Рішення

від 08.02.2024 по справі 904/6229/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6229/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про стягнення коштів за користування земельною ділянкою

Представники:

від позивача: Скляр Н.М.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулась з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни про стягнення коштів в розмірі 279286,56грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004, за період з 01.01.2022 до 31.12.2022. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки №2013130 від 25.04.2013, а саме в частині повернення земельної ділянки позивачу після закінчення дії договору, а відтак позивач стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 фактично перебуває у користуванні відповідача. Також позивач зазначив, що між ним та відповідачем у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 були відсутні договірні правовідносини щодо зазначеної земельної ділянки, а отже, відповідач у зазначений період користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки та не сплачуючи при цьому плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 21.12.2023.

19.12.2023 від відповідача до канцелярії суду, засобами електронного зв`язку, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування клопотання відповідач зазначила, що перебуває на лікарняному.

Однак, відповідно до акту про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) №1748/23 від 19.12.2023 інспекторів відділу документального забезпечення (канцелярія) суду вбачається, що під час надходження електронного листа на електронну пошту суду по справі №904/6229/23, який надійшов від ФОП Куряча М.В., не виявилося електронного цифрового підпису.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 відкладено підготовче засідання на 18.01.2024.

10.01.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що з 09.04.2012 є власником будівель за адресою м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 36, які зареєстровані за нею, як фізичною особою та які нею передані в користування іншим особам. Вважає, що відповідач є власником земельної ділянки, оскільки відповідно до норм Земельного кодексу до власника будівель переходить право власності і на земельну ділянку.

11.01.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в які просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що за інформацією, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Куряча Марина Володимирівна зареєстрована з 01.12.2009 як фізична особа-підприємець, та не перебуває у стані припинення. Видами діяльності останньої є: « 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту (основний). 14.39 Виробництво іншого трикотажного та в`язаного одягу. 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів. 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у. 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами. 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. 73.11 Рекламні агентства. 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну. 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів». Ці види діяльності кореспондуються як з призначенням нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності з 09.04.2012 - комплекс будівель та споруд, так і з видом цільового використання спірної земельної ділянки, що значиться у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2022 - «для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства». Також зазначає, що з відповідачем укладався договір оренди земельної ділянки саме як з фізичною особою-підприємцем.

До початку судового засідання 18.01.2024 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання. В обґрунтування наведеної заяви зазначив, що відповідач не має можливості з`явитися на судове засідання у зв`язку з хворобою.

Однак, відповідно до акту про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) №60/24 від 18.01.2024 інспекторів відділу документального забезпечення (канцелярія) суду вбачається, що під час надходження електронного листа на електронну пошту суду по справі №904/6229/23, який надійшов від ФОП Курячої М.В., не виявилося електронного цифрового підпису.

У судове засідання 18.01.2024 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 18.01.2024 позивач заперечував проти наведеної заяви відповідача з посиланням на те, що відповідач мав можливість прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції і вже надав свої заперечення проти позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні на 08.02.2024.

18.01.2024 після судового засідання до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшли заперечення на позов.

У судове засідання 08.02.2024 відповідач свого повноважного представника не направив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 08.02.2024 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, заслухавши пояснення представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

Земельна ділянка площею 0,1400га з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004, яка розташована на вулиці Панаса Мирного, 36, у місті Кривий Ріг є сформованою з 11.03.2013, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001275212022 від 14.11.2022 (а.с. 13, 14 том 1).

Окрім того, відомості щодо означеної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №166259112110, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №351232853 від 20.10.2023 (а.с. 11, 12 том 1).

Рішенням Криворізької міської ради №1159 від 25.05.2012 «Про розірвання договорів оренди земельних ділянок та надання їх в оренду» Фізичній особі-підприємцю Курячій Марині Володимирівні (далі - відповідач) передано в користування земельну ділянку площею 0,1400га з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004, яка розташована на вулиці Панаса Мирного, 36, у місті Кривий Ріг, строком на 5 років (а.с. 20 том 1).

Так, на виконання зазначеного рішення, 25.04.2013 між Криворізькою міською радою (далі орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Курячою Мариною Володимирівною (далі орендар, відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки №2013130 (далі договір) /а.с. 16-19 том 1/.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець на підставі рішення міської ради від 25.05.2012 №1159 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення автостоянки, знаходиться на вул. Панаса Мирного, 36 в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1400га (п. 2 договору).

Згідно з п. 3 договору на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель та споруд згідно з витягом про державну реєстрацію прав КП ДОР КБТІ від 09.04.2012 №33762339.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:05:163:0004 (п. 4 договору).

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення (п. 6 договору).

Згідно з п. 10 договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами (п. 18 договору).

Неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом «Орендна плата» цього договору (п. 21 договору).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що за відповідачем 09.04.2012 на праві приватної власності зареєстровані комплекси будівель та споруд, розташовані за адресою вулиця Панаса Мирного, 36, у місті Кривий Ріг, реєстраційний номер майна 5292294 (а.с.11, 12 том 1).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність (а.с. 23 том 1).

26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу», яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2022 (а.с. 24, 25 том 1).

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2022 №НВ-0001275212022, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 36, кадастровий номер 1211000000:05:163:0004 віднесено до секції 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що відповідає розміру ставки орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 12.04 в додатку 2 до рішення від 26.05.2021 №506).

Як зазначає позивач у період з 01.01.2022 до 31.12.2022 між Криворізькою міською радою та ФОП Курячою М.В. не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004. У зв`язку з чим, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 279286,56грн.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Предметом доказування у даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За умовами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено ст. 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Як встановлено матеріалами справи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) за відповідачем на праві приватної власності зареєстровані комплекси будівель та споруд, розташовані за адресою вулиця Панаса Мирного, будинок 36, у місті Кривий Ріг (реєстраційні номера майна 5292294) на земельній ділянці площею 0,1400га з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 (земельна ділянка житлової та громадської забудови).

Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки №2013130 від 25.04.2013, укладеного між Криворізькою міською радою та ФОП Курячою М.В., останнім, в порушення вищевказаних договірних зобов`язань, свого обов`язку щодо повернення земельної ділянки не виконано та майно позивача - земельну ділянку комунальної власності не повернуто, а відтак є підстави стверджувати, що спірна земельна ділянка не вибула з фактичного користування відповідача.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у період з 01.01.2022 до 31.12.2022 між Криворізькою міською радою та ФОП Курячою М.В. не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004.

Установлені обставини свідчать, що відповідач як власник об`єкта нерухомого майна у вказаний період користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність (а.с. 23 том 1).

В подальшому рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2022 рік, яке набрало чинності з 01.01.2022, та в якому ставка орендної плати 12.04 (для розміщення і експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) склала 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 12.04. в додатку 2 до рішення від 26.05.2021 №506).

Як зазначалось судом, за даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2022 №НВ-0001275212022, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 36, кадастровий номер 1211000000:05:163:0004 віднесено до секції 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що відповідає розміру ставки орендної плати - 3 % від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 12.04 в додатку 2 до рішення від 26.05.2021 №506).

Отже, Криворізька міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер в наслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №94-4-0.110,4-13333/301-22 від 19.12.2022 (а.с. 21 том 1) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 складає 9309552,00грн.

За розрахунком міської ради за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 розмір плати за землю, що залишається збереженою відповідачем без достатньої правової підстави, як фактичним користувачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 складає 279286,56грн.

Судом не встановлено порушень за результатами перевірки розрахунку позивача.

В силу ст. 143 Конституції України, ст. 12 Податкового кодексу України, частини першої ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Зазначені рішення міської ради №3897 від 26.06.2019, №4799 від 30.06.2020 та №506 від 26.05.2021 є нормативними актами, були офіційно оприлюднені у визначений податковим законодавством строк, є чинними, діючими у відповідному періоді, та не скасованими у передбаченому законом порядку, а тому підлягають, у відповідності до ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обов`язковому виконанню та застосуванню на всій території міста Кривого Рогу при здійсненні розрахунку розміру плати за землю за відповідний рік (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у сумі 279286,56грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову всі судові витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 4189,30грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни про стягнення 279286,56грн за користування земельною ділянкою комунальної власності задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 33874388) 279286,56грн - за користування земельною ділянкою комунальної власності та 4189,30грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 19.02.2024.

Суддя В.О. Татарчук