Рішення

від 19.02.2024 по справі 908/3534/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/253/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2024 Справа № 908/3534/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/3534/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехніка-Плюс (вул. Шевченка, буд. 35, м. Запоріжжя, 69001)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення 115 001,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

28.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 15435349 від 23.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехніка-Плюс, відповідача-2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 011/11203/575329 від 04.06.2019 у розмірі 115001,67 грн., з якої: 75589,79 грн. заборгованість за кредитом, 39411,88 грн. заборгованість за процентами. Також просив стягнути судовий збір за подання позовної заяви та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Позов обґрунтовано умовами кредитного договору № 011/11203/575329 від 04.06.2019, умовами договору поруки № 011/11203/575329/П від 04.06.2019, умовами договору відступлення права вимоги № 114/2-47 від 30.11.2021.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідачів-1,2. Заяви відповідачів-1,2

Письмових відзивів на позов відповідачі не надали.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3534/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 04.12.2023 вказану позовну заяву залишено без руху.

18.12.2023 до суду від позивача надійшла заява вих. № 1-6553 від 14.12.2023 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3534/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачам строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

Ухвали про відкриття провадження у цій справі були надіслані відповідачам-1,2 на адреси, зазначені позивачем та згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Шевченка, буд. 35, м. Запоріжжя, 69001 (відповідачу-1) та згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру: вул. Шевченка, буд. 35, м. Запоріжжя, 69001 (відповідачу-2).

Поштові відправлення з ухвалами суду від 26.12.2023 були повернуті до суду без вручення, з відміткою на довідках АТ Укрпошта: за закінченням терміну зберігання.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як звернув увагу Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

У зв`язку з поверненням ухвал до суду без вручення, про судовий розгляд справи відповідачі були повідомлені шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті Судової влади України в мережі Інтернет.

Телефонограми щодо судового розгляду справи відповідачам передані не були через відсутність телефонного зв`язку з абонентами.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

15.02.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява на підставі ч. 3 ст. 196 ГПК України, згідно якої просив розглядати справу в усіх судових засіданнях за відсутністю представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів. Зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити повністю.

Суд зазначає, що справа розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання. Згідно ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Рішення по суті ухвалено судом 19.02.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

04.06.2019 між Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Електротехніка-Плюс (позичальник, відповідач-1) був укладений кредитний договір № 011/11203/575329.

Відповідно до пункту 1.1 договору, кредитор зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти (надалі кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 85000,00 грн., а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів (далі Графік) та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором. Під невідновлювальною кредитною лінією сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії договору.

Згідно п. 1.3, кінцевий термін погашення кредиту позичальником 04.06.2022.

За умовами п. 2.1, протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28% річних.

Позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтет ними (однаковими) платежами в розмірі згідно з Графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування (п. 5.2).

Позичальник, згідно п. 5.3, зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 04 числа.

Згідно п. 11.4, до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 5 років.

Сторонами до договору підписано Додаток № 1, в якому викладено Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

28.04.2020 до договору сторони уклали додаткову угоду № 1, якою тимчасово, за період з дати застосування змін до 03.08.2020 домовились зменшити розмір щомісячного ануїтетного платежу відповідно до зміненого Графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, що є додатком до цієї додаткової угоди. Згідно п.п. 2.1, 2.2 цієї додаткової угоди, станом на дату укладення цієї додаткової угоди фактична заборгованість позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 73559,43 грн.; заборгованість позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 9534,25 грн., у тому числі: 5553,61 грн. заборгованість з погашення суми кредиту, та 3980,64 грн. заборгованість з погашення процентів.

Сторонами до додаткової угоди № 1 підписано Додаток № 1, в якому викладено Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, де останньою датою платежу (сплати) є 04.06.2022.

Позивач перерахував 04.06.2019 відповідачу-1, на підставі його заяви (вих. № б/н від 04.06.2019) кредитні кошти в загальній сумі 85000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ «Електротехніка-Плюс».

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника (відповідача-1) за кредитним договором № 011/11203/575329 від 04.06.2019, між Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (кредитор за договором) та громадянкою України ОСОБА_1 (поручитель за договором, відповідач-2), укладено договір поруки № 011/11203/575329/П від 04.06.2019.

Предметом цього договору (пункт 1.1) є зобов`язання поручителя відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник (ТОВ «Електротехніка-Плюс») зобов`язаний: повернути кредит у розмірі 85000,00 грн. в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 04.06.2022; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 28% річних, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, у кладених після набуття чинності цим договором.

Пунктом 2.1 договору поруки визначено, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 7.2, строк поруки становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя.

30.11.2021 між Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-47, предметом якого (пункт 2.1) є передання (відступлення) відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України первісним кредитором новому кредиторові за плату, та приймання новим кредитором належних первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників).

Договорами забезпечення, відповідно статті 1 договору, є договори поруки, укладені з поручителями з метою забезпечення виконання зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Згідно пункту 2.2, відступлення новому кредитору зазначених у попередньому реєстрі боржників (додаток 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2 договору, та з моменту підписання сторонами реєстру боржників, складених за формою, наведеною в додатку № 2 до договору.

Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані в реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги без згоди первісного кредитора (п. 2.3).

Згідно п. 2.6, відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.

Відповідно п. 2.8, у зв`язку з відступленням прав вимоги, в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за договорами забезпечення.

Загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 4774940,58 грн. (пункт 3.1). Дана сума була перерахована ТОВ Вердикт Капітал на рахунок АТ Райффайзен Банк Аваль згідно платіжного доручення № 306770027 від 30.11.2021.

Між сторонами цього договору підписано Реєстр боржників від 15.12.2021, згідно якого вказано боржника ТОВ «Електротехніка-Плюс», кредитний договір № 011/11203/575329 від 04.06.2019, сума заборгованості за кредитом: 104216,15 грн. (75589,79 грн. заборгованість за основною сумою боргу по кредиту, 28626,36 грн. заборгованість за відсотками).

16.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (новий кредитор) був укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 16-01/2023.

Згідно п. 2.1, за цим договором первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №№ 1, 3 до цього договору, за кредитними договорами (основні договори), надалі за текстом права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що є предметом цього договору, належить первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення № 114/2-47 від 30.11.2021 між первісним кредитором та АТ Райффайзен Банк Аваль.

Дата відступлення (переходу) прав вимоги означає робочий день, в який права вимоги були відступлені (перейшли) від первісного кредитора до нового кредитора на підставі укладеного між ними акту приймання-передачі прав вимоги.

Договір позики (кредитний договір), за умовами цього договору, - це договір про надання позики (кредиту), що укладений боржником, у відповідності до якого боржнику надані грошові кошти в розмірі та на умовах, встановлених договором, а боржник зобов`язався повернути позику (кредит) та сплатити відсотки, а також додаткові угоди до цих договорів, інші договори та угоди, що укладалися з метою забезпечення виконання зобов`язання.

Права вимоги означає всі належні первісному кредитору права вимоги до боржника за договором позики (кредитним договором), включаючи всі права грошової вимоги, права, що забезпечують виконання зобов`язання боржника за кредитним договором, засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору, щодо отримання загальної суми заборгованості.

Права вимоги, згідно п. 5.2, вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

З моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги (п. 5.4).

16.01.2023 між сторонами цього договору підписано акт прийому-передачі реєстру боржників, згідно якого, на виконання умов договору № 16-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16.01.2023, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 29953. Після цього, з урахуванням умов договору № 16-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16.01.2023, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно підписаного між сторонами договору реєстру боржників, боржником є ТОВ «Електротехніка-Плюс», загальна сума заборгованості: 104609,63 грн. (75589,79 грн. заборгованість за основним зобов`язанням, 29019,84 грн. заборгованість за нарахованими процентами).

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Відповідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як встановлено судом, АТ Райффайзен Банк Аваль, на підставі заяви відповідача-1 та кредитного договору № 011/11203/575329 від 04.06.2019, видано ТОВ «Електротехніка-Плюс» кредитні кошти у сумі 85000,00 грн. Відповідачем-1 не здійснено повернення кредитних коштів у встановлений договором строк, сплата кредиту (тіла кредиту) та процентів відбувалася не у відповідності затвердженого графіку.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК Украйни, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Матеріалами справи та умовами договорів відступлення права вимоги, а також доказами виконання умов цих договорів підтверджується набуття позивачем прав вимоги за кредитним договором № 011/11203/575329 від 04.06.2019 та договором поруки № 011/11203/575329/П від 04.06.2019, які були укладені АТ Райффайзен Банк Аваль з відповідачами 1 та 2 в обсязі та на умовах на момент переходу та отримання цих прав.

Позивачем були нараховані проценти на суму кредитних коштів у період по 03.06.2022 у загальному розмірі 39411,88 грн., виходячи з визначеної договором процентної ставки 28,0% річних.

Згідно матеріалів справи, заборгованість за кредитом (тілом кредиту) становить 75589,79 грн., заборгованість за процентами - 39411,88 грн.

Суд враховує, що відповідачу-2, як поручителю, було достеменно відомо про наявність заборгованості за договором, оскільки ОСОБА_1 (відповідач-2) є засновником, керівником та бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Електротехніка-Плюс» (відовідача-1), укладала та підписувала від імені ТОВ «Електротехніка-Плюс» кредитний договір № 011/11203/575329 від 04.06.2019.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На час вирішення даного спору, сторонами не надано доказів належного виконання відповідачами-1,2 умов договору та погашення заборгованості за кредитом.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів-1, 2 заборгованості за тілом кредиту в сумі 75589,79 грн. та процентів за користування кредитом у сумі 39411,88 грн., що разом складає 115001,67 грн., підлягають задоволенню.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом повністю.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 2684,00 грн. покладається на відповідачів-1, 2 порівну, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідачів понесені витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження стягнення суми 20000,00 грн. судових витрат позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ Коллект Центр (клієнт), предметом якого (пункт 1.1) є надання адвокатським об`єднанням за дорученням клієнта юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. За умовами п.п. 4.1, 4.5 договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору. Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги.

Між сторонами цього договору підписано заявку від 30.10.2023 на надання юридичної допомоги № 8, якою погоджено надання правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням по супроводу примусового стягнення заборгованості з ТОВ «Електротехніка-Плюс».

02.11.2023 між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ Коллект Центр підписано акт № 8 про надання юридичної допомоги, згідно якого погоджено надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням товариству у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: 1. Вивчення матеріалів кредитної справи вартість одиниці виміру: 1500,00 грн., кількість: 2 години, ціна 3000,00 грн.; 2. Надання консультації щодо перспективи стягнення кредитної заборгованості з підготовкою консультаційного висновку - вартість одиниці виміру: 1500,00 грн., кількість: 2 години, ціна 3000,00 грн.; 3. Підготовка (складення) позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором - вартість одиниці виміру: 3000,00 грн., кількість: 3 години, ціна 9000,00 грн.; 4. Формування додатків до позовної заяви, зібрання та передача справи замовнику - вартість одиниці виміру: 2500,00 грн., кількість: 2 години, ціна 5000,00 грн.

Опис послуг, їх вартість та ціна, що вказані в даному акті, відповідають опису послуг, вартості та ціні, що визначена в заявці від 30.10.2023.

Сума 20000,00 грн. була перерахована позивачем на рахунок Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», що підтверджується платіжною інструкцією від 01.11.2023.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п`ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача.

Враховуючи повне задоволення позовних вимог у цій справі, витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується сума 20000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехніка-Плюс (вул. Шевченка, буд. 35, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 41351654) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором № 011/11203/575329 від 04.06.2019 у сумі 115001 (сто п`ятнадцять тисяч одна) грн. 67 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехніка-Плюс (вул. Шевченка, буд. 35, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 41351654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. судового збору, 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. судового збору, 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 19 лютого 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко