Ухвала

від 19.02.2024 по справі 910/4770/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.02.2024Справа № 910/4770/22за позовом Фізичної особи-підприємця Котягіна Андрія Сергійовича

до 1) Управління Служби безпеки України у Волинській області

2) Головного управління Національної поліції у Волинській області

3) Державної казначейської служби України

про стягнення 867 988,00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники: без виклику,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Котягін Андрій Сергійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління Служби безпеки України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області, Державної казначейської служби України про стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.07.2022): з Відповідача-1 - 279 129,72 грн від реалізації майна; з Державного бюджету України (через Відповідача-3) 488 858,28 грн на відшкодування збитків, завданих Відповідачем-1 і Відповідачем-2; з Державного бюджету України (через Відповідача-3) 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої Відповідачем-1 і Відповідачем-2.

Позов мотивований посиланням на обставини неповернення Відповідачем-1 коштів після реалізації арештованого майна в межах кримінального провадження, право на яке перейшло до Позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Мото" на підставі укладеного між ними договору.

Крім того, Позивач доводив наявність підстав для стягнення на його користь на підставі статей 22, 1174, 1176 Цивільного кодексу України різниці між вартістю конфіскованого товару та сумою коштів після його реалізації, а також на підставі статті 23 зазначеного Кодексу та положень Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон №266/94-ВР) - моральної шкоди, завданої йому внаслідок тривалого кримінального та адміністративного переслідування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.08.2023 у справі № 910/4770/22 суд постановив: касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Котягіна Андрія Сергійовича задовольнити частково та скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/4770/22, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

04.09.2023 справа № 910/4770/22 надійшла до Господарського суду міста Києва.

За наслідками проведеного автоматизованого розподілу справу № 910/4770/22 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 суд ухвалив: прийняти справу № 910/4770/22 до розгляду; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 28.11.2023 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 06.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

14.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу.

Розглянувши матеріали заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Наведені вище положення статей 124, 126, 129 ГПК України у сукупності з положеннями статті 221 ГПК дають підстави дійти висновку, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву суд може вирішити питання про судові витрати, шляхом ухвалення додаткового рішення.

При цьому за аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Водночас, докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з протоколу та звукозапису судових засідань Господарського суду міста Києва, в ході розгляду цієї справи позивач будь-яких заяв (як усних, так і письмових) про подання відповідних доказів після ухвалення рішення суду не робив. Так, зокрема, з протоколу та звукозапису судового засідання 06.02.2024 слідує, що позивач просив задовольнити позовні вимоги, проте останнім не заявлено про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З огляду на викладене, оскільки, позивачем не було подано доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу до ухвалення судом рішення та не зазначено до закінчення судових дебатів про намір подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення, суд доходить висновку про недотримання позивачем порядку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України, що в силу зазначених приписів процесуального законодавства є підставою для залишення без розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Котягіна Андрія Сергійовича про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 123, 124, 129, 221, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Котягіна Андрія Сергійовича про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/4770/22 - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Картавцева