Ухвала

від 19.02.2024 по справі 922/4078/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 922/4078/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс"

на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 03.01.2024 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024

за позовом приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс"

до об`єднання підприємств Електротехнічна корпорація "ЕЛКОР"

про розірвання договору та стягнення 1 913 488,77 грн та

за зустрічним позовом об`єднання підприємств Електротехнічна корпорація "ЕЛКОР"

до приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс"

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" (далі - ПрАТ "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс", позивач за первісним позовом, скаржник) звернулося 14.02.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 03.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 (повний текст постанови виготовлено 12.02.2024) зі справи № 922/4078/23; ухвалити нове рішення про: залишення без розгляду заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу; повну відмову у задоволенні заяви про відшкодуванні судових витрат. При цьому прохальна частина касаційної скарги містить клопотання про зупинення виконання спірних судових актів до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Касаційна скарга позивача за первісним позовом не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

Предметом касаційної скарги є додаткове рішення місцевого суду від 03.01.2024, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду від 06.02.2024, про задоволення вимог відповідача за первісним позовом щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000 грн.

Між тим в прохальній частині касаційної скарги, ПрАТ "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" просить, скасувавши зазначені судові акти попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення у справі про: залишення без розгляду заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу; повну відмову у задоволенні заяви у відшкодуванні судових витрат. Поряд із цим залишення заяви без розгляду та відмова у задоволенні заяви - є різними процесуальними діями, які мають різні процесуальні наслідки.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а в прохальній частині касаційної скарги наявні різні вимоги за наслідками вчинення процесуальних дій судом, то колегія суддів дійшла висновку, що вказані вимоги касаційної скарги, поданої 14.02.2024 ПрАТ "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" у справі № 922/4078/23, підлягають уточненню, шляхом усунення недоліків касаційної скарги.

Крім того, згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що першою підставою касаційного оскарження спірних судових актів ПрАТ "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України (вказує на невідповідність висновків спірної постанови, сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, щодо змісту частини другої статті 118 та частини восьмої статті 129 ГПК України, викладеній в постановах Великої Палати Верховного Суду: від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16; від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15; від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17; від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; в постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17; від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц; від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22; ). Зазначена підстава є належним чином обґрунтованою.

Другою підставою касаційного оскарження спірних судових актів позивач за первісним позовом зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Однак скаржником не наводиться відповідної норми (норм) права, щодо якої відсутній висновок її застосування, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї (цих) норми (норм) для правильного вирішення справи № 922/4078/23.

Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху через наявність суттєвих недоліків в зазначеній частині підстав касаційного оскарження (стосовно належного обґрунтування пункту 3 частини другої статті 287), які підлягають усуненню.

Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання спірних судових актів до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що касаційна скарга ПрАТ "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" на спірні судові акти у справі № 922/4078/23 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про зупинення виконання спірних судових актів до закінчення їх перегляду в касаційному порядку буде розглянуте Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 03.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 зі справи № 922/4078/23 залишити без руху.

2. Надати приватному акціонерному товариству "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Роз`яснити приватному акціонерному товариству "Сєвєродонецьке науково-виробниче об`єднання "Імпульс", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк