Постанова

від 17.09.2024 по справі 904/6229/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024 року м. Дніпро Справа № 904/6229/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 (повний текст рішення складено 19.02.2024, суддя Татарчук В.О.) у справі №904/6229/23

за позовом Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про стягнення коштів за користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Криворізька міська рада звернулась з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни про стягнення коштів в розмірі 279286,56грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004, за період з 01.01.2022 до 31.12.2022. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки №2013130 від 25.04.2013, а саме в частині повернення земельної ділянки позивачу після закінчення дії договору, а відтак позивач стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 фактично перебуває у користуванні відповідача. Також позивач зазначив, що між ним та відповідачем у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 були відсутні договірні правовідносини щодо зазначеної земельної ділянки, а отже, відповідач у зазначений період користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки та не сплачуючи при цьому плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024, у даній справі, позовні вимоги Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни про стягнення 279286,56 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 33874388) 279286,56 грн. - за користування земельною ділянкою комунальної власності та 4189,30 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив із обставин того, що відповідач як власник об`єкта нерухомого майна у спірний період користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування кошти.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням, засобами поштового зв`язку, Фізична особа-підприємець Куряча Марина Володимирівна, звернулась до Центрального апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій бажає: щоб Центральний апеляційний господарський суд скасував рішення від 08.02.2024 (підписане 20.02.2024) по справі № 904/6229/23, яке унеможливлює виконати дане рішення через те, що воно є незаконним і винесене лише на припущеннях, а не на доказах, документи прийшли після ухвали і не були враховані, не було подано жодних доказів, що ця земля належить Криворізькій міській раді. Скасувати рішення і постановити нове про повернення рішення до першої інстанції для продовження проекту про відновлення Конституційного Устрою на території України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуваним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 279286,56 грн. за користування земельною ділянкою, яка ніколи не належала і не може бути власністю Криворізької міської ради.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

02.07.2024 від Криворізької міської ради до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить апеляційну скаргу ФОП Курячої Марини Володимирівни залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 у справі №904/6229/23 без змін.

Відзив обґрунтований наступним:

-з моменту фактичного використання відповідачем спірної земельної ділянки, в останнього, в силу закону виник обов`язок щодо здійснення відповідної плати. Однак, ФОП Куряча М.В. у заявлений до стягнення період 2022 рік, дії направлені на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку не вчинила, плату за її використання не здійснює;

-Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 по справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. А отже, беручи до уваги що протягом спірного періоду, 2022 рік, власником нерухомого майна, розміщеного на спірній земельній ділянці є відповідач, вбачається обґрунтованість заявлених в рамках даної справи вимог;

-стосовно віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 до комунальної власності, позивач зазначає, що Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 у справі №9022/2060/20 закцентував увагу на тому, що у разі виникнення спору щодо приналежності земельної ділянки в межах населеного пункту до комунальної власності або відповідних доводів особи, яка заперечує це, судам слід виходити з того, що за умов правового регулювання статті 83 ЗК України право власності територіальної громади (комунальної власності) на земельні ділянки в межах населених пунктів є спростовною презумпцією. Обов`язок щодо спростування цієї презумпції належними, допустимими та достовірними доказами покладається саме на ту особу, яка її заперечує, а оцінка таких доказів здійснюється судами з урахуванням вимог статті 86 ГПК України. При цьому для особи, яка заперечує цю обставину, не достатньо лише послатися на те, що спірна земельна ділянка не є комунальною власністю, переклавши тягар доведення на орган місцевого самоврядування (у цій справі Міськраду), а необхідно саме спростувати зазначену презумпцію;

-право комунальної власності підтверджено розташуванням спірної земельної ділянки у межах м. Кривого Рогу, чого не заперечує відповідач. При цьому, у цій справі №904/6229/23 доказом того, що спірна земельна ділянка перебуває саме у комунальній власності, є витяг із Державного земельного кадастру від 14.11.2022 №НВ-0001275212022 та інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав від 20.10.2023 №351232853 (долучені до позову), за змістом яких земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 перебуває у комунальній власності.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/6229/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/6229/23.

27.03.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 у справі №904/6229/23 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 6283,95 грн. на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції; надати належні докази направлення скарги позивачу - Криворізькій міській раді.

01.05.2024 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшло заява/клопотання, яким долучено до матеріалів апеляційної скарги докази направлення скарги позивачу - Криворізькій міській раді та зазначено про те, що майновий стан не дає змоги сплатити судовий збір у розмірі 6283,95 грн., оскільки відсутній дохід, про що свідчить довідка з Державної податкової служби України від 22.04.2024 № 0482-24-03724. Просить звільнити від сплати судового збору за апеляційну скаргу у даній справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2024 в задоволенні клопотання/заяви Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 у справі № 904/6229/23 відмовлено. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 у справі №904/6229/23 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 6283,95 грн., на належні реквізити.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024 звільнено Фізичну особу-підприємця Курячу Марину Володимирівну від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 у справі №904/6229/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 у справі №904/6229/23; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

02.08.2024 від відповідача до ЦАГС надійшов лист з поясненнями, в яких ФОП Куряча М.В. зазначає наступне:

- право власності на будівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 36 надали мені право власності на земельну ділянку, також на підставі закону я маю право на безоплатну передачу земельної ділянки згідно чинного законодавства, тому земля під будівлями належить мені по праву власності на них, а прилегла територія підпадає під норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам;

- згідно свідоцтва про право власності №337623399 від 09.04.2012 споруди, які знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 36, належать мені як людині і оформлені на людину, а не ФОП. Відповідно до договору безкоштовного користування з 01.02.2018 мною в користування були передані споруди, ОСОБА_1 , 1972 р.н., проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 . Підприємницьку діяльність не веду, землю, про яку йдеться в позові не використовую, дохід не отримую, для відображення відсутності доходів, додаю довідку з Державної податкової служби України від 22.05.2024 № 0482-24-04641 період з 1 кварталу 2021 року по 1 квартал 2024 року;

- документів, які підтверджують передачу землі від територіальної громади Кривого Рогу виконкому і право розпоряджатися ними, немає.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2024 надано можливість Криворізькій міській раді подати додаткові пояснення по справі №904/6229/23 та повідомити суду: вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 станом на 01.01.2022, а також інформацію про те, чи змінювалася вартість (9 309 552,00 грн.) нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки з 01.01.2022 по 31.12.2022.

09.08.2024 від Криворізької міської ради до ЦАГС надійшли додаткові пояснення на виконання ухвали ЦАГС від 07.08.2024 у даній справі, якими просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ФОП Курячій М.В.

Вказаними поясненнями позивач зазначає про таке:

-рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», яке набуло чинності з 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу, розроблену Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя»;

-позивач повідомляє, що з дати прийняття рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» жодні зміни як до нього, так і до затвердженої Технічної документації не вносились. Нова технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу не розроблялась та не затверджувалась. А відтак, з дати набрання чинності Рішення від 26.05.2021 №523 (з 01.01.2022) нормативна грошова оцінка як земель міста Кривого Рогу, так і спірної земельної ділянки є незмінною протягом всього строку дії вказаного рішення міської ради та підлягає коригуванню виключно в частині індексації передбаченої статтею 289 Податкового кодексу України;

- 14.12.2022 управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області був сформований витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 19.12.2022 №97-4-0.110,4-13333/301-22, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 становить 9 309 552 грн. При цьому зауважуємо, що означений витяг був сформований на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, затвердженої діючим станом на 09.08.2024 рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, до яких жодні зміни, як вже вказувалось вище, не вносились. Підсумовуючи викладене повідомляємо, що протягом 2022 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 становить 9 309 552 грн., та може бути змінена у подальших роках виключно на підставі застосування відповідних коефіцієнтів індексації, або затвердженням міською радою нової Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Земельна ділянка площею 0,1400 га з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004, яка розташована на вулиці Панаса Мирного, 36, у місті Кривий Ріг є сформованою з 11.03.2013, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001275212022 від 14.11.2022 (а.с. 13, 14 том 1).

Окрім того, відомості щодо означеної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №166259112110, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №351232853 від 20.10.2023 (а.с. 11, 12 том 1).

Рішенням Криворізької міської ради №1159 від 25.05.2012 Про розірвання договорів оренди земельних ділянок та надання їх в оренду Фізичній особі-підприємцю Курячій Марині Володимирівні (далі - відповідач) передано в користування земельну ділянку площею 0,1400 га з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004, яка розташована на вулиці Панаса Мирного, 36, у місті Кривий Ріг, строком на 5 років (а.с. 20 том 1).

Так, на виконання зазначеного рішення, 25.04.2013 між Криворізькою міською радою (далі орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Курячою Мариною Володимирівною (далі орендар, відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки №2013130 (далі договір) (а.с. 16-19 том 1).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець на підставі рішення міської ради від 25.05.2012 №1159 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення автостоянки, яка знаходиться на вул. Панаса Мирного, 36 в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1400 га (п. 2 договору).

Згідно з п. 3 договору на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель та споруд згідно з витягом про державну реєстрацію прав КП ДОР КБТІ від 09.04.2012 №33762339.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:05:163:0004 (п. 4 договору).

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення (п. 6 договору).

Згідно з п. 10 договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами (п. 18 договору).

Неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом Орендна плата цього договору (п. 21 договору).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що за відповідачем 09.04.2012 на праві приватної власності зареєстровані комплекси будівель та споруд, розташовані за адресою вулиця Панаса Мирного, 36, у місті Кривий Ріг, реєстраційний номер майна 5292294 (а.с.11, 12 том 1).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність (а.с. 23 том 1).

26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення №506 Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2022 (а.с. 24, 25 том 1).

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2022 №НВ-0001275212022, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 36, кадастровий номер 1211000000:05:163:0004 віднесено до секції 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що відповідає розміру ставки орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 12.04 в додатку 2 до рішення від 26.05.2021 №506).

Як зазначає позивач у період з 01.01.2022 до 31.12.2022 між Криворізькою міською радою та ФОП Курячою М.В. не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004. У зв`язку з чим, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 279286,56грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача як власника об`єктів нерухомого майна (комплекси будівель та споруд, розташовані за адресою вулиця Панаса Мирного, 36, у місті Кривий Ріг, реєстраційний номер майна 5292294) безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщено нерухоме майно.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

При цьому, згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом оподаткування є земельні ділянки. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Плата за землю відповідно до пункту 10.1 цього Кодексу належить до місцевих податків, які згідно зі статтею 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Згідно зі статтею 63 Бюджетного кодексу України, місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Таким чином, в порушення вимог статті 206 Земельного кодексу України, безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету міської ради.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (стаття 1213 Цивільного кодексу України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції виходить з того, що згідно з чинним законодавством України зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні.

Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування у даній справі передбачених статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження у себе відповідних сум орендної плати.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17.

З огляду на викладене, Фізична особа-підприємець Куряча М.В. як фактичний користувач земельної ділянки площею 0,1400 га з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 36, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (територіальної громади в особі Криворізької міської ради) зберегла у себе кошти (суму орендної плати за землю), які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Незгода апелянта з тим, що спірна земельна ділянка перебуває у власності Криворізької міської ради відхиляється, виходячи з наступного.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2022 (а.с. 13, том 1), форма власності спірної земельної ділянки площею 0,1400 га з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 36 комунальна.

За змістом статей 122 - 124 Земельного кодексу України, саме Криворізька міська рада як орган місцевого самоврядування наділена повноваженнями передавати земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності, тому, несплачена відповідачем сума орендної плати за спірну земельну ділянку комунальної власності за 2022 рік має бути стягнута з відповідача саме на користь позивача як власника земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги про безоплатну передачу відповідачем у користування спірної земельної ділянки іншим особам, не користування земельною ділянкою самим відповідачем, відсутність доходів від земельної ділянки, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, адже не звільняють апелянта як власника об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці комунальної власності, сплачувати орендну плату власнику землі - територіальній громаді в особі Криворізької міської ради.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований.

Як встановлено матеріалами справи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) за відповідачем на праві приватної власності зареєстровані комплекси будівель та споруд, розташовані за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційні номера майна 5292294) на земельній ділянці площею 0,1400га з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 (земельна ділянка житлової та громадської забудови).

Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки №2013130 від 25.04.2013, укладеного між Криворізькою міською радою та ФОП Курячою М.В., останнім, в порушення вищевказаних договірних зобов`язань, свого обов`язку щодо повернення земельної ділянки не виконано та майно позивача - земельну ділянку комунальної власності не повернуто, відтак, є підстави стверджувати, що спірна земельна ділянка не вибула з фактичного користування відповідача.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у період з 01.01.2022 до 31.12.2022 між Криворізькою міською радою та ФОП Курячою М.В. не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004.

Установлені обставини свідчать, що відповідач як власник об`єкта нерухомого майна у вказаний період користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування кошти.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність (а.с. 23 том 1).

В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2022 рік, яке набрало чинності з 01.01.2022, та в якому ставка орендної плати 12.04 (для розміщення і експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) склала 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 12.04. в додатку 2 до рішення від 26.05.2021 №506).

Як зазначалось судом, за даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2022 №НВ-0001275212022, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1211000000:05:163:0004 віднесено до секції 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що відповідає розміру ставки орендної плати - 3 % від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 12.04 в додатку 2 до рішення від 26.05.2021 №506).

Отже, Криворізька міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер внаслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №94-4-0.110,4-13333/301-22 від 19.12.2022 (а.с. 21 том 1) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 складає 9309552,00 грн.

За період з 01.01.2022 до 31.12.2022 розмір плати за землю, що залишається збереженою відповідачем без достатньої правової підстави, як фактичним користувачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:05:163:0004 складає 279 286,56 грн. (9 309 522 грн. х 3%)

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшив свої доходи, а Криворізька міська рада втратила належне їй майно (грошові кошти у вигляді орендної плати). Отже, ФОП Куряча М.В. як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею у період з 01.01.2022 по 31.12.2022, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про доведеність та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 279 286,56 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Доводи заявника апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції та не можуть бути підставою для його скасування в розумінні ст. 277 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Курячої Марини Володимирівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 у справі №904/6229/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 у справі №904/6229/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін