Рішення

від 19.02.2024 по справі 904/5287/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2024м. ДніпроСправа № 904/5287/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А, ідентифікаційний код 44768034) в особі Філії "Макарівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (08001, Київська область, Бучанський район, смт. Макарів, вул. Ярослава Мудрого, буд. 17/1, ідентифікаційний код 45125514) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеплоенерго 2020" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд. 4, ідентифікаційний код 43568422) про стягнення 17 898,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 160,65 грн. інфляційних втрат, 262,00 грн. 3% річних, 357,96 грн. 2% штрафу

СУТЬ СПОРУ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Макарівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 28.09.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеплоенерго 2020" заборгованості на загальну суму 18 678,61 грн., з яких:

- 17 898,00 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 160,65 грн. інфляційні втрати за період з квітня по вересень 2023 року;

- 262,00 грн. 3% річних за період з 01.04.2023 по 26.09.2023;

- 357,96 грн. 2% штрафу.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати по сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката (орієнтовно 7 000,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №В-15 від 31.01.2023 щодо своєчасної та повної оплати за товар отриманий на загальну суму 214 248,32 грн., за наступними товарно-транспортними накладними:

- №460025 серії ЮЖЖ від 14.02.2023 на суму 12 700,80 грн.;

- №470032 серії ЮЖЖ від 14.02.2023 на суму 12 707,10 грн.;

- №450033 серії ЮЖЖ від 14.02.2023 на суму 25 554,91 грн.;

- №510131 серії ЮЖЖ від 17.02.2023 на суму 54 747,00 грн.;

- №570063 серії ЮЖЖ від 18.02.2023 на суму 56 729,41 грн.;

- №460062 серії ЮЖЖ від 28.02.2023 на суму 2 383,50 грн.;

- №470075 серії ЮЖЖ від 28.02.2023 на суму 25 233,60 грн.;

- №480026 серії ЮЖЖ від 28.02.2023 на суму 24 192,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази відправлення копії позовної заяви (опис вкладення) на адресу відповідача.

На електрону пошту суду 10.10.2023 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5287/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилась ухвала суду від 16.10.2023, завчасно направлено відповідачу на його адресу зазначену у позовній заяві, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка направлялась за адресою відповідача повернулась до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також ухвала суду від 16.10.2023 була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Екотеплоенерго 2020" засобами електронного зв`язку, а саме відповідачу на електронну пошту ekoteploenergo2020@gmail.com, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду від 16.10.2023 доставлена до електронної скриньки 16.10.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 82 том 1).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №904/5287/23.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2023 року між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі Філії "Макарівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотеплоенерго 2020" (далі - покупець, відповідач), за результатами аукціону з продажу необробленої деревини №2135, який відбувся 31.01.2023 на ТБ "Українська енергетична біржа", укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №В-15 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в договорі.

Згідно з п.1.3 договору товаром є необроблена деревина, стандартизована в лоти, та реалізована під час аукціону, а саме:

- лот №50-58 - 2 група деревина дров`яної НП, хвойні, довжина 1,9-1,9 м, обсяг 1 100м3 , вартість продажу за лот, грн. з ПДВ - 1 155 000,00 грн.;

- лот №59-65 - деревина дров`яна ПВ, хвойні, довжина 2,0-2,0 м, обсяг 800м3 , вартість продажу за лот, грн. з ПДВ - 840 000,00 грн.

У підпункті 2.1 договору зазначено, що загальна вартість товару, що є предметом договору, складає 1 995 000,00 грн.

Відповідно до п.2.4 договору покупець здійснює оплату (передоплата 100 % вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання рахунку (рахунків).

Продавець зобов`язаний протягом 5 робочих днів передати покупцеві товар після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару. Під час передачі товару продавець надає покупцеві наступні документи: товарно-транспортна (залізнична) накладна (далі - ТТН-ліс), рахунок-фактура (п.3.3 договору).

Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної (п.3.4 договору).

Договір діє з 31.01.2023 по 31.03.2023 (п.7.2 договору).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору продавцем відвантажено покупцю товар об`ємом 204,046 м.куб. на загальну суму 214 248,32 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс):

- № 460025 серії ЮЖЖ від 14.02.2023 на суму 12 700,80 грн., у т.ч. ПДВ 2116,8 грн. об`ємом 12,0960 куб.,

- № 470032 серії ЮЖЖ від 14.02.2023 на суму 12 707,10 грн. у т.ч. ПДВ 2 117,85 грн. об`ємом 12,1020 метрів кубічних у кількості 1 шт.,

- № 450033 серії ЮЖЖ від 14.02.2023 та суму 25 554,91 грн. у т.ч. ПДВ 4 259,15 грн. об`ємом 24,3380 метрів кубічних у кількості 3 шт.;

- № 510131 серії ЮЖЖ від 17.02.2023 на суму 54 747,00 грн. у т.ч. ПДВ 9 124,5 грн. об`ємом 52,1400 метрів кубічних у кількості 6 шт.;

- № 570063 серії ЮЖЖ від 18.02.2023 на суму 56 729,41 грн. у т.ч. ПДВ 9 454,90 грн. об`ємом 54,0280 метрів кубічних у кількості 5 шт.;

- № 460062 серії ЮЖЖ від 28.02.2023 на суму 2 383,50 грн. у т.ч. ПДВ 397,25 грн. об`ємом 2,2700 метрів кубічних;

- № 470075 серії ЮЖЖ від 28.02.2023 на суму 25 233,60 грн. у т.ч. ПДВ 4 105,6 грн. об`ємом 24,0320 метрів кубічних у кількості 3 шт.;

- № 480026 серії ЮЖЖ від 28.02.2023 на суму 24 192,00 грн. у т.ч. ПДВ 4 032,00 грн. об`ємом 23,0400 метрів кубічних у кількості 2 шт.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково у розмірі 196 350,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №11-07/208-23 від 19.04.2023, у якій позивач вимагав у відповідача терміново перерахувати на його розрахунковий рахунок залишок заборгованості за отриманий товар у розмірі 17 898,32 грн. (а.с. 40-44 том 1).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу 160,65 грн. інфляційних втрат за період з квітня по вересень 2023 року, 262,00 грн. 3% річних за період з 01.04.2023 по 26.09.2023 та 357,96 грн. 2% штрафу.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з позовом.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 17 898,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 160,65 грн. інфляційних втрат, 262,00 грн. 3% річних, 357,96 грн. 2% штрафу.

Предметом доказування у справі є обставини укладення договору, поставка товару, настання строку оплати товару, наявності/відсутності повної/часткової оплати товару, наявності/відсутності заборгованості, правомірності нарахування штрафу, процентів річних та інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, що регламентується відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч. 1ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Враховуючи викладене, позивач на підтвердження своїх вимог про стягнення заборгованості повинен довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на наявність такої заборгованості, а відповідач повинен надати докази, які спростовують доводи позивача про невиконання відповідачем грошових зобов`язань.

Частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Так, відповідно до положень процесуального законодавства належними та допустимими доказами, які підтверджують факт заборгованості, є первинні документи.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням наведеного, позивач повинен, зі своєї сторони, надати первинні документи, на підтвердження виконання свого обов`язку щодо передання (поставки) на користь покупця товару, та, відповідно, невиконання покупцем свого зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за отриманий товар.

Умовами договору передбачено, що під час передачі товару продавець надає покупцеві наступні документи: товарно-транспортна (залізнична) накладна (ТТН-ліс), рахунок-фактру (п.3.3договору).

Відвантаження придбаного товару відбувається після передачі покупцем належним чином оформленого та засвідченого доручення на отримання товару за договором. Інформація з доручення повинна бути занесена в ТТН-ліс та відповідати даним, зазначених в цьому дорученні на отримання товару. Доручення на отримання товару може бути довільної форми, але з обов`язковим зазначенням назви організації, яка видає доручення; номеру договору відповідно до якого здійснюється відпуск товару; номеру доручення й дати видання; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій видано доручення; назви організації чи підприємства, від якого повинні бути отриманні матеріальні цінності; перелік товару із вказівкою на їх об`єм; строк дії доручення; зразок підпису особи, якій видано доручення; назви документа, що посвідчує особу отримувача цінностей (паспорт, посвідчення); підписи службових осіб, які видали доручення; печатки організації, що видала доручення (п.3.6 договору).

Як вбачається з матеріалів справи надані позивачем копії товаро-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс):

- № 460025 серії ЮЖЖ від 14.02.2023;

- № 470032 серії ЮЖЖ від 14.02.2023;

- № 450033 серії ЮЖЖ від 14.02.2023;

- № 510131 серії ЮЖЖ від 17.02.2023;

- № 570063 серії ЮЖЖ від 18.02.2023;

- № 460062 серії ЮЖЖ від 28.02.2023;

- № 470075 серії ЮЖЖ від 28.02.2023;

- № 480026 серії ЮЖЖ від 28.02.2023,

не містять підпису одержувача та інформацію з доручення на отримання товару за договором.

Отже, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на наявність вказаних накладних, як на підтвердження наявності заборгованості.

Також позивач зазначає, що відповідач здійснив оплату отриманої продукції частково у сумі 196 350,00 грн., в підтвердження позивачем надані акти звіряння станом на 28.02.2023, на 31.03.2023, 30.04.2023, 31.08.2023, які не може бути належним та допустимими доказом на підтвердження заборгованості за договором.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт постачання товару, в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких суд мав би можливість встановити кількість та дату поставленого товару, а також строк виникнення зобов`язання з оплати поставленого товару.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість заявлених ним позовних вимог.

Всупереч викладеним вимогам процесуального закону позивачем не було доведено суду за допомогою належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів обставин, на які останній посилається в позовній заяві.

Матеріалами справи не підтверджується приймання-передачі товару на сум 17 898,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 160,65 грн. інфляційних втрат за період з квітня по вересень 2023 року, 262,00 грн. 3% річних за період з 01.04.2023 по 26.09.2023 та 357,96 грн. 2% штрафу суд відмовляє у задоволенню оскільки ці вимоги є похідними від основної суми боргу у задоволенні якої суд відмовляє.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Макарівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеплоенерго 2020" про стягнення 17 898,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 160,65 грн. інфляційних втрат, 262,00 грн. 3% річних, 357,96 грн. 2% штрафу відмовити у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв