Рішення

від 08.02.2024 по справі 912/1829/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 рокуСправа № 912/1829/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства ОСОБА_1 (с. Кальниболота, Новоархангельського району, Кіровоградської області, 26111)

до Надлацької сільської ради (вул. Адміністративна, 2, с. Надлак, Голованівського району, Кіровоградської області, 26150)

про визнання договору оренди землі укладеним, визнання протиправним та скасування рішення,

секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.

представники сторін:

від позивача - Бабій В.М., адвокат, ордер серія СА №1070600 від 27.11.2023;

від відповідача - Кривенко М.П. (315) - адвокат, посвідчення №347 від 04.01.2019, довіреність б/н від 31.10.2023

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства ОСОБА_1 до Надлацької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Надлацької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області № 1207 від 12.05.2023 "Про скасування рішення Надлацької сільської ради" від 02.06.2021 №260"

- визнати укладеним договір оренди землі у редакції позовної заяви з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог Фермерське господарство ОСОБА_1 зазначило, що оскаржуваним рішенням відповідача порушено право позивача на оренду земельної ділянки, яке підлягає поновленню в судовому порядку.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою від 04.10.2023 господарський суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову в даній справі.

Також, ухвалою суду від 04.10.2023 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.

У межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 25.10.2023 надано відповідні докази.

Ухвалою від 30.10.2023 суд прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 28.11.2023.

14.11.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

15.11.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечено позовні вимоги. В обґрунтування відзиву, зокрема, зазначено, що рішення від 02.06.2021 року №260 "Про розгляд клопотання щодо укладення договору оренди землі ФГ "ОСОБА_1" в особі голови Мерзескула Сергія Миколайовича" не було виконаним, будь-які правовідносини між Надлацькою сільською радою та позивачем за результатами його прийняття не виникли, тому відповідач діяв правомірно у спосіб, передбачений законом, приймаючи оскаржуване рішення від 12.05.2023 року №1207 "Про скасування рішення Надлацької сільської ради", яким скасовано попереднє рішення саме з мотивів його невідповідності актам законодавства. Безпідставною є також і вимога про укладення договору оренди на підставі рішення суду шляхом викладення його змісту у мотивувальній частині рішення, оскільки, якщо навіть припустити задоволення позову в даній частині, позивач не зможе зареєструвати речове право оренди за Фермерським господарством ОСОБА_1, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про речове право у формі права постійного користування земельною ділянкою за ОСОБА_1 .

17.11.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що спірна земельна ділянка перебуває у постійному користування позивача, однак позивач бажає перевести спірну земельну ділянку із права користування на право оренди.

28.11.2023 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.12.2023.

05.12.2023 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, з підстав аналогічних у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою від 21.12.2023 господарський суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду. Закрити підготовче провадження у справі № 912/1829/23 та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.01.2024.

23.01.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 08.02.2024.

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 , 1993 року було надано в постійне користування земельну ділянку державної власності, площею 48,14 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кальниболотської сільської ради Новоархангельського (на даний час Голованівського) району Кіровоградської області, для ведення фермерського господарства, про, що видано Державний акт на право користування землею Б № 011926. Копії Державного акта на право користування землею Б № 011926 до суду не надано.

За життя, ОСОБА_1 на вказаній земельній ділянці заснував та зареєстрував 22.11.1993 , Фермерського господарства ОСОБА_1 та був головою господарства до дня смерті.

На підставі розпорядження голови Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 01.08.2006 за № 410-р "Про передання у власність земельних ділянок голові та членам фермерського господарства " ОСОБА_1 " та в оренду цьому фермерському господарству, голові та членам фермерського господарства, із земель наданих в постійне користування площею 48,14 га, надано у власність 4 земельних ділянки загальною площею 20,78 га. Копії вказаного розпорядження позивачем до суду не надано.

Позивач вказує, що пунктом 5 вказаного розпорядження передбачено, надати в оренду строком на 30 років земельну ділянку площею 27,36 га в тому числі рілля - 26,16 га, інші угіддя 1,20 га, Фермерському господарству ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель не території Кальниболотьської сільської ради, наданих йому раніше в постійне користування.

Голова господарства ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_1 , головою господарства став його син Мерзескул Сергій Миколайович .

Ознайомлюючись з фінансово - господарською документацією господарства, новий керівник встановив, що договір оренди землі на земельну ділянку площею 27,36 га, відповідно розпорядження Новаархангеьської РДА від 01.08.2006 р. № 410-р, так і не був укладений між Фермерським господарством ОСОБА_1 та Новоархангельською районною державною адміністрацією.

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" № 18-ОТГ від 07.12.2020 вищевказану земельну ділянку передано у комунальну власність Надлацької сільської ради.

Враховуючи, що розпорядник землі змінився, Фермерське господарство ОСОБА_1. 25.02.2021, подало до Надлацької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, клопотання про укладення договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 3523681200:02:000:1341 площею 27,2300 га (а.с. 21-23).

Рішенням сесії Надлацької сільської ради від 02.06.2021 № 260, задоволено клопотання позивача, прийнято рішення передати земельну ділянку кадастровий номер: 3523681200:02:000:1341 площею 27,2300 в оренду ФГ ОСОБА_1 та укласти договір оренди землі (а.с. 24-26).

Розпорядження від 09.06.2021 № 84 в.о. сільського голови "Про зупинення дії рішення Надлацької сільської ради від 02.06.2021 № 260 "Про розгляд клопотання щодо укладення договору оренди землі ФГ ОСОБА_1 в особі Мерзескула Сергія Миколайовича" зупинено рішення Надлацької сільської ради від 02.06.2021 № 260 (а.с. 27).

Рішенням Надлацької сільської ради № 314 від 30.06.2021 Фермерському господарству ОСОБА_1 відмовлено в укладанні договору оренди землі.

Не погоджуючись із законністю розпорядження "Про зупинення дії рішення Надлацької сільської ради" від 02.06.2021 № 260 та рішенням Надлацької сільської ради № 314 від 30.06.2021 Фермерське господарство ОСОБА_1 звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Надлацької сільської ради № 314 від 30.06.2021 "Про повторний розгляд клопотання щодо укладення договору оренди землі". Також визнано протиправним та скасовано розпорядження від 09.06.2021 № 84 "Про зупинення дії рішення Надлацької сільської ради". Рішення суду набрало законної сили

Після прийняття рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 340/11029/21, ФГ ОСОБА_1. 25.07.2023 подало до Надлацької сільської ради, повторне клопотання про укладення договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 3523681200:02:000:1341 площею 27,2300 га (а.с. 38-40).

У відповідь листом від 27.07.2023 отримано відмову у зв`язку з прийняттям Надлацькою сільською радою нового рішення від 12.05.2023 року № 1207 "Про скасування рішення Надлацької сільської ради" від 02.06.2021 № 260" (а.с. 40-41).

За твердженням відповідача, Надлацька сільська рада не врахувала висновки викладені у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2023, в якому судом вказано відповідачу на його неправомірну поведінку щодо скасування власного рішення.

Позивач вважає, що рішення Надлацької сільської ради № 1207 "Про скасування рішення Надлацької сільської ради" від 02.06.2021 № 260 прийняте з порушенням Закону України "Про місцеве самоврядування".

Відмова відповідача в укладенні договору в даній справі стала підставою звернення позивача до суду.

Розглядаючи спір по суті суд враховує таке.

Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т. ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційну довідку) № 354|41922 від 13.11.2023, на земельну ділянку кадастровий номер 3523681200:02:000:1341, в якій в розділі Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права - зазначено вид іншого речового права - право постійного користування земельною ділянкою, та зазначено відомості про суб`єкта іншого речового права: ОСОБА_1 (а.с. 96).

Вказане право користування на спірну земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі відповіді на запит, серія та номер: 53/117-21, виданий 17.02.2021, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; відомості з ДЗК, серія та номер:35263809, виданий 18.02.2021, видавник: Державний земельний кадастр (а.с. 94-95).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року по справі Справа № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20) вказала, що право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки. З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. Право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. У такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець. (п.51.1. -51.3. постанови).

В іншій справі Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 15 січня 2021 року у справі № 925/361/19 вказав про те, що право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за змістом чинного ЗК України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.11.2019 р. у справі № 906/392/18 зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст. 141 Земельного кодексу, перелік яких є вичерпним. Законом, чинним на момент створення СФГ, також не передбачено такої підстави припинення права користування земельною ділянкою, як смерть засновника фермерського господарства. І в чинному на сьогодні Земельному кодексі такої підстави теж немає. Верховний Суд зазначив, що правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, зокрема і його майнова основа, повинні залишатися стабільними, незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як через об`єктивні причини (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення в разі виходу зі складу фермерського господарства. Отже, ВП ВС зауважила, що дії органів державної влади, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Суд зазначає, що сторонами до суду не надано доказів існування рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер: 3523681200:02:000:1341 площею 27,2300, наданою ОСОБА_1 в користуванні.

Отже, суд дійшов висновку, що перебування спірної земельної ділянки в постійному користуванні ОСОБА_1. повністю виключає можливість передання її в оренду Фермерському господарству ОСОБА_1 та відповідно задоволення позовних вимог.

Суд зауважує, що Фермерське господарство ОСОБА_1 не позбавлене можливості відмовитися в установленому порядку від користування спірною земельною ділянкою та отримання її в оренду на загальних підставах чи звернутися до суду з позовом про визнання права постійного користування на спірну земельну ділянку за Фермерським господарством ОСОБА_1.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю беззаперечних, допустимих та належних доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Стосовно інших доводів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір залишається за позивачем.

Відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, суд зазначає, що вказане рішення суду є підставою для винесення ухвали про скасування заходів забезпечення позову після набрання вказаним рішенням законної.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволені позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати представникам сторін через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 19.02.2024.

Суддя М.С. Глушков