 квартир, а кілька об`єктів нерухомості були реконструйовані та поділені. Вказане підтверджується матеріалами справи, зокрема й витягами з ДРРПНМ, що і стало підставою для задоволення Господарським судом Харківської області попередніх заяв Національного банку про забезпечення позову та накладення арештів на нерухоме майно. З огляду на вищезазначене, ОСОБА_121 може вчергове здійснити відчуження нерухомого майна (квартири АДРЕСА_7 ), або ж провести будь-які інші дії пов`язані з реконструкцією відповідного майна, з метою унеможливлення виконання судового рішення у даній справі у випадку задоволення позовних вимог Національного банку. Крім того, апелянт вказав, що зазначаючи в оскаржуваній ухвалі підстави для відмови у заяві про забезпечення позову, як те, що ОСОБА_121 не є відповідачем, судом не враховано положення ч.2 ст.136 та ч.3 ст.138 ГПК України, які передбачають можливість забезпечення позову до подання позовної заяви. Натомість 03.01.2024 Національним банком, з урахуванням строків визначених ч.3 ст.138 ГПК України, відправлено поштою на адресу суду клопотання про заміну неналежного відповідача та заяву про зміну предмету позову від 28.12.2023 № 18-0013/96158/БТ, якою позивач просить замінити відповідача ОСОБА_122 на ОСОБА_121 та викладає в новій редакції вимоги щодо власника квартири АДРЕСА_7 та звернення стягнення на останню. Національний банк не подавав раніше заяв про забезпечення позову та/або зміну предмету позову до суду, оскільки матеріали були направлені на експертизу, провадження у справі було поновлене ухвалою суду від 25.12.2023, після чого Національним банком і була подана заява про забезпечення позову та в подальшому клопотання про заміну неналежного відповідача та заяву про зміну предмету позову від 28.12.2023 №18-0013/96158/БТ. Затягування щодо пред`явлення виконавчого документу до виконання відбулось за відсутності умислу Національного банку, а з підстав відсутності у позивача необхідної кількості копій ухвал про забезпечення позову від 02.02.2023 відповідно до кількості власників об`єктів нерухомого майна, оскільки судом першої інстанції листом від 03.03.2023 №004984 було відмовлено у видачі копій цих ухвал у кількості 95 ухвал. Судом направлено на адресу позивача 5 копій ухвали суду від 02.02.2023, які отримані 10.04.2023. Починаючи з цієї дати представники Національного банку використовуючи 6 копій ухвали суду від 02.02.2023 багаторазово звертались до державного реєстратора з метою накладення відповідних обтяжень. Водночас при зверненні в заяві зазначається лише одна особа, майно якої обтяжується. Враховуючи, що ухвалою від 02.02.2023 накладено арешт на 130 квартир, в яких було 95 різних власників, час з квітня по липень 2023 року є тим, що об`єктивно знадобився для накладення відповідних арештів в ДРРПНМ. Також апелянт вказав, що враховуючи відмову державного реєстратора в реєстрації арешту квартири НОМЕР_7, ухвала Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі № 922/1374/20 не може бути виконаною в частині накладення відповідного арешту. Натомість Національний банк не просить накласти арешт на нові об`єкти нерухомого майна, а лише просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_7 , який уже накладений ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі № 922/1374/20, однак в наслідок зміни власника не може бути зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуваний судовий акт, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. (Такі висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у cправі № 904/1045/22).

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21.

Частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 8.8 постанови від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зокрема, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі № 910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Як зазначалось судом вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі №922/1374/20 накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, зокрема й на квартиру в будівлі літ. «КМ-5» загальною площею: 32.7 кв.м., житловою площею: 29.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1323034863101), що належить ОСОБА_119 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) та встановлено заборону власнику/власникам об`єкта нерухомого майна, Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо вказаного об`єкта нерухомого майна (пункт 112 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі 922/1374/20).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вказана ухвала суду від 02.02.2023 у справі №922/1374/20 набрала законної сили 02.02.2023.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомості (стосовно 130 квартир та, в тому числі, й на об`єкт нерухомого майна - на квартиру АДРЕСА_8 ), суд вказав, що з огляду на вірогідність відступлення нерухомого майна іншим особам, здійснення його поділу, реконструкції, тощо, з внесенням відповідних відомостей до ДРРПНМ, як було зроблено протягом 2016-2022 років (навіть під час розгляду даної справи в суді), враховуючи те, що позовні вимоги пов`язані із об`єктами нерухомого та саме цих об`єктів стосується вибраний позивачем захід забезпечення позову, а також приймаючи до уваги те, що накладення арешту на об`єкти нерухомого майна та заборона іншим особам вчинення дій є достатнім та дієвим способом захисту для збереження майна у незмінному стані, а також задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду та ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом якого він звернувся до суду, а саме реалізації прав позивача у разі задоволення позову, суд дійшов висновків, що вважає за доцільне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.

Отже, приймаючи ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі №922/1374/20 про накладення арешту на об`єкти нерухомості (в тому числі на квартиру АДРЕСА_7 ) та заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно об`єктів нерухомості, суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову.

Проте, 27.12.2023 позивач був змушений звернутись до суду першої інстанції із новою заявою про забезпечення позову стосовно квартири АДРЕСА_7 , оскільки відбулась зміна її власника, а тому накладення вказаною ухвалою суду у справі №922/1374/20 від 02.02.2023 арешту на об`єкт нерухомого майна та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно вказаного об`єкта є неможливим.

Вказане підтверджується наданими 27.12.2023 позивачем до суду першої інстанції разом із заявою про забезпечення позову доказами, а саме рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій від 18.07.2023 №68490362 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно якої вже після накладання вказаною ухвалою суду у справі №922/1374/20 від 02.02.2023 арешту на об`єкт нерухомого майна та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно вказаного об`єкта, було змінено власника квартири в будівлі літ. «KM-5» загальною площею: 32.7 кв.м., житловою площею: 29.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 з ОСОБА_77 на ОСОБА_120 на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2023.

Зазначене свідчить про те, що зміна власника квартири АДРЕСА_7 відбулась у проміжку часу між постановленням судом ухвали про забезпечення позову та накладення арешту на нерухомість та часом реєстрації відповідних обтяжень в ДРРПНМ.

Тобто, побоювання позивача щодо можливості новим власником квартири вкотре здійснити відчуження нерухомого майна, або ж провести будь-які інші дії пов`язані з реконструкцією відповідного майна, з метою унеможливлення виконання судового рішення у даній справі у випадку задоволення позовних вимог Національного банку, є цілком обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи.

Підстави звернення Національного банку України із заявою про забезпечення позову, зазначені в заяві від 27.12.2023, є тотожними, були досліджені під час винесення ухвали Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 в межах вказаної справи та доповнені обставинами перепродажу квартири АДРЕСА_7 .

Отже, з урахуванням обставин розгляду вказаної справи №922/1374/20, наявності двох ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову (ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2022 у справі № 922/1374/20 задоволено заяву Національного банку про забезпечення позову та накладено арешт на 7 об`єктів нерухомого майна; ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі № 922/1374/20 задоволено заяву Національного банку про забезпечення позову та накладено арешт на 130 квартир), доводів позивача стосовно наявності підстав для накладання арешту на квартиру АДРЕСА_7 у зв`язку із зміною власника (оскільки вказаний об`єкт вже було перепродано), колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не містила обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності невідкладного забезпечення позову, є цілком необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та змістом поданої заяви.

При цьому суд апеляційної інстанції в даному випадку враховує, що у зв`язку із зміною власника об`єкта нерухомого майна, зазначена ухвала Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 у справі №922/1374/20 не може бути виконаною в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_7 .

Також є цілком безпідставними висновки суду першої інстанції, що саме затягування позивачем дій щодо пред`явлення виконавчого документу до виконання, призвели до відчудження квартири АДРЕСА_8 , адже відчуження квартири відбулось внаслідок власного воєвиявлення ОСОБА_123 , як власника вказаної квартири.

При цьому ОСОБА_124 , як відповідачу у справі, мало бути відомо про наявність провадження у справі №922/1374/20 та накладання арешту на об`єкт нерухомого майна із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно вказаного об`єкта.

Крім того, обставини звернення позивача лише у липні 2023 року до державного реєстратора з метою реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно арештів відповідних об`єктів нерухомого майна на підставі відповідної ухвали суду від 02.02.2023, не можуть слугувати в якості підстави для відмови в задоволені заяви про забезпечення позову, оскільки жодним чином не спростовують обґрунтованих побоювань позивача щодо можливого подальшого відчуження нерухомого майна вже новим власником квартири та те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Колегія суддів враховує, що положення ч. 2 ст. 136 ГПК України передбачають можливість забезпечення позову як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд першої інстанції вказав, що позивачу було достеменно відомо ще з 18.07.2023 (з моменту прийняття рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій) про перебування спірного нерухомого майна у власності ОСОБА_102 .

Натомість колегія судів зазначає, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 призначено у справі № 922/1374/20 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Для проведення експертизи постановлено направити до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №922/1374/20. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалами Господарського суду Харківської області від 05.07.2023, 17.07.2023 та 30.08.2023 провадження у справі № 922/1374/20 поновлювалось для розгляду відповідних клопотань Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та судового експерта, із одночасним зупиненням провадження у справі №922/1374/20 на час проведення судової експертизи.

18.12.2023 до канцелярії Господарського суду Харківської області від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз із супровідним листом за вх. № 1586 надійшли матеріали справи № 922/1374/20 разом із висновком судового експерта № 2384-23 від 20.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 поновлено провадження у справі № 922/1374/20 та призначено підготовче засідання на 15 січня 2024 року о 13:45.

Позивач звернувся із заявою про забезпечення позову про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що належить новому власнику ( ОСОБА_121 ) 27.12.2023, отже майже одразу після поновлення провадження у справі № 922/1374/20.

Таким чином, в даному випадку відсутні підстави вважати про наявність обставин, які б свідчили про те, що з боку позивача вчиняються дії щодо затягування звернення до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову.

Також, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ч.1 та 3 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Пунктами 1 та 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

А тому доводи суду першої інстанції стосовного того, що ОСОБА_121 не була відповідачем у даній справі на момент звернення до суду із заявою про забезпечення позову є недоречними та жодним чином не спростовують можливості позивача в подальшому звернутись із відповідною заявою про заміну неналежного відповідача та зміну предмету позову, із викладом в новій редакції позовних вимог щодо власника квартири АДРЕСА_7 .

Так, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію Верховного Суду наведено у його постановах від 30.03.2018 по справі № 905/2130/17, від 13.02.2018 по справі № 911/2930/17, від 08.02.2023 у справі № 916/2262/22.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд". Водночас, заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, що така заборона має стосуватися виключно спірного майна (вказані вимоги також наведені в постанові Верховного Суду від 30 січня 2024 року у cправі № 908/2835/22 (908/1829/23)).

З огляду на викладене, врахувавши предмет і підстави позову у даній справі, а саме щодо визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що заявлені позивачем 27.12.2023 заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, наявності зв`язку з предметом позовних вимог та можуть забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову.

Наведене свідчить, що доводи апелянта про те, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову порушено норми процесуального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування судового акту із задоволенням поданої позивачем заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За приписами ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому наявні підстави для його скасування.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Національного банку України, скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі №922/1374/20 та задоволення поданої 27.12.2023 року позивачем заяви про застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ч.1 ст. 275, ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі №922/1374/20 скасувати.

Задовольнити заяву Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106) про забезпечення позову від 27 грудня 2023 року, накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: квартиру в будівлі літ. «КМ-5» загальною площею: 32.7 кв.м., житловою площею: 29.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1323034863101), що належить ОСОБА_98 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ) та заборони власнику/власникам об`єкта нерухомого майна, Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо вказаного об`єкта нерухомого майна.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.02.2024.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.О. Крестьянінов